Починаючи працювати, майже кожен український уряд вважав детінізацію джерелом економічного зростання, але жоден не зміг реалізувати цей потенціал. Напередодні чергової податкової реформи це питання знов стає актуальним. На перший погляд здається, що виведення економіки з тіні є швидким шляхом для забезпечення економічного зростання. Низка експертів вважає, що компенсувати дефіцит бюджету, який виникне в результаті скорочення податкових ставок, можна за рахунок виведення із тіні доходів компаній, підприємців та найманих працівників.
Очевидно, руйнування тіньових схем ухилення від оподаткування сприятиме формуванню умов для чесної конкуренції. Легально працевлаштовані люди не вимагатимуть соціальну допомогу від держави та матимуть соціальні гарантії. Скоротяться корупційні ризики. Кількісні оцінки для окремих країн доводять, що 2/3 доданої вартості, створеної в тіньовій економіці, роблять внесок у споживання, тим самим стимулюючи економічне зростання.
Якщо детінізація відбуватиметься силовими методами, результат може бути негативним – низка бізнесів вийде з України або буде знищена. Також, варто пам’ятати, що бізнес завжди є більш мобільним, ніж державні інституції. В умовах швидкого розвитку цифрових технологій та фінансових інструментів бізнес швидко знаходитиме механізми для нових схем ухилення від оподаткування та регуляторних процедур.
Низка експертів вважає, що додатково до ВВП, який обраховує офіційна статистика, в тіньовій економіці створюється "тіньовий ВВП", який складає від 40 до 60 відсотків від його офіційного обсягу. Насправді, обсяг тіньової економіки в Україні дійсно є значним, але жодна із існуючих сьогодні оцінок не дає відповідь на питання щодо обсягів ВВП, які створюються додатково до тих, які вже враховані в офіційній статистиці.
За різними оцінками Мінекономрозвитку, тіньова економіка в Україні складає від 25 до 58 % ВВП. Так званий інтегрований показник рівня тіньової економіки, за даними Мінекономрозвитку, останнім часом перевищує 40% ВВП. За даними Ф. Шнайдера, тіньова економіка в Україні складає близько 50% ВВП.
Експерти інтерпретують ці цифри на свій розсуд. Таких інтерпретацій дві:
(1) додатково до офіційно розрахованого обсягу ВВП, в Україні створюється ще понад 40% "тіньового ВВП";
(2) понад 40% ВВП Україні створюється з використанням тіньових схем.
Тіньова та так звана біла (офіційна) економіка не існують як дві паралельні реальності. Ланцюжок "виробництво продукції – отримання доходу – споживання/заощадження" може складатися як із легальних, так і з тіньових операцій. Наприклад, особа, яка отримала заробітну плату "в конверті" (тіньова операція), може потім легально розрахуватися цими грошима у супермаркеті (біла операція). Кошти, які виділені із бюджету для державних закупівель (біла операція) можуть бути частково використані для сплати хабаря (тіньова операція), а потім хабарник іде в ресторан та розраховується цими коштами за їжу (біла операція). Такі ланцюжки, які складаються з білих та тіньових операцій, можна продовжувати.
Процеси тіньової та легальної економіки часто перетинаються.Додана вартість, яка створюється на тіньовому виробництві перерозподіляється на легальному споживчому ринку, або навпаки. Майже кожна тіньова схема містить як легальні, так і тіньові операції. Частина тіньової доданої вартості ніколи не потрапляє до легальної економіки. Наприклад, це має місце, якщо експортер продає продукцію за заниженими цінами та частину вартості отримає на свою офшорну компанію (мовою податківців – використовує схеми трансфертного ціноутворення), виробник наркотичних засобів нелегально продає продукцію, переправляє отримані кошти за кордон та там їх витрачає.
Рівень тіньової економіки за методом "витрати населення – роздрібний товарооборот" в останні 5 років зріс з 45 до 58 відсотків ВВП.
Певним орієнтиром під час оцінки обсягів тіньового ВВП, який не врахований офіційною статистикою, можуть слугувати оцінки незаконного виведення капіталу. Цей показник розраховують експерти ресурсу Global Financial Integrity. Останні дані для України свідчать, що з використанням незаконних маніпуляцій цінами при експорті-імпорті продукції з України за останні 6 років було виведено десятки міліардів доларів.
Близько половини ВВП в Україні створюється з використанням нелегальних схем та операцій, які не декларуються, не оподатковуються, або здійснюються без необхідних дозволів.
Розробники податкової реформи мають сподіватися на додаткові надходження до бюджету в результаті детінізації.
Державні служби контролю проводять 31 перевірку на годину на українських підприємствах. Такий тиск не є нормальним і не сприяє розвитку бізнесу. Нова податкова реформа повинна зменшити кількість обтяжливих для бізнесу перевірок і спростити їх критерії.
Головна мета нової податкової реформи - вивести бізнес з тіні. Яких змін варто очікувати?
Як будуть виводити економіку з тіні
За оцінками аналітиків, сьогодні Україна входить в десятку країн з найскладнішими податковими системами. Це безпосередньо позначається на прозорості бізнесу.
