пʼятниця, 20 березня 2015 р.

Жадібність потрібно переборювати

   Про неї пишуть вірші та пісні, про неї розповідають анекдоти і складають прислів'я та приказки. Хто з нас не чув пісні шахраїв Базіліо і Аліси з дитячого фільму «Пригоди Буратіно»: «Доки живі жаднюги навколо, удачі ми не випустимо з рук ... Ми - не прихильники розбою. На жаднюгу не потрібен ніж, йому покажеш мідний гріш, і роби з ним, що хошь! »
   Жадібність. Напевно, на світі немає людини, яка жодного разу б не чула цього слова. І вже напевно, на світі немає жодної людини, яка ніколи не ставав жертвою чиєїсь жадібності.
   А хто з нас сам в дитинстві не дражнив своїх однолітків у дворі або в школі такими словами: «Жадина-говядина!».
    Ключові симптоми цієї риси людей, яка несумісна з людською природою – це нестримне бажання мати, володіти та споживати. В лексиконі того, кого захопила жадібність нема місця для слова годі чи достатньо. Хочеться ще і ще. Має більше – хочеться мати, споживати і володіти ще більше. При цьому не ставиться питання для чого? Матеріальні блага і влада трактуються як самоціль.
Жадібність затьмарює свідомість і поневолює свобідну волю. Засліплена жадібністю людина сприймає оточуючу дійсність як об’єкт для опанування і вважає, що її щастя є величиною, пропорційною до тих речей, грошей та послуг, які вона має у своєму володінні. Жадібність паралізує свобідну  волю і перетворює людину з відповідального управителя на безпощадного володаря-тирана та експлуататора, від насильства якого «стогне та страждає все створіння» (див. Рим 8, 22).
Жадібність пробуджує нестримний голод та спрагу до грошей, влади, речей та послуг. Поневолена цим гріхом свобідна воля мобілізує усі зусилля на осягнення матеріальних благ. Не є матеріальні речі і володіння ними злі самі в собі. Навпаки! Кожна річ є доброю в тій мірі, наскільки служить для справжнього добра особи і спільного блага суспільства, і добра всього створіння Божого. Натомість, жадібність призводить до того, що вже не речі служать людині, але вона сама починає їм служити, що тягне за собою низку згубних наслідків. Визискування, корупція, експлуатація, різні прояви суспільної несправедливості і паразитування на тілі природи, крадіжки, насильство, грабіжництво, вбивство… – все це плоди жадібності.
На вівтар ідола жадібності ставиться власна честь і гідність, дружба, сім’я, діти… Жадібність руйнує людину з середини. Позбавляє почуття людської гідності, лишає життєвої радості, яку людина отримує, коли ділиться, допомагає, жертвує.

Жадібність руйнує відносини в родині, призводить до створення подружжя по розрахунку, зазіхає на загальне благо суспільства. Жадібність заставляє лікарів знаходити уявні хвороби і призначати шкідливе лікування, адвокатів – штучно затягувати судові процеси, суддів – виносити несправедливі рішення, продавців – обважувати та обраховувати клієнтів. Жадібність перетворює політиків та представників влади – в бізнесменів, чиновників – у корупціонерів, які штучно влаштовують різні перепони задля отримання хабаря, охоронців правопорядку – в його ґвалтівників…

Усна народна творчість про жадібність:
Приказки про жадібність і скупість:
У труну дивиться, а гроші збирає.
У могилу дивиться, а над копійкою тремтить.
Що скупому в руки попало, то і пропало.
Скупий замикає міцно, а пригощає рідко.
Скупого душа дешевше гроша.
Скупій людині зменшить бог вік.
Жадібність фраєра згубила
Ні собі, ні людям
Очі завидющі, руки загребущі
Жадібність до добра не доводить
Жадібність веде до бідності
Рука, що дає не убожіє.

