Вперше
прогресивне оподаткування було введено у Великобританії
прем'єр-міністром Вільямом Піттом Молодшим в грудні 1798. Воно
починалося з 2 пенсів за фунт (1/120) на доходи розміром більше 60
фунтів і збільшувалася до максимального значення 2 шилінги за фунт
(1/10) на доходи розміром більше 200 фунтів.
Значно пізніше,
14 липня 1893 року в Пруссії була проведена реформа оподаткування
(так-же звана «Реформа Мікеля» на ім'я тодішнього міністра фінансів
Йоганна Мікеля). Новий прогресивний прибутковий податок починався з
0,62% (для річного доходу 900 ÷ 1050 марок) і збільшувався до 4% (для
річного доходу понад 100 000 марок).
До початку ХХ
століття прогресивний прибутковий податок був введений в багатьох
європейських країнах. У Сполучених Штатах Америки прогресивне
оподаткування було введено в 1913 році.
Податок рівний
- кожен платник податків сплачує однакову суму податку, незалежно від
рівня доходу. В даному випадку тут не враховується платоспроможність
платників. Крайня простота справляння, можливість майже з точністю
визначити майбутню суму доходу служили виправданням існування рівних
податків в середні століття при відсутності стерпної фінансової
адміністрації. Оподаткування з фіксованою ставкою податку називають
пропорційним оподаткуванням, тому що податок прямо пропорційний
оподатковуваному доходу.
Прогресивний податок (тобто зі зростаючою ставкою податку) - більш високі доходи оподатковуються більш високою ставкою податку.
В даний час
вибір прогресивного оподаткування у великій мірі заснований на понятті
дискреційного доходу, тобто доходу, який використовується на власний
розсуд. Теоретично дискреційний дохід являє собою різницю між сукупним
доходом і доходом, який витрачається на задоволення першочергових
потреб. Саме дискреційний, а не сукупний дохід визначає справжню
платоспроможність особи. Природно, що зі зростанням доходів зменшується
частка всіх життєво необхідних витрат (на продукти харчування, придбання
одягу, інших товарів першої необхідності, на транспорт і т. п.) І
зростає частка дискреційного доходу. Очевидно, що при пропорційному
оподаткуванні сукупного доходу менш заможний платник несе більш важкий
податковий тягар, ніж більш заможний, оскільки частка вільного доходу у
нього менше, а частка податку, що виплачується за рахунок цього вільного
доходу, вища. Тому необхідна градація податку згідно ієрархії потреб
людини.
Проста порозрядна прогресія
Це найпростіший
вид прогресії. В даному випадку шкала сукупного доходу (податкова база)
ділиться на розряди. Кожному розряду відповідають певні вищий і нижчий
рівень доходів. І кожному розряду відповідає певна тверда податкова
сума. Подібний вид прогресії був характерний для багатьох країн на
початковому етапі введення прибуткового податку.
Недоліком даного виду оподаткування є стрибкоподібне зміна рівня податку на стику розрядів.
Відносна порозрядна
Даний вид
прогресії також припускає розподіл оподатковуваної бази на розряди.
Кожному розряду присвоюється своя ставка податку в процентній формі.
Ставка податку застосовується до всієї оподатковуваної бази. Усередині
розряду зберігається пропорційне оподаткування, однак при переході до
наступного розряду, також як при простій порозрядній прогресії,
відбувається стрибок податку.
Багатоступенева
У цьому випадку
дохід ділиться на частини (ступені) оподаткування. Кожній ступені
відповідає своя фіксована податкова ставка. Податкова ставка кожної
наступної ступені зростає ступінчасто із зростанням оподатковуваного
доходу. Особливість багатоступінчастої прогресії (оподаткування) в тому,
що при діленні на ступені, підвищена ставка податку накладається не на
весь доход в цілому, а тільки на ту частину, яка перевищила нижню межу
даного щабля. Остаточний податок визначається як сума податків кожної
окремої ступені. Тут спостерігається реальне збільшення ефективної
податкової ставки зі зростанням оподаткованого доходу.
Переваги багатоступінчастої моделі оподаткування:
наочність (всю модель оподаткування можна представити у вигляді простої таблиці)
простота (кожен в змозі сам розрахувати податок)
гнучкість (можливість зміни податкових ставок в кожному щаблі окремо, для кожної групи платників податків)
можливість індексації рівня доходу, неоподатковуваного (якщо введений)
Лінійна
Порівняння багатоступінчастої і лінійної прогресій: ефективна податкова ставка обох прогресій співпадає один з одним
У даному
випадку податкова ставка зростає лінійно, без стрибків. Завдяки
рівномірному росту податкової ставки ефективна податкова ставка зростає
теж рівномірно.
