неділя, 26 квітня 2026 р.

Торговельно-економічне співробітництво між Україною та Австралією

Як повідомив сайт Посольства України в Австралії

(Опубліковано 05 листопада 2024 року )


Австралія є ключовим торговельним партнером України в Океанії.

За інформацією Державної митної служби України, зовнішня торгівля товарами України з Австралією за 9 місяців 2024 р. склала 116,64 млн дол. США.

Експорт товарів з України до Австралії за 9 місяців 2024 р. склав 12,114 млн дол. США, імпорт в Україну – 104,528 млн дол. США. Негативне сальдо для України за 9 місяців 2024 р. становить 92,414 млн дол. США.

Зовнішня торгівля товарами у вересні 2024 р. склала 16,239 млн дол. США. Експорт товарів з України до Австралії склав 1,608 млн дол. США, імпорт в Україну - 14,631 млн дол. США. Негативне сальдо для України за вересень 2024 р. становить 13,023 млн дол. США.

Структура експорту товарів за 9 місяців 2024 року:  яхти та інші плавучі засоби для дозвілля або спорту; гребні човни та каное – 2289 млн дол. США (18.9% від загального експорту), насоси повітряні або вакуумні, повітряні компресори та вентилятори; витяжні ковпаки чи шафи з вентилятором - 2276 (18.8%), олії соняшникова, сафлорова або бавовняна – 1782 (14.71%), варення, джеми, желе, мармелад – 780 тис. дол. США (6.44%), труби, трубки і профілі порожнисті, безшовні з чорних металів – 630 (5.2%), машини та апарати для паяння або зварювання, гарячого напилення металів або метаталокераміки - 492 (4.06%), костюми, сукні, спідниці, для жінок або дівчат – 353 (2.91%), вовна та волос тварин, кардо- або гребенечесані – 342 (2.82%).

Структура імпорту товарів: вугілля кам'яне, антрацит – 90333 млн дол. США (86.42% загального імпорту), пристрої ортопедичні; пристрої для лікування переломів; штучні частини тіла; слухові апарати – 1568 (1.5%), вина виноградні; сусло виноградне – 1457 (1.39%), конвеєрні стрічки чи привідні паси, бельтинг з вулканізованої гуми – 1249 (1.19%), кров людей, тварин; сироватки, вакцини, токсини – 921 тис. дол. США (0.88%), частини та пристрої транспортних засобів товарних позицій 8701-8705 – 873 (0.83%), інші барвникові матеріали – 719 (0.68%), апарати електричні телефонні або телеграфні; відеотелефони  - 667 (0.63%)

четвер, 23 квітня 2026 р.

FPV-дрони, вибухи та спецпризначенці на гелікоптерах Black Hawk: у Мережі з'явився трейлер KILLHOUSE 

 











Ми звикли бачити спеціальні операції в новинах. Тепер – вони на великому екрані.

Режисер Любомир Левицький представив фільм KILLHOUSE – першого українського тактичного екшену, створеного у співпраці та за підтримки Головного управління розвідки Міністерства оборони України, Служби безпеки України, Третьої окремої штурмової бригади Третього армійського корпусу та фахівцями оборонної галузі. Це стрічка про тих, хто воює зараз. І про  українські технології, які змінюють хід війни.

Фільм з перших секунд занурює в атмосферу унікальної спецоперації дронами: гул техніки, вибухи, стрілянина на Поштовій площі у Києві, яка влітку сколихнула соцмережі. Один із найвражаючих кадрів – реальний вибух, коли дрон влучає у героя. Не візуальні ефекти чи комп’ютерна графіка. Усе так само, як це відбувається на передовій. 

У центрі сюжету – завдання зі звільнення цивільних на тимчасово окупованій території. Елітні спецпідрозділи СБУ,  Третьої окремої штурмової бригади та ГУР діють разом, щоб  повернути додому 14-річну дівчинку. Її на тимчасово окупованій території викрали росіяни. Ситуація ускладнюється, коли американська журналістка опиняється в епіцентрі бойових дій – і операція набуває міжнародного масштабу. 

«Ми не імітували війну. Ми показали те, що є в нашій реальності. Людей, які роблять свою роботу, коли поруч вибухають міни. Оборонно-промисловий комплекс, який сьогодні змінює хід війни», – говорить режисер Любомир Левицький.