Афоризми про жадібність
«Жадібність до грошей, якщо вона ненаситна, набагато обтяжливіша потреби, бо чим більше зростають бажання, тим більші потреби вони породжують». - Давньогрецький філософ Демокріт

«Вище багатство - відсутність жадібності». - Сенека Молодший
«Жадібність - це забуття власної гідності, це спроба поставити свої матеріальні інтереси вище себе, це душевна кособокість, моторошна спрямованість розуму, що вкрай його обмежує, жухлість розумова, жалюгідність, жовтяничний погляд на світ, жовчність до себе та інших, забуття товариства». - Д. Ліхачов
«Жадібного гроші збуджують, а не насичують». - Публій Сір
«Світ досить великий, щоб задовольнити потреби будь-якої людини, але занадто малий, щоб задовольнити людську жадібність». - М. Ганді
«Багатство не применшує жадібності». - Крісп Саллюстій
«Подаруйте йому весь світ, і він зажадає ще обгортковий папір». - Жюльєн де Фалкенаре

Більшість тлумачних словників дають таке визначення жадібності:
  Жадібність: Жадібність, скупість, користолюбство, прагнення задовольнити непомірні, ненаситні бажання. У переносному значенні: Напружений інтерес, напружена увага. Пристрасне прагнення до чого-небудь, нестримність у задоволенні будь-якого бажання
     Жадібність - намір привласнити все собі одному. Синоніми жадібності: ненаситність, жадібність, скупість, зажерливість. Антонім жадібності: щедрість.
   Жадібність - явище, знайоме кожному з нас
   Жадібність - це не тільки риса характеру, а й почуття.
 Жадібність проявляється у людини з раннього віку. Діти демонструють цю якість, відбираючи один в одного іграшки, які їм сподобалися, а також відмовляючись ділитися з друзями іграшками, цукерками або жуйкою.
   Пізніше жадібність проявляє себе в пристрасті до накопичення, в гонитві за кар'єрою, новою машиною або великим за розміром будинком (квартирою); жадібність також є основною причиною шлюбів з розрахунку; люди зраджують, обкрадають і навіть вбивають один одного, рухомі жадібністю.
   З жадібністю ми стикаємося щодня: продавці обважують і обраховують покупців у магазинах; адвокати навмисно затягують справи своїх клієнтів; нечисті на руку чиновники випрошують хабарі і подарунки; злодії і грабіжники роблять крадіжки і розкрадання в дрібних і особливо великих розмірах. Всіма ними рухає ні що інше, як жадібність - жадоба збагачення.
   Крім гіркоти і розладів, які жадібні по натурі люди заподіюють оточуючим, вони й самі страждають від своєї жадібності. Так, лікарі стверджують, що жадібність є причиною багатьох хвороб. На його думку, захворювання шкіри в 5 разів частіше вражають жадібних, ніж щедрих людей, інсульти і гіпертонія - в 3 рази частіше, інфаркти - в 6 разів, а виразка шлунка, гастрит, хвороби шлунково-кишкового тракту зустрічаються у скнар в 4 рази частіше . Всі хвороби починаються з заздрості і пристрасті до накопичення - кажуть лікарі. - Ми починаємо нервувати від того, що нам чогось не вистачає, починаємо злитися - звідси розлад сну, безсоння, неврози. Організм в скажених обсягах виробляє адреналін, і тут починаються хвороби вже фізичного плану: інфаркти, інсульти, гіпертонія. Але не варто думати, що хвороба відбивається тільки на нашому серці. Починають переслідувати і хвороби травного тракту: шлунка, кишечника, печінки, підшлункової залози. Під загрозою опиняється вся імунна система, порушується гормональний баланс.
   Отже, ви бачите, що приказка «жадібність - не порок» є не зовсім вірною. Своєю жадібністю людина ранить не тільки оточуючих, але, в першу чергу, - себе самого, бо жадібність, як хробак, з'їдає його зсередини, подкошуючи його психічне і фізичне здоров'я.
 