Як правило, в
багатоступеневій і лінійній прогресіях максимальна податкова ставка в
кілька разів перевищує початкову податкову ставку. Через це зростання
ефективної податкової ставки в області низьких доходів значно
повільніше, ніж при одноступінчастій прогресії.
Комбінована
У цьому випадку
дохід ділиться на окремі частини, в межах яких використовується одна із
зазначених вище моделей оподаткування. Типовим прикладом комбінованої
моделі є система оподаткування фізичних осіб в Німеччині.
Використовуючи
сучасну обчислювальну техніку, можна вивести формулу для кривої
податкової ставки будь-якого рівня складності, з будь-якими
характеристиками.
Резиденти, які
виплачують основну частину податків у прогресивный системы оподаткування
дозволяють мешканцям країни мати гарну страховку, високий рівень життя,
оформлення серйозної допомоги у разі безробіття та ін.
Деякі країни, які використовують прогресивне оподаткування
доходів фізичних осіб
|
||||
Країна
|
Прогресія (модель
оподатку-вання)
|
Неоподатко-вуваний річний мінімум
|
Податкові ставки
|
Річний дохід, коли починає діяти макс. ставка
|
Австралія (2014)
|
4-ступенева
|
18.200
AUD
|
19;
32,5; 37; 45 %
|
180.000
AUD
|
Австрія (2014)
|
3-ступенева
|
11.000
€
|
36,5;
43,2; 50 %
|
60.000
€
|
Бельгія (2014)
|
5-ступенева
|
8680
€
|
25;
30; 40; 45; 50 %
|
37.750
€
|
Великобританія
|
3-ступенева
|
2.790
£
|
20,
40, 45 %
|
150.000
£
|
Німеччина (2014)
|
комбінована
5 зон
|
8.354
€
|
14÷24;
24÷42; 42; 45 %
+ 5,5 % податок солідарності
|
250.730
€
|
Греція (2014)
|
8-ступенева
|
12.000
€
|
18;
24; 26; 32; 36; 38; 40; 45 %
|
100.000
€
|
Ізраїль (2014)
|
7-ступенева
|
0
NIS
|
10;
14; 21; 31; 34; 48; 52 %
|
811.560
NIS
|
Іспанія (2014)
|
7-ступенева
|
0
€
|
Федеральні + регіональні
≈ 24; 29; 39; 47; 49; 51; 52 %
|
300.000
€
|
Італія (2014)
|
5-ступенева
|
0
€
|
23;
27; 38; 41; 43 %
|
75.000
€
|
Канада (2014)
|
4-ступенева
|
0
$
|
Федерал.:
15; 22; 26; 29 %
+ регіональні від 5 до 21 %
|
136.270
$
|
Китай (2014)
|
7-ступен.(на зарплату)
5-ступен. (на ІПД)
|
0
¥
0 ¥
|
3;
10; 20; 25; 30; 35; 45 %
5; 10; 20; 30; 35 %
|
80.000
¥
100.000 ¥
|
Люксембург (2014)
|
18-ступенева
|
11.265
€
|
8 %
÷ 40 %
|
100.000
€
|
Нідерланди (2014)
|
4-ступенева
|
0
€
|
5,1;
10,85; 42; 52 %
|
56.532
€
|
Нова Зеландія(2013)
|
4-ступенева
|
0
$
|
10,5;
17,5; 30; 33; 45 %
|
70.000
$
|
Кіпр (2014)
|
4-ступенева
|
19.500
€
|
20;
25; 30; 35 %
|
60.000
€
|
Фінляндія
|
4-ступенева
|
13.099
€
|
25,6, ?, ?,
49,1 %
|
64.500
€
|
Франція (2014)
|
7-ступенева
|
6.011
€
|
5,5;
14; 30; 41; 45; 48; 49 %
|
500.000
€
|
США (2014)
|
7-ступенева
|
0
$
|
федеральні:
10; 15; 25; 28; 33; 35; 39,6 %
+ регіональні до 11 %
|
для одного — 406.751 $
для подружжя — 457.601 $
одного з батьків. — 432.201 $
|
Швейцарія (2014)
|
10-ступен. (для одного)
14-ступен. (для подружжя)
|
14.500
CHF
28.300 CHF
|
0,77
0,88 2,64 2,97…11,50 %
1; 2; 3; 4; 5; 6; 7; 8 …11,50 %
|
755.200
CHF
895.900 CHF
|
Т. Юліанова
Немає коментарів:
Дописати коментар
Коментарі