У KILLHOUSE вперше в світовому художньому кінематографі використано справжні FPV-дрони. Разом із ними  – броньована техніка, легендарні гелікоптери Black Hawk, системи зв’язку та спостереження, що дає безпрецедентне уявлення як і чим насправді  воюють українські розвідники, спецпризначенці, штурмовики. І українська зброя, якою ми воюємо сьогодні, вперше показана на великому екрані такою, як вона є.

80% учасників зйомок – реальні військові Третьої штурмової бригади, ГУР, СБУ. Їхні рухи, команди, взаємопідтримка – це те, як насправді працюють підрозділи на фронті. 

«Немає зараз окремо: тебе, мене. Є – ми. Ми – єдине ціле», – лунає в стрічці як бойовий маніфест покоління, яке воює за майбутнє.

Серед акторів – американська журналістка Одрі МакАлпін, яка грає саму себе. Вона справді була в «гарячих» точках фронту та на власні очі бачила, якими можуть бути наслідки російської агресії.  Зокрема, Одрі стала свідком визволення Херсона та руйнування росіянами Каховської ГЕС. У фільмі журналістка теж не просто фіксує події – вона потрапляє в епіцентр спецоперації. 

Команда KILLHOUSE каже, що свідомо обрала історію про викрадення дитини, щоб вкотре нагадати про системні злочини росіян. Про тисячі сімей, які досі чекають. Долі, які не можна повернути. 

«Сьогодні українські військові – це такий рівень майстерності, яким захоплюється увесь світ. KILLHOUSE  показує, як працюють наші найкращі підрозділи, яку техніку використовують, як ухвалюють важкі рішення. Це фільм для них і про них»,  – каже Любомир Левицький.

Прем’єра KILLHOUSE відбулася 21 квітня 2026 року. А вже 23 квітня фільм вийшов в прокат у кінотеатрах та буде доступний на міжнародній платформі.  

ДОВІДКОВО 

KILLHOUSE – перший український повнометражний тактичний екшн-трилер режисера Любомира Левицького, відомого за культовими стрічками «Ми були рекрутами», «Тіні незабутих предків», «Штольня» та інші. Стрічка знята за мотивами унікальної рятувальної операції з бійцями СБУ, ГУР та 3-ї ОШБ в головних ролях. 

Ідея створення KILLHOUSE виникла в режисера після прем’єри іншого документального фільму, «Йди за мною», у грудні 2022 року.  Стрічка розповідала про безпрецендентну операцію дронами, яку провели бійці 93-ї бригади «Холодний Яр» під час боїв під Ізюмом влітку 2022-го. Натхненний цією історією Любомир Левицький розширив історію,  щоб  більш детально та емоційно передати атмосферу спецоперації, привернути увагу міжнародної спільноти до України та мужніх українських військових.  

Фільм знято з використанням реальних тактичних сценаріїв та консультацій військовослужбовців, що дозволило зберегти автентичність й передати  не тільки видовищність, а й логіку бою.

За лаштунками KILLHOUSE: як створюється новий для України жанр – «тактичний екшн»

На знімальному майданчику KILLHOUSE гучно. Повітря насичене димом. Чути вибухи та клацання спускових механізмів, із різних боків лунають постріли. Каскадери рухаються злагоджено, чітко за відпрацьованим сценарієм. 

З першого погляду це нагадує тренування спецпідрозділу. Насправді так проходить один із знімальних днів фільму KILLHOUSE режисера Любомира Левицького. Команда запросила журналістів, щоб показати, як створюється новий для України жанр – тактичний екшн. 

«KILLHOUSE – це не бойовик у класичному сенсі. Це тактичний екшн. Ми прагнемо зняти правду – без пафосу, з точністю до руху. І, мабуть, через це нашу ідею підтримали чинні військові», – пояснює режисер Любомир Левицький.

Перед дублем на майданчику техніки налаштовують світло, оператори обговорюють рух камери, військові відпрацьовують послідовність дій. 

Після команди «Камера, мотор!» у приміщенні із бетонними стінами починається стрілянина, вибухає димова граната. У кадрі працюють бійці, які за сценарієм, зачищають офіс ФСБ. Камери рухаються між стінами, фіксуючи кожен крок військових. Після команди «стоп» – коротка пауза, кілька зауважень, і знову зйомка.  

Режисер Любомир Левицький уважно стежить за деталями. Біля нього – військовослужбовці із бойовим досвідом, які радять, як поводитися в приміщенні, де мала б бути «мертва зона», як правильно прикривати побратима, у якому темпі діяти. Тут кожен розуміє, наскільки важливо передати правду з повагою до тих, хто живе цією реальністю щодня.

