Виробничі потужності оборонно-промислового комплексу цього року зросли втричі, по окремим напрямкам йдеться про зростання в десятки разів: повідомляється на сайті Мінстратегпрому.
Про це 27 грудня на брифінгу «Результати діяльності Мінстратегпрому та Укроборонпрому за 2023 рік» повідомив Міністр з питань стратегічних галузей промисловості Олександр Камишін.
Нині оборонно-промисловий комплекс України охоплює 500 підприємств, на яких задіяно 300 тисяч працівників. Попри бойові дії, економіка нашої країни розвивається. І ОПК робить свій вагомий внесок: зі 4,9% зростання ВВП України 1,5% дала оборонна галузь у 2023 році.
Виробництво на державних підприємствах у грошовому еквіваленті зросло на 92% (у порівнянні з 2022 роком) і склало більше 79 млрд грн, повідомив генеральний директор АТ «Українська оборонна промисловість» Герман Сметанін. Це понад 637 тисяч одиниць виробленої і відремонтованої продукції, що становить 1 117% від минулого року.
Ще більше виросли приватні виробники, як і загальна частка приватного бізнесу в ОПК - їх стало вчетверо більше. Сьогодні приватні компанії кількісно складають 4/5 ринку.
Як повідомив Олександр Камишін, виробництво мінометних боєприпасів збільшилось у 42 рази, артилерійських – у 2,8 разів. Також в Україні почали виробляти патрони для стрілецької зброї, снаряди калібру 73 мм, 125 мм, ВОГ-17, ВОГ-25 та боєприпаси для БпЛА.
Головна проблема у виготовленні боєприпасів полягає в нестачі вибухових речовин та пороху. Цей дефіцит є в усьому світі. Рішенням може стати лібералізація ринку, що дозволить приватним виробникам працювати в цьому сегменті.
Уперше вийшли на показник шість САУ «Богдана» на місяць.В листопаді змогли виробити в 5 разів більше БТР, ніж виробляли навесні. Виробництво бронеавтомобілей виросло в 3,4 рази порівняно з минулим роком, ПТРК – удвічі.
Завдяки винахідливості українських інженерів вдається нарощувати кількість українського ППО – шляхом створення гібридних рішень. Йдеться про поєднання ракет та пускових установок, що не призначені для використання разом. Прикладом такого рішення є програма FrankenSAM, яку наші виробники реалізують з американськими компаніями.
Один з пріоритетів для Мінстратегпрому – це розвиток технологічних рішень, які допомагають зберегти життя воїнам ЗСУ. Українські виробники поставляють на фронт широкий спектр таких виробів: fpv-дрони, БпЛА для розвідки й коригування вогню, ударні дрони різної дальності, в тому числі – дрони-камікадзе дальністю понад 1000 кілометрів, морські дрони, наземні роботизовані системи різного функціоналу: для медичної евакуації, логістики, мінування.
Станом на кінець року річні виробничі спроможності державних та приватних виробників складають:
1 млн fpv-дронів;
Десятки тисяч ударних дронів середньої дальності;
Тисячу далекобійних ударних дронів (1000+ км).
Таку кількість реально виготовити в Україні за умови довгострокового контрактування з Міноборони.
Щоб пришвидшити темпи виробництва та збільшити їх обсяг, ми активно залучаємо до співпраці компанії оборонного сектору країн-партнерів.
Альянс оборонних індустрій, створений у вересні на Першому міжнародному форумі оборонних індустрій, став центром екосистеми DFNC. Окрім альянсу та форуму, Мінстратегпром організував двостронні конференції з США, Британією та Францією, на яких виробники озброєння мають змогу знаходити нових партнерів та обмінюватись досвідом.
Вже укладені перші угоди про партнерство між українськими та іноземними компаніями, в тому числі й про створення спільних підприємств. Для того, щоб підписані угоди переросли в реальне виробництво, і з конвеєрів почала сходити техніка, компанії чекають на довгострокові контракти з Міноборони.
Мінстратегпром прогнозує шестикратне зростання обсягів виробництва ОПК у 2024 році, в порівнянні з 2023-ім. На шляху до цього ми бачимо ряд викликів, основними серед яких є: недостатнє фінансування, нестача пороху й вибухових речовин, постійні обстріли наших підприємств. Незважаючи на це, український ОПК щодня працює над розвитком виробництва, щоб виробити якомога більше озброєння та військової техніки для Збройних сил України.
Продовжується побудова антикорупційної інфраструктури. В АТ «Укроборонпром» було створено та впроваджено Стратегію запобігання, виявлення та протидії корупції.
Також відновлено конкурсний підбір на посади керівників підприємств Товариства. Таким чином вже обрано 13, на січень заплановано ще 4. Повернули закупівлі на Prozorro, що також дає можливість економити на користь виробничих потужностей.
З червня 2023 року Мінстратегпром також контролює та координує процес відновлення й облаштування об’єктів цивільного захисту. Міністерство розпочало Всеукраїнський проєкт «Залізне укриття». Його суть полягає в тому, щоб відремонтувати й облаштувати укриття цивільного захисту по всій країні, зробити їх придатними й комфортними для перебування під час повітряної тривоги.
Всього за 2023 рік були виконані роботи на 6828 обʼєктах на суму 9 189 188 620 грн. До належного стану привели 765 протирадіаційних укриттів, 5957 найпростіших, 10 споруд подвійного призначення та 96 сховищ. Найбільше робіт було проведено у Дніпропетровській, Хмельницькій областях та м. Київ.
В УНІАН відбулась пресконференція, на якій один з найбільших в Україні виробників автобусів Корпорація "Еталон" та Асоціація автовиробників України "Укравтопром" розповіли про стан українського авторинку на кінець 2021 року. Майже всі автовиробники України закінчують рік з прирістом показників.
Директор Торгового дому "Еталон Авто" Вадим Шкарупін розповів про підсумкові результати корпорації за 2021 рік.
"У 2021 році ми продали близько 260 одиниць, з них 200 - шкільних автобусів, 16 - міжміських, 42 - міських та 4 тролейбуса. Загальний приріст складає близько 8%", - повідомив він.
За його словами, майже усі українські автовиробники закінчують рік з невеликим прирістом.
"Приріст реалізації автобусів склав 2%, тролейбусів - 4%, загальна реалізація склала 32%, у грошовому вимірі виручка склала приріст 11%", - уточнив Вадим Шкарупін.
Президент корпорації "Еталон" Володимир Бутко оголосив про плани компанії на наступний рік. Серед основних планів він виділив співпрацю з китайськими виробниками з приводу виготовлення електробусів та продаж автотранспортних засобів через лізингові схеми.
За даними віце-президента "Укравтопрому" Єфіма Хазана, за 11 місяців цього року український автопарк поповнився на 626 тис. автотранспортних засобів, що на 41% більше, ніж показники минулого року. Проте, як зазначив він, 80% цих засобів становлять автомобілі, що були у використанні.
"Нас накрила хвиля секонд-хенду, так званих євроблях. На мою думку, ті законодавчі акти, які були прийняті ВРУ, починаючи з 2015 року, та невиконання органами державної влади функцій, передбачених законом, привели до того, що український автопарк поповнився дуже великою кількістю автомобілів низької екологічної норми", - зазначив він.
Також віце-президент "Укравтопрому" Хазан відмітив приріст у сфері електротранспорту. За його словами, у 2021 році першу реєстрацію в Україні пройшли 8 тис. електромобілів, що на 16% більше у порівнянні з минулим роком. Відсоток нових електромобілів виріс з 8% до 13% за рік.
