Україна-Японія, співробітництво

За офіційними даними Посольства України в Японії,

 Японія належить до провідних торговельних партнерів України в Індо-Тихоокеанському регіоні. До 2022 року двостороння торгівля товарами і послугами характеризувалася позитивною динамікою поступового зростання її обсягів. В українсько-японській торгівлі традиційно зберігається від’ємне для України сальдо у розрізі товарів та позитивне – у розрізі послуг.

 Внаслідок початку повномасштабної російської агресії проти України, порушення логістичних ланцюгів та зростання вартості доставки товарів, за підсумками 2022 року відбулося скорочення обсягу торгівлі товарами і послугами між Україною та Японією вдвічі (-52,1%) до 761,13 млн дол. США. Японія посіла лише 5 місце серед країн Індо-Тихоокеанського регіону та 28 місце серед країн світу за обсягами торгівлі з Україною.

 За підсумками 2023 року зафіксовано пожвавлення торговельно-економічного співробітництва, зокрема обсяг торгівлі товарами (без урахування послуг) збільшився на 25,7% і склав 943,3 млн дол. США.

 Зазначена тенденція зберігається, за 6 місяців 2024 року товарообіг склав 513,3 млн дол. США і збільшився на 19,4% порівняно з 6 міс. 2023 року.

  Структура експорту до Японії залишається майже незмінною, ключовими товарними позиціями є кукурудза, сировина для виробництва сталі, алюміній.

 Основні товарні групи експорту (за 6 місяців 2024 року):

Кукурудза (41%) – 9,398 млн. дол. США;

Алюміній необроблений (27%) – 6,306 млн. дол. США;

Томати, приготовлені або консервовані без оцту (5%) – 1,233 млн. дол. США;

Водень, інертні гази та інші неметали (4%) – 0,877 млн. дол. США ;

Реагенти діагностичні або лабораторні (3%) – 0,806 млн. дол. США;

Мед натуральний (3%) – 0,717 млн. дол. США;

Інші товари (16%) – 590 позицій.

Обсяг імпорту товарів з Японії поступово зростає. Це відбувається  переважно за рахунок збільшення продажів японських автомобілів та електричних приладів до України.

Основні товарні групи імпорту (за 6 місяців 2024 року):

Автомобілі легкові та інші моторні транспортні засоби (60%) – 293,74 млн дол. США;

Прилади та пристрої для використання у медицині, хірургії, стоматології або ветеринарії (3,4%) – 16,643 млн. дол. США;

Вироби з чорних металів для залізничних або трамвайних колій (2.9) – 14.226 млн дол. США;

Частини та пристрої транспортних засобів (2,4%) – 11,912 млн. дол. США; 

Центрифуги; обладнання для фільтрування рідин чи газів (1,1%) – 5,412 млн. дол. США;

Самохідні бульдозери, грейдери, планувальники, скрепери, механічні лопати, екскаватори, одноківшові навантажувачі, трамбувальні машини, дорожні котки тощо (1.6%) – 7,971 млн. дол;

Інші товари (28.6%) – 590 позицій*.

Торгівля послугами

  Обсяг двосторонньої торгівлі послугами між Україною та Японією у 2022 році зменшився на 30,6% і склав 10,97 млн дол. США (експорт ↓22,7%, 9,9 млн дол. США; імпорт - ↓64,2%%, 1,07 млн дол. США) внаслідок рекомендації Уряду Японії щодо обмеження виїзду громадян Японії в Україну через війну. Водночас відбулось збільшення надання ділових послуг, транспортних та послуг у сфері телекомунікацій.

Структура експорту послуг (2022 рік): послуги у сфері телекомунікацій, комп’ютерні та інформаційні послуги (29,5%): ↑5,1%, 2,92 млн. дол. США); транспортні послуги (27,6%): ↑у 2,9 разів, 2,73 млн. дол. США); ділові послуги (26,7%): ↓62,4%, 2,64 млн. дол. США); послуги з ремонту та технічного обслуговування, що не віднесені до інших категорії (10,6%): ↓26,7%, 1,05 млн. дол. США); послуги, пов’язані з фінансовою діяльністю (3,3%): ↓19,1%, 0,33млн. дол. США).