У перервах між дублями Любомир Левицький пояснює, що робота над знімальним процесом була напруженою і не без ризику. Військових, які беруть участь у зйомках, могли у будь-який момент викликати на бойове завдання. Але режисер зізнається: свідомо пішов на цей ризик, бо тільки так можна було досягти реалістичності та справжності, яких не зіграти. 

«Ми виросли на фільмах про американські спецпідрозділи – і це формувало повагу, гордість, навіть мрію. Але зараз маємо власних героїв. І настав час, щоб вони були не тільки в новинах, а й у культурі. На великих екранах. У сильних, чесних історіях. Щоб світ знав, хто такі українські військові – і щоб ми самі це пам’ятали. Бо це наші люди, які сьогодні творять історію»,​​ – додає Любомир Левицький.

Військові кажуть, що для них участь у фільмі – спосіб показати свій реальний досвід, який пережили в бойових умовах.

«Ми не актори, ми робимо те, що вміємо. У кадрі я робив те саме, що й на справжніх виїздах, мені не треба було нічого грати. Для мене важливо, щоб цей фільм не просто показав операцію, а передав головне – чому ми ризикуємо. Бо кожне життя, яке ми рятуємо і зберігаємо нашими операціями,  – це вже перемога. І якщо KILLHOUSE допоможе людям це відчути – отже, ми зробили щось важливе», – пояснює боєць.

Короткі кадри, які демонструють журналістам, дозволяють зрозуміти, як формувалися сцени, як синхронізували рухи команди, щоб глядач відчув наче сам опинився в епіцентрі подій. Саме в цьому і є головний сенс: KILLHOUSE передає правду, яку відтворюють на майданчику, а не вигадану драму. 

«Ми не граємо про когось. Ми граємо про сьогодні, про наших людей. Це фільм про реальну операцію, яка об'єднала багатьох професіоналів своєї справи  навколо великої мети, щоб врятувати життя. Це фільм про боротьбу за життя і об'єднання навколо найважливішого. І найголовніше, щоб це викликало співпереживання і розуміння»,​​ – розповідає акторка Владислава Каравай, яка зіграла одну із ролей в KILLHOUSE.

Після зйомки команда переглядає матеріал і коротко обговорює сцени. Усі розуміють, що беруть участь у проєкті, який виходить за рамки традиційного кіно. 

«У мілітарі середовищі вже всі знають про цей проєкт. І я неймовірно вдячний за цю довіру. Я по цей день не розумію, як стільки людей об'єднується навколо. Якась є магія», – підсумовує Любомир Левицький.

ПРО KILLHOUSE

Фільм KILLHOUSE – це перший український тактичний екшн, створений за мотивами реальної події. Сценарій побудований на співпраці з військовими й ветеранами Сил безпеки й оборони України. У кадрі працюють військові з реальним бойовим досвідом – з підрозділів СБУ, ГУР і 3-ї штурмової бригади ЗСУ. 

Він розповідає про першу в історії рятувальну операцію дронами. За сюжетом, в автомобіль цивільних на тимчасово окупованій території влучає російський дрон. Чоловік із дружиною поранені, а їхню 14-річну доньку взяли в полон росіяни. У відчаї вони погоджуються на ризиковану операцію, щоб повернути дитину. Їхній єдиний шанс – дронова рятувальна спецоперація, яку проводять бійці ГУР, СБУ та 3-ї штурмової бригади. 

KILLHOUSE – це про людей, які не зламалися. Це історія, яка залишиться з нами надовго. 

вівторок, 14 квітня 2026 р.

Український маркетинг-форум 2026 у Parkovy


23-24 квітня 2026-го року, у Parkovy відбудеться Український маркетинг-форум 2026 — одна з головних подій року для професійної маркетингової спільноти. На форумі спікери обмінюються ідеями, стратегіями та продуктами, які формують клієнтський досвід.

Цьогорічна тема – "Шлях крізь темряву. Як жити у поламаному світі". Цей форум зосереджений на питанні, яке сьогодні звучить особливо гостро: як жити й працювати у світі, що поламався, як продовжувати рух, коли звичні моделі та правила більше не працюють.

Організатори описують тему форуму через дві ключові площини: «Світ поламаний. Але не ми» — про прийняття та осмислення нової реальності, та «Шлях крізь темряву» — про пошук рішень і розвиток попри невизначеність.

Саме ці сенси ляжуть в основу дискусій, виступів і практичних розмов про нові підходи до маркетингу, бізнесу та комунікацій.

