понеділок, 16 березня 2015 р.

Сприйняття Карпатської України тогочасним суспільством на Заході

Цього року виповнилось 76 років від проголошення незалежності Карпатської України, яка була проголошена 15 березня 1939 р. В Україні намагання 1939 р. прийнято вважати одним із символів боротьби за власну державність. Становлення української держави на той час багато залежало від того цього поставиться міжнародна спільнота. Тому цікавим є визначення як територію Карпатської України сприймали на Заході.
Карпатська Україна як далекий та дикий Схід
Власними спостереженнями щодо політичного та повсякденного життя закарпатців протягом 1938-1939 років поділився англійський журналіст Майкл Вінч у книжці «Одноденна держава». Автор відправився на далекий та дикий схід, чим виступала для англійця Карпатська Україна, через непевне фінансове становище для того, щоб самому побачити що являла собою ця територія, яка донедавна була зовсім незнайомою для більшості населення Європи, а на основі побаченого написати хороший матеріал та заробити грошей.
Мене здивувала значна орієнталізація цієї території та глибоке незнання того, чим взагалі була ця автономія у складі Чехословаччини, статус якої Карпатській Україні було надано 8 жовтня 1938 р. Любителі екстриму приїжджали туди у пошуках пригод на своєрідні сафарі. Крім того, Карпатська Україна вважалась новим зародком нацизму, одним із завдань Майкла Вінча якраз і було висвітлення зростання нацистських ідей, з чим він, до речі не впорався, бо не зміг показати нацизм, де його не було.
Для аналізу сприйняття Карпатської України на Заході обрано англійський тижневик The Spectator, який, головною мірою, спеціалізується на культурі та політиці. Зважаючи на незацікавленість європейцями цим краєм, кількість згадок у тижневику є незначною. Від 1937 до 1939 років, у тижневику надруковано 4 статті, які стосувались регіону Карпатської України.
Небезпечні вовки у Карпатських лісах
Матеріали у пресі повністю відповідали тодішнім уявлення про Карпатську Україну. Для того щоб краще показати якою поставала Карпатська Україна для європейців до того як Мюнхенська угода 30 вересня 1938 р змусила зацікавитись їх цим краєм пропоную звернути увагу на матеріал за 29 січня 1937 р. Джефрі Піннок, який є її автором, повідомляє читачам про постійну загрозу від вовків, яка існує десь далеко на сході Чехословаччини, у Карпатських лісах. Повідомляє, що десь в цих краях вони нещодавно пошматували вісьмох дітей, які повертались зі школи. Для того щоб оборонятись від звірів тамтешні люди збираються у охоронні загони, озброюючись вогнепальною зброю. Незважаючи на наявність зброї у цих загонів, вовки були настільки безстрашними та великими, що нападали навіть на ці патрулі, від яких не завжди залишалось і по кісточці від кожної людини.
Карпатська Україна як політична територія
Тематика повідомлень про Карпатську Україну змінилась із подіями осені 1938 р, коли через політику умиротворення Гітлера було підписано Мюнхенську угоду. Вперше до політичного питання Карпатської України на шпальтах журналу звернувся Мервін Хордер у статті «Русь та її доля» від 21 жовтня 1938 р.
Промовистим є той факт, що матеріал вийшов друком тільки через три тижні після підписання самого договору і вже в той час, коли можна було здогадатись про подальшу можливу анексію території автономії Угорщиною. Ніхто не вважав за важливе приділенню уваги тому, що територія набула статусу автономії, оскільки у журналі ніким не було розглянуто питання отримання цієї автономії. Як бачимо, питання Карпатської України не було першочерговим для європейців.
Зміст даної статті також вказує на те, що для загалу в Західній Європі ця територія не була знайомою. На початку роботи для знайомства із краєм автор вказує, що на території Закарпаття є хороші ліси, які сплавляються далеко на захід Європи, трапляється нафта та інші копалини. Також він наводить помилкове твердження щодо етнічного складу населення, називаючи українців, які були найчисленнішою етнічною групою, росіянами.
Автор розглядає територію краю як об’єкт зазіхання Угорщини. У разі нападу Угорщини на Чехословаччину Мервін Хордер зазначає, що буде проблематично очікувати допомогу від інших країн, оскільки можливий союзник, яким виступав СРСР не матиме змоги перекинути свої війська, бо Польща точно не пропустить Червону Армію через свою територію.
Завершується стаття твердженням, що жителі Карпатської України можуть попрощатись із тими часами, коли їхня земля була призабутим куточком Європи, який відвідували тільки туристи у пошуках живописного.
«Що далі на Україні?». Карпатська Україна як карта Гітлера
У статті від 23 грудня 1938 р. Х’ю Воулес у статті «Що далі на Україні» розглядає Карпатську Україну як першу ланку до створення Української держави під протекторатом Німеччини із тих території, які Адольф Гітлер мав би захопити у Польщі та СРСР. Проте, на той час, за словами автора, фюрер ще не наважився іти на різку конфронтацію із Радянським Союзом, бо не насмілився проголосити Українську державу, зібрану із територій Чехословаччини та Польщі. Можна зрозуміти, що Х’ю Воулес вважав можливою ще одну «Мюнхенську угоду», де б від Польщі відійшла Галичина та об’єдналась із Закарпаттям в одну, підконтрольну Німеччині, країну.
Не обійшовся автор і без узагальнень щодо українців. Для нього українці – це люди, які протягом історії визначали хід подій у Росії. Також наводить гіпотетичні відмінності між українцями та росіянами, припускаючи, що головними етнологічними відмінностями є наявність більшого елементу татарської крові в українців та фінської у росіян.
18 травня 1939 р у журналі надруковано узагальнення про перебування кореспондента Олександра Хендерсона на території Карпатської України, який був очевидцем подій 15 березня, коли Угорщина окупувала територію незалежної держави, яку було проголошено за день до окупації. Статті показує скептичне ставлення автора до проголошеної раніше автономії краю, через економічну недоцільність. Мешканці краю постають примітивними та затурканими, а їхні вимоги незрозумілі для автора.
Як бачимо, територія Карпатської України тривалий час була уособлення далекого та дикого краю, куди можна було поїхати та подивитись на екзотичну місцевість, де люди зайняті вирішенням тільки своїх побутових справ. Тим не менш, події змусили звичних мешканців Європи відкрити по-новому для себе цю маленьку частинку Європейського континенту.
Крім того, відбулась також еволюція уявлень про можливості Карпатської України від шматочка території, на який претендує Угорщина, до території, завдяки якій Гітлер намагатиметься проводити свою східну політику, вирішивши питання української державності. Незважаючи на це, ніхто в Європі не був готовим допомагати українцям у творенні нашої держави, через що героїчні намагання не отримали свого успіху.

Роман Палюх

Немає коментарів:

Дописати коментар

Коментарі