Щодо автомобільного виробництва, то за січень - листопад 2021 року було виготовлено 7,5 тис. одиниць автотранспортних засобів. Таким чином, відбулося зростання на 70%.
Серед проблем ринку експерт виділив проблему експорту.
"Експорт на внутрішньому ринку практично відсутній. Вітчизняна техніка на внутрішньому ринку займає лише 7-8%", - сказав Єфім Хазан .
Підсумовуючи, представники українського автопрому закликали державу надати підтримку українським автовиробникам та стимулювати розвиток вітчизняного авторинку.
"Поверніться до нас обличчям, почуйте нас", - наголосив директор ТОВ "Торговий дім "Еталон Авто" Вадим Шкарупін.
Довідка.
Корпорація "Еталон" об'єднує більше 20-ти підприємств, у тому числі два автобусних заводи (у Борисполі та Чернігові), завод карданних валів "Український кардан", Чернігівський ковальський завод, торговий дім "Еталон Авто", науково-дослідний інститут автомобілебудування "Еталон" і ТОВ "Базтехсервіс".
Автокорпорація "Еталон" у 2020 р. виробила понад 200 транспортних засобів і створила нові моделі тролейбуса і трамвая. На кінець минулого року, кількість проданих "Еталоном" транспортних засобів зросла на 4%, а доходи від продажу на 6%.
Асоціація автовиробників України "Укравтопром" була створена у 1997 році. Сьогодні членами асоціації є 18 потужних підприємств вітчизняного автопрому.
21 грудня в Києві відбулася подія незвичного формату: представники освіти, бізнесу, медіа та держави презентували колекцію NFT-токенів «2031». Туди закладені міркування щодо перспектив і викликів підприємництва в Україні та світі в десятирічній перспективі. Організатори не виставлятимуть токени на аукціони, як це відбувається зазвичай. Технологію використали з метою зафіксувати роздуми, наміри та мрії про 2031 рік у найбільш незалежний та довговічний спосіб з усіх, які зараз існують, – запис у блокчейні.
Колекцію створили організатори освітнього проєкту для підприємців «Гра в довгу», започаткованого наприкінці 2020 року: міжнародна платіжна платформа Fondy, Київська школа економіки, Мінцифри та портал Дія.Бізнес. Валерія Вагоровська, засновниця та керівна партнерка Fondy, у своєму листі-токені написала, що мріє, щоби через 10 років значно збільшилась частка інтелектоємних продуктів і технологій, які розроблені в Україні та щоденно покращують життя споживачам і бізнесам у всьому світі. Відстань між виробником товару або послуги і споживачем, на її думку, продовжить зменшуватись.
Професор KSE та бізнес-консультант Сергій Гвоздьов записав сміливе припущення, що новими еквівалентами цінності стануть емокоїни – одиниці емоцій. Вирощуватимуть їх на фермах, які даватимуть робочі місця мільйонам людей у світі. А на думку керівника онлайн-складової проєкту Дія.Бізнес Андрія Ремізова, Україна через 10 років — це країна підприємців з усього світу, де можна швидко й зручно почати свою справу онлайн, цифрова держава підтримує розвиток та інновації бізнесу, а успішні підприємці створюють добробут суспільства.
Також до створення колекції долучилися журналісти — представники медіа заклали токени із власними прогнозами та роздумами. Через 10 років усі присутні на події автоматично отримають розсилку з адресою NFT-колекції та зможуть порівняти прогнози з реальністю.
На заході в хабі «Освіторія» також підбили підсумки першого року освітнього проєкту «Гра в довгу» та анонсували другий. Організатори показали відеозвіт про перший сезон, оголосили старт реєстрації для охочих узяти участь у другому сезоні та розповіли, що учасники ком’юніті «Гра в довгу» матимуть можливість додати свої прогнози в токен «2031» ще впродовж тижня. У новорічну ніч NFT-колекцію буде закрито для поповнення. Також Fondy оголосили open call для компаній: закликали бізнеси cтавати партнерами проєкту «Гра в довгу» в наступному сезоні, який розпочнеться навесні.
Fondy — платіжний сервіс, створений для великих та малих бізнесів. Підключає онлайн платежі з усього світу, допомагаємо приймати оплати картками, за допомогою Apple і Google Pay або будь-яким іншим зручним способом.
Київська школа економіки — університет, який включає бакалаврат і магістратуру, і науково-дослідницький інститут, до складу якого входять 13 аналітичних центрів.
Дія.Бізнес — масштабний національний проєкт із розвитку підприємництва від Міністерства цифрової трансформації. Має дві складові: онлайн і офлайн. Велика ідея проєкту — щоб кількість бізнесів в Україні зростала.
15 грудня 2021 року в Києві відбувся четвертий міжнародний Ukrainian Israeli Innovation Summit, присвячений 30-річчю дружби та розкриттю інноваційної перспективи співпраці між Україною та Ізраїлем. Майданчик саміту об’єднав у офлайн-онлайн форматі важливих учасників української та ізраїльської екосистем: офіційних представників держав, провідних менеджерів технологічних та будівельних компаній, медиків, науковців, громадських діячів, видатних ізраїльтян та українців.
У ході заходу були висвітлені перспективи українсько-ізраїльських технологічних відносин, питання передачі досвіду в медичній галузі, співпраці у сфері будівництва та індустріальних парків, побудови успішного міжнародного диверсифікованого бізнесу. Привітальною промовою конференцію розпочав Прем'єр-міністр України Денис Шмигаль.
«Програма нашого четвертого саміту у Києві складалась з шести тематичних блоків та урочистої церемонії нагородження «ТОП 30 творців ізраїльсько-українських змін». Ми залучили до участі 60 спікерів та більше 50 партнерів, до нас завітали близько 700 офлайн-гостей, ще понад 1500 глядачів за майже 11 годин прямого ефіру долучилися до конференції онлайн. - Підводить підсумки генеральный директор Global Israeli Initiative та засновниця Ukrainian Israeli Innovation Summit, Альона Новгородська. - Ми задоволені тим, що в рамках саміту проведені ще два додаткових заходи - круглий стіл для мерій «Українські та Ізраїльські регіональні ради та муніципалітети: інноваційні перспективи та співробітництво» та зустріч партнерів саміту.
Також під час заходу підписано меморандум «Про створення робочої групи державно-приватного партнерства, запуск спільних програм для стартапів, інвестиційних роуд-шоу, та освітньої програми в області ІТ» між мерами міст Дніпро та Нетанія. А також анонсовано спільний освітній проект Global Israeli Initiative з посольством Ізраїлю в Україні та компанією Alice Code для українських та ізраїльських студенток перших курсів і дівчат старшого шкільного віку». - додає Альона Новгородська.
У дискусійній панелі «Україна-Ізраїль 2030: як побудувати міст інновацій та співпраці» взяли участь Посол Держави Ізраїль в Україні Михайло Бродський, Посол України в Ізраїлі Євген Корнійчук, голова Торгівельно-економічної місії Ізраїлю в Україні Берекет Кнафо, депутат Кнесету та голова Міжпарламентської групи дружби Ізраїль-Україна Євген Сова, заступник директору Офісу залучення інвестицій при Кабінеті Міністрів України – UkraineInvest – Євгеній Шакотько. Модератором дискусії виступила радниця Міністра закордонних справ України із стратегічних комунікацій Марія Липяцька.
