Благодійність потрібно розвивати. Х Міжнародна конференція УФБ «Атлас благозмін»

 
22 лютого 2018 року в Києві відбулась Х Міжнародна конференція Українського форуму благодійників «Атлас благозмін». Понад 300 учасників, більше 50 найкращих українських і закордонних експертів, 17 тематичних заходів, найгарячіші та найактуальніші теми для дискусій. Загалом програма приємно здивувала учасників своєю змістовністю та насиченістю.

Х Міжнародна конференція Українського форуму благодійників була найочікуванішою подією у сфері благодійності та соціальних ініціатив. 

Масштаби заходу щороку зростають у геометричній прогресії. Уже традиційно захід об’єднує найуспішніших практиків філантропії та експертів третього сектору з різних країн світу.

Метою конференції було: проаналізувати ефективність впливу благодійного сектору на реформи, що відбуваються в Україні, а також розробити дорожню карту благозмін та інструменти їх реалізації, які потрібні для розбудови успішної та процвітаючої держави.

Уже вдесяте команда Українського форуму благодійників організувала захід всеукраїнського масштабу заради однієї мети – об’єднати громадський і благодійний сектор, бізнес і владу для обговорення найважливіших проблем суспільства та пошуку спільних шляхів їх вирішення. Протягом 9 годин найактивніші люди країни говорили про все: від реформ медицини та соціальних послуг до розвитку соціального підприємництва. Український дім став майданчиком для навчання, презентацій, дискусій, знайомств та обміну досвідом. Паралельно працювали три окремі секції, що надало можливість різноманітній за складом аудиторії задовольнити свої професійні інтереси. Хоча, як зізнаються самі учасники, усі заходи були настільки цікавими, що хотілося бути присутнім водночас скрізь.

Директорка Українського форуму благодійників (УФБ) Поліна Нюхіна у своєму вітальному слові окреслила два основні завдання конференції, реалізація яких свідчить про успішне проведення заходу. «По-перше, вся команда організаторів прагне, аби кожен із присутніх почерпнув для себе щось нове й корисне, а по-друге, це чудова нагода оновити старі знайомства та встановити нові ділові контакти. Український форум благодійників старався надати для цього всі необхідні умови», – зазначила організаторка конференції.

Із вітальним словом до учасників звернувся Євген Бистрицький, співзасновник Українського форуму благодійників та виконавчий директор Міжнародного фонду «Відродження» у 1998-2017 рр. За його словами, Український форум благодійників – це необхідний майданчик для комунікації представників благодійного сектору та його зацікавлених сторін, і важливо не тільки підтримувати зв’язок один з одним, а й об’єднуватися навколо лідера.


Завершила офіційну частину Ева Кончал, CEE Manager Європейської асоціації венчурної філантропії EVPA, з доповіддю «Соціальні інвестиції – великий результат при малих затратах». Опісля всі учасники розійшлися по секціям для продовження конференції за трьома напрямками.

Дорожня карта благозмін

У спорі народжується істина. Так, у рамках цієї секції відбулося п’ять панельних дискусій, у результаті яких вдалося виявити найбільші «больові точки» – ключові проблеми, вирішення яких є пріоритетними для благодійного сектору.

Під час дискусії «Принцип субсидіарності як фокус соціальної реформи» експерти обговорили актуальні проблеми соціальної сфери в Україні та необхідність її реформування, а також порівняли досвід Німеччини, Великобританії та України. Головна проблема для благодійного сектору – джерела для фінансування соціальних послуг. Владислав Шелоков, перший заступник генерального директора Товариства Червоного Хреста України, переконаний, що громадські та благодійні організації ніколи не повинні розраховувати лише на одного донора/джерело фінансування. На його думку, вони мають забезпечувати свою фінансову стійкість та незалежність через впровадження механізмів підприємницької діяльності, краудфандингу тощо. Натомість Галина Скіпальська, директорка представництва HealthRight International (Право на здоров’я) в Україні, запевнила, що громадські організації вже надають якісні соціальні послуги в громадах України та навела конкретні приклади фінансування таких послуг тими ж громадами.

