пʼятниця, 21 листопада 2014 р.

Досвід виробництва цивільних та військових літаків в Великобританії і Франції

Великобританія. До 1914 в області авіації Великобританія відставала від Франції та США і в значній мірі використала досвід цих країн (закупівлі і випуск за ліцензіями літаків і авіадвигунів). Авіаційна промисловість Великобританії сформувалася в Першу світову війну, коли було випущено авіаційною промисловістю 55 тисяч літаків і  41 тисячу двигунів (літаки англійської конструкції широко випускалися і в США), причому в 1918 побудовано відповідно 32 106 і 22 102. Надлишок літаків після війни викликав банкрутство ряду фірм. До 1924 виробництво знаходилося на рівні 300-400 літаків на рік; Авіаційна промисловість майже повністю залежала від державних замовлень. У 1930 виробництво досягло 1434 літаків ( 60% військових). В кінці 30 х рр. розробляється ряд винищувачів («Харрікейн», «Спитфайр») і бомбардувальників («Бленхейм», «Хемптон», «Вітлі») з високими льотно-технічними характеристиками, нарощується авіаційне виробництво ( 4 тисяч літаків в 1938, 7 тис, в 1939). У 1938 авіаційна промисловість налічувала 30 літакобудівну і 16 двигунобудівних фірм. Робилися великі закупівлі авіаційної техніки в США, розгорталося виробництво військових літаків в Канаді. З початком Другої світової війни випуск військових літаків різко зріс. (15000 в 1940, 23670 в 1942 і 29220 в 1944), крім винищувачів і середніх бомбардувальників випускалися важкі бомбардувальники «Стерлінг», «Галіфакс», «Ланкастер» з чотирма поршневими двигунами. Наприкінці війни на озброєння надійшли реактивні винищувачі «Метеор». За 5 років війни Великобританія випустила 125 тисяч літаків.
Після 1945 почався тривалий період реорганізації, концентрації
авіаційної промисловості і посилення державного контролю. У 1971 націоналізована найбільша двигунобудівна фірма «Роллс-Ройс», в 1977 на базі декількох фірм створена державна фірма «Брітіш аероспейс», де було сконцентровано майже все виробництво літаків і ракетної зброї (в 1981 фірма була денаціоналізована). Випуск легких літаків здійснює фірма «Шорт». Вертолітобудування зосереджено на фірмі «Уестленд».
Найбільш значні післявоєнні програми: виробництво реактивних стратегічних бомбардувальників «Вулкан», «Віктор», «Веліант», тактичного бомбардувальника «Канберра» (випускався за ліцензією і в США), надзвукового перехоплювача «Лайтнінг», реактивного пасажирського літака «Комета», пасажирського літаків «Трайдент», БАК-111, надзвукового пасажирського літака «Конкорд» (з Францією), літака протичовнової оборони «Німрод», бойового літака вертикального зльоту і посадки «Харрієр», багатоцільового вертольота «Лінкс». У 50-60 х рр. ряд власних програм був припинений на користь ліцензійного виробництва (наприклад, американського винищувача «Фантом» і вертольота «Сі кінг»). В 70 ті рр. в кооперації з західно-європейськими країнами було розгорнуто виробництво широкофюзеляжних літаків А300.
Авіаційна промисловість Великобританії на рубежі 80 х-90 х рр. була найбільшою в Західній Європі і має потужну виробничу і науково-експериментальну базу (провідною науково-дослідною організацією є Королівський авіаційний науково-дослідний інститут - RAE). Номенклатура продукції охоплювала цивільні і військові літальні апарати багатьох типів, їх двигуни, обладнання та озброєння. Основні програми 80 х рр .: виробництво багатоцільового бойового літака Панавіа «Торнадо» (з ФРН і Італією), винищувача-бомбардувальника, СЕПЕКАТ «Ягуар» (з Францією), літака вертикального зльоту і посадки «Харріер» II США), навчально -бойового літака «Хоук», військових і цивільних вертольотів, ряду ТРДД і ТВД (у тому числі в кооперації), пасажирських літаків ВАе 146, ВАе 748 і ВАе АТР, Шорт 330 і 360, А300, А310 і А320 (в консорціумі «Ербас індастрі »), адміністративних літаків, ракетної зброї, різного авіаційного обладнання; розробка протичовнового вертольота ЕН 101 Італією), створення експериментального винищувача ЕАР, участь в розробці західноєвропейського винищувача 90 х рр. EFA і пасажирських літаків А330, А340 і А321, концептуальні дослідження одноступінчатого повітряно-космічного літака «Хотол».