Тематичний блок присвячений медичному менеджменту майбутнього та українсько-ізраїльському співробітництву у сфері медицини відкрили Заступник міністра охорони здоров'я України з питань європейської інтеграції Олександр Яременко та керівник відділу міжнародних зв'язків Міністерства охорони здоров'я Ізраїлю доктор Ашер Салмон. Учасниками дискусії стали видатні лікарі та представники провідних закладів охорони здоров'я та медичного туризму Ізраїлю та України, серед яких Медичний центр «Мати та дитина», Медичний центр Хадасса, Медичний центр імені Хаїма Шиби. Модератором дискусійної панелі стала директор з розвитку глобального партнерства, міжнародного відділу Health Plus – відділ міжнародного маркетингу Hadassah Medical Center – Каріна Вайнер.
До дискусії «Україна-Ізраїль: співпраця у сфері будівництва та індустріальних парків» долучилися Міністр будівництва та житлової політики Держави Ізраїль Зеев Елькін та перший заступник Міністра розвитку громад та територій України Василь Лозинський. Відкрив панель оглядом українського ринку нерухомості спів-засновник компанії ЛУН Андрій Міма, в дискусії взяли участь генеральний директор Taryan Group Артур Мхітарян, генеральний директор та засновник Simple Investment Ігаль Йоффе, голова ради директорів у CREATOR-BUD Ігор Гуда, генеральний директор SVOY. Group Євген Баркар, політик, громадський діяч, інвестор в нерухомість Микола Негрич, підприємець, фінансист, радник Тимур Хромаєв. Модератором дискусійної панелі виступив , співзасновник Україно-Ізраїльського Інноваційного Саміту Дмитро Єрьомін.
Дискусійну панель «Еволюція жіночого лідерства: «м’яка сила» — ключовий інструмент успіху» відкрила перша олімпійська чемпіонка Ізраїлю, голова Олімпійського комітету та керівник комерційного відділу Ananey, Яель Арад. Природу лідерської ДНК жінки в її професійній діяльності досліджували підприємець, інвестор, доцент, голова академічної ради програми MBA-Olim, Аріельського університету Елеонора Школьник, генеральний директор і засновниця BetterMe Вікторія Рєпа, керівник діяльності Міжнародної фінансової корпорації в Україні Олена Волошина, телеведуча, посол доброї волі United Nations Population Fund Маша Єфросініна, депутат Київради, засновниця та голова ГО «Місто-Сад» Євгенія Кулеба, засновниця Інституту Цифрової трансформації, науковиця з цифрової економіки, міжнародна менторка Vital Voices та Woman on Boards 2050 Надія Васильєва. Модератором дискусії стала генеральний директор Global Israeli Initiative та засновниця саміту, Альона Новгородська.
Керівники великих технологічних українсько-ізраїльських компаній поділилися своїм досвідом під час тематичного блоку «Україна-Ізраїль: як розвивати успішний міжнародний диверсифікований бізнес»? Серед доповідачів були генеральний директор VIZHU Михайло Присяжнюк, генеральний директор, WorkNest Йоджев Саміна, співзасновниця і CEO в SupportYourApp Дарія Лещенко, засновник та генеральний директор ETNA GROUP security solutions Шахар Бар, засновник та генеральний директор Sun Spark Education Center & Smarty.Center Ойрік Дані, співзасновниця та співвласниця компаній Alef Pro, AlefProBusiness Club, PrIsra, Inveboss, JolSoftware та Rating Pro Вікторія Молодан.
У презентації технологій майбутнього FUTURE TECH Pitch Bar взяли участь представники ізраїльських стартапів, які вже сьогодні працюють над технологіями, що змінять наш спосіб життя – від читання думок до подолання кліматичної кризи. Серед компаній, які презентували свої розробки XtraLit, Cydome, CorrActions, BeeFree Agro, Gaia Biotechnologies, Reface, AllChemist Bio, Cyber Unit Technologies, Cyberaccelerator UA, Httpool.
Вперше в історії дипломатичних відносин між Україною та Ізраїлем була проведена урочиста Церемонія нагородження «ТОР-30 творців ізраїльсько-українських змін» видатних ізраїльтян та українців, які зробили вагомий внесок у розвиток співробітництва і партнерства, а також у зростання взаємної допомоги, підтримки та зміцнення дружніх відносин між нашими народами. У трьох номінаціях: дипломати, громадські діячі та бізнесмени були відзначені такі видатні особи, як Почесний консул України в місті Єрусалимі Офер Керцнер, бізнесмен, громадський діяч, Почесний консул Держави Ізраїль у Західному регіоні України з резиденцією у Львові Олег Вишняков, Почесний Консул України в м. Хайфа Арон Майберг, мер міста Дніпро Борис Філатов та інші.
Організатор саміту: Global Israeli Initiative. Співорганізатори: Посольство держави Ізраїль в Україні та Посольство України в Ізраїлі. Майданчик для зустрічі у Києві надає Інноваційний парк UNIT.City. З боку Ізраїлю до організації конференції долучився Венчурний фонд VentureIsrael, компанії Simple Investment & Really Building та VIZHU.
Україно-Ізраїльський Інноваційний Саміт (UIIS) — щорічна масштабна конференція, присвячена розвитку ділових, технологічних та дипломатичних відносин між Ізраїлем та Україною.
Global Israeli Initiative (GII) — некомерційна громадська організація, покликана створити потужну й інноваційну міжнародну екосистему, яка сприяє продуктивним відносинам та співпраці між Україною та Ізраїлем: бізнесменами, інвесторами, урядами, інноваційними компаніями та освітніми структурами.
14 грудня 2021 року в Києві відбувся перший в Україні Форум Екоіндустріальних парків.
Форум об'єднав українських урядовців, парламентарів, представників бізнесу та міжнародних експертів, які обговорили пріоритети в розробці законодавства, сприятливого для розвитку екоіндустріальних парків в Україні. Форум особисто відвідали близько 100 гостей, та набагато більше доєдналось онлайн.
Вкотре було наголошено, що екондустріальні парки здатні не лише зробити промисловість чистішою, але й створити привабливі робочі місця для українців, залучити інвесторів та сприяти розвитку економіки та регіонів країни.
Як свідчить міжнародний досвід UNIDO, екоіндустріальні парки – це наступний крок у розвитку традиційної моделі індустріальних парків, які можуть допомогти країнам, що розвиваються та країнам з перехідною економікою досягнути не лише економічних показників, але й піклуватись про місцеві громади та дбати про довкілля.
Подія довела, що розвиток подібних майданчиків екологічної промисловості в Україні є пріоритетом уряду, оскільки це співзвучно з Угодою про Асоціацію між Україною та ЄС, Європейським зеленим курсом та Паризькою Угодою.
Згадували, зокрема майбутню Стратегію розвитку індустріальних парків, яку наразі розробляє Мінекономіки та яка відповідатиме світовим тенденціям щодо протидії змінам клімату.
«Стратегія сприятиме збільшенню доданої вартості та створенню нових місць у громадах і водночас мінімізуватиме вплив промисловості на довкілля» - сказала пані Юлія Свириденко, Перший віце-прем'єр-міністр України - Міністр економіки України, у своїх вітальних словах.
Виступав онлайн також Надзвичайний і Повноважний Посол України в Республіці Корея Руслан Демчак.
Наприкінці заходу було оголошено про майбутній конкурс на "Найефективніший індустріальний парк України".
4 листопада міжнародна компанія Smile-Expo вшосте провела Kyiv iGaming Affiliate Conference. Івент відбувся в самому центрі столиці – найкрутішому п’ятизірковому готелі Premier Palace Hotel.
На одному майданчику зібралися найкращі представники афіліат-індустрії, які успішно працюють у гемблінг-вертикалі: оператори азартних ігор, рекламодавці, сеошники, вебмайстри, власники бізнесу, розробники та всі, хто пов’язаний або цікавиться просуванням онлайн-казино та букмекерських компаній.