Про технічні інновації та кібербезпеку в секторі благодійності йшлося в рамках панельної дискусії «ІТ-технології – хайвей до благозмін». Як виявилося, нині багато успішних стартапів створюється на межі ІТ-технологій та секторів, тому надзвичайно важливо активно залучати ІТ-фахівців до вирішення соціальних проблем. Так, за словами Олександра Краковецького, CEO української IT-компанії DevRain Solutions, успішним прикладом таких ІТ-ініціатив, що покращують життя суспільства, є проект ДонорUA - автоматизована система рекрутингу та управління донорами крові. Також Сергій Карелін, координатор компоненту «Національна політика» програми EGAP Фонду Східна Європа, презентував продукти та сервіси, розроблені в рамках Програми EGAP, які можуть бути корисними у роботі благодійних організацій.

Чи чує Міністерство охорони здоров’я України благодійні організації, коли належним чином запрацює система «Електронний пацієнт», про ліцензування лікарів та закупівлю медичних препаратів під час панельної дискусії «Декомунізація медицини: виклик для благодійників?» говорили Ірина Литовченко, генеральна директорка Директорату стратегічного планування та євроінтеграції Міністерства охорони здоров’я України, Олександр Максимчук, президент ВБО «Асоціація благодійників України», Олена Мацібох, голова правління ВБФ «Крона» та Дмитро Шерембей, голова Координаційної ради БО «Всеукраїнська мережа ЛЖВ».

Експерти зазначили, що створення системи «Електронний пацієнт» є досить актуальним і потрібним у наш час. По-перше, це значно спрощує роботу медиків, а по-друге, створює комфортні умови прийому пацієнтів. Також контроль за професійними навичками лікаря має забезпечити система належного ліцензування, яка існує в більшості розвинених країн світу. Запровадження системи індивідуального ліцензування підвищить якість надання медичних послуг, адже вимоги до професійно-кваліфікаційного рівня лікарів мають бути однаковими для всіх. Наостанок Дмитро Шерембей наголосив, що благодійний сектор зацікавлений в ефективній комунікації з Міністерством охорони здоров’я України.

Ще однією темою для обговорення стала стратегія сталого розвитку України. Як зазначила Софія Авдейчикова, радниця директора ПРООН в Україні з питань Цілей сталого розвитку, для досягнення усіх 17 цілей щороку необхідно витрачати $11,5 трлн. Найбільших інвестицій потребує інфраструктура, освіта, медицина, доступ до питної води та гендерна рівність. Звичайно, це фантастичні цифри. Саме тому держава, бізнес та громадський сектор повинні знайти спільні точки дотику заради розв’язання конкретних проблем. Також Зузана Заланова, координаторка Програми Волонтери ООН в Україні, наголосила про необхідність соціального захисту людей з інвалідністю, адже основою сталого розвитку є невід’ємні права людини на життя та повноцінний розвиток.

Зоя Литвин, голова громадської спілки «Освіторія», переконана, що сучасна школа – це коли не навчають одинадцять років, як здати ЗНО, а допомагають навчитися аналізувати інформацію, вирішувати проблеми, створювати нові професії, які будуть актуальні через 10-15 років. Адже, за її словами, діти – це всього лише 15% населення, проте вони – це 100% нашого майбутнього.

«Стандарти в благодійності» – не менш важлива тема панельної дискусії, яка стала завершальною в цій секції. Про власний досвід, який базується на принципах відкритості, прозорості, довіри та, щонайголовніше, якості надання послуг розповіла Світлана Пугач, виконавча директорка БФ «Таблеточки». Оксана Гуляєва, директорка БФ «Можемо разом», навела приклади стандартів діяльності благодійних організацій Великобританії. На її думку, стандарти – це насамперед домовленість між сторонами про дотримання певних норм в діяльності, наданні послуг, виконанні робіт. Крім того, дуже важливо бачити в особі, яка звертається за допомогою, не реципієнта, а клієнта, особистість. Про принципи прозорої діяльності благодійних фондів, організацію внутрішньої роботи, зокрема наглядової ради, диверсифікацію джерел фінансування, неприпустимість конфлікту інтересів та залучення незалежних експертів, які здійснюють аналіз та відбір проектів для фінансування, розповіла Інна Підлуська, заступниця виконавчого директора МФ «Відродження».