Структура імпорту послуг (2022 рік): державні та урядові послуги (28,6%): ↓62,1%, 0,31 млн. дол. США); транспортні послуги (27,7%): ↑69,4%, 0,3  млн. дол. США); послуги, пов’язані з фінансовою діяльністю (14,5%): ↓71,7%, 0,15 млн. дол. США); ділові послуги (11,9%): ↑ у 3 рази, 0,13 млн. дол. США); послуги зі страхування (8,6%): ↓29,3%, 0,09 млн. дол. США). 

Інвестиційне співробітництво

 За даними Національного банку України (останнє оновлення 13.01.2023), прямі іноземні інвестиції з Японії в економіку України станом на 31.12.2021 становили 227,1 млн дол. США. Частка Японії у загальному обсязі ПІІ в економіку України склала 0,5%.

  Найбільший обсяг інвестицій з Японії надійшов у сферу оптової та роздрібної торгівлі; ремонту автотранспортних засобів і мотоциклів та склав 222,2 млн дол. США (понад 97%). Ці інвестиції у розвиток мереж сервісних СТО автомобілів Тойота, Мазда, Субару та інш. були залучені відповідно торговими домами «Sumitomo», «Itochu» та «Sojitz». В Україні діють представництва найбільших торговельних домів та компаній: «Mitsubishi», «Sumitomo», «Marubeni, «Itochu», «Sojitz», «Mitsui», «Rakuten Viber».

  Також японські інвестиції в Україну надійшли до таких сфер економіки як сільське, лісове та рибне господарство; будівництво; професійна, наукова та технічна діяльність; операції з нерухомим майном. Проте, у зв’язку з тим, що за даними Національного банку України прямі інвестиції до цих сфер надійшли не більше, ніж від 2 суб’єктів підприємництва, інформація щодо їх обсягу є конфіденційною згідно із Законом України “Про державну статистику”.

 За даними Національного банку України (останнє оновлення 15.04.2022) ПІІ з України в економіку Японії станом на 31.12.2021 не залучались.

Важливі заходи на економічному напрямі співробітництва

  У 2021 році – відкрито ринок Японії для експорту з України молока та молочних продуктів.

  У листопаді 2020 та лютому 2021 року, попри пандемію коронавірусу, проведено дві торгові онлайн-місії у співпраці з українським підприємством «COIN».

  У червні 2021 року проведено онлайн-захід «USF Japan Roadshow».

  У березні 2021 року компанія Hitachi, Ltd придбала американську IT-компанію GlobalLogic, яка має кілька офісів в Україні і входить до трійки найбільших українських IT-роботодавців.

  У грудні 2021 року українська ІТ-компанія ELEKS створила спільне підприємство в Японії – ELEKS Японія.

  У серпні 2022 року українська IT-компанія CHI Software відкрила офіс в місті Кобе (Японія).

 2 серпня 2023 року започатковано Фінансовий діалог між міністерствами фінансів України та Японії.

  2 серпня 2023 року японська компанія «Rakuten Symphony» підписала меморандум про взаєморозуміння з глобальним цифровим оператором «VEON Ltd.» - материнською компанією «Київстар». Сторони меморандуму домовилися створити «надійну та перспективну телекомунікаційну інфраструктуру» для безперебійного забезпечення високошвидкісного з’єднання, покращеного за допомогою 5G, надання в Україні цифрових послуг нового покоління.

  1 листопада 2023 року відбулося перше засідання Українсько - Японської спільної робочої групи з питань стратегії відновлення сільського господарства України.

  20 листопада 2023 року проведено ділову місію Японії в Україну та бізнес-форум за участю представників урядів та бізнесу двох країн.

  19 лютого 2024 року в м.Токіо проведено Українсько-японську конференцію з економічного розвитку та відбудови України під головуванням очільників урядів Д.Шмигаля та Ф.Кішіди за участю близько 200 представників ділових кіл двох країн. В ході Конференції підписано 56 двосторонніх документів (G2G, G2B, B2B), у тому числі в частині створення сприятливих умов для розвитку торговельно-економічного та інвестиційного співробітництва. Глави урядів України та Японії Д.Шмигаль та Ф.Кішіда домовилися про початок переговорів щодо перегляду двосторонньої угоди про заохочення та захист інвестицій, а також про відкриття ближчим часом Офісу JETRO в Україні.