Захід відбувся в лайтовій атмосфері, де всі гості конектились із потенційними партнерами, обмінювалися інсайдами й обговорювали перспективи співпраці.
Модератором івенту був Олег Черкаський – Head of Product у SEOBrothers.
Згадаймо, як усе було!
Доповіді спікерів
Першим на KiAC 2021 виступив співзасновник та СЕО Neurotrack.tech Віталій Міняйло. Він розповів, як технології нейромаркетингу можна застосовувати для визначення сліпих зон на сайті. Також спікер поділився рекомендаціями щодо ефективного просування гемблінг-платформ.
У доповіді партнерки юридичної фірми Sayenko Kharenko Аліни Плющ йшлося про законодавчі зміни щодо розвитку гральної індустрії в Україні. Спікерка пояснила, чому провідні іноземні оператори досі on hold і чого зараз потребує місцевий ринок.
Експерт із реклами у Facebook та Instagram Денис Ладутько розкрив тему, як лити траф із ФБ та Instagram у зв’язці з месенджерами. Він докладно розповів, як використовувати прийоми класичного маркетингу в арбітражі, та розібрав, як мінімізувати бани.
Підвищену увагу викликав виступ Богдана Дударенка – team lead of TikTok media buyers в ARBITA. Експерт поділився схемою налаштування рекламного кабінету TikTok. Також він перерахував популярні гео для роботи з цим сервісом і назвав особливості бюджетування.
Аліса Киричок, фундаторка EmailConsulting.top, виділила методи дорощування трафіку з різних каналів на прикладі казино. Вона розглянула реальні кейси створення дашбордів, які допомагають арбітражнику відстежувати прибуток.
Співвласник ImproveTeam Нікіта Петренко назвав критерії вибору партнерів в арбітражі, плюси та мінуси співпраці з ними. Також він розповів про те, хто такі прямі рекли, та порекомендував, де їх варто шукати.
Генеральний директор SeoProfy Віктор Карпенко поділився фішками розвитку SEO-проєкту в гемблінг- та беттінг-нішах від нуля до результатів. Зокрема, він пояснив, як формувати команду та підбирати ключі, які KPI ставити.
Власник криптопартнерки Altairlabs.pro, популярний фахівець у сфері гемблінгу та крипти Максим Шейко розкрив секрети обходу модерації ФБ, докладно описав методи розблокування фанпейдж. Експерт розібрав кейс видобутку трафіку без клоаки, який є актуальним для роботи в гемблінг-вертикалі.
Сo-founder та CEO компанії ENTER ESPORT Олександр Довженко перерахував способи зливу трафіку з майданчиків Twitch та YouTube, а також методи вимірювання конверту. Окремо фахівець розповів про особливості проведення прямих ефірів і співпрацю з блогерами.
Як пройшла панельна дискусія
У межах KiAC 2021 відбулася дискусія на тему«Як працювати з гемблою сьогодні? Поточні тенденції gambling-ринку, прогнози на майбутнє».
У гарячому обговоренні брали участь найкрутіші афіліати та маркетологи:
Олександр Топал – Senior SEO/SEM, Team Lead у низці компаній. Експерт у нішах гемблінгу, e-commerce, Local Business тощо.
Микита Новіковський – колишній affiliate team lead Favbet. Продюсер стримів на Twitch VASYLSLOT. Експерт зі зливу трафіку на бурж і СНД.
Юрій Тітков – СЕО martech-холдингу mr.fish.
Артем Іваницький – Chief Marketing Officer у VBET Ukraine.
Сергій Забуранний – Сhief Editor «Рейтинг Казино». Має понад 10 років досвіду роботи на найкращих афіліат-ресурсах у беттінговій ніші.
Експерти порушили найгостріші питання, які хвилюють багатьох представників індустрії. Вони обговорювали вплив пандемії на онлайн-гемблінг. Також багато говорили про тренди на місцевому й іноземних афіліат-ринках, найкращі гео та способи генерації контенту, який продає, у 2021 році.
Гості івенту могли не лише послухати дискусію, а й поставити спікерам будь-які запитання.
Локомотив конфи – нетворкінг!
KiAC 2021 стала найкращим місцем для знайомств із потрібними людьми. Щоб спілкування відвідувачів та учасників проходило максимально легко та комфортно, організатори підготували дві активності: speed dating та знайомства за допомогою гральних карт.
Під час розмов тет-а-тет гості обговорювали бізнес-ідеї, обмінювалися візитками та контактами в соцмережах, а також домовлялися про подальшу співпрацю.
Покерний турнір
А щоб відвідувачі змогли відчути весь вайб від азартних ігор, найбільший покер-рум Східної Європи PokerMatch організував грандіозний турнір із техаського холдему.
Найкращих гравців у покер чекали ульотні призи:
1-ше місце: PlayStation 5.
2-ге місце: AirPods PRO.
3-тє місце: пляшка елітарного віскі.
Спонсори KiAC 2021
Smile-Expo висловлює особливу подяку нашим спонсорам! Без вашої підтримки конференція вийшла б менш насиченою та продуктивною. З гордістю представляємо:
Генеральний спонсор конференції та спонсор бару на afterparty – глобальна платформа для ставок та ігор VBET. Провідний гемблінг- та беттінг-оператор пропонує найкращі коефіцієнти для тисяч світових спортивних подій і широкий спектр онлайн-ігор казино.
Спонсор покерного турніру на ексклюзивній afterparty – Poker Match. Це один зі світових топів гемблінг-індустрії, який пропонує всі популярні різновиди покеру, тисячі слотів, ігри live-казино та багато іншого.
General Affiliate Sponsor – прямий рекламодавець Alpha Affiliates, який працює на ринку з 2012 року. Партнерська програма спеціалізується на просуванні гемблінг- та беттінг-майданчиків на іноземних ринках.
Спонсор конференції – прямий рекламодавецьStellare Casino, який пропонує свіжий та висококонвертований продукт для італійського ринку.
Ексклюзивний спонсор – надійний онлайн-сервіс приймання платежів у сфері High Risk «BetaTransfer каса».
Подальша реалізація програми Президента України «Велике будівництво» та реформування дорожньої галузі – ключові теми Міжнародного конгресу «Дороги майбутнього», який відбувся 2 листопада. У заході, організованому Національною асоціацією дорожників України (НАДУ) взяли участь міністр інфраструктури Александр Кубраков, заступник міністра фінансів України Олександр Кава, радник прем’єр-міністра Тарас Сиротинський, голова Держінспекції архітектури і містобудування Семен Кривонос, заступник міністра розвитку громад та територій України Наталія Козловська, заступник голови комітету ВРУ з питань регіонального розвитку Олена Шуляк.
Потреба в такому обговорені саме зараз є дуже актуальною. Вже близько двох років у країні реалізується програма Президента «Велике будівництво», виділений бюджет на ремонт та будівництво доріг, але є ще нормативні акти, які сповільнюють процес, а тому потребують перегляду та модернізації. Тому на заході говорили і про успіхи, і про проблеми галузі.
Міністр Інфраструктури України Олександр Кубраков зазначив, що у 2020-2021 роках відремонтовано 13 тис. км доріг і 520 мостів, а в наступному планується зробити ще більше.
«Вперше за роки незалежності Україна отримала чіткі довгострокові цілі розвитку дорожньої інфраструктури. До 2024 року в Україні буде відновлено 1400 мостів, відремонтовано 24 000 км доріг та збудовано нові автошляхи, зокрема М-05 Київ-Одеса, Н-08 Бориспіль-Переяслав, концесійна дорога Краківець – Львів – Броди – Рівне та інші», – сказав Олександр Кубраков.