Майже 20% прибутку бізнесмени приховують від сплати податків, що призводить до щорічного дефіциту бюджету в 25 млрд. Дол. (Boston Сonsulting Group). При розробці податкової реформи в першу чергу роблять акцент на детінізації економіки. З цією метою потрібно знизити податкову ставку для підприємців і ввести багатоступеневий прогресивний податок на доходи фізичних осіб, спростити адміністрування податків.
Концепції реформування податкової системи:
зменшення розміру єдиного соціального внеску;
зменшення кількості податків;
введення багатоступеневого прогресивного податку на доходи фізичних осіб;
відмова від «планів» по нарахуванню податків і штрафів, податкова амністія і легалізація майна;
спрощення адміністрування;
скорочення кількості податкових перевірок.
Необхідний відкритий діалог з громадськістю, зокрема, з представниками бізнесу.
Ефект від реформ (а саме - наповнення бюджету і загальне оздоровлення економіки) можливий лише за умови комплексного впровадження всіх перелічених вище пунктів. Простий приклад: новий порядок адміністрування ПДВ перекриває шляхи виведення грошей і значно ускладнює механізми виплати заробітної плати «в конвертах». Одночасно зниження ЄСВ стимулює бізнес до підвищення офіційної заробітної плати. Такі комплексні зміни повинні бути проведені щодо всієї системи оподаткування.
Реформування податкової системи має означати спрощення умов для українського бізнесу. Однак варто також підготуватися до труднощів, які на початковому етапі неминуче супроводжують будь-яких змін законодавства. Бізнесу доведеться вчитися працювати за новими законами.
Керівники бізнесу мають підготуватися до майбутніх змін.
Зменшення кількості податків і зниження податкових ставок покликані підштовхнути бізнес вийти з тіні. Багато підприємців ставлять під сумнів можливість вести бізнес «по-білому». Всі звикли посилатися на погано опрацьовані закони або занадто високі податкові ставки, які більше схожі на щомісячні грабежі компанії. Однак для того щоб отримати європейські можливості, необхідно виконувати і європейські правила.
Повинно спроститись адміністрування: платник податків більше не повинен заповнювати паперові накладні, ці форми мають складаютися виключно в електронному вигляді. До того ж, така система дозволить краще контролювати відшкодування ПДВ, а це хвора мозоль українського бізнесу.
Завдання Нацбанку - вивести гроші з тіні. НБУ повинно жорстко перешкоджати нелегального бізнесу. Національний банк буде рухатися до переходу на безготівкові розрахунки. Тобто від готівки до безготівкових. І максимальний поріг, який можливий для готівкових розрахунків, буде знижуватися. Тобто НБУ буде сприяти тому, щоб розрахунки всередині країни максимально виходили на безготівкову форму. Для чого це потрібно? Для того, щоб притискати тіньову економіку, бачити реальні потоки фінансових коштів і так далі. Якщо ми рухаємося в напрямку цивілізованого розвитку фінансової системи, ми повинні розуміти, що все більше і більше фінансова система буде оцифровуватися, і тим менше буде можливостей для якихось готівкових операцій. В Україні бізнес будь-яку нормальну, логічну, правильну, "білу і пухнасту" схему може використовувати в нелегальних операціях, в тому числі і для виведення капіталу. Наприклад, останнім часом деякі українські компанії займалися передоплатою імпорту. Тобто вони передплачували імпорт, таким чином, виводячи капітал за кордон, а потім, насправді, ніякої поставки імпорту не відбувалось. Подібних можливостей дуже багато. Насправді, займатися закриттям за однією схемою - це контрпродуктивно, бо завжди знайдеться якийсь новий спосіб, нова схема. Це явище існує, в принципі, в усьому світі. Є певний поріг, до якого можна щось регулювати, але якщо ви занадто сильно регулюєте, то бізнес буде йти в тінь. У нашому випадку ми говоримо про перешкоджання відтоку капіталу.
Амністія капіталу
Для виводу економіки з тіні перш за все повинна бути легалізація "тіньового" майна і грошей. Уряд має почати легалізацію майна, тобто амністувати його і повернути в економічний оборот. Уряд має підготувати закон про легалізацію грошей, цінних паперів і часток у власності юридичних осіб, а також нерухомості, включаючи майно, що перебуває за межами України, якщо воно не отримано в результаті злочинів.
Амністією скористаються далеко не бідні люди. Проводячи свій бізнес, вони могли набути майно без його реєстрації, побудувати будинок без відповідних документів і повинні мати змогу його легалізувати.
Деякі люди свого багатства не афішують, але вони вивели мільйони доларів за кордон. Вони тихо виводили гроші через офшори, кримінальних справ на них немає, про них держава взагалі не знає. Вони хотіли б зайти в великий бізнес, але бояться питання, а звідки у них капітал.
В країні гроші є -" в панчохах, в мішках, на зарубіжних рахунках. Їх повернути в Україну, щоб вони працювали.
Є масова тенденція виводити гроші за кордон і купувати там нерухомість, а по можливості і громадянство. А повертати гроші будуть тільки ті, хто знає, що в історії створення цих капіталів держоргани не будуть копатися.
Тих, хто легалізувався, влада не повинна чіпати. Питання про чистоту легалізованих грошей не повинно бути поставлено і не має перетворитися в інструмент розборок.
Підготували:
Олександр Майстренко
Володимир Величенко
Немає коментарів:
Дописати коментар
Коментарі