Україна-Японія, співробітництво

За офіційними даними Посольства України в Японії,

 Японія належить до провідних торговельних партнерів України в Індо-Тихоокеанському регіоні. До 2022 року двостороння торгівля товарами і послугами характеризувалася позитивною динамікою поступового зростання її обсягів. В українсько-японській торгівлі традиційно зберігається від’ємне для України сальдо у розрізі товарів та позитивне – у розрізі послуг.

 Внаслідок початку повномасштабної російської агресії проти України, порушення логістичних ланцюгів та зростання вартості доставки товарів, за підсумками 2022 року відбулося скорочення обсягу торгівлі товарами і послугами між Україною та Японією вдвічі (-52,1%) до 761,13 млн дол. США. Японія посіла лише 5 місце серед країн Індо-Тихоокеанського регіону та 28 місце серед країн світу за обсягами торгівлі з Україною.

 За підсумками 2023 року зафіксовано пожвавлення торговельно-економічного співробітництва, зокрема обсяг торгівлі товарами (без урахування послуг) збільшився на 25,7% і склав 943,3 млн дол. США.

 Зазначена тенденція зберігається, за 6 місяців 2024 року товарообіг склав 513,3 млн дол. США і збільшився на 19,4% порівняно з 6 міс. 2023 року.

  Структура експорту до Японії залишається майже незмінною, ключовими товарними позиціями є кукурудза, сировина для виробництва сталі, алюміній.

 Основні товарні групи експорту (за 6 місяців 2024 року):

Кукурудза (41%) – 9,398 млн. дол. США;

Алюміній необроблений (27%) – 6,306 млн. дол. США;

Томати, приготовлені або консервовані без оцту (5%) – 1,233 млн. дол. США;

Водень, інертні гази та інші неметали (4%) – 0,877 млн. дол. США ;

Реагенти діагностичні або лабораторні (3%) – 0,806 млн. дол. США;

Мед натуральний (3%) – 0,717 млн. дол. США;

Інші товари (16%) – 590 позицій.

Обсяг імпорту товарів з Японії поступово зростає. Це відбувається  переважно за рахунок збільшення продажів японських автомобілів та електричних приладів до України.

Основні товарні групи імпорту (за 6 місяців 2024 року):

Автомобілі легкові та інші моторні транспортні засоби (60%) – 293,74 млн дол. США;

Прилади та пристрої для використання у медицині, хірургії, стоматології або ветеринарії (3,4%) – 16,643 млн. дол. США;

Вироби з чорних металів для залізничних або трамвайних колій (2.9) – 14.226 млн дол. США;

Частини та пристрої транспортних засобів (2,4%) – 11,912 млн. дол. США; 

Центрифуги; обладнання для фільтрування рідин чи газів (1,1%) – 5,412 млн. дол. США;

Самохідні бульдозери, грейдери, планувальники, скрепери, механічні лопати, екскаватори, одноківшові навантажувачі, трамбувальні машини, дорожні котки тощо (1.6%) – 7,971 млн. дол;

Інші товари (28.6%) – 590 позицій*.

Торгівля послугами

  Обсяг двосторонньої торгівлі послугами між Україною та Японією у 2022 році зменшився на 30,6% і склав 10,97 млн дол. США (експорт ↓22,7%, 9,9 млн дол. США; імпорт - ↓64,2%%, 1,07 млн дол. США) внаслідок рекомендації Уряду Японії щодо обмеження виїзду громадян Японії в Україну через війну. Водночас відбулось збільшення надання ділових послуг, транспортних та послуг у сфері телекомунікацій.

Структура експорту послуг (2022 рік): послуги у сфері телекомунікацій, комп’ютерні та інформаційні послуги (29,5%): ↑5,1%, 2,92 млн. дол. США); транспортні послуги (27,6%): ↑у 2,9 разів, 2,73 млн. дол. США); ділові послуги (26,7%): ↓62,4%, 2,64 млн. дол. США); послуги з ремонту та технічного обслуговування, що не віднесені до інших категорії (10,6%): ↓26,7%, 1,05 млн. дол. США); послуги, пов’язані з фінансовою діяльністю (3,3%): ↓19,1%, 0,33млн. дол. США).