Країна отримала не лише нові дороги, країна отримала нову галузь, яка створює нові робочі місця. За два роки у галузі створено 100 тис. робочих місць, а мінімальна зарплата дорожника вдвічі вища за мінімальну в країні.
За словами президента НАДУ Миколи Березовського, динаміка подальшого зростання галузі залежить не лише від фінансування, але й від удосконалення нормативно правової бази.
«Нам потрібно переходити на міжнародні стандарти ціноутворення, більш активно проводити дерегуляцію дозвільної системи», – зазначив Микола Березовський.
З його слів результатом конгресу мають стати конкретні пропозиції та рекомендації змін до законодавчих та нормативних документів, які покращать роботу дорожньої галузі, допоможуть працювати прозоро та ефективніше реалізовувати програму відновлення та будівництва нових доріг в Україні.
Уже 4 листопада в п’ятизірковому готелі Premier Palace відбудеться шоста Kyiv iGaming Affiliate Conference – найкраща офлайн-подія для всіх, хто ллє трафік на гемблінг і хоче завести знайомства з топами affiliate-індустрії.
На заході зберуться експерти, які знаються на тому, як добувати якісний трафік у гемблінг-ніші. Спікери розкажуть про тренди ринку, перспективи його розвитку та найсвіжіші фішки просування iGaming-майданчиків.
Програма заходу поділиться на чотири блоки: «Тенденції в iGaming-індустрії на 2022 рік», «Трафік», «SEO» і «Соціальні мережі».
Організатор події – міжнародна компанія Smile-Expo.
Зустрічайте топових спікерів конференції
Цієї осені на Kyiv iGaming Affiliate Conference 2021 виступлять провідні представники індустрії, які проаналізують останні зміни в гемблінг-ніші, розкажуть про найкращі канали для залучення трафіку, розберуть ефективні підходи до просування онлайн-казино та букмекерських контор.
Серед спікерів KIAC 2021:
Віктор Карпенко – засновник і генеральний директор SeoProfy, власник LinkChecker.PRO. Тема виступу: «Step by step – розвиток SEO-проєкту в гемблінг- і беттінг-індустрії: від 0 до результату».
Віталій Міняйло – співзасновник та СЕО в
Neurotrack.tech. Спікер розповість, як за допомогою структури сайту затримувати увагу користувача, поділиться порадами та інсайтами.
Аліна Плющ – партнерка юридичної фірми Sayenko Kharenko. Бере активну участь у розробленні нового грального законодавства в Україні. Виступить із темою «Рік після легалізації. Чого вже домоглися та на які юридичні зміни варто очікувати на українському ринку гемблінгу у 2022 році?».
Нікіта Петренко – співвласник арбітражної команди ImproveTeam.
Аліса Киричок – засновниця EmailConsulting.top, product owner у Bsg.world. Виступить із доповіддю: «Альтернативні джерела трафіку: вебпушинг, чат-боти та персоналізація email.
Для всіх, хто не хоче зливати бюджет і зацікавлений в успішному просуванні онлайн-казино і бетинг-майданчиків, організатори дарують промокод на знижку 20%. Просто введіть KIAC06 під час реєстрації.
Встигніть придбати квиток до подорожчання: з 25.10 ціна зросте.
11 жовтня представники бізнесу та влади зібрались на ІТ Конференції, обговорити стан ІТ, технологічної освіти в країні, перспективи та небезпеки розвитку.
Перша панель розпочалась з перспектив та нових технологій. Модератор заходу, заступниця директора Європейської Бізнес Асоціації Світлана Михайловська зазначила, що за 15 років експорт ІТ послуг зріс у 114 разів. Наразі ІТ-експорт складає 8,3% усього експорту (товарів і послуг, за 2020), за даними платіжного балансу НБУ. А середній темп росту індустрії — 20−25% щорічно. В той час як загальний експорт товарів і послуг, за даними НБУ, знизився на 4,6%. І в умовах жорсткої світової конкуренції, стагнації пов’язаної з пандемією – ІТ має всі шанси для успіху та подальшого розвитку країни на міжнародній арені. «І сьогодні ми зібрались з бізнесом, міжнародними колегами, владою аби обговорити, що ж допомогло ІТ зробити такий дійсно спринтерський стрибок в розвитку, які прогнози щодо подальшої долі ІТ», – додала Світлана.
Валерій Красовський, співзасновник і CEO Sigma Software зазначив, що ще років 10 тому українська ІТ сприймалась як лоукост. Наразі все змінилось, і українські компанії співпрацюють з найбільшими світовими брендами, а українські програмісти успішно виконують надскладні проєкти з повним циклом розробки та підтримки, а не пропонують точкові рішення. Можливо, європейські країни ще не в повній мірі зрозуміли потенціал країни, однак, США дуже швидко адаптуються і вже усвідомлюють, що українське ІТ – постачальник цікавих рішень. Власне, розвиток ми бачимо і по швидкості збільшення стартапів. «Ми створили унікальний бізнес інкубатор на базі сервісного бізнесу, Sigma Software Lab, та вже проінвестували в близько 15 продуктових стартап-рішень, сподіваюсь, виростимо і кілька юнікорнів. А загалом у світі інвестиції в стартапи збільшились з 70 до 300 млрд дол на рік. Це суттєвий приріст. На заваді розвитку українському ІТ сьогодні стоять брак ІТ спеціалістів та можливі зміни законодавчої бази. Тому, нам як країні дуже грунтовно потрібно працювати над розвитком освіти та створювати для галузі такі умови, в яких стабільні та зрозумілі правила гри», – зазначив Валерій.
Віталій Седлер, CEO Intellias також наголосив, що питання освіти є обмежуючим фактором для галузі: «Індустрія могла б зростати швидше, якби було більше кваліфікованих інженерів». На жаль, державна система освіти з цим не справляється. «Прискорена пандемією, глобальна діджиталізація набирає обертів і стимулює стрімкий розвиток ІТ галузі. Маючи багаторічну експертизу, українська ІТ індустрія може розраховувати на місце в авангарді ключових гравців світового ІТ ринку. Адже українські компанії, включно з Intellias, вже давно консультують гігантів бізнесу, допомагаючи їм обирати найкращі технологічні рішення. А ефективна взаємодія між владою, бізнесом та навчальними закладами, дозволить укріпити позицію України як IT центру на глобальному ринку», – пояснив Віталій Седлер.
Юрій Антонюк, очільник ЕPAM у Центральній та Східній Європі наголосив, що не варто думати, що ІТ індустрія – це лише програмісти. «Світ наразі дивиться на Україну як постачальника послуг. Тож нам треба думати як побудувати повну інфраструктуру, такий собі замкнутий цикл – від бізнес консалтингу до вирішення стратегічних питань. А для цього потрібно – інвестувати в освіту, вкладати в розвиток внутрішнього ринку, розвиток стартапів, тощо. Треба перебудовувати юридичну систему, адаптувати законодавство під вимоги сучасності. І дуже скоро ми зможемо побачити як Україна опиниться в 20-ті технологічних країн світу», – зазначив Юрій Антонюк.
Альберто Леві, професор IE Business School акцентував на новітніх трендах, що будуть мати місце в найближчі 5-10 років, йдеться про: перезапуск, ретехнологізацію та вплив (reset, retech, impact). Адже наразі люди вчатся переоцінювати своє життя, вчаться адаптуватись, відповідно, і бренди замислюються про нові способи – залучення споживачів, захист персональних даних, тощо.