На форумі говоритимуть про те, як бізнесу й маркетингу працювати в нових умовах, як переосмислювати стратегії та знаходити точки зростання там, де раніше їх не було. До програми долучаться стратеги, комунікаційники, дослідники українського та міжнародного бізнесу. 

Серед спікерів заходу: 

Артур Міхно, CEO та засновник Work.ua;

Катерина Садовська, співвласниця українського бренду жіночого одягу Gepur;

Денис Суділковський, бренд- та бізнес-директор ЛУН (СВВО), автор та куратор освітніх програм у KSE та Projector;

Анна Ніколаєва, Media Head HAVAS DGTL KYIV;

Євген Янович, український актор, сценарист, співзасновник студії "Мамахихотала";

Микола Чумак, співзасновник та CEO компанії IDNT;

Олена Мартинова, директорка з маркетингу медіакомпанії Starlight Media;

Тетяна Лукинюк, генеральна менеджерка "Google Україна"

Ігор Блистів, маркетинг-директор та директор з інновацій компанії Kormotech;

Олександр Гадомський, засновник та CEO компанії "СІЧ УКРАЇНА",

та багато інших. 

Серед ключових партнерів події — Visa, Bolt, Rockets, Promodo, ПриватБанк та Work.ua.

Креативна кампанія форуму також розвиває цю ідею: організатори використали образ зім’ятих банерів попередніх років як метафору зламу звичних підходів, а новий візуальний стиль передає відчуття світу, який втратив цілісність і потребує чесного переосмислення. 

Кампанію розробила Arriba! Creative Agency, а організатором форуму є IdeasFirst.

Український Маркетинг Форум вже не вперше відбудеться в комплексі. Для Parkovy цінно бути простором для подій, де професійна спільнота формує нові орієнтири для ринку.

Деталі — за  посиланням.

середа, 11 березня 2026 р.

Президент і перша леді взяли участь у врученні 65-ї Національної премії України імені Тараса Шевченка

 

9 березня 2026 року

  Як повідомив офіційний сайт Президента України, Володимир Зеленський і перша леді Олена Зеленська взяли участь у церемонії вручення Національної премії України імені Тараса Шевченка 2026 року. 

  Цьогоріч Шевченківська премія розширилася, а кількість номінацій уперше за весь час її існування зросла до 13. Додалися «Творче кураторство культурно‑мистецьких проєктів», «Фотомистецтво» та «Дизайн», замість номінації «Література» з’явилися «Проза» та «Поезія», а музичний напрям розширила номінація «Концертно‑виконавське мистецтво». Відповідний указ Президент України підписав у липні 2025 року, а сьогодні перші лауреати отримали премії в цих номінаціях.  

  «Нам є чим пишатися. Нам є ким пишатись. І Шевченківська премія доводить це. ​Щороку вона відбувається попри все, попри війну. І попри все щороку – нові достойні переможці. І ця відзнака не стала формальністю, і вона в усіх сенсах цього слова зростає – стає більше номінацій, стає більше знакових робіт, більше приводів пишатися своїм мистецтвом, пишатися нашими творцями», – наголосив Володимир Зеленський. 

  Глава держави зазначив, що цьогоріч Шевченківська премія особлива не лише тому, що ми відзначаємо її ювілей – 65 років, а й тому, що її вручення відбувається в час дуже сильних емоцій, які об’єднують усю Україну.

  «Якою ж важкою й довгою була ця зима. І ми її подолали. Якою ж бажаною для всіх нас є ця весна. І нарешті тепло, і ці відчуття, коли Україна змогла, Україна збереглась, Україна вистояла. Я хочу подякувати нашим воїнам, дякую вам», – зазначив Володимир Зеленський.

  За словами Президента, весна також настає в українській культурі та мистецтві, які цікаві мільйонам, є стильними, сучасними, модними, живими та динамічними. 

  «І коли сьогодні українська музика об'єднує всіх наших людей – на фронті, по всій країні, коли неможливо дістати квитки в наші українські театри і є черги в музеї, на наші виставки, по наші українські книги, все це дуже надихає», – наголосив Глава держави.

 Голова Комітету з Національної премії України ім. Т. Шевченка Євген Нищук зауважив, що зараз мистецтво стає важливим засобом психологічної підтримки, допомагає суспільству проживати досвід війни. Саме тому розширення номінацій відповідає викликам сьогодення. 

  «Це справді дуже важливо. Тому що ті нові напрями, які з’явилися, окрім усталених у канонічному сприйнятті, є вкрай актуальними саме в час війни», – зазначив Євген Нищук.