  20 лютого 2024 року в Токіо проведено бізнес-форум за участю 100 представників ділових кіл двох країн, організований ТПП України та Японії.

 19 березня 2024 року проведено вебінар за участю близько 400 представників ділових кіл Японії «Бізнес середовище в Україні для відбудови».

  5 квітня 2024 року відбулося друге засідання Українсько - Японської спільної робочої групи з питань стратегії відновлення сільського господарства України.

  23-24 квітня та 6-7 червня 2024 року проведено дві ділові місії Японії в Україну у складі представників економічного блоку уряду та ділових кіл Японії. В рамках останньої з двох місій 7 червня проведено українсько-японський діловий форум в ТПП України.

  10 червня 2024 року в Берліні проведено Японсько-український Круглий стіл за участю представників уряду та ділових кіл двох країн напередодні URC 2024. Під час круглого столу укладено 23 двосторонні G2G та B2B меморандуми.

УКРАЇНА-ЄГИПЕТ

За даними Посольства України в Єгипті

Торговельно-економічне співробітництво між Україною та Арабською Республікою Єгипет

За даними Держмитслужби України, загальний обсяг двосторонньої торгівлі товарами України з АРЄ за результатами 2025 р. склав 1,8 млрд дол. США. 

Експорт товарів з України до АРЄ становив 1,5 млрд дол. США. Ключові статті українського експорту: зернові культури – 78% (пшениця – 3,3 млн. тон, кукурудза – 1,3 млн. тон, соя – 0,5 млн. тон); жири та олії – 12%; залишки харчової промисловості – 7,6%; металопродукція – 1,6%. 

Імпорт товарів до України з Єгипту склав 297 млн дол. США. Ключові статті українського імпорту: гази нафтові – 29%, цитрусові – 18%, сіль – 11%, мінеральні добрива - 6%.

Позитивне для України сальдо торгівлі товарами з Єгиптом склало 1,2 млрд дол. США. 

 

Торговельно-економічне співробітництво між Україною та Австралією

Як повідомив сайт Посольства України в Австралії

(Опубліковано 05 листопада 2024 року )

Австралія є ключовим торговельним партнером України в Океанії.

За інформацією Державної митної служби України, зовнішня торгівля товарами України з Австралією за 9 місяців 2024 р. склала 116,64 млн дол. США.

Експорт товарів з України до Австралії за 9 місяців 2024 р. склав 12,114 млн дол. США, імпорт в Україну – 104,528 млн дол. США. Негативне сальдо для України за 9 місяців 2024 р. становить 92,414 млн дол. США.

Зовнішня торгівля товарами у вересні 2024 р. склала 16,239 млн дол. США. Експорт товарів з України до Австралії склав 1,608 млн дол. США, імпорт в Україну - 14,631 млн дол. США. Негативне сальдо для України за вересень 2024 р. становить 13,023 млн дол. США.

Структура експорту товарів за 9 місяців 2024 року:  яхти та інші плавучі засоби для дозвілля або спорту; гребні човни та каное – 2289 млн дол. США (18.9% від загального експорту), насоси повітряні або вакуумні, повітряні компресори та вентилятори; витяжні ковпаки чи шафи з вентилятором - 2276 (18.8%), олії соняшникова, сафлорова або бавовняна – 1782 (14.71%), варення, джеми, желе, мармелад – 780 тис. дол. США (6.44%), труби, трубки і профілі порожнисті, безшовні з чорних металів – 630 (5.2%), машини та апарати для паяння або зварювання, гарячого напилення металів або метаталокераміки - 492 (4.06%), костюми, сукні, спідниці, для жінок або дівчат – 353 (2.91%), вовна та волос тварин, кардо- або гребенечесані – 342 (2.82%).