   БІБЛІЯ ПРО ЖАДІБНІСТЬ
 Слово Боже дуже пильно і уважно розглядає цей людський порок. І робить він це, розклавши жадібність на її складові:

   Складові жадібності:
1. Сріблолюбство (є любов до грошей) та зажерливість (прагнення до збагачення). Ефесянам 5: 5 «... бо знайте, що жаден розпусник, чи нечистий, або зажерливий, що він ідолянин, не має спадщини в Царстві Христа і Бога».
   Грошолюбство, будучи коренем усіх зол (1 Тимофія 6:10), є фундаментом жадібності. Всі інші складові жадібності і всі інші людські пороки беруть початок в грошолюбстві.
   Господь вчить нас не бути сріблолюбцями: Євреїв 13: 5 «Будьте в житті не грошолюбні, задовольняйтеся тим, що є. Сам бо сказав: не залишу тебе й не покину тебе ».
   2. Лихоїмство (здирство) і хабарництво
  Лихоїмство (здирство) - це вимога і стягування відсотків з позики, вимагання подарунків, хабарів. Мзда - нагорода, винагорода, плата, відплата, бариш, користь, зиск, хабар. Хабарництво - отримання хабаря.
   Якщо грошолюбство є фундаментом жадібності, то лихоїмство - права рука жадібності. Про цей порок в Біблії сказано, що він виходить із серця людини: Марка 7: 20-23 «Далі [Ісус] сказав: Що людину опоганює. Бо зсередини, із людського серця виходять лихі думки, перелюби, розпуста, вбивства, крадіжки, здирства, лукавства, підступ, розпуста, завидющеє око, богохульство, гордощі, безумства - все це зло зсередини виходить і оскверняє людину».
   Біблія називає лихоїмців і хабарників нечестивими: Притчі 17:23 «Безбожний таємно бере хабара, щоб спотворити шляхи правосуддя». Еклезіаст 7: 7 «мудрий кого утискає, нерозумним стає, а хабар губить серце».
   Слово Боже попереджає нас про те, що користолюбці Царства Божого не успадкують: 1 Коринтян 6: 9-10 «Чи ви не знаєте, що неправедні Царства Божого не успадкують? Не обманюйте себе: ні розпусники, ні ідолопоклонники, ні перелюбники, ні блудодійники, ні мужоложники, ні злодії, ні лихварі, ні п'яниці, ні злоріки, ні хижаки - Царства Божого не успадкують ».
  Ісая 33: 15-16 «Той, хто ходить у правді й говорить істину; хто зневажає користь від утиску, утримує руки свої від хабарів, затикає вуха свої, щоб не чути про кровопролиття, і закриває очі свої, щоб не бачити зла; той перебуватиме на висотах; притулок його - неприступні скелі; хліб буде даний йому; вода в нього не вичерпається ".
    3. Пожадливість:
   Пожадливість - жага наживи. Природа пожадливої людини добре описана в книзі пророка Амоса 8: 4-6 «Послухайте це, ті, хто топче бідного і винищує всіх убогих, - ви, що говорите: коли ж пройде молодик, щоб нам продавати збіжжя, і субота, щоб відкрити житниці, зменшити міру, збільшити ціну сикля і обманювати невірними вагами, щоб купувати за срібло і бідних за пару взуття, а висівки з хліба продавати ». Притчі 1:19 «Такі то дороги усіх, хто заздрий чужого добра: воно віднімає життя свого власника».
   Десята Заповідь забороняє нам бажати чужого добра: Вихід 20:17 «Не бажай дому ближнього твого; не жадай жони ближнього свого, ані раба його, ні рабині його, ні вола його, ні осла його, нічого, що у ближнього твого». Іншими словами, ця заповідь звертається до людини з закликом: «Не будь жадібним!»
    4. Скупість: 2 Коринтян 9: 6-7 «при цьому скажу: хто скупо сіє, той скупо й жатиме, а хто сіє щедро, той щедро й жатиме. Кожен дає, як серце скаже, не з смутком й не з примусу; бо того, хто з радістю дає любить Бог».
   Чи відрізняється скупість від жадібності? Ці слова є майже синонімами, але деякі відмінності між ними все-таки є. Скупість, в першу чергу, націлена на збереження наявного, а жадібність і пожадливість орієнтовані на нові придбання.
