понеділок, 7 вересня 2015 р.

Джек Лондон – Людина-Легенда

Ця стаття про видатного американського письменника, Джека Лондона, його життєвий шлях, труднощі які ставали у нього на шляху для досягнення своєї мрії, його думки і твори. 

Вплив творів Джека Лондона на читача
Насамперед слід зауважити, що сам письменник має свій особливий стиль написання книг, не схожий на інших авторів, цей стиль по своєму унікальний. Беручи до рук його твори, читач заглиблюється у незвіданий світ пригод, випробовувань, радості і печалі, болю та турботи. Усі образи повстають як живі, викликаючи у читача любов до персонажів, і хвилювання за їх долю. Читаючи його твори про Аляску, золотошукачів, з упевненістю можна сказати, що, хоча ці історії охоплюють одну тему, кожен з цих творів відрізняється один від одного, забарвленням, історіями про людей, ви буквально відчуваєте їхні переживання, проходите їхній шлях, і багато разів можете перечитати знову, можливо навіть відкривши для себе щось нове, це ж так захоплююче, поринати у для когось незвіданий раніше світ пригод. Його праці охоплюють багато світових проблем, сподівання на краще майбутнє, та сталь, яка криється у людині, і виривається на волю при труднощах на її життєвому шляху, з його книг можна зрозуміти, що у деяких людей ця сталь - іржава, і ці люди швидко ламаються. Інші ж, стають вовками, і відточують свою сталь, так, щоб вона витримала натиск випробовувань. Читаючи його твори, можна зрозуміти багато нового, пізнати щось для себе, навчитися тренувати цю сталь у собі.

Відсилка творів до свого життя
Ви могли помітити, що до багатьох своїх творів він пише про якогось персонажа маючи на увазі себе. Дитинство Джека Лондона було досить важким через малі статки родини, Джек не знав свого справжнього батька, але його замінив йому Джон Лондон, і він полюбив його як рідного, часто у своїй автобіографії він згадував про нього як про дуже хорошу людину, з якою він проводив час, коли його мати була розгнівана, чи хотіла влаштувати чергову авантюру, вони відправлялись з батьком ловити рибу, можна сказати вони підтримували один одного дуже сильно. Про свого вітчима він пам’ятає і пише тільки хороше. Оскільки родині було важко платити по рахунках, Джек пішов працювати, в дитинстві він багато працював, рознощиком газет, навіть працював на консервній фабриці, що згодом відбилось в його творі «Відступник», де він описує дитячі страждання заради декількох центів, каліцтва які відбувались з дітьми на фабриці, для того, щоб заробити собі на шматок хліба, бідняцтво, погані умови життя, робота у нічну зміну. Досить важка розповідь, рекомендую її до прочитання, заставляє задуматися про багато речей, у кінці статті я напишу твори які надзвичайно  вразили мене. 
Ще одна повість у якій він описує частини свого життя називається «Джон ячмінне зерно», дуже яскраво виражені емоції, і почуття автора, його  ставлення до грошей, оскільки в дитинстві він був обділений грошами, він навчився торгуватися дуже професіонально, вимінюючи у інших дітей, те, що йому було потрібно. Він дуже цінив новий одяг, так як частіше за все у нього з речей були одні лахміття, можна сказати його виховало суворе дитяче життя, з яким не стикались навіть деякі дорослі, це життя відточило у ньому незламну сталь, силу духу та боротьбу за життя. Також він розказує як пішов «працювати» устричним піратом, та про свої пригоди, після того як він став піратом, спочатку він не розумів як його «колеги» витрачають стільки грошей на алкоголь, для нього це було чимось надприродним, згодом зрозумів цю логіку, він стає дуже щедрим, і за ним закріпляється слава самого щедрого пірата.
Ще один його твір, який можна сказати мій найулюбленіший, дуже вражаючий, називається «Морський Вовк», і, хоча головний герой повісті зовсім не Вовк Ларсен, проте Джек Лондон зробив у цьому персонажі відсилку до себе, не буду вдаватися більше в деталі, скажу лиш те, що в цій книзі він зробив величезний акцент на людську витримку, і боротьбу.
І звичайно ж, роман під назвою «Мартін Іден», без всякого сумніву захоплюючий. У цій книжці він пише про події зі свого життя, вчинки, ідеї, те, через, що він пройшов. Він розповідав як влаштувався прасувальником у пральні, у творі він описав про це як про дуже важку роботу, яка віднімає багато енергії, виводить із колії через, що він ставав нервовим, і частіше ходив випити. 