Структура імпорту товарів: вугілля кам'яне, антрацит – 90333 млн дол. США (86.42% загального імпорту), пристрої ортопедичні; пристрої для лікування переломів; штучні частини тіла; слухові апарати – 1568 (1.5%), вина виноградні; сусло виноградне – 1457 (1.39%), конвеєрні стрічки чи привідні паси, бельтинг з вулканізованої гуми – 1249 (1.19%), кров людей, тварин; сироватки, вакцини, токсини – 921 тис. дол. США (0.88%), частини та пристрої транспортних засобів товарних позицій 8701-8705 – 873 (0.83%), інші барвникові матеріали – 719 (0.68%), апарати електричні телефонні або телеграфні; відеотелефони  - 667 (0.63%)

Склад Кабінету Міністрів України

Рада призначила Корецького новим Премʼєр-міністром

   Верховна Рада підтримала подання Президента про призначення Сергія Корецького на посаду Премʼєр-міністра України, передає Укрінформ .

  Кандидатуру Корецького підтримали 289 депутатів.

  Він став четвертим очільником уряду за час президентства Володимира Зеленського, замінивши Юлію Свириденко, яка пропрацювала на посаді трохи менше року.

  Сергію Корецькому 48 років, він народився у Луцьку, підприємець та менеджер у нафтогазовій галузі. До обрання на посаду працював СЕО групи "Нафтогаз".

   У 2006 році балотувався до Верховної Ради та до Волинської обласної ради за списками Народного блоку Литвина.

   У 2007 році став генеральним директором керівної компанії групи "Континіум" і керував нею до 2013 року. До холдингу на той час входило понад 200 різних компаній по всій Україні, зокрема мережа автозаправок WOG, молочна компанія "Галичина", Херсонський нафтопереробний завод, ТМ "Комо", Волиньобленерго та десятки інших.

  У 2013 році Корецький перейшов на посаду генерального директора мережі WOG.

У 2019 році він створив компанію Idealist Coffee Co.

  У листопаді 2022 року Корецький очолив видобувну компанію "Укрнафта" та нафтопереробну "Укртатнафта", після того як вони перейшли у власність держави. За керівництва Корецького збиткова Укрнафта (понад 10 млрд грн збитку за 2013–2022) перетворилася на одну з найприбутковіших компаній країни: 40 млрд грн чистого прибутку за 2023–2024 роки.

   З травня 2025 року Корецький став головою правління "Нафтогазу України", вигравши конкурс на цю посаду. Група "Нафтогаз" закінчила 2025 рік з 270,9 млрд грн виторгу, що на 5,7% більше, ніж у 2024 році.

  Як повідомлялося, 14 липня Верховна Рада підтримала відставку Премʼєр-міністерки Юлії Свириденко. Разом із нею автоматично у відставку пішов увесь уряд.

   Зранку 15 липня фракція партії "Слуга народу" провела зустріч з кандидатом на посаду Премʼєр-міністра, чинним СЕО групи "Нафтогаз" Сергієм Корецьким щодо його бачення роботи Кабінету міністрів і структури майбутнього уряду.

  Ввечері того ж дня до Верховної Ради надійшло подання Президента про призначення Корецького на посаду Прем’єр-міністра України.

Заходи до Дня Української Державності – Дня хрещення Київської Русі

Андрій Сибіга провів у Сеулі зустріч великих українських та корейських компаній для налагодження співпраці

  Як повідомляється на офіційному сайті МЗС України, Андрій Сибіга провів у Сеулі зустріч великих українських та корейських компаній для налагодження співпраці

Корея

  У понеділок, 29 червня, у Сеулі міністр закордонних справ України Андрій Сибіга в рамках візиту до Республіки Корея взяв участь у круглому столі за участі представників провідних українських і корейських компаній, який відбувся на базі державної корпорації Korea Overseas Infrastructure & Urban Development Corporation (KIND).

  Це перший візит міністра закордонних справ України до Республіки Корея за 11 років. 

  Андрій Сибіга зазначив, що товарообіг між Україною та Республікою Корея демонструє позитивну динаміку: минулого року він перевищив 1,3 млрд доларів США та перевершив показник 2021 року — останнього перед початком повномасштабного російського вторгнення. За словами міністра, це є свідченням значного потенціалу українсько-корейського економічного партнерства. 

   Враховуючи, що Республіка Корея є 11-ю економікою світу за рівнем ВВП та має високий рівень розвитку технологій, промисловості, відновлюваної енергетики та ОПК, Україна особливо зацікавлена у поглибленні співпраці з цією країною.

  Міністр окреслив ключові напрями, що становлять найбільший інтерес для України. Серед них — енергетика, безпекова сфера, розвиток інфраструктури та логістики, а також відновлення й відбудова України. 