 Уперше Національну премію ім. Т. Шевченка в номінації «Фотомистецтво» отримала фотохудожниця Олена Гром за фотопроєкт «Вкрадена весна».

  У ще одній новій номінації – «Творче кураторство культурно-мистецьких проєктів» – премію за виставковий проєкт «Алла Горська. Боривітер» одержали куратори цієї виставки Тетяна Гаук, Олена Грозовська, Михайло Кулівник, Катерина Лісова, дизайнерка виставки Дар'я Подольцева. Ще одним переможцем у цій номінації за культурно-мистецький проєкт «30х30. Сучасне українське мистецтво» став його куратор, мистецтвознавець Валерій Сахарук.

  Диригентка, художня керівниця Академічного хору імені П. Майбороди Українського радіо Юлія Ткач отримала найвищу творчу відзнаку країни в номінації «Концертно-виконавське мистецтво» за медіапроєкт «За крок до Перемоги», мистецькі цикли «Постаті», «Зустріч епох», концертні програми та фондові записи 2020–2025 років.

  Дипломат, письменник, науковець Юрій Щербак став лауреатом Шевченківської премії в номінації «Проза» за книгу підсумків і пророцтв «Мертва пам'ять. Голоси і крики», а письменник Павло Белянський – за роман «Битись не можна відступити».

 Премію в номінації «Публіцистика і журналістика» отримав письменник, журналіст Олег Криштопа за документальний роман «Радіо “Афродіта”».

 У номінації «Літературознавство і мистецтво» премію одержала мистецтвознавиця Олеся Авраменко за мистецтвознавчі науково-популярні твори з авторської серії Accent – три книги: «Білокур», «Приходько», «Тістол». Також у номінації «Літературознавство і мистецтво» премію здобув кінокритик, кінознавець, кіносценарист Сергій Тримбач за книгу «Іван Миколайчук. Містерії долі».

  Переможницею в номінації «Театральне мистецтво» за вистави «Вертеп», «Жираф Монс» Харківського державного академічного театру ляльок імені В. А. Афанасьєва, «Буря» Національного академічного українського драматичного театру імені Марії Заньковецької, «Медея» Івано-Франківського національного академічного театру імені Івана Франка стала режисерка Оксана Дмітрієва.

 Національну премію в номінації «Кіномистецтво» отримав автор сценарію та режисер фільму «Ти – космос» Павло Остріков.

 Лауреатом премії в номінації «Декоративно-прикладне мистецтво» за серію художніх робіт українського скла мистецького проєкту «Народжені у вогні» став майстер художнього скла Ігор Мацієвський. 

 У номінації «Візуальні мистецтва» нагороду за створення «Меморіалу українським розвідникам», серії скульптур «Збурений простір», «Сплав» отримав скульптор Назар Білик.

вівторок, 24 лютого 2026 р.

В Софії Київській Президент і перша леді разом із європейськими лідерами помолилися за гідний мир в Україні

24 лютого 2026 року - 12:15, повідомляє сайт Президента України.

У день четвертих роковин початку повномасштабної агресії Росії проти України Президент Володимир Зеленський і перша леді Олена Зеленська разом із європейськими лідерами, які приїхали сьогодні в Київ, помолилися в Софії Київській за українців і гідний мир в Україні.

Участь у молитві взяли: Президент Фінляндії Александр Стубб, Президент Європейської ради Антоніу Кошта, Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн, Прем’єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен, Прем’єр-міністр Естонії Крістен Міхал, Прем’єр-міністерка Ісландії Кріструн Фростадоуттір, Прем’єр-міністерка Латвії Евіка Сіліня, Прем’єр-міністр Норвегії Йонас Гар Стере, Прем’єр-міністр Хорватії Андрей Пленкович, Прем’єр-міністр Швеції Ульф Крістерссон й міністр національної оборони Литви Робертас Каунас.

Представники церков і релігійних організацій – Православної церкви України, Реформатської церкви, Римсько-католицької церкви в Україні, Української греко-католицької церкви, Всеукраїнського союзу церков євангельських християн-баптистів, Духовного управління мусульман України, Української євангельської церкви та Об’єднання іудейських релігійних організацій України – прочитали молитви. Вони молилися за благословення і допомогу українським воїнам, гідний мир, звільнення полонених, за кожного й кожну, хто був змушений залишити свій дім, за всіх українців і українок та за єдність і стійкість Українського народу.

вівторок, 17 лютого 2026 р.