Цікаві факти про письменника
У автобіографії «Джон ячмінне зерно» він звертався до читача, і писав про критиків приблизно з такими словами: «критики казали мені про Мартіна Ідена, що не міг, неосвічений моряк, вивчивши все сам, настільки швидко, і отримати такий шалений літературний успіх, це неможливо, але я і є Мартін Іден, і я доказую це собою, і своїм успіхом» 
Про спокусу алкоголю. Якось після знатної пиятики, Джек у годину ночі відправився спати до себе на шлюп. Це було у протоці Каркінез, там дуже сильна течія. Коли він забирався, до себе на шлюп, він не втримався і впав, поруч нікого не було, щоб прийти йому на допомогу, його стало відносити течією, і тут, через алкогольне сп’яніння він вирішив скоїти самогубство, втопити себе, якщо б він це зробив, у світ би ніколи не з’явилися його прекрасні твори. Коли хміль пройшов, він усвідомив, що жахливо задубів, і, що він зовсім не хоче помирати. Він потрапив в небезпечну полосу вирів, і, як досвідчений плавець він розумів, що йому кінець, але йому дуже пощастило, з’явився рибацький баркас, і його врятували. 
Відсилка цього випадку у книгу «Мартін Іден». У кінці роману, головний герой вирішив скоїти самогубство, втопивши себе у воді.
Коли він вирішує почати кар’єру письменника, у сім’ї немає грошей, вони живуть на порозі бідності, всюди безробіття, Джек старається десь зачепитись, та все марно. Подає заявку на роботу листоношею, з непоганою заробітною платою, поки відповідь не приходить, він відправляє свої твори в видання, хоча пообіцяв собі на перше місце ставити пошук роботи. І ось, як грім серед ясного неба, Джека сповіщають, що він прийнятий на роботу листоношею, щоб він готувався заступити на посаду, але, він спитав пораду у своєї матері, він хоче стати письменником, а з цією роботою, він не зможе приділяти увагу літературі. Мати, побачивши наскільки це для нього важливо, сказала, щоб він займався письменництвом. Лондон все ж таки вирішив сходити на ту роботу і попросити відстрочку, проте йому поставили чіткий ультиматум, або він починає зараз, або не працює зовсім. І він не роздумуючи попрощався з цим місцем і серйозно зайнявся літературним життям, що і принесло йому незнаний до цього успіх, хоча його кар’єра як письменника йшла тернистими шляхами, і подовгу він не міг писати через те, що треба було платити за приміщення, їжу, оренду друкарської машинки. Через це, він іноді виходив на невеликі підробітки, писав маленькі анекдоти для газет і невеликі розкази. Часто йому доводилося закладати свої речі, та брати їжу у кредит, він навіть закладав річ яка дісталися йому від свого батька, Джона Лондона, і була для нього дуже цінною. Можна сказати, що, хоча він не являється його біологічним татом, проте для нього він не являється вітчимом, так як той ставився до нього як до рідного сина, а він у свою чергу, ставився до Джона як до рідного батька. В решті решт, йому таки прислали нормальний гонорар, так, що він зрозумів, що нових письменників друкують, і навіть платять так як і обіцяли. До цього стався прикрий випадок з іншим виданням, яке хоча і вважалося солідним, було на межі краху, надрукувавши його статтю, вони не вислали йому за це грошей. Цей момент виразно показаний у романі Мартін Іден. Так і почалася хвиля популярності його творів, він зрозумів, що може, і буде писати, та ще й отримувати дуже непогану зарплатню. Він повністю віддавав себе літературі, писав по 15-17 годин на день, його мета, 1000 слів на день обов’язково повинні бути написані.
У Джека Лондона було дуже захоплююче життя, не оминула його і робота військового кореспондента у російсько-японській війні та громадянській війні у Мексиці. 
Більшу частину свого життя він підтримував ідею соціалізму, але згодом він у ньому розчарувався.   