Майстерня впливу

Зал, розрахований на 130 осіб, у якому проводилися воркшопи та майстер-класи, також увесь день був переповнений відвідувачами. Саме в цій секції учасники були найактивнішими: ставили запитання, активно знайомились, фотографувались, домовлялись про співпрацю. Після виступів на адресу кожного з тренерів лунали гучні оплески, а учасники особисто дякували за професіоналізм, змістовність і вміння цікаво й доступно подати матеріал.

Андрій Чупріков, коуч, бізнес-тренер, генеральний директор МБО «БФ «СОС Дитячі містечка» в рамках воркшопу «Ефективне лідерство НПО у часи Agile» розповів, як управляти командою в неприбутковій організації в час постійних змін і яким чином мотивувати покоління Y.

«Покоління Y імпульсивне, не визнає авторитетів і завжди шукає в роботі щось, окрім грошей. Для них мотивація - це надання можливості зростання, вирішення нестандартних завдань і робота з однодумцями. Вони сприймають тільки такого ж гнучкого і демократичного лідера, який вміє слухати. Тому завдання будь-якого топ-менеджера змінювати стиль управління і пріоритети залежно від викликів сучасності», – зазначив тренер.

Правильно налагоджувати контакти навчала Світлана Бовкун, продюсерка фестивалів «Мейкер Фейр» в Україні. Під час воркшопу «Підтримка зв’язків як основа розвитку будь-якої ініціативи» тренерка поділилася основними правилами нетворкінгу та розповіла, як їх застосовувати в повсякденному житті для досягнення бізнес та особистих цілей.

Про можливості для українських неприбуткових організацій отримати пільгове програмне забезпечення через програму TechSoup під час воркшопу «ІТ-технології та digital skill: опанувати не можна оминати» розповіли Максим Луночкін, ІТ-спеціаліст в Українській Гельсінській спілці з прав людини, Максим Мазипчук, координатор програми TechSoup Україна, та Дар’я Сєдих, менеджерка програми TechSoup Україна, Ресурсний центр ГУРТ.

Тетяна Гончаренко, операційна директорка, власниця ТОВ «Соціальний консалтинг «Параграф» , співвласниця та директорка з розвитку бізнесу ТОВ «European Profiles S.A. Ukraine», організаторка Акселератора соціального підприємництва, президентка JCI Ukraine 2016 у воркшопі «Механізми соціального партнерства» розповіла, як адаптувати проект під вимоги фінансового донора, як заповнювати грантові аплікаційні форми, формувати спонсорські пакети, презентаційні матеріали та залучати експертів у проекти, а також про стратегію фандрайзингу для громадських організацій на основі маркетингового аналізу проблематики та краудсорсинг.

Насамкінець Саша Сметаненко, креативна партнерка ГО «Ґараж Ґенґ», під час воркшопу «Дизайн мислення: тест-драйв» розвінчала стереотип про те, що креативність – це вроджений талант. Учасники мали нагоду зіграти в міні-ігри, за результатами яких кожен переконався, що креативне мислення потрібно розвивати, тому це також тривалий і трудомісткий процес.

Лабораторія соціального підприємництва

У рамках цієї секції відбулося перше публічне обговорення теми розвитку соціального підприємництва в Україні не лише в практичній площині, а й на законодавчому рівні. Протягом дня учасники мали інтенсивну програму: серія воркшопів, презентація бізнес-проектів від випускників Школи соціального підприємництва SELab, інтерв’ю з представниками Департаменту розвитку підприємництва та регуляторної політики Мінекономрозвитку України Андрієм Ремізовим та Андрієм Слабінським та дискусії за участю іноземних експертів – Діани Лапкіс, директорки та співзасновниці Міжнародного акселератора соціального підприємництва New Door (Латвія), та Ніколаса Мурігу, співзасновника Kalmar Co-workingspace (Швеція).