  Франція. Авіаційна промисловість сформувалася в 1904-1914 на базі великого числа напівкустарних підприємств. У 1914 у Франції, що стала світовим авіаційним центром, було 20 літакобудівних і 13 двигунобудівних заводів, продуктивність яких досягала 541 літака і 1065 двигунів на місяць. Зросли експорт і продаж ліцензій. У Першу світову війну випущено 67892 літака і 85316 авіадвигунів (тільки в 1918 відповідно 23669 і 44569); посилилася концентрація А. п. (близько 10 літакобудівних і 6 двигунобудівних фірм), розширилася науково-експериментальна база.
Після війни збережені потужні військово-повітряні сили. У 1921-1922 французька
авіаційна промисловість вийшла на 1 е місце в світі (3-3,5 тисячі літаків на рік). з 1930 вона поступово втрачала лідерство в конкуренції з Великобританією, Німеччиною і США. У 1932 випущено 400 літаків, в 1935 - 500. В ході націоналізації, концентрації та географіческjq децентралізації в 1936 з десяти основних авіаційних фірм було утворено шість. В 1935-1936 випускалося по 40 літаків на місяць. Авіаційна техніка стала закуповуватися в США. У 1939 річне виробництво зросло до 3200 літаків. До початку Другої світової війни французькі військові літаки в цілому поступалися кращим світовим зразкам. У період окупації авіаційна промисловість виконувала замовлення для німецької армії.
Після 1945 зроблені реорганізація і націоналізація частини фірм. У 50 х рр. розгорнений випуск реактивних винищувачів, створений стратегічний бомбардувальник, почали випускатися вертольоти і реактивні пасажирські літаки. У 60 х рр. розпочато ряд міжнародних програм, у тому числі розробка надзвукового пасажирського літака «Конкорд», винищувача-бомбардувальника «Ягуар», вертольотів «Газель» і «Пума» (все з Великобританією). Утворені в результаті злиттів фірми монополізували виробництво військових і реактивних адміністративних літаків («Дассо-Бреге»), вертольотів і цивільних літаків («Леро-спасьяль»). Виробництво двигунів було сконцентровано на фірмах «Снекма» і «Турбомека», випуск ракетної зброї - на фірмі «Матра».
В результаті урядових реформ основу сучасної
авіаційної промисловості складають державні чи перехідні під державний контроль фірми, 50% - по числу зайнятих в них сконцентровано в районі Парижа, 30% - в південних департаментах. Авіаційна промисловість має значну науково-експериментальну базу, в тому числі, в Національному управлінні авіаційно-космічних досліджень - ONERA. Франція - одна з небагатьох країн, здатних створювати системи зброї в комплексі, крупний експортер винищувачів, ракетної зброї і вертольотів.
Основні програми 80 х рр .: виробництво винищувачів серії «Міраж», винищувачів-бомбардувальників «Супер егандар» і СЕПЕКАТ «Ягуар», навчально-бойового літака «Альфа джет» (с ФРН), літака протичовнової оборон «Атлантика ATL2 ФРН, Бельгією та Італією), реактивних пасажирських літаків А300, А310 і А320 (в консорціумі «Ербас індастрі»), пасажирських літаків з турбогвинтовими двигунами ATR 42 і ATR 72 (з Італією), реактивних адміністративних літаків «Містер-Фалькон», вертольотів «Газель» , «Дофен», «Екюрёй», «Супер пума» та інших, легких туристських і спортивних літаків, турбореактивних двоконтурних двигунів і турбогвинтових двигунів (у тому числі з США, Великобританією та ФРН), ракетної зброї та авіаційного обладнання; розробка пасажирських літаків А321, А330 і А340, будівля й випробування дослідного винищувача нового покоління «Рафаль»; проектні дослідження повітряно-космічного літака «Гермес» з ракетним стартом.

А. Ясенський

Немає коментарів:

Дописати коментар

Коментарі