середа, 4 листопада 2015 р.

Нужди, потреби і запити людини та їх задоволення

Нужда - це нестача чогось необхідного, що відчуває людина.
Потреби можна розділити на: 
Фізичні - їжа, одяг, безпека
Соціальні - нужда в спілкуванні і прихильності
Індивідуальні - потреба в знаннях і самовираженні
Потреба
Потреба - це потреба, яка прийняла специфічну форму відповідно до культурного рівня й індивідуальністю людини.
Так, наприклад, відчуваючи голод, американець думає про гамбургери, росіянин про пельмені, а японець про суші.
Потреби людей практичні не обмежені. Кожен покупець воліє вибирати товари, які мають вищу споживчу цінність і здатні забезпечити максимальне задоволення за ту суму, яку покупець в змозі заплатити. Потреби, підкріплені купівельною спроможністю, переходять у категорію запитів.
Наприклад, на підставі своєї купівельної спроможності кожен покупець вибирає такий автомобіль, який максимально задовольняє його потреби в безпеці, престижі і комфорті.

Запити - потреби людини, підкріплені його купівельною спроможністю.
Компанії, які серйозно ставляться до маркетингу, витрачають величезні зусилля на виявлення потреб, потреби і запитів своїх клієнтів. Вони проводять маркетингові дослідження, щоб дізнатися переваги клієнтів. Аналізують скарги. Навчають продавців виявляти вимоги покупців та своєчасно їх задовольняти.
Якщо уважно придивитися, то можна помітити, що великі компанії знають про нас практично все. Вони вкладають великі кошти у часом здавалося безглузді маркетингові дослідження. Ви п'єте каву сидячи перед монітором, а вони знають скільки ложок цукру ви поклали в стакан.

Потреби людини і економічні блага

Потреби - об'єктивна потреба людини або групи людей в чому-небудь, необхідному для підтримки життєдіяльності і розвитку організму й особистості.
Благо - це річ, засіб, все те, що задовольняє людські потреби і відповідає цілям і прагненням людей.
Найбільш поширеним є підрозділ благ на матеріальні і нематеріальні. Матеріальні блага включають: природні дари природи (земля, повітря, клімат), продукти виробництва (будівлі, машини, продукти), відносини з привласнення матеріальних благ (патенти, авторські права). Нематеріальні блага - це блага, що впливають на розвиток здібностей людини, створюються в невиробничій сфері: охорона здоров'я, освіта, мистецтво, кіно, театр, музей.
Блага підрозділяються на безмежні і обмежені (економічні).
Неекономічні блага (безмежні) надаються природою без докладання зусиль людини. До економічних благ відносяться ті блага, які є об'єктом або результатом економічної діяльності, тобто які можна отримати в обмеженій кількості в порівнянні з потребами, які вони можу задовольнити.
Економічні блага поділяються на:
Споживчі блага - безпосередньо задовольняють потреби людей (їжа, житло)
Засоби виробництва - блага виробничого характеру (верстати, обладнання, корисні копалини)
Розрізняють блага: взаємозамінні (володіють здатністю задовольняти потреби за рахунок один одного. Напр: маргарин і масло) і взаємодоповнюючі (задовольняють потреби лише в комплексі один з одним напр: автомобіль і бензин).
Більшість економічних благ створюється в процесі виробництва.
Виробництво - це процес створення економічного блага.
Товар - це продукт праці, здатний задовольнити яку-небудь людську потребу і призначений для обміну.
В економічній літературі можна зустріти найрізноманітніші підходи до класифікації людських потреб.
Потреби можна розділити на економічні та неекономічні, сезонні і несезонні.
Класифікація людських потреб
У своїй сукупності людські потреби безмежні, хоча потреба в якомусь окремому благові може мати свій фізіологічну межу. Так, наприклад, потреба у видаленні зуба обмежується кількістю зубів, а потреба у сніданку - нашим апетитом, проте потреби в медичних послугах і в продуктах харчування в цілому безмежні.
В економічній літературі можна зустріти найрізноманітніші підходи до класифікації людських потреб. Так, відомий англійський економіст Альфред Маршалл (1842-1924), автор одного з перших підручників з економічної теорії "Принципи економічної теорії", вчитель іншого не менш відомого англійського економіста Кейнса ділив потреби на:
Первинні (потреба в їжі) і Вторинні (читання)
Абсолютні (потреба в одязі) і Відносні (машини для виробництва одягу)
Вищі (духовний розвиток) і Нижчі (фізіологічні)
Позитивні і Негативні (наркотики)
Невідкладні і можуть бути відкладеними
Загальні і Особливі (що склалися під впливом традицій)
Звичайні і зумовлені надзвичайними обставинами
Індивідуальні та колективні
Приватні та Державні (потреба в обороні)
Широку популярність здобула теорія ієрархії потреб Маслоу:
Відповідно до цієї теорії потреби людини розвиваються від нижчих до вищих, і індивідуум повинен спершу задовольнити потреби нижчого порядку для того, щоб виникли потреби вищого рівня.

Ірина Самофалова

Немає коментарів:

Опублікувати коментар

Коментарі