вівторок, 18 листопада 2014 р.

Вітаутас Ландсбергіс: "Є лише один спосіб приструнчити Росію"


Легендарний литовський політик -- про тінь російського фашизму, перелякану Європу і допомогу Україні зброєю Він -- один із найавторитетніших політиків "старої гвардії" у Східній Європі. Екс-голова сейму Литви, колишній депутат Європарламенту (його повноваження щойно закінчились улітку) і великий друг України. На відміну від багатьох європейських колег, 82-літній Вітаутас Ландсбергіс добре розуміє, з якими загрозами зіткнулась сьогодні Україна і чого можна чекати від Росії... "Україна -- це Європа, тому Путін напав на Європу" 
-- Пане Ландсбергіс, виходячи з динаміки зростання російської військової присутності на сході України, експерти сходяться на тому, що готується широкомасштабний наступ на українські сили... 
-- Так, це станеться якщо не сьогодні, то завтра чи післязавтра. Про що, зрештою, відкрито заявляють ставленики Росії -- ті псевдоватажки. І притік російської зброї лише підтверджує це. Тож Україна має бути готова до чергового наступу -- тепер уже під егідою якихось удаваних маріонеткових держав, які претендують на українські землі та підуть їх відвойовувати. Ну, а дружня Росія їм допоможе! До речі, я тут бачу чіткі паралелі з 1939 роком. Тоді, нагадаю, Радянський Союз напав на Фінляндію і зайняв кілька десятків кілометрів прикордонної смуги. У містечку Терійокі був створений фінський революційний, народний чи який там уряд. І з ним Москва одразу підписала договір про взаємодопомогу. Якщо конкретно -- про те, що псевдоуряду Кусенена, який контролював маленький шматочок Фінляндії, надають дві дивізії Червоної Армії, аби допомогти відвоювати всю країну! Як бачимо, зі сталінських часів мало що змінилося, і тепер у Кремлі, таке враження, сидить той же Сталін... 
-- В Україні багато хто схиляється до думки, що в Європі не до кінця розуміють серйозність загроз, які виникли. Чому склалася така дивна ситуація? Адже російські винищувачі вже літають, як відомо, над Португалією... 
-- Ви знаєте, в Європі дехто просто неспроможний цього зрозуміти або ще гірше - розуміє, але боїться сказати вголос. Адже тоді треба буде щось робити, а ось робити - справді бояться. Тому краще навіть не згадувати про факти, не робити висновків, ну і клеїти дурня. Але це гра в одні ворота... Моє бачення у цій ситуації таке: Україна - це Європа, асоційований член ЄС, і Путін нападає на Європу, на Євросоюз! 
-- Лех Валенса висловився ще "ширше": "Путін оголосив війну світу"... 
-- Можна і так сказати, тому що Путін наплював та викинув на сміттєзвалище основні положення світобудови, закріплені в Хартії Об'єднаних Націй. З цього приводу я навіть написав листа Генсеку ООН, суть якого - чому Росія досі вважається членом цієї організації? Адже, якщо хтось ламає всі правила, він сам себе виключає з її лав! Тобто, де-факто, по суті, Росія уже не є членом цієї організації. І лише блокує конкретні кроки взаємоподомоги, користуючись правом вето. Тобто, агресор використовує вето на свою користь проти тих, хто хоче протистояти агресії... Таким чином Путін показує, що ООН сьогодні -- більше ні на що не здатна. "Це найкращий момент для удару" 
-- НАТО заявило, що для відбиття загрози зі Сходу створить елітний підрозділ швидкого реагування - 5 - 7 тисяч "багнетів". Чи не запізно в Європі зарухалися? 
-- Справді пізнувато. Та й це дуже мала кількість! Знаєте, коли росіяни почали вести психологічну війну та погрожувати ядерною зброєю - мовляв, навіть не посмійте опиратись, бо вам буде кінець, - із Заходу мала надійти відповідь: "Це буде ваш кінець, і ви будете висіти на Красній площі!". Тоді, можливо, росіяни задумалися б. А коли вони бачать, що їхній ворог лякливий та перестрашений, тоді апетит тільки зростає. 
-- А чому Європа не може набратися сміливості й адекватно відповісти Росії? 