Берт Фескенс, інноваційний партнер The Hague Security Delta підтримав важливість екосистеми, адже коли всі елементи взаємодіють, створюються справді сталі елементи. Тому важливо ділитись знаннями, точками зору, досвідом – між країнами, між владою та бізнесом, тощо. Адже, наприклад, в Європі, США, Україні постійно розробляються нові технології і шкода їх не використовувати. А на знання, обмін думками наразі запит є.
Світлана Ларченко, директор напрямку «Державний сектор, транспорт та телекомунікації» SAP Ukraine зазначила, що останнім часом ми спостерігаємо значний прогрес у побудові державних цифрових сервісів для громадян. В той же час, як у самому держапараті, так і на рівні державних підприємств, процес цифровізації все ще гальмує недостатня технологічна та методологічна готовність організацій, а також людський фактор у вигляді опору необхідним змінам. Безумовно, комплексна побудова цифрових платформ потребує часу, інвестицій, глибинного аналізу та використання кращих світових практик. Проте, керівництво в державних компаніях, на відміну від бізнес-сектору з чіткою довгостроковою стратегією, досить часто змінюється, а заплановану бізнес-трансформацію просто не встигають якісно реалізувати. Натомість, процес оптимізації та цифровізації кожного разу починається з самого початку, фактично перекреслюючи напрацювання та інвестиції, зроблені під керівництвом попередників. Можливо, одним з підтримуючих факторів для виходу з такої ситуації, стало б доведення до ефективного стану процесу корпоратизації та підготовка акціонерами чіткої бізнес-стратегії, що дозволить залучати інвестиції та керувати змінами.
Петро Коломієць, співзасновник та директор з розвитку бізнесу IdeaSoft також зазначив, що наразі є дуже круті тренди – fintech (20% інвестицій було інвестовано в цю технологію в 2021 році), аутомотів, healthtech, request to pay, блокчейн, тощо. І таких технологій буде з’являється набагато більше. Планується, наприклад, впровадження цифрової гривні. Такі інноваційні інструменти прибирають багато процесів і роблять їх автоматичними. «І, до речі, Україна також є розробником великої кількість технологій. Партнери йдуть до нас за експертизою, а не за дешевшою силою. Ми часом можемо клієнту дати те, що не можуть Ізраїль або США. Більше того, великі українські ІТ компанії готові підтримувати старпати, менторити, і це також допоможе галузі в стрибку», – наголосив Петро.
В другій панелі було акцентовано на важливості ІТ освіти. Олександр Борняков, заступник Міністра цифрової трансформації з питань розвитку ІТ наголосив, що Міністерство поставило перед собою завдання подвоїти частку ІТ у ВВП країни та створити в Україні найбільший ІТ-хаб Східної Європи. Без талантів це неможливо, тому Мінцифри бере активну участь у розвитку ІТ-освіти.
Кирило Криволап, керівник Центру економічного відновлення зазначив, що дискусія щодо розвитку освіти була доволі потужною і офіційна робоча група, до складу якої увійшли експерти, представники бізнесу, посадовці, народні депутати, освітяни та молодь вже фіналізує свою роботу . «В 2030 році в Україні прогнозується дефіцит у понад 230 тисяч ІТ-фахівців різного профілю. Зростання кількості фахівців за розрахунковим сценарієм дорівнює кумулятивному зростанню ВВП протягом 10 років на 3,3 млрд доларів. Тож, вже сьогодні треба працювати над розвитком сфери на кожному рівні: математика в школах, сучасні спеціальності в профтехах, фінансова автономія і дуальна освіта у вишах, спеціальні умови та державне замовлення для неформальної освіти. До проекту Дорожньої карти увійшли ініціативи за всіма напрямками освіти: середньої, вищої, передвищої та неформальної. Дослідження Центру показало, що найбільш ефективними для розвитку сфери можуть стати наступні рішення: значне підвищення цифрових навичок вчителів, спрощення доступу до професії вчителя STEM для світчерів, повноцінне залучення можливостей мережевої освіти, якісна профорієнтація, розширення фінансової автономії, впровадження дуальної освіти, врегулювання діяльності ендавмент-фондів, полегшення доступу до викладання для вчителів-практиків та іноземних фахівців, підвищення якості менеджменту освітніх закладів, формування профстандартів для нових ІТ-спеціальностей, спрощене ліцензування і відміна ПДВ тощо», – додав Кирило Криволап.
Артур Селецький, заступник Міністра освіти і науки з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації додав, що наразі розпочинається трансформація не лише ЗВО, але і шкіл. Задач дійсно багато, а рух в напрямку розвитку ІТ освіти – є важливим пріоритетом.
Едуард Рубін, Голова Ради Правління та власник Telesens наголосив, що коледжі мають також велику перспективу. Яскравим прикладом є Харківський коледж, де ІТ компанії об’єднались, попрацювали над ефективністю викладацького складу, що призвело і до збільшення попиту на навчання в коледжі – наразі там конкурс складає 15 людей на місце. Тому, менеджмент в освіті – аспект, який потребує окремої уваги. Власне, тому і потрібно державно-приватне партнерство, аби бізнес міг ділитись практичними знаннями і з викладачами в тому числі. Більше того, важливо і викладачів навчати вчитись – зараз онлайн став дуже доступним, тож хорошим варіантом може бути знаходження правильних оналйн-курсів.
Тарас Кицмей, співзасновник та член Ради директорів SoftServe, також поділився досвідом ефективності державно-приватного партнерства в рамках Львівського національного університету ім.Івана Франка, на базі якого була створена «Школа лідерства» для викладачів – аби розвивати успішних управлінців у вузах. Це такий собі освітній Pre-MBAдля викладачів. Адже освіта тримається на людях, а людям потрібен фундамент для того, щоб бути успішним управлінцем. І цього року школа запустилась вдруге. Крім того, Тарас зробив акцент на важливості розвитку дуальної освіти в країні.
Віталій Седлер, CEO Intellias акцентував, що свічери також можуть бути потужною можливістю для індустрії. Адже індустрія спрагла до кадрів і готова приймати людей без досвіду в ІТ, або тих, хто хоче змінити спеціальність на ІТ. Більше того, ми наразі розвиваємо розуміння, що приєднатись в ІТ не складно, а навчання тримає близько 3-6 місяців.
Ольга Магалецька, керівник Офісу Національної інвестиційної ради при Президентові України зазначила, що на сьогодні вузи дають 15-20 тис випускників і цього катастрофічно бракує. ІТ освіта потребує комплексного оновлення на всіх рівнях – і тут важливо балансувати системні реформи та швидкі рішення. В ідеалі – надавати знання з ІТ починаючи зі школи. Крім того, важливо аби профтехосвіта та вища освіта йшли пліч-о-пліч. Більше того, необхідно надавати правильні стимули галузі, як-то –звільнення від сплати ПДВ неформальної освіти, тощо.
Андрій Яворський, віцепрезидент зі стратегії та технологій GlobalLogic, підкреслив, що одним із пріоритетів компанії є розвиток інженерних талантів. З 2018 року GlobalLogic інвестувала в це понад 4 мільйони доларів у регіоні Центральної та Східної Європи. Більша частина цих коштів припадає на Україну. Навчання фахівців відбувається в межах програми GlobalLogic Education, зокрема, курсів для новачків – GL BaseCamp – та курсів для більш досвідчених спеціалістів – GL ProCamp. Завдяки GlobalLogic Education понад 4000 інженерів почали співробітництво з GlobalLogic. При чому, це число включає й людей без комерційного досвіду. За останні півроку такі фахівці склали 25% від загальної кількості новачків у компанії.