Національна прем’єра фільму «Мавка. Справжній міф» відбудеться в Палаці «Україна»

22 лютого 2026 року в Палаці «Україна» відбудеться безпрецедентна прем'єра  художнього фільму «Мавка. Справжній міф» — вперше за всю історію свого існування на один вечір Палац перетвориться на величезний кінотеатр, де в одному залі зберуться одночасно 3500 глядачів, які зможуть побачити фільм на одному з найбільших екранів України.

«Мавка. Справжній міф» — романтичне фентезі від творців анімаційного блокбастеру «Мавка. Лісова пісня» (FILM.UA). Найамбітніший кінореліз наступного року, масштабу якого відповідає і прем’єра, на яку запрошені топові зірки кіно і шоу-бізнесу. Всі охочі також зможуть розділити з ними і творчою командою фільму цю подію, квитки на яку вже у вільному продажі. На всіх гостей прем’єри чекають сюрпризи: фантастичні фотозони, подарунки від партнерів проєкту, виступ виконавців саундтреку, імена яких оголосять у січні наступного року тощо.

«Мавка. Справжній міф» розширює всесвіт улюбленої народом Мавки. Фільм розрахований на широку аудиторію, а його оригінальний сюжет на цей раз відсилає глядача до давніх легенд про мавок та русалок, розказуючи сучасну, але не менш чарівну історію кохання: містична Мавка закохується у студента-біолога Лук’яна замість того, щоб згубити його у таємничому лісовому Темному озері.

«"Мавка. Справжній міф" — наймасштабніший проєкт, який FILM.UA створили під час Великої війни. Ми віримо, що він надихне людей у ці складні часи так само, як свого часу це зробила наша анімаційна Мавка. Тому шукали справді особливе місце, де ми могли би поєднати розмах фільму з доступністю для глядачів» — продюсерка Ірина Костюк.


Повнометражний фільм поєднує автентичність з сьогоденням, а натурні та підводні зйомки — з великою кількістю спеціальних візуальних ефектів. Задля стрічки побудували водоспад та розробили унікальну систему освітлення — вже скоро все це можна буде побачити на власні очі.

Над фільмом працювала команда анімаційного хіта «Мавка. Лісова пісня» — сценарист Ярослав Войцешек, продюсерки Ірина Костюк та Анна Єлісєєва, композитор Даріо Веро. Також у команді режисерка Катя Царик, відома масштабними концертними шоу, кліпами для топових українських зірок і участю в серіальній антології від FILM.UA Group «Перші Дні», оператор-постановник фільму — Юрій Король, який знімав кінохіти «Захар Беркут», «Потяг у 31 грудня» і «Потяг до різдва» та розробниця костюмів мавок і русалок Анна Осмєхіна — дизайнерка і засновниця відомого фешн-бренду TTSWTRS.


Серед касту — Аріна Бочарова (акторка львівського театру ім. Л. Курбаса) та Іван Довженко (актор національного театру ім. І. Франка), В’ячеслав Довженко («Кіборги», «Будинок “Слово”: Нескінчений роман»), Аліна Коваленко («Потяг у 31 грудня», «Троє»), Єлизавета Цілик (британський Netflix-серіал «Один день», «Назавжди-Назавжди»), Кароліна Мруга («Уроки толерантності»), Ксенія Ігнат («Я, Ніна»), Алеся Романова («Віддана»), Юлія Буйновська («Кріпосна»), Дмитро Павко («Прикордонники», «Каховський об’єкт»), Андрій Подлєсний («МУР. Ти [Романтика] в кіно», «Каховський об’єкт»), дебютанти у великому кіно — Едуард Поляков, Поліна Зеленська, Максим Гаєвський, Паола Елізабет Джим, Анастасія Янкова.


«Мавка. Справжній міф» вийде в український прокат з 1 березня 2026 року.


Квитки на національну кінопрем’єру в Палаці «Україна» доступні на Karabas, Kontramarka та у касах і на сайті Палацу «Україна».


Дистрибутор кінотеатральних прав на території України: Green Light Films у колаборації з FILM.UA Distribution.


Афіша та фото залу

Другий тизер


Стежте за проєктом в Instagram


ДОВІДКА


Назва: «Мавка. Справжній міф»

Дата виходу: березень 2026 року

Дистрибуція: Green Light Films та FILM.UA Distribution.