Структура імпорту послуг (2022 рік): державні та урядові послуги (28,6%): ↓62,1%, 0,31 млн. дол. США); транспортні послуги (27,7%): ↑69,4%, 0,3  млн. дол. США); послуги, пов’язані з фінансовою діяльністю (14,5%): ↓71,7%, 0,15 млн. дол. США); ділові послуги (11,9%): ↑ у 3 рази, 0,13 млн. дол. США); послуги зі страхування (8,6%): ↓29,3%, 0,09 млн. дол. США). 

Інвестиційне співробітництво

 За даними Національного банку України (останнє оновлення 13.01.2023), прямі іноземні інвестиції з Японії в економіку України станом на 31.12.2021 становили 227,1 млн дол. США. Частка Японії у загальному обсязі ПІІ в економіку України склала 0,5%.

  Найбільший обсяг інвестицій з Японії надійшов у сферу оптової та роздрібної торгівлі; ремонту автотранспортних засобів і мотоциклів та склав 222,2 млн дол. США (понад 97%). Ці інвестиції у розвиток мереж сервісних СТО автомобілів Тойота, Мазда, Субару та інш. були залучені відповідно торговими домами «Sumitomo», «Itochu» та «Sojitz». В Україні діють представництва найбільших торговельних домів та компаній: «Mitsubishi», «Sumitomo», «Marubeni, «Itochu», «Sojitz», «Mitsui», «Rakuten Viber».

  Також японські інвестиції в Україну надійшли до таких сфер економіки як сільське, лісове та рибне господарство; будівництво; професійна, наукова та технічна діяльність; операції з нерухомим майном. Проте, у зв’язку з тим, що за даними Національного банку України прямі інвестиції до цих сфер надійшли не більше, ніж від 2 суб’єктів підприємництва, інформація щодо їх обсягу є конфіденційною згідно із Законом України “Про державну статистику”.

 За даними Національного банку України (останнє оновлення 15.04.2022) ПІІ з України в економіку Японії станом на 31.12.2021 не залучались.

Важливі заходи на економічному напрямі співробітництва

  У 2021 році – відкрито ринок Японії для експорту з України молока та молочних продуктів.

  У листопаді 2020 та лютому 2021 року, попри пандемію коронавірусу, проведено дві торгові онлайн-місії у співпраці з українським підприємством «COIN».

  У червні 2021 року проведено онлайн-захід «USF Japan Roadshow».

  У березні 2021 року компанія Hitachi, Ltd придбала американську IT-компанію GlobalLogic, яка має кілька офісів в Україні і входить до трійки найбільших українських IT-роботодавців.

  У грудні 2021 року українська ІТ-компанія ELEKS створила спільне підприємство в Японії – ELEKS Японія.

  У серпні 2022 року українська IT-компанія CHI Software відкрила офіс в місті Кобе (Японія).

 2 серпня 2023 року започатковано Фінансовий діалог між міністерствами фінансів України та Японії.

  2 серпня 2023 року японська компанія «Rakuten Symphony» підписала меморандум про взаєморозуміння з глобальним цифровим оператором «VEON Ltd.» - материнською компанією «Київстар». Сторони меморандуму домовилися створити «надійну та перспективну телекомунікаційну інфраструктуру» для безперебійного забезпечення високошвидкісного з’єднання, покращеного за допомогою 5G, надання в Україні цифрових послуг нового покоління.

  1 листопада 2023 року відбулося перше засідання Українсько - Японської спільної робочої групи з питань стратегії відновлення сільського господарства України.

  20 листопада 2023 року проведено ділову місію Японії в Україну та бізнес-форум за участю представників урядів та бізнесу двох країн.

  19 лютого 2024 року в м.Токіо проведено Українсько-японську конференцію з економічного розвитку