-- Європі не вистачає єдності поглядів на основне положення, на основну проблему - диктатура Росії. Ви її приймаєте чи відкидаєте? І чи будете захищати свою гідність та свої свободи? Чи все ж продаватимете по шматках і поступатиметесь, вважаючи: ну нехай Путін забере собі Грузію та Україну (як колись вчинив Гітлер із Чехословаччиною та Австрією), а нас залишить якщо не в спокої, то принаймні наостанок, на десерт. Тільки всі забувають, що час десерту настає дуже швидко. Це -- перша причина, а друга -- сьогодні у нас немає справжнього лідера. В агресивної сторони є лідер, який знає, що робить і що робитиме далі. А на Заході немає лідера, котрий зумів би говорити мовою, яка гідна поваги. Йдеться про мову сили. Адже російське керівництво поважає тільки силу. Нічого більше! 
-- На ваш погляд, чи зміниться ситуація тепер - із перемогою республіканців в американському конгресі? І чи стануть США реально допомагати Україні зброєю? Про що офіційний Київ просить уже давно... 
-- Це повинно бути, і на це треба надіятися. Можливо, президент Обама не посміє заблокувати таке рішення, роблячи велику послугу Володимиру Володимировичу. Але в них може вже не залишитися часу. Російські стратеги можуть вирішити, що треба діяти швидко - поки республіканці ще не зібралися (це буде лише у січні. -- Авт.) і влада фактично ще не змінилася. Таке собі міжвладдя - найкращий момент для удару... Тому Путін на півтора місяця має "вільні руки". Ну, а потім настане Різдво, усі роз'їдуться на канікули - кататися на санках і т.д. Тут буде вже не до глобальних проблем... Звичайно, Україна досі, в міру своїх можливостей, захищала Захід (напевно вона й далі це робитиме), але буде надто ганебно не стати на її бік! "Це було б самогубство!" 
-- Уже 17 листопада ЄС розглядатиме нові санкції проти Росії. Що може бути найбільш болючим для Москви? -- Звичайно, фінансові санкції. Плюс - подальше зниження цін на нафту. Крім неї, Росія ж нічого більше не має. (Усміхається). Як це все діє, ми вже бачимо: курс рубля постійно падає. І загалом справи з економікою у росіян - кепські... Проте при такому мисленні у Кремлі, як сьогодні, навряд чи можна розраховувати на логічні роздуми й рішення: "От нам самим уже погано - треба "змінювати платівку". Я думаю, що вони, навпаки, можуть вирішити, що настав час іти громити усю кают-компанію. 
-- В арсеналі впливу США є такий інструмент, як долар. Експерти зазначають, що свого часу Ірану заборонили використовувати американську валюту в економічних трансакціях... Чому б не вжити таку форму санкцій щодо Росії? 
-- Ну, я не знаю -- чому. (Усміхається). Хтось там іще "крутить", думає, як відтягти момент і як ще підзаробити, поки українці гинуть! Ви знаєте, є всілякі вислови ще з ленінських часів про цих капіталістів, котрі ще й заплатять нам за шнурок, на якому ми їх повісимо. (Після паузи додає). На жаль, так рішуче ситуація не змінюється. Особливо на Заході. Ще не дістали прямо по голові. Поки б'ють сусіда, вони дивляться, вмовляють: "Ну, не бий так сильно, йому ж боляче, а нам неприємно..." 
-- У Торгпредстві США недавно пройшли громадські слухання, на яких американські бізнесмени висловилися за виключення Росії зі Світової організації торгівлі. Через численні порушення правил... Наскільки це реально? 
-- Реально! Але тут треба ставити питання руба: а Росія взагалі дотримується якихось правил? Що у СОТ, що в тій же ООН? Ні-і-і! Скажімо, вона не дотримується пактів із мирного співіснування. Адже там ідеться про недопустимість не те що агресії, а навіть погроз агресією. Це просто недопустимо! Росія ж наплювала на все це, отже, вона поставила себе за межу мирного світового співтовариства. Вона - ворог цього співтовариства! Проте Захід усе ще вдає, що не розуміє. І думає: може, коли у росіян із грішми стане сутужно, вони передумають, й Путін вгомониться. Боюся, що не передумають. (Зітхає). І коли вже нападуть прямо - можливо, не на найменші держави - члени НАТО та Євросоюзу, а на когось більшого, - й вимагатимуть таких концесій, які означатимуть рабство під Росією, тоді, може, наші політики зберуться та почнуть чухати потилиці: що ж робити? Але наразі вони ще мало дістали по голові. Прямо. А коли б'ють сусіда, це ж не боляче. 