Жанр: фентезі

Виробництво: FILM.UA 

Режисерка: Катя Царик

Продюсерки: Ірина Костюк, Анна Єлісєєва

Виконавча продюсерка: Олександра Лозінська

Актори: Аріна Бочарова, Іван Довженко, В’ячеслав Довженко, Дмитро Павко, Олеся Романова, Юлія Буйновська, Роксолана Валівоць, Маргарита Гура, Аліна Коваленко, Єлизавета Цілик, Кароліна Мруга, Ксенія Ігнат, Анастасія Мажара, Тетяна Шавкова, Наталка Гурин, Юлія Хамхіль, Ангеліна Ткачишин, Дар’я Проценко, Андрій Подлєсний, Едуард Поляков, Поліна Зеленська, Максим Гаєвський, Паола Елізабет Джим, Анастасія Янкова, Олександр Соколов, Надія Левченко

Сценарист: Ярослав Войцешек

Оператор-постановник: Юрій Король

Художник-постановник: Максим Німенко

Арт розробка костюмів мавок та русалок: Анна Осмехіна

Художниця з костюмів: Ксенія Можар

Художниця з гриму: Світлана Римакова

Асистентка художниці з гриму та SFX-майстриня: Олена Семенець

Майстриня з волосся: Олена Твеліна

Композитор: Даріо Веро


Сюжет: Мавка, містична і небезпечна лісова німфа, закохується у біолога Лук’яна замість того, щоб згубити його у таємничому лісовому озері, де на людські душі чекають русалки та інші мавки. І вони ладні на все, щоб Мавка залишилася на темній стороні.


FILM.UA: 

Facebook: https://www.facebook.com/film.ua 

Instagram: https://www.instagram.com/filmua/ 

TikTok: https://www.tiktok.com/@film.ua.group 

Сайт: https://film.ua/uk/ 


неділя, 8 лютого 2026 р.

Юлія Свириденко: В Україні вже приєднано понад 1 ГВт когенераційних потужностей

Як повідомляє Департамент інформації та комунікацій з громадськістю Секретаріату Кабінету Міністрів України:

  В Україні до загальної енергетичної мережі вже приєднано понад 1 ГВт когенераційних потужностей. Водночас збудовані та технічно готові до запуску когенераційні установки в окремих громадах залишаються непідключеними. Про це заявила Прем’єр-міністр України Юлія Свириденко.

   «Це тепло і електроенергія, які країна могла б отримувати вже зараз — у  розпал постійних ворожих атак на енергосистему. Саме тому продовжуємо ухвалювати рішення для якнайшвидшого підключення всіх наявних когенераційних установок, які має бізнес, купують та отримують від міжнародних партнерів громади», — наголосила Очільниця Уряду.

  З цією метою обласні військові адміністрації мають забезпечити формування та верифікацію переліку всіх когенераційних установок, у тому числі тих, що наразі не підключені до мереж. Відповідна інформація має бути подана до Міністерства енергетики та Міністерства розвитку громад і територій України. Держенергонагляд відповідатиме за постійне оновлення даних у спеціальному дашборді.

  ОВА спільно з органами місцевого самоврядування, державними компаніями та операторами систем розподілу повинні забезпечити оперативне підключення всіх наявних когенераційних установок і негайно розпочати виробництво електричної та теплової енергії. Держенергонагляд і НКРЕКП мають спростити процедури приєднання когенерації до мереж та здійснювати постійний моніторинг процесу підключення.

  «У разі виявлення зловживань посадові особи, які мають забезпечувати підключення обʼєктів когенерації, нестимуть персональну відповідальність за невиконання урядових рішень», — підкреслила Прем’єр-міністр.

  Для координації цієї роботи Кабінет Міністрів України утворив Координаційний центр з розвитку когенерації.

  Крім того, Уряд працює над додатковими стимулами для бізнесу, щоб встановлення та підключення когенераційних установок було максимально швидким і простим. Для звернень підприємців продовжує діяти єдине вікно на платформі «Пульс» — https://pulse.gov.ua/.

неділя, 18 січня 2026 р.

День українського політв’язня: пам’ять і дія


20 січня 2026 року, з 15:00 до 20:00,
 в Мистецькому арсеналі, в просторі виставки «Василь Стус. Поки ми тут, усе буде гаразд», відбудеться публічна подія «День українського політвʼязня: памʼять і дія», присвячена вшануванню памʼяті українських політвʼязнів різних поколінь та актуальним викликам, повʼязаним зі звільненням і реабілітацією цивільних, незаконно увʼязнених росією.