Насамкінець заходу Віцепрем’єр-міністр – Міністр цифрової трансформації України Михайло Федоров розповів про діджиталізацію в країні та плани з розвитку ІТ. «Я вірю в країну підприємців. У низькі податки, які допоможуть бізнесу розвиватись. Безумовно, Дія City – не єдиний компонент успіху українського ІТ. Але дуже важливий для того, щоб Україна стала найбільшим IT-хабом Східної Європи. Світ розвивається і конкуренція за бізнес стає дедалі сильнішою. Саме спеціальний податковий режим, який діятиме в Дія City, допоможе нам перемогти цю конкуренцію. Індустрія вже робить прорив і важливо їй надати надійний фундамент для стрибка. Водночас цьому сприятиме діджиталізація, яка з моменту створення Мінцифри почала пронизувати кожну сферу життєдіяльності держави. Вчора Мінцифра разом з представниками ЕВА відстоюваали ініціативу Дія City на профільному комітеті ВРУ, щоб податковий законопроєкт був прийнятий саме в тому вигляді, який ми погодили з індустрією. Неприйнятно перекреслити позитивні напрацювання, що ми вже маємо. Зараз ми створюємо нову культуру співпраці між бізнесом і владою. Водночас ведеться спільна робота Мінцифри та ЕВА над проєктом Дія City. Упевнений, що тільки таким чином ми зможемо сформувати ефективні, практичні та дієві засади політики в країні», — наголосив Міністр.
Дякуємо спікерам та учасникам за крутий захід. Окрема вдячність партнерам – N-iX, Intellias, Sigma Software за співпрацю в рамках даної події.
І, як зазначив CEO компанії N-iX Андрій Павлів, феноменальний ріст української IT індустрії, який ми спостерігаємо сьогодні, був би неможливим без співпраці всіх гравців на ринку – освітян, різноманітних організацій, IT компаній та кожного IT фахівця. У 2002 році, коли ми з партнерами заснували компанію N-iX, мало хто знав про українське IT. А сьогодні клієнти N-iX – це світові лідери різноманітних галузей та Fortune 500 компанії. Вже багато років наша компанія активно долучається до вирішення актуальних проблем індустрії – ми співпрацюємо з університетами, підтримуємо чимало технологічних та бізнесових подій, є співзасновниками Львівського IT-кластеру та учасником багатьох організацій. Імідж України як потужного технологічного хабу – це роки роботи багатьох людей та бізнесів, і якщо ми хочемо рости далі, наша співпраця повинна лише посилюватись.
Щo буде з економікою України та які найближчі прогнози чекають на низку важливих для країни секторів? Про це говорили з бізнес-лідерами під час зустрічі «Глобальний огляд економіки України», що відбулася 21 вересня. Крім того, представники різних галузей поділилися своїм баченням економічного розвитку України та необхідних умов для його прискорення.
Отже, що думають про майбутнє СЕО українських та міжнародних компаній? Нижче ми зібрали для вас найцікавіше з виступів:
Алессандро Дзанеллі, Генеральний директор Nestlé в Україні та Молдові
Сектор FMCG з впевненістю дивиться в майбутнє. За останні два місяці галузь у середньому зросла на 15-18%. І ця позитивна тенденція не може не надихати. Тож Nestlé планує на наступний рік досягти двозначного показника зростання. Водночас в нас дещо стримані очікування щодо прибутків. Собівартість нашої продукції дорожчає через високі ціни на сировину, логістику, перевезення та електроенергію. Тому ми маємо переосмислити свою стратегію щодо закупівель та ланцюжок поставок.
Ми також враховуємо при цьому актуальні тренди у споживчих настроях. Мені хотілося б виділити 4 з них: по-перше, це прискорена діджиталізація – за нашими даними, кількість українців, що здійснюють покупки онлайн становить 80%; по-друге, люди стали проводити більше часу вдома і їм це до вподоби; по-третє, продукція має бути доступною для споживачів 24/7 на всіх платформах; по-четверте, вона приносить користь як споживачу, так і планеті.
В цілому, я поділяю оптимізм у прогнозах щодо України, але хочу зауважити, що уряду необхідно зараз активніше просувати кампанію з вакцинації, щоб зменшити ризики для населення та економіки.
Томаш Фіала, СЕО Dragon Capital
Ми бачимо зростання купівельної спроможності населення, що позитивно впливає, зокрема, на сферу роздрібної торгівлі. Завдяки екстремальним цінам на світових товарних ринках, поточний рік також є успішним для виробників металургійної продукції та суміжних галузей. Крім того, в цьому році ми очікуємо рекордні обсяги врожаю зернових та інших культур, що стане позитивним фактором для агрокомпаній та економіки в цілому. Однак, оприлюднені Укрстатом дані щодо динаміки ВВП дещо розчаровують. Цього року ми очікували зростання економіки на рівні 4,5%, але знизили наш прогноз до 3,5% після неочікувано низьких показників зростання у другому кварталі. Водночас через високу інфляцію номінальний ВВП в цьому році досягне рекордного рівня майже 200 млрд дол. США, перевищивши показники, які ми мали до окупації Криму і Донбасу.
Серед основних економічних ризиків – суттєве зниження цін на основні товари експорту, що вже частково відбувається, в той час як зростання цін на газ збільшить витрати виробників продукції, в тому числі сільськогосподарської, і призведе до погіршення зовнішньо-торгівельного балансу. За нашими прогнозами, курс гривні до долара у наступному році дещо послабиться, приблизно до 28 грн/$. Але ми не очікуємо шокових стрибків курсу. НБУ — одна з найбільш реформованих та професійних інституцій, правління Банку продовжує проводити консервативну монетарну політику, притримується режиму інфляційного таргетування та гнучкого валютного курсу. Поки НБУ залишається незалежним, можна бути впевненим у стабільності валютного ринку. Інші зовнішні ризики включають високу інфляцію в світі та дії Росії, а основним внутрішнім ризиком я бачу зростання популістських кроків з боку уряду і парламенту у зв’язку з наближенням виборів у 2023-24 рр.
Мауро Лонгобардо, Генеральний директор АрселорМіттал Кривий Ріг
Дійсно, зараз в світі йде пожвавлення економіки, тому падіння попиту на сталь найближчим часом не відбудеться. Разом з цим, перед АрселорМіттал постає питання рентабельності виробництва. За останні три місяці значно зросли ціни енергоносії, зокрема, на газ – у три рази, на електроенергію – на 40%. Також ціна на залізну руду впала вдвічі – з 200$ у другому кварталі до 100$. Тож витрати на собівартість продукції зростають, а її ціна знижується. Якщо така ситуація залишиться без змін, то наступного року ми досягнемо лише 30% рівня прибутку цього року. Але все це короткострокові прогнози на наступні три квартали. Що є важливішим зараз, так це наші плани на довгу перспективу, зокрема, досягнення вуглецевої нейтральності до 2050 року. В поточну інвестиційну програму з модернізації підприємства в Україні ми вкладаємо 700 млн $ і плануємо додатково інвестувати 1 млрд $ у проекти зеленої металургії. Корпорація АрселорМіттал готова виділяти ці кошти, але для нас дійсно важливо, щоб в Україні був належний інвестиційний клімат.
Станіслав Дмитрик, Співзасновник & CBDO Rocket
Зараз світ переживає глобальні зміни, пов’язані зі зміною поколінь. Щодня на ринках з’являється нова молода аудиторія, що провокує бурхливий розвиток онлайну. Вже три роки поспіль, з початку заснування, наш проєкт продовжує щомісяця рости в контексті кількості замовлень, а отже, ми бачимо великі перспективи. Насправді, зараз процеси відстають від швидкості зростання ринку, і наша задача – постійно працювати над оптимізацією та покращенням бізнес-процесів, щоб задовольнити попит, що збільшується. З’являються нові тренди. У цьому контексті Rocket прагне створити єдину екосистему, таку собі super-app, яка інтегруватиме доставку з ресторанів та магазинів, а також з dark kitchen та darks stores, що дозволить суттєво скоротити час отримання замовлення. Ми бачимо, що у людей формуються нові звички – вони починають надавати перевагу онлайн замовленням, а не походам в магазин за продуктами та товарами. Наразі доля таких замовлень близько 5%, впродовж 10 років за різними оцінками вона може збільшитися до 20%, тож ми дуже зацікавлені в розвитку такого сегменту.
