Нагороджено переможців Конкурсу наукових фотографій 2017

Оголошено переможців «Конкурсу наукових фотографій» 2017, мета якого — поповнення вільних загальнодоступних баз знань Вікісховища та Вікіпедії науковими фото і нефотографічними зображеннями.

У Конкурсі взяли участь 120 учасників, завантажено 1035 зображень. Найбільшу кількість зображень завантажено до нової для цього року категорії «Живі організми», найменшу — до категорії «Колажі». За кількістю зображень Україна посіла 3-тє місце (після США та РФ) з 66 країн світу (при цьому в низці країн локальний етап тривав на 15 днів довше).

Фотоконкурс було організовано громадською організацією «Вікімедіа Україна» за підтримки проектів «Дні науки», «Моя наука» та ГО «Наукова Унія». До журі конкурсу увійшли науковці з різних галузей, а саме Антон Сененко, Наталія Атамась, Евеліна Кравченко, Максим Ціж, Сергій Вовнюк, Кирило Пиршев.

Переможці конкурсу наукових фотографій визначені у семи номінаціях:

«Нефотографічні зображення» – Ігор Зінченко

«Астрономія» – Ольга Томченко

«Колажі» – Катерина Кот

«Мікроскопія» – Ігор Панас

«Люди в науці» – Олександра Бузько

«Живі організми» – Олександр Губін 

«Загальна категорія» – Ігор Панас

Призовими також є друге та третє місця у номінаціях. Усі переможці будуть нагороджені дипломами та подарунковими сертифікатами інтернет-магазину.

Завдяки «Конкурсу наукових фотографій» Вікіпедія наповнюється якісними зображеннями — ілюстраціями статей з різних наук: від археології до астрофізики. «Конкурс наукових фотографій» в Україні проводився вже втретє, це національна частина міжнародного конкурсу Wiki Science Competition. Міжнародний формат конкурсу у 2017 році охопив 66 країн.

Церемонія нагородження переможців відбулася 28 грудня у Києві, в Інституті фізіології ім. О.О. Богомольця НАН України.

1 МІСЦЕ Тіаціаніновий барвник під мікроскопом Мікрокристали J-агрегатів тіаціанінового барвника (натрієва сіль 3,3'-дисульфопропіл-5,5'-дихлоротіаціану) та псевдоізоціанінового барвника (натрієва сіль 1,1'-дисульфопропіл-2,2'-ціаніну), стабілізовані бромідом цетилтриметиламонію. Синій колір - J-агрегати тіаціанінового барвника, зелений колір - мономери тіаціанінового барвника, оранжевий колір - J-агрегати псевдоізоціанінового барвника. Автор: Ігор Панас

2 МІСЦЕ Зріз голови ранньої личинки в'юна звичайного Фронтальний зріз голови ранньої личинки в'юна звичайного (Misgurnus fossilis) через нюхову яму та нюховий нерв. Мікрофотографії зрізів були отримані в Інституті зоології ім. І.І. Шмальгаузена НАН України з використанням мікроскопа Zeiss Axio Imager M1 та програмного забезпечення Zeiss AxioVision v.4.63. Зріз забарвлений альціановим-синім та гематоксилін-еозином за Стідманом. Автори: Ярослав Степанюк, Ольга Титюк

3 МІСЦЕ Борошнисторосяний гриб Клейстотецій фітопаразитичного борошнисторосяного гриба Microsphaera alphitoides Griffon & Maubl. (syn. Erysiphe alphitoides) на листку дуба черешчатого (Quercus robus L.). Автор: Олександр Губін

НЕФОТОГРАФІЧНІ ЗОБРАЖЕННЯ

1 МІСЦЕ Злиття галактик Злиття галактики, подібної до Чумацького шляху, з її сателітом. Приклад динамічного тертя, або тертя Чандрасекара, в астрофізиці, втрата імпульсу та кінетичної енергії тіл, що рухаються, через гравітаційну взаємодію з оточуючою матерією в космосі. Цей ефект рухає сателіт до диска, а тоді в центр основної галактики. Автор: Ігор Зінченко

