Право власності, суб’єкти прав власності на транспортні засоби

Право власності - це система правових норм, що регулюють відносини щодо володіння, користування і розпорядження власником належним йому майном на розсуд власника і в його інтересах, а також по усуненню втручання всіх третіх осіб у сферу його господарського панування. 

У цивільному праві традиційним є уявлення про суб'єктивне право власності як про сукупність трьох правових повноважень: володіння, користування, розпорядження майном.

Цивільні права на автомобіль ніяк не пов'язані з наявністю в особи права на керування автомобілем . Громадянин може не мати ні навичок автоводіння, ні водійських прав, але, тим не менш, має право 

мати у власності, заставі або на всякому іншому праві будь-яку кількість автомашин будь-якої вартості і в будь-якому стані. Більш того, громадянин може перебувати в стані, коли йому в принципі не може бути надано право автоводіння (неповноліття, недієздатність), проте це не 

є перешкодою для того, щоб бути власником автомобілів. І навпаки - наявність водійських прав жодним чином не зобов'язує громадянина набувати автомобіль, він цілком може використовувати свої права для їзди на чужому автомобілі. Взагалі ніякі порушення водієм правил дорожнього 

руху, в тому числі й ті, які можуть послужити підставою для позбавлення права автоводіння (неправильна парковка, проїзд на "червоне світло ", перевищення швидкості, непокора вимогу інспектора ДАІ, ігнорування вказівки дорожнього знаку і т.п.), не можуть служити підставами для 

зміни, обмеження і тим більше - припинення суб'єктивних цивільних прав на автомобіль. Те ж саме відноситься і до всіх іншим адміністративним правопорушенням, пов'язаним з автомобілями, зокрема, несплаті або недоплати податкових чи митних платежів.

Документами, що підтверджують право власності на транспортний засіб є: 

а) на придбані (отримані) у фізичних чи юридичних осіб, - нотаріально засвідчені в країні придбання або в консульських установах чи в посольствах України в країні придбання договори купівлі-продажу чи дарування; 

б) на придбані у юридичних осіб або інших організаціях та установах (або оформлені через юридичних осіб), - оформлені на відповідних бланках і завірені печатками цих осіб чи інших організацій та установ оригінали рахунків, чеків, рахунків-фактур та інших документів. У цих документах, крім чеків, згідно зі змістом відповідного бланка, повинні зазначатися дата продажу, номери шасі, кузова, двигуна транспортного засобу, його модель і рік виготовлення, а також прізвище, ім'я, по батькові особи, якій продано транспортний засіб; 

в) технічні паспорти, технічні талони, сервісні книжки, реєстраційні свідоцтва та інші документи на транспортний засіб, видані уповноваженими органами країни придбання, із зазначенням власника транспортного засобу. 

Страхові поліси, оформлені на транспортний засіб у країні придбання на ім'я власника транспортного засобу, товаро-супровідні та транспортні документи, засвідчені відповідними органами (митними органами, поліцією і т. п.) і оформлені на ім'я власника транспортного засобу, можуть розглядатися як додаткові документи, що підтверджують право власності на транспортний засіб.

Суб’єктами власності автомобільного транспорту можуть бути як фізичні так і юридичні особи .

Ігор Друженко