-- В інтерв'ю міністра закордонних справ Литви Лінаса Лінкявіюса вичитав таку фразу: "Можна припустити, що триває підготовка подальшого вторгнення у Східну Україну, тому попустити віжки або, іншими словами, зменшити тиск на Росію було б великою помилкою..." 
-- Я сказав би, що це було б самогубством! Якщо Європа не хоче захищатися, то, значить, закликає агресора на себе. Того шантажиста, терориста, котрий розмахує бомбою, а над ним ніхто не розмахує! От, скажімо, Сполучені Штати могли б сказати: "Ви, хлопці, робите зараз те-то і те-то, тому ми піднімаємо в повітря стратегічну авіацію". Як Кеннеді зробив під час Карибської кризи - і Москва вгомонилася! Але для цього треба підняти стратегічну авіацію. І щоб авіаносці де-небудь у Середземному або Чорному морі показали, що вони там мають. До слова, що вони не могли підлетіти й "очистити" українську землю від російських танків?! Або візьмімо ситуацію зі збитим малазійським літаком, на якому загинуло стільки громадян Голландії, країни-члена НАТО, а їх навіть не допустили до місця трагедії! Хоча це українська територія... Якісь бандити не допустили! Однак західні держави не прийняли рішення: посилаємо достатню кількість війська і сили, які би взяли під контроль цей район, щоб розслідування було проведено без перешкод усіляких там гіркіних. Як бачимо, вони навіть перед Гіркіним відступили. Хоча це був той момент, коли таке можна було здійснити. Абсолютно. Принагідно показавши і гідність, і волю. А коли немає цих якостей, агресор почувається привільно. 
-- У чому, на вашу думку, найбільша трагедія того, що відбувається сьогодні в Україні? 
-- Найбільша трагедія полягає в тому, що на всю Європу, включаючи Україну, насувається тінь російського фашизму. І це ще не всі розуміють. А коли зрозуміють, очевидно, буде пізно (чи не буде пізно), але платити доведеться в тисячу разів більше... До речі, мені дивно читати відгуки західних політиків і коментаторів про те, що Москва щось там сказала. Ой, Москва знову щось пообіцяла! Усе це треба викидати у кошик із написом "московське лайно". Треба звертати увагу не на слова, а на те, що росіяни зробили. І відповідати дією! Не погоджуватись, щоб світ водили за ніс. Ніби там про щось знову говорять, можливо, ще домовимося і т.д. Це все у минулому, і виглядає радше, як насмішка. 
-- Ось ще одна цитата -- з інтерв'ю президента Естонії Томаса Хендріка Іваса: "Україна має повне право відновити бойові дії на Донбасі..." 
-- Ну так, вона увесь час мала повне право! Про що йдеться? Підписали щось там у Мінську - так? Але Росія не дотримувалася цього. Наступного ж дня можна було сказати: "На жаль, Росія перекреслила цей договір, його більше немає!". А не чекати таких нарікань від Лаврова на адресу України... І якомога менше думайте про те, що про вас скажуть там, у Москві. Та вони скажуть завжди і все, що вважатимуть за потрібне. Абсолютно без зв'язку з вашою поведінкою! 
-- Сьогодні заговорили, що було помилкою вести перемовини за мінським форматом, треба було і далі дотримуватись женевського. Тепер-от Польща запропонували веймарський формат... Як ви вважаєте, у якому складі доцільніше організовувати переговори? 
-- А переговори з ким - із шахраєм, із шулером-картярем? І про що - як ми далі будемо грати "міченими" ним картами? Знаєте, треба один раз зібратися з розумом і... Слід зрозуміти: перемовини можна проводити з тим, хто прагне діалогу та чиї слова мають вагу. А слова росіян не мають ніякої ваги! Мільйон разів вони були викинуті на вітер. Хтось хоче, щоб Москва ще раз сказала чергове брехливе слово? Тому я повторю свою думку: треба поставити Росію за рамки цивілізованого світу. Звичайно, це дуже важко, когось це дуже лякає, але це єдиний вихід. Крім капітуляції, звичайно! 
Богдан БОНДАРЕНКО, газета "Експрес"

Немає коментарів:

Дописати коментар

Коментарі