середа, 25 листопада 2020 р.

Коли використовується ім'я людини

Ім'я фізичної особи може використовуватися іншими особами в їх творчій діяльності, підприємницькій або іншій економічній діяльності за згодою цієї особи.  Використання імені не повинно вводити в оману третіх осіб щодо тотожності громадян і не має означати зловживання правом в інших формах.  Воно може використовуватися, якщо пряма заборона на відповідні дії не випливає з закону.

 У будь-якому випадку потрібно представити документи, що підтверджують правомочність на використання імені людини.  Коли використовують ім'я людини, на того, хто використовує покладається обов'язок отримати письмову згоду відповідного громадянина або його законного представника.

 Отже для використання імені фізичної особи необхідно отримати згоду особи, чиє ім'я планується використовувати, або його законного представника.

 Чинне законодавство передбачає їх представників тільки щодо реальних громадян.  Зокрема, законними представниками неповнолітніх є їх батьки, усиновителі, опікуни або піклувальники.

  Нематеріальна власність може захищатися іншими особами в передбачених законом випадках і порядку.  Так, на вимогу власника імені та зацікавлених осіб допускається захист честі, гідності та ділової репутації громадянина.  До числа зацікавлених осіб можуть відноситись родичі, друзі, колеги та ін.

Таким чином, роль зацікавлених осіб у використанні третіми особами імені людини зводиться до можливості захисту його честі, гідності та ділової репутації, якщо такі порушені при використанні імені.

 При використанні тотожного імені відомої на території країни особи, згода відповідної особи або її законного представника на підставі доверпнності необхідна.  Причому потенційний використовувач імені повинен заручитися згодою не тільки в разі використання повного імені особи, але і похідних від нього.

Щодо стягнення тими, хто використовує ім'я людини плати за дозвіл використовувати ім'я особи - нематеріальні блага є об'єктом цивільних прав, які можуть вільно відчужуватися або переходити від однієї особи, якщо вони не обмежені в обороті.  Забороняється відчужувати і передавати іншим способом нематеріальні блага.  Але, оскільки згода на використання імені громадянина не має на увазі передачу самого блага, вона може бути безоплатною або надаватися за плату за рішенням власника імені.

 Приходимо до наступних висновків.

 Отже, якщо я захочу використати в своїх цілях, в тому числі власного збагачення ім'я Іванова Івана Івановича "(де Іванов Іван Іванович якась реальна відома особа), мені буде потрібна згода її самої або' її законного представника (якщо представництво підтверджено довіреністю). Причому, власник  імені може зажадати за це плату. Крім того власник імені може пред'явити претензії також і в судовому порядку в тому випадку, якщо договірна плата за використання його імені не здійснювалась і якщо ім'я використовується способом, який завдає шкоду його честі гідності та діловій репутації.

 В. Орел

 І. Друженко


Цивільний Кодекс України

Стаття 28. Ім'я фізичної особи

1. Фізична особа набуває прав та обов'язків і здійснює їх під своїм ім'ям.

Ім'я фізичної особи, яка є громадянином України, складається із прізвища, власного імені та по батькові, якщо інше не випливає із закону або звичаю національної меншини, до якої вона належить.

2. При здійсненні окремих цивільних прав фізична особа відповідно до закону може використовувати псевдонім (вигадане ім'я) або діяти без зазначення імені.

3. Ім'я фізичній особі надається відповідно до закону.

Коментар:

1. Для здійснення та захисту прав суб'єкта, забезпечення стабільності цивільних відносин необхідна чітка індивідуалізація кожного учасника цивільного права. Серед засобів такої індивідуалізації ЦК виділяє ім'я та місце проживання фізичної особи.

Право на ім'я є особистим немайновим правом, яке в структурі книги другої ЦК віднесене до прав, що забезпечують соціальне буття фізичної особи і яке виконує функцію індивідуалізації фізичної особи. Під власним ім'ям фізична особа вступає у цивільні правовідносини, набуває та реалізує цивільні права та обов'язки. Ім'я особи фіксується у паспорті та інших відповідних документах. Сутність права на ім'я та порядок здійснення цього права визначаються ст. ст. 294 - 296 ЦК.

2. Ім'я фізичної особи складається з її прізвища, власного імені та по батькові. Інший порядок визначення структури імені випливає із змісту ч. 3 ст. 12 Закону України "Про національні меншини в Україні", за якою громадяни, в національній традиції яких немає звичаю зафіксовувати "по батькові", мають право записувати в паспорті лише власне ім'я та прізвище, а у свідоцтві про народження - ім'я батька та матері.

3. Законом фізичній особі дозволяється використовувати вигадане ім'я - псевдонім або діяти у правовідносинах анонімно. При цьому дане право не слід розглядати як абсолютне, адже його здійснення дозволяється лише якщо про це прямо вказано у законі. Чинне законодавство закріплює право вступати у правовідносини під псевдонімом або анонімно лише в сфері інтелектуальної власності. Так, автору твору належать права забороняти зазначення свого імені та обирати псевдонім у зв'язку з використанням твору (пункти 2, 3 ч. 1 ст. 438 ЦК, ст. 14 Закону "Про авторське право та суміжні права").

4. Ім'я фізичній особі має бути надане при народженні. В подальшому мова може йти лише про зміну імені в порядку ст. 295 ЦК.

Реєстрація народження дитини згідно СК проводиться органом РАЦС з одночасним присвоєнням їй прізвища, імені та по батькові (ч. 3 ст. 144). Прізвище дитини визначається за прізвищем батьків, а якщо батьки мають різні прізвища - за їхньою згодою, в тому числі і шляхом утворення для дитини подвійного прізвища шляхом з'єднання прізвищ батьків (ст. 145 СК), визначається за згодою батьків. Якщо дитина народжена жінкою, яка не перебуває у шлюбі, у разі добровільного визнання батьківства визначається батьками, а за відсутності - визначається матір'ю. При цьому дитині може бути дано не більше двох імен, якщо інше не випливає зі звичаю національної меншини, до якої належать мати та (або) батько (ст. 146 СК). По батькові дитини визначається за іменем батька, а якщо дитина народжена жінкою, яка не перебуває у шлюбі, і батьківство не визнано, по батькові визначається за іменем особи, яку мати дитини назвала її батьком (ст. 147 СК).

Якщо дитина є знайденою і батьки її невідомі, прізвище, ім'я та по батькові дитини записуються органом РАЦС згідно з даними, вказаними в рішенні органу опіки та піклування (абзац перший пункту 2.12 Правил реєстрації актів громадянського стану в Україні).


 


 


Немає коментарів:

Дописати коментар

Коментарі