Алекс Ліссітса, СЕО, ІМС
2021 рік був винятково вдалим для українського агробізнесу, особливо на півдні, через низку факторів, перший з яких – це погода. За прогнозами, цього року ми матимемо рекордний врожай зернових – близько 80 млн тон, з яких експортуватимемо більше 50 млн тон, що стане справжнім викликом для української транспортної інфраструктури. Після чудового 2021 року і за темпами виробництва, і за фінансовими показниками, ми сподіваємося та прогнозуємо наступний таким же вдалим. І якщо є всі передумови, що розвиток рослинництва продовжиться, зважаючи зокрема на стабільні ціни, то у тваринництві справи можуть бути дещо гіршими. Оптимізму не додають й спроби держави змінити умови оподаткування, зокрема, в галузі птахівництва.
Також на вітчизняний агросектор, особливо в останні 20 років, суттєво впливає фактор зміни клімату. Частково саме йому ми завдячуємо таким щедрим врожаям та можливості вирощувати певні культури в нових регіонах, де ще певний час назад такої змоги не було. Втім у довгостроковій перспективі кліматичні зміни нестимуть негативний ефект, адже значно впливатимуть на якість врожаю. Багато розмов також ведеться навколо необхідності проведення іригаційної реформи, про що вже говорять у владі, однак перш цього варто провести комплексні дослідження вологості українських ґрунтів.
Олівер Гірліхс, Генеральний директор «Байєр» в Україн
Як відомо, компанія «Байєр» працює в аграрній сфері та в сфері охорони здоров’я. І цього року відбулися позитивні зміни в законодавстві, які є важливими для нашого бізнесу. Ситуація виглядає сприятливою для ринків засобів захисту рослин (ЗЗР) та насіння в Україні. Із розблокуванням ввезення в Україну зразків інноваційних ЗЗР, фермери зможуть отримати новітні ЗЗР, що, в свою чергу, сприятиме зростанню врожаїв в наступних роках. Також у 2021 наше насіння кукурудзи вирощене в Україні буде вперше експортовано до країн ЄС і ми продовжуватимемо інвестувати в розвиток насіннєвого виробництва, адже бачимо тут великий потенціал. Крім того в Україні «Байєр» запустив пілотну програму Вуглецева Ініціатива, яка допомагає аграріям зробити своє виробництво більш сталим через застосування кліматично-розумних практик ведення сільського господарства, таких як використання покривних культур, зменшення обробітку ґрунту та сівозміни. Щодо сфери охорони здоров’я, то тут ми спостерігаємо гарне зростання продажів в сфері кардіології, а також повернення то росту продажів у сферах офтальмології та жіночого здоров’я. Вважаю, що для розвитку фармацевтичного сектору в Україні необхідно впровадити ефективну систему захисту прав інтелектуальної власності. А якщо говорити більш комплексно, то країні є над чим попрацювати, зокрема, у напрямку верховенства права та боротьби з корупцією.
83% CEO прогнозують зростання їхнього бізнесу в 2022 році
Результати опитування «Прогнози бізнесу на 2022 рік», проведеного Європейською Бізнес Асоціацією разом з компанією Nestlé в Україні, демонструють впевнене зростання оптимістичних настроїв та прогнозів топ-менеджерів. Для порівняння, минулого року позитивні бізнес-результати прогнозували 60% респондентів.
Так, у 2022 році переважна більшість, а саме 83% респондентів прогнозують зростання свого бізнесу, 15% директорів розраховують втримати бізнес-показники на рівні 2021 року, і тільки 2% очікують погіршення стану справ у їхнього бізнесу (14% минулого року).
Прогнози фінансового результату компаній на наступний рік суттєво зросли. Більшість підприємців, зокрема 67% прогнозують зростання доходу на рівні 10-20% – у гривні. Цей показник повернувся до рівня 2020 року після суттєвого падіння у минулому. На зростання доходів до 10% у натуральному виразі очікують 36% директорів, а майже половина (49%) розраховують на 10-20% зростання.
Прогнози щодо курсу долара на наступний рік збігаються з минулорічними. При плануванні бюджетів на 2022 рік керівники компаній закладають вартість валюти в середньому на рівні 29 грн/$.
Усі респонденти цьогорічного опитування зазначили, що планують підвищувати заробітну плату своїм співробітникам у 2022 році. Більшість керівників, а саме 55% планують підвищення заробітної плати у розмірі 5-10%. Ще 30% підвищать заробітну плату у розмірі 10-20%. Нагадаємо, минулого року 15% компаній не мали змоги підвищити заробітну плату персоналу.
Так само пожвавлюються плани бізнесу щодо створення нових робочих місць. Тоді як минулого року 60% не планували жодних змін в штаті, цьогоріч таких лише 36%. А більшість, зокрема 58% топ-менеджерів планують розширювати штат. І тільки 6% бізнесів будуть вимушені вдатися до скорочення персоналу.
Третина підприємців, а саме 32% планують впровадження нових інвестиційних проєктів наступного року (від 20 тисяч до 400 млн доларів). Більше того, ми раді констатувати, що майже половина (49%) планують наступного року інвестиції в соціальні ініціативи, спрямовані на підтримку українського суспільства. У деяких випадках суми інвестицій досягатимуть 3% від доходу компанії.
Анна Дерев'янко
Виконавчий директор Європейської Бізнес Асоціації
Такі оптимістичні прогнози директорів, безумовно, дуже тішать. Мабуть, вперше після початку пандемії ми можемо говорити про суттєве покращення оцінок та настроїв топ-менеджерів щодо власних бізнес-планів. Будемо сподіватися, що наступний рік не принесе бізнесу неприємних сюрпризів, що можуть стати на заваді втіленню їхніх амбітних планів.
Алессандро Дзанеллі Генеральний директор Nestle в Україні та Молдові
Ми розуміємо, що багато СЕО бачать потенціал зростання бізнесу в Україні і це надихає. Українці відновлюють свою купівельну спроможність, що є хорошим знаком та трендом розвитку. Ми в Nestle підтримуємо цю позитивну тенденцію та плануємо подальші інвестиції в сталий розвиток та регенеративні продовольчі системи, модернізацію нашого виробництва, інновації та нові продукти, добробут працівників, а також ініціативи, які важливі для українського суспільства.
Керівники компаній також визначили ТОП-3 завдання від бізнесу до влади на наступний рік. Другий рік поспіль перше місце займає необхідність проведення судової реформи та встановлення верховенства права, на другому місці – боротьба з корупцією, і на третьому – забезпечення політичної стабільності та ефективного менеджменту в країні. Також цього року директори окремо відзначили важливість подальшого реформування податкової та митної галузі.
Довідково:
В дослідженні «Прогнози бізнесу на 2022 рік» взяли участь 95 ТОП-менеджерів компаній-членів Європейської Бізнес Асоціації. Анкета складалася з 10 питань, опитування проводилося у вересні 2021 року. Дослідження «Прогнози бізнесу» проводиться Асоціацією вже 6-й рік поспіль. Партнер дослідження у 2021 році – Nestlé в Україні.