5. Користолюбство (прагнення до особистої вигоди, наживи)
  Псалтир 9:24 «Бо нечестивий пишається своєю пожадливістю душі своєї; корисливий ублажає себе». Притчі 15:27 «Зажерливий розстроїть свій дім, хто ж дарунки ненавидить, буде жити».
   Користолюбство - це гріх, за який Господь карав і карає людей: Ісая 57:17 «За гріх користолюбства його Я гнівався і уразив його, заховав обличчі і обурювався; але він, відступний, пішов шляхом свого серця».
   Слово Боже попереджає християн, «щоб ви ні в чому не поступали з братом своїм протизаконно і користолюбні: тому що Господь - месник за все це, як і раніше казали ми вам та свідчили» (1Фессалонікійцам 4: 6)
   Відсутність користолюбства - обов'язкова риса справжньої людини:
      6. Заздрість:
  Притчі 28:22 «Поспішає до багатства заздрісна людина, і не думає, що прийде на неї нужда». Притчі 23: 6-8 «Не їж хліба в заздрісного і не жадай його; тому що, як у душі його, такий він; "Їж і пий", говорить він тобі, а серце його не з тобою. Шматок, який ти з'їв, із себе викинеш, і добрі слова надаремно потратиш ».
   Десята Заповідь забороняє нам бажати чужого добра: Ісход 20:17 «Не бажай дому ближнього твого; не жадай жони ближнього свого, ані раба його, ні рабині його, ні вола його, ні осла його, нічого, що у ближнього твого ». Однак відомо, що подібні бажання найчастіше виникають у людей через заздрість.
    7. Егоїзм (любов до себе):
  Складовими частинами егоїзму є пожадливість тілесна, і пожадливість очей, і пиха життєва. Ми це назвали триєдиною природою егоїзму: 1Іоана 2:16 «Бо все, що в світі: пожадливість тілесна, і пожадливість очей, і пиха життєва, це не від Отця, а від світу цього».
   Жадібність є складовою частиною егоїзму, бо хіттю очей є все, чого бажають ненаситні очі людини. Саме проти похоті очей попереджає нас десята заповідь: Ісход 20:17 «Не бажай дому ближнього твого; не жадай жони ближнього свого, ані раба його, ні рабині його, ні вола його, ні осла його, нічого, що у ближнього твого ».
   Отже, егоїзм і жадібність - два чоботи - пара.
    8. Ненаситність:
   Слово Боже попереджає про те, що очі людини ненаситні: Притчі 27:20 «Пекло й Аваддон - ненаситні; так ненаситні й очі людини ». Притчі 30: 15а «У зажерливості дві дочки:" давай, давай! "»
   Еклезіаст 5: 9 «Хто любить срібло, той не насититься сріблом, хто любить багатство, тому немає користі від того. І це - суєта!». Еклезіаст 4: 7-8« І знову я бачив суєту під сонцем; людина самотня, і іншого немає; ні сина, ні брата у нього; а всім працям його немає кінця, і очі її не насичується багатством. "Для кого дбаю і позбавляю добра свою душу?" І це - суєта і недобре діло! »
    Основна причина жадібності, - це духовна порожнеча: духовні голод і спрага, з якої народжується людина на світ. Духовна порожнеча утворилася в душі людини в результаті духовної смерті, що стала наслідком його гріхопадіння. Бог створив людину досконалою. Коли людина жила з Богом, вона не була жадібною, але без Бога жадібність стала рисою характеру людини. Що б вона не робила, вона не в змозі заповнити цю духовну порожнечу. Еклезіаст 6: 7 «Всі труди людини - для рота її, а душа її не насичується».
  Жадібна людина, не розуміючи, в чому причина її незадоволеності, намагається заглушити її матеріальними благами і багатствами. Він, бідолаха, не розуміє, що духовну убогість не заповнити ніякими матеріальними благами, так само як духовну спрагу Не утамувати відром води. Все, що потрібно такій людині, це  заповнити духовну порожнечу в душі.
     