  Андрій Сибіга наголосив, що Україна зацікавлена у розширенні співпраці в галузі атомної енергетики, зокрема щодо створення нових генеруючих потужностей, підвищення безпеки та впровадження інноваційних технологій. Українська сторона також відкрита до реалізації спільних проєктів у сферах відновлюваної енергетики, водневої економіки та модернізації електроенергетичних мереж. 

   «Через війну та постійні російські атаки ми були змушені здійснити масштабну децентралізацію енергосистеми. У результаті сьогодні Україна має одну з найстійкіших енергетичних систем у світі й готова ділитися цим досвідом. Крім того, Україна володіє найбільшими в Європі підземними сховищами природного газу. Усі ці переваги можуть бути використані вашими компаніями», — зазначив він. 

   Глава МЗС підкреслив, що відновлення транспортної інфраструктури України відкриває широкі можливості для корейського бізнесу у сферах залізничної інфраструктури, морських портів, автомобільних доріг, міського розвитку та сучасної логістики. 

  «Україна дедалі глибше інтегрується до глобальних логістичних ланцюгів, а Республіка Корея має унікальний досвід у цій сфері. Ми прагнемо перетворити цей досвід на спільні практичні проєкти в Україні. Надійною основою для цього є кредитна програма обсягом 2,1 млрд доларів США в рамках Фонду економічного розвитку та співробітництва (EDCF)», — наголосив він. 

  Андрій Сибіга також відзначив значний потенціал співпраці в аграрному секторі, зокрема у сфері високотехнологічного сільського господарства із застосуванням безпілотних технологій. 

 «Українська аграрна продукція вирізняється високою якістю та є конкурентоспроможною за ціною. Від цього виграють і корейські споживачі. Ми відкриті до розвитку такої співпраці», — зазначив міністр. 

  Глава МЗС підкреслив, що після вступу України до Європейського Союзу наша держава автоматично приєднається до Угоди про вільну торгівлю між ЄС і Республікою Корея. Водночас до цього часу Україна зацікавлена в розвитку договірно-правової бази та розвитку торгівлі з Республікою Корея, зокрема в укладенні угоди про економічне партнерство або запровадженні преференційних торговельних режимів для окремих категорій товарів. 

  «Я переконаний, що незабаром у наших двосторонніх відносинах вийде на новий рівень безпекова співпраця. Українська оборонна промисловість сьогодні є однією з найдинамічніших у світі. Ми володіємо унікальними безпілотними технологіями, перевіреними в реальних бойових умовах, які мають значний потенціал і для цивільного використання», — наголосив міністр. 

  Андрій Сибіга подякував представникам корейського бізнесу за підтримку України та зацікавленість у розвитку двостороннього співробітництва. Міністр наголосив, що Україна високо цінує роль Республіки Корея в міжнародній координації донорської допомоги Україні у форматі G7+5, а також послідовну підтримку розвитку української системи охорони здоров'я, зокрема через діяльність Корейського агентства міжнародного співробітництва (KOICA).

   Глава МЗС запропонував провести невдовзі в Україні бізнес-форум за участі провідних українських та корейських компаній.

  Участь у зустрічі з корейського боку взяли  представники KIND; Національної залізниці Кореї; Корейської залізничної корпорації; Поско Інтернешнл;  Хюндай Енджиніринг; Ссанйонг Енджиніринг енд Констракшн; Дохва Енджиніринг. З українського боку участь взяли представники Укрнафти, Енергоатому, Нафтогазу, Дунайського пароплавства, Федерації роботодавців України та МХП.

Довідково: Korea Overseas Infrastructure & Urban Development Corporation (KIND) — це спеціалізована державна корпорація Республіки Корея, заснована у 2018 році під егідою Міністерства землі, інфраструктури та транспорту (MOLIT).

Її головна місія — проактивно підтримувати, фінансувати та координувати участь корейських компаній у масштабних міжнародних проєктах публічно-приватного партнерства у сферах інфраструктури, енергетики та розбудови міст.

Для країн-партнерів KIND є ключовим фінансовим та експертним інструментом, що дозволяє залучати передові корейські технології та капітал у розвиток національної критичної інфраструктури.

Заходи з нагоди Дня Конституції України