Перша світова війна. Внутрішнє становище у воюючих країнах.

Війна зажадала від воюючих держав мобілізації усіх людських, сировинних, матеріальних і продовольчих ресурсів. Чисельність армій двох коаліцій досягло 70 млн. чоловік. Для ефективної роботи промисловості й створення військового виробництва у воюючих країнах запроваджувалося державне регулювання економіки, було створено спеціальні органи військово-економічні управління або комітети. Вони здійснювали контроль за джерелами фінансування народного господарства, розподіляли державні замовлення і необхідні для їх використання сировину та обладнання, визначали обсяги виробництва, види продукції, терміни її виготовлення й ціни.

Урядові комітети з сільського господарства визначали посівні плани, вимагали від селян обов'язкових поставок зернових державі. Для продовольчого забезпечення населення основними товарами вводилися картки.

На початок 1917 р критичним було становище країн австро-німецького блоку і Росії. Майже половина армії була виведена з ладу, стратегічні резерви закінчувалися, валовий збір зернових скоротився вдвічі, зменшилися розміри посівних площ.

Німеччина опинилася в економічній блокаді. Англія зайняла майже всі колонії. Спроба прорвати блокаду в морській битві біля Ютландского півострова 31 травня 1916 зазнала невдачі.

У країнах піднімалася хвиля антивоєнних виступів, і "громадянський мир" змінився соціальним протистоянням. Незважаючи на заборону страйків, кількість страйкуючих постійно зростала. Німецькі соціал-демократи 1 травня 1916 провели в Берліні масову демонстрацію під гаслами "Геть війну!", "Геть уряд!". Звичайним явищем стало дезертирство, "братання" солдат ворожих армій. В урядових колах визрівали плани мирних переговорів.

Війна здійснила важкий вплив на розвиток господарства Росії. Стан погіршувався і тим, що в період на 1917 кілька важливих промислових районів були окуповані противником, в результаті загальні втрати промислового потенціалу склали 20%. Склалася паливно-енергетична криза в країні. Темпи виробництва в металургії, машинобудуванні не задовольняли потреб фронту. Залізниці також не справлялися з різким ростом перевезень та експлуатацією населення.

Загальні витрати Росії на війну в березні 1917 року становили суму більше 30 млрд. руб. 1/3 цих витрат становили зарубіжні кредити для Росії. Розпочався процес грошової емісії, що вело до зростання інфляції. Офіційний курс рубля знизився до 55 коп., А купівельна здатність становила 22 коп. Державний борг Росії за роки війни зріс більш, ніж в 4 рази і становив - 36,2 млрд. руб.

Важким ударом війна стала для сільського господарства: скоротились посівні площі більш ніж на 10%, виробництво м'яса та інших продуктів харчування. Все цело вело до зростання цін на продукти харчування, які виросли на 200% порівняно з 1914 роком.

Дані економічного стану країни свідчать про вступ Росії в економічну кризу.

В. Орел