   Боротьба з жадібністю
   З жадібністю боротися дуже важко, особливо якщо ти сам вражений цим пороком. Перший крок до звільнення від власної жадібності (як і від будь-якого іншого гріха й пороку) - це з'ясувати, жадібна людина чи ні.
   Жадібного часто «давить жаба» в магазині, коли він цілком здатний купити вподобану річ, але шкодує на це грошей.
   Якщо любов до грошей, майна і положення стає рушійною силою і основним стимулом життя людини, то нею заволоділа жадібність.
Якщо в грошах людина бачить ключ до щастя і єдиний спосіб підняти настрій і отримати полегшення, єдина відповідь на свої проблеми, то нею заволоділа жадібність.
Якщо гонитва за грошима і майном відбувається на шкоду духовності, то людиною заволоділа жадібність.
Якщо бажання земних благ настільки заволоділо серцем, що людині хочеться все більше і більше отримувати грошей, причому, нічого нікому не бажаючи віддавати, тоді неюзаволоділа жадібність.

   Виявлення проблеми - це перший крок до позбавлення від неї. Припустимо, ви зрозуміли, що є власником даного пороку - жадібності. Що далі?

ЯК ПОЗБУТИСЯ ЖАДІБНОСТІ?
Які ключові причини і як найкраще лікувати хворобу жадібності? Основна причина – це причина гріха як такого – дистанціювання від Бога, закривання свого серця від дару Його благодаті – від свого повного і справжнього щастя. 
Євангеліє навчає: «Не збирайте собі скарбів на землі, де міль і хробацтво нівечить, і де підкопують злодії і викрадають. Збирайте собі скарби на небі, де ні міль, ані хробацтво не нівечить і де злодії не пробивають стін і не викрадають. Бо де твій скарб, там буде і твоє серце» (Мт 6, 19-21).

Важливими ліками від жадібності є чесноти щедрості та жертовності, а також милостиня, завдяки яким людина долає гріховне поневолення розуму та волі і стає здатною по-божому управляти матеріальними благами, багатіти в Бога і бути посередником Його безмежної та щедрої любові стосовно ближніх, спільнот і всього створеного Богом світу.
   Зрозуміло, неможливо позбутися жадібності за один день, тим більше, якщо ви вже давно перебуваєте в рабстві цього пороку. Але спробувати неодмінно варто.

   Господь Бог в часи Старого Завіту відучували Свій обраний народ від жадібності наступним чином: Второзаконня 24: 19-22 «Коли будеш жати на полі твоєму, і забудеш сніп на полі, не вернешся взяти його; нехай залишиться пришельцеві, нужденному, сироті та вдові, щоб Господь Бог твій благословив тебе у всіх справах рук твоїх. Коли будеш оббивати оливку свою, не передивляйся гілки за собою: нехай воно буде пришельцеві, сироті та вдові. Коли будеш збирати виноград зі свого виноградника, не будеш збирати залишків за собою, нехай воно буде пришельцеві, сироті та вдові; і пам'ятай, що ти був рабом у землі Єгипетській: тому я наказую тобі робити це».