Проблеми з алкоголем
У Джека Лондона були великі проблеми з алкоголем, які підводили його багато разів, і хоча він бачив, що згубний напій вбиває свідомість людей, він не хотів здаватися некомпанійською персоною, хоча смак алкоголю для нього був досить гидотний, єдине, що йому подобалося з алкоголю, це вміло виготовлений коктейль, а сам він дуже любив солодощі. З алкоголем його зіштовхувало життя, в ньому він топив свої проблеми, смуток, хоча і розумів, що дія алкоголю на невеликий час, він ставив собі правило ніколи не пити перед тим як сідати писати, 1000 слів на день, це була його мета, згодом він не міг добитися того ж оп’яніння з алкоголем який був раніше, тому він став збільшувати дози спиртного, хоча потім він став з ним обережніший, і відділив алкоголь від свого літературного життя. І взагалі, виступав проти алкоголю. 

Смерть
Нажаль, цей великий письменник помер у віці сорока років, багато старих статей описують його смерть як суїцид, деякі з них до сих пір, факти з англійських статей про смерть. 
Письменник часто використовував морфій через свої хвороби, так після золотої лихоманки він підхопив цингу, потім він страждав від каменів у нирках і через це від уремії, також від ниркових коліків, він описував це відчуття як: «Найгірший біль який я коли-небудь відчував», як правило викликане каменями у нирках. Звичайно у його хворобах також вніс свій вклад і алкоголь, який викликав збої у роботі його організму. Зараз же, вважається, що він все-таки помер від уремії ускладнений випадковим передозуванням морфію.   
Це величезна втрата у літературному світі, Джек Лондон своїми творами давав поштовх, надихав своєю силою, думками, він буквально побудував свою кар’єру у письменстві з нуля, і викарбував своє ім’я у літературному Оазисі. Його твори завжди залишаться у наших серцях. І в довершення до своєї статті, нижче я приведу його апокриф:

I would rather be ashes than dust!
I would rather that my spark should burn out in a brilliant blaze than it should be stifled by dry-rot.
I would rather be a superb meteor, every atom of me in magnificent glow, than a sleepy and permanent planet.
The function of man is to live, not to exist.
I shall not waste my days in trying to prolong them.
I shall use my time.

Я волів би бути прахом ніж пилом!
Я волів би, щоб моя іскра вигоріла у блискучому полум’ї ніж щоб вона була
придушена сухою гниллю.
Я волів би бути прекрасним метеором, кожен атом мене, у чудовому сяйві, ніж
сонливою і сталою планетою.
Функція людини – це жити, не існувати.
Я не буду витрачати свої дні у спробах продовжити їх.
Я буду використовувати свій час.

Переклад з англійської: Ростислав Лудченко

Література:
Морський Вовк – можна сказати мій найулюбленіший роман, який він написав
Мартін Іден
 Відступник
Джон ячмінне зерно – автобіографія Джека Лондона
Гамівна сорочка – дуже сильний твір, з фантастичним відтінком, що надає               йому особливого колориту.
Просто м'ясо – незвичайний твір, дуже цікавий, з відтінком притаманного гумору Джека Лондона

Автор: Ростислав Лудченко

Немає коментарів:

Опублікувати коментар

Коментарі