Січень є символічним місяцем, адже саме в січні у 1972 році розпочалася так звана «друга хвиля погрому української інтелігенції», коли радянська влада масово арештовувала дисидентів, серед яких був Василь Стус. Через 50 років українців знову увʼязнюють за те саме — за українську ідентичність, мову, громадянську позицію та спротив російській окупації.

Захід поєднує меморіальний вимір і практичну дію. Йдеться про памʼять про політичних вʼязнів ХХ століття, репресованих у радянських концтаборах; про українців, переслідуваних після 2014 року, про тих, хто роками перебуває в російських тюрмах за сфабрикованими справами; і про тисячі цивільних, незаконно увʼязнених після повномасштабного вторгнення у 2022 році. Усі ці історії обʼєднує спільний чинник — системні злочини росії, що тривають у різних формах уже не одне століття.

Програма заходу розпочнеться з авторської екскурсії виставкою «Василь Стус. Поки ми тут, усе буде гаразд», а далі продовжиться публічною частиною. Особливе місце займе вшанування памʼяті Геннадія Афанасьєва — колишнього українського політвʼязня Кремля, правозахисника та воїна, який загинув у 2023 році й був посмертно нагороджений званням Героя України.

Ключовою подією стане діалогова панель «Звільнені з російських катівень: покоління переслідуваних та виклики суспільної підтримки», яку модеруватиме Андрій Куликов. Учасники говоритимуть про радянські та сучасні політичні репресії, про людей, яких роками не звільняють з російських тюрем, про роль держави, громадянського суспільства та ключові барʼєри у доступі до підтримки для постраждалих.

Також у межах заходу буде представлено законодавчі ініціативи у сфері захисту цивільних, незаконно позбавлених волі. В межах заходу пройде опитування щодо потреб у реабілітації, які стануть основою для формування тематичних програм на 2026 рік, перші результати опитування будуть представлені на самому заході.

Завершальним елементом стане Вечір вдячності імені Едема Бекірова — меморіальна нагорода на честь колишнього політвʼязня, як символу людяності й вдячності. Нею буде відзначено донорів, міжнародних партнерів, громадські організації, державні інституції та активістів, які роблять внесок у повернення та підтримку українських цивільних.

ПРОГРАМА ЗАХОДУ


14:30–15:00 | Збір гостей, реєстрація
15:00–16:00 | Авторська екскурсія тематичною виставкою «Василь Стус. Поки ми тут, усе буде гаразд»
16:00 – 16:30 | Кавабрейк
16:30–18:00 | Діалогова панель «Звільнені з російських катівень: покоління переслідуваних та виклики суспільної підтримки»

Історична тяглість російських політичних переслідувань українців

Виклики для держави та громадянського суспільства

Якою має бути підтримка

18:00–18:30 | Удосконалення законодавчого регулювання для посилення допомоги: бачення ОГС постраждалих
18:30–18:40 | Презентація результатів опитування “Що має враховувати програма відновлення після звільнення?”
18:40–19:20 | ВЕЧІР ВДЯЧНОСТІ

Вшанування людей, організацій і партнерів

Короткі історії та подяки

19:20–19:30 | Творчий виступ
19:30–20:30 | Неформальне спілкування

Формат заходу передбачає участь колишніх українських політв’язнів, їхніх родин та профільних організацій, що працюють із питаннями звільнення, реабілітації й підтримки осіб, незаконно утриманих росією. Якщо ви належите до однієї з цих категорій, запрошуємо долучитися до події, заповнивши форму реєстрації.

Захід відкритий для медіа, за умови заповнення акредитаційної форми.

Можлива фото- та відеозйомка, коментарі спікерів і організаторів.


Організатори: Мистецький арсенал, ГО «Об’єднання родичів політв’язнів Кремля».

Виставку «Василь Стус. Поки ми тут, усе буде гаразд» створено у співпраці з ГО «Спільнота Мистецького арсеналу» за підтримки Програми «Партнерство за сильну Україну».

Захід проводиться ГО «Об’єднання родичів політв’язнів Кремля» у межах конкурсу малих грантів «Спроможні впливати», що реалізує Київський хаб прав людини у співпраці з Центром громадянських свобод, Норвезьким Гельсінським комітетом за підтримки уряду Норвегії.

Цей захід проводиться ГО «Об’єднання родичів політв’язнів Кремля» за підтримки Фонду «Аскольд і Дір», що адмініструється ІСАР Єднання в межах проєкту «Сильне громадянське суспільство України — рушій реформ і демократії» за фінансування Норвегії та Швеції.

Леонід Коваленко