   Чим раніше почнеш позбуватися від жадібності, тим краще
   Християнські психологи, щоб попередити розвиток жадібності, радять звернути увагу на поведінку дитини ще в ранньому дитячому віці.
    Наступні рекомендації можуть бути корисні будь-якому батькові:
Щоб уберегти дітей від жадібності, потрібно направляти їх до протилежного - до щедрості. Наприклад, привчати дітей ділитися з іншими тим, що у них є.
Привчати дітей бути задоволеними своєю їжею, одягом, іграшками. Триматися правила: «Хто незадоволений тим, що йому дано, той нічого не заслуговує».
Заохочувати дітей подавати жебракам милостиню, допомагати бідним.
Стежити, щоб діти не привласнювали собі чужі речі і якщо таке раптом сталося, змушувати негайно повертати те, що їм не належить.
Якщо дитина приносить додому знайдене на вулиці або в класі, вимагати, щоб він спробував знайти господаря знахідки (наприклад, щоб він оголосив, чи не втратив хто знайденої їм речі).
Учити дитину, що гроші та майно - це не вище благо на землі. Що набагато краще цього - чеснота і благочестя, які по-справжньому цінні в очах Господа Бога.


   А як бути дорослим, поневоленим жадібністю?
А як бути тим, хто в дитинстві втратив можливість позбутися від цієї недуги? Чи можна якось боротися зі своєю жадібністю і викорінити її зі свого серця? Звичайно, можна. Але треба дуже цього хотіти.
     Вам необхідно зробити кілька кроків з подолання цієї вади:
   - Щоб не попастися на вудку цієї спокуси, ми повинні: бігти від жадібності і будь-яких її проявів: 1 Тимофія 6:11 «Ти ж, чоловіче Божий, утікай ​​від такого, а женися за правдою, благочестям, вірою, любов'ю, терпеливістю, лагідністю». Від жадібності можна втекти, якщо почати обмежувати свої потреби і бажання, навчившись говорити собі: «ні». Не прагніть себе балувати, не прагніть купувати саме нове, модне, найкраще.
   - Намагайтеся практикувати щедрість. Вільно і з радістю (тобто доброхотно) віддавайте гроші в рахунок своїх боргів: 2 Коринтян 9: 6-7 «при цьому кажу: хто скупо сіє, той скупо й жатиме, а хто сіє щедро, той щедро й жатиме. Кожен дає, як каже серце, не в смутку й не з примусу; бо того, хто з радістю дає, любить Бог».
   Людина з великим і щедрим серцем, яка легко і радісно віддає свої грошові борги, не так швидко спіткнеться об камінь догоди собі і своїм похотям.
   - Вчіться задовольнятися тим, що у вас вже є, кожен день дякуючи Богові за все, чим Він вас наділив і благословив: 1 Тимофія 6: 6-11 «Велике придбання - бути благочестивим і задоволеним. Бо ми не принесли в світ нічого з собою; явно, що нічого не можемо й винести. Маючи поживу та одяг, то ми задоволені тим. А бажаючі збагатитись, упадають у спокуси та в сіті, та в численні нерозумні й шкідливі пожадливості, що занурюють людей у ​​безодню і погибель Бо корінь усього лихого то грошолюбство, якому віддавшись, дехто відбився від віри й поклав на себе великі страждання. Ти ж, чоловіче Божий, утікай ​​від такого, а женися за правдою, благочестям, вірою, любов'ю, терпеливістю, лагідністю». Євреїв 13: 5-6 «Будьте в житті не грошолюбні, задовольняйтеся тим, що є. Сам бо сказав: не залишу тебе й не покину тебе, так що ми сміливо говоримо: Господь мені помічник, і не злякаюсь нікого: що зробить людина мені?»
   - Перебуваєте серед щедрих людей, беручи з них хороший приклад.
3 Іоана 1:11 «Той, кого любить Бог! Не будеш чинити зла, але добро. Хто робить добро, той від Бога; а злочинець Бога не бачив».
   Наступного разу, коли у вас з'являється бажання на комусь нажитися або виникне небажання з ким-небудь ділитися, згадуйте слова Христа: «Блаженніше давати, ніж брати» (Діяння 20:35)

Петро Чирухін
Леонід Русич

Немає коментарів:

Опублікувати коментар

Коментарі