«Немає жодних сумнівів, що цей захід має стати одним із перших дороговказів, куди рухатися Міністерству економічного розвитку та торгівлі України», – зазначив Андрій Ремізов.

Понад двадцять країн Євросоюзу вже ухвалили закони або нормативні акти, які регулюють діяльність соціальних підприємств. Цей рух активізується у всьому світі. Однак в Україні в планах Мінекономрозвитку на 2018 рік тільки розробка проекту закону про соціальне підприємництво. Як зазначив Андрій Ремізов, поки міністерство може запропонувати лише майданчик для діалогу максимальної кількості зацікавлених осіб з приводу з’ясувати, що відбувається в Україні із соціальним підприємництвом, хто ці підприємці, чим вони займаються, на що спрямовані їхні зусилля, які проблеми і перешкоди заважають їм розвиватися, чи потрібна їм державна допомога.

«Розвиток соціального підприємництва в Україні – це реакція суспільства на ту величезну кількість проблем, які існують. Груп вразливих додається все більше і більше, а у нас принцип діє поки що один: хочеш допомоги – допоможи собі сам. Це означає, що іншого виходу, як створювати підприємства для того, щоб генерувати якісь там кошти і ці кошти вкладати у вирішення нагальних соціальних проблем, немає. Це те, що ми маємо на цей момент», – підкреслив Василь Назарук, керівник Програми соціального інвестування Western NIS EnterpriseFund.

Також експерт окреслив три типи підприємств, які існують в Україні на сьогодні. «Є підприємства антисоціальні. Таких в Україні зараз реально найбільше. Це ті, хто не сплачує податки, платить зарплату в білих конвертах, забруднює навколишнє середовище і т.д. Є підприємства, які можна назвати соціально відповідальними. Це ті, які намагаються працювати в рамках закону, дбати про людей і працівників. Є підприємства соціальні, які створилися спеціально для того, щоб вирішувати ті проблеми, які існують в їхніх громадах», – розповів Назарук.

Окрім цього, експерти піднімали питання соціального підприємництва як основного економічного механізму розвитку сектору. На думку Тетяни Василик, директорки БО «БФ «Зміцнення громад», на зміну грантам, дотаціям та ситуативному фінансуванню має бути сформовано сталі джерела підтримки громадянських ініціатив зсередини.

«Це була найефективніша конференція на кількасот людей із усіх, що довелося відвідати. Зранку ключова доповідачка наголосила на важливості створення екосистеми, а до вечора учасники могли вже апробувати робочий прототип такої екосистеми. Мрію про те, щоб хоч 60-80% таких івентів, окрім стандартного набору з прослуховування спікерів і т.п., робили щось подібне», – Вадим Георгієнко, CEO проекту Civil Society app (додаток «Громадянське Суспільство»).

«Конференція була найкращою в цьому році. Грамотно підібрані дискусії, теми, спікери», – Андрій Чупріков, генеральний директор МБО «БФ «СОС Дитячі Містечка» Україна.

«Спасибі партнерським дружнім організаціям і всім учасникам за ще один день професійної діяльності сектору благодійності/філантропії. Спасибі УФБ за цю подію в нашому житті», – Володимир Шейгус, виконавчий директор ІСАР «Єднання».

«Х Міжнародна конференція Українського форуму благодійників - подія, яка зібрала багатьох учасників благодійного сектору. Напевно, це одна з небагатьох платформ, яка дозволяє рефлексувати і прогнозувати зміни ринку благодійності», – Дар’я Касьянова, директорка з розвитку програм МБО «БФ «СОС Дитячі Містечка» Україна.


Участь у конференції в якості спікерів та експертів взяли представники наступних благодійних фондів, бізнес-компаній та державних установ:

МБФ «КАРІТАС України», Всеукраїнська благодійна організація «Всеукраїнська мережа людей, що живуть з ВІЛ/СНІД», ГО «Garage Gang», Українська біржа благодійності, Фонд Олени Пінчук, БФ «Таблеточки», DevRain Solutions, TechSoup, Chasopys Creative Family, SELab, Центр «Розвиток корпоративної соціальної відповідальності», ПРООН в Україні та інші.