2 МІСЦЕ Нехаотичний дивний атрактор Нехаотичний дивний атрактор — рідкісний тип атрактора (або множини, що притягає) динамічної системи, що виникає при зміні параметрів, яка викликає перехід від нехаотичних до хаотичних режимів. Нехаотичним він зветься тому, що в системі відсутні експоненціально зростаючі рішення, які є неодмінною ознакою динамічного хаосу, а дивним—- тому, що його рішення проте мають складний самоподібний вид (не періодичний і не квазіперіодичний). На малюнку зображений графік однієї з компонент рішення відповідної системи, а також точки перетину Пуанкаре для траєкторії системи, які демонструють її складний характер. Автор: Юрій Бельчинський

3 МІСЦЕ Частина ареалу кандибки пустельного Фальц-Фейна Кандибка пустельна Фальц-Фейна (Stylodipus telum falzfeini Brauner, 1913) — ендемічний підвид з дуже малим ареалом, який обмежений лише територією Олешських (або Нижньодніпровських) пісків. Господарське освоєння регіону, особливо створення лісових насаджень, зумовили істотну фрагментацію і скорочення площі оселищ кандибки протягом останнього століття. Шляхом аналізу екологічної ніші цього виду із застосуванням геоінформаційних технологій та методів багатовимірної статистики, на основі вегетаційних індексів (обчислених за даними дистанційного зондування Landsat 8) вдалося змоделювати мапу придатності оселищ для кандибки. На рисунку представлений фрагмент мапи для регіону аренних ділянок Чорноморського біосферного заповідника (Іванівська піщана арена та коренева частина Кінбурнського півострова). Автор: Юрій Москаленко

ЛЮДИ В НАУЦІ

1 МІСЦЕ Фотофіксація археологічного об'єкта Археолог Сергій Нємцев з допомогою учасника експедиції Івана Шевцова роблять фотофіксацію античного об'єкта перед засипкою землею. Білозерське поселення, IV-III ст. до н.е. (Херсонська область). Археологічна експедиція Херсонського державного університету, 2017 р., під керівництвом Сергія Нємцева (викладач Херсонського державного університету). Автор:Олександра Бузько

2 МІСЦЕ Облік пташенят Чорноморський біосферний заповідник НАН України. Науковці заповідника здійснюють облік колоніальних пташенят рожевого пелікана (Pelecanus onocrotalus) та картування їх колоній на острові Орлов. Орнітологи Сергій Плющ та Юрій Москаленко. Автор: Ольга Томченко

3 МІСЦЕ Робота зі скелетами Олена Дзнеладзе з допомогою іншого археолога працює із скелетами похованих у могильнику на археологічних розкопках пізньоскіфського некрополя у селищі Червоний Маяк (Херсонська область), які продовжила у червні-липні 2017 року Пізньоскіфська археологічна експедиція під керівництвом Олександра Володимировича Симоненка (доктора історичних наук, професора) з допомогою Олени Дзнеладзе та Дениса Сікози (завідувача відділом науково-охоронних робіт на пам'ятках археології Херсонської області). Автор: Наталія Шестакова

ЖИВІ ОРГАНІЗМИ

1 МІСЦЕ Жук-скакун Жук-скакун Hypaetha ornatipennis Schilder, 1953 (Coleoptera, Carabidae), самець і самка. Іран, Белуджистан. Мешкає на піщаних берегах Індійського океану в Ірані і Пакистані. Автор: Олександр Губін

2 МІСЦЕ Червона водорость Gelidium latifolium Gelidium latifolium— червона водорость, мешкає на каміннях, скелях та мушлях на глибинах з 0,5 до 25 метрів, часто є епіфітом на більших водростях. Широко розповсюджена в Чорному морі. Автор: Олександр Заклецький

3 МІСЦЕ Насінина повитиці білої під мікроскопом Насінина паразитичної рослини повитиці білої (Cuscuta alba J. Presl & C. Presl). Представники роду Повитиці (Cuscuta spp.) – стеблові обов’язкові паразити вищих рослин, занесені до першого класу всесвітнього переліку злісних карантинних бурянів (Weed Seeds Order Review, 2016) та “Переліку шкідників, хвороб рослин та бур’янів, які мають карантинне значення”, затвердженого в Україні. Зображення отримано за допомогою стереомікроскопу Axio Zoom.V16 (Карл Цейс, Німеччина). Автор: Юлія Красиленко

ЗАГАЛЬНА КАТЕГОРІЯ

1 МІСЦЕ Оксид заліза у пробірці Суперпарамагнітні наночастинки оксиду заліза після осадження центрифугуванням в мікропробірці. Автор: Ігор Панас

· 2 місце в «Загальній категорії» не присуджувалося.

3 МІСЦЕ Тестування пресом Куб невибухової розширюваної суміші в тестовій камері тривісного пресу Автор: Іван Сахно

АСТРОНОМІЯ

1 МІСЦЕ Цвітіння води Каховського водосховища Зображення явища «цвітіння води» на прикладі Каховського водосховища отримане 10 серпня 2016 року супутником Sentinel-2, надане Європейським космічних агентством в межах проекту Copernicus. Знімок синтезований у «штучних кольорах», де кольорам зображення поставлені у відповідність наступні спектральні канали супутникового зображення із різних частин електромагнітного спектру: 1 – SWIR Band (1610 нм), 2 - NIR Band (842 нм), 3 – Red Band (665 нм). Космічний знімок показує, що області інтенсивного цвітіння витягуються уздовж течій і втягуються до вихрових рухів, окрім цього на перенесення водоростей найзначніший вплив має вітер. Автор: Ольга Томченко

2 МІСЦЕ Наднова зоря Наднова у галактиці NGC 6946 "Фейєрверк" (відмічена рисками). Яскравість наднової (результату гравітаційного колапсу масивної зірки, що витратила термоядерне паливо) на піку яскравості порівняна з яскравістю всієї галактики. Це десята наднова в цій галактиці за 100 років спостережень. Врізки: зміна видимого кольору наднової: з блакитного відтінку на початку до червонуватого на кінцевих стадіях. Інші зірки на зображенні належать до нашої Галактики -- Чумацького Шляху. Фотографія отримана за допомогою телескопа-рефлектора діаметром 150мм f/5 на екваторіальному монтуванні з трекінгом і цифрової дзеркальної камери. Київ. Автор: Максим П'ятницький

3 МІСЦЕ Небо над обсерваторією Білий Слон Панорама неба над старою обсерваторією Білий Слон, на горі Піп Іван Чорногірський, на якій проводяться відновлювальні роботи Автор: Михайло Ременюк

КОЛАЖІ

1 МІСЦЕ Міксоміцет Badhamia utricularis Фрагмент життєвого циклу міксоміцета Badhamia utricularis: перехід від плазмодію до плодових тіл. Загальний вигляд плазмодію та плодових тіл; плодові тіла; культивований плазмодій у вологій камері; новоутворені плодові тіла. Автор: Катерина Кот

2 МІСЦЕ Листоїди-райдужниці Кольорові варіації імаго листоїдів-райдужниць Plateumaris sericea (Linnaeus, 1758) (Coleoptera, Chrysomelidae). Україна, Тернопільська обл. Автор: Олександр Губін

3 МІСЦЕ Спинномозкова рідина хворого під мікроскопом Бакскопія спинномозкової рідини. Зроблено в Лабораторії відділення СНІДу. В полі зору видно дріжджоподібні клітини з подвійною капсулою подібні до cryptococcus. Знімок зроблено через окуляр аналогового мікроскопа на камеру смартфона. Даний випадок криптококового менінгіту у ВІЛ-інфікованих хворих з низьким рівнем імунітету. Без використання лакмусу. Автор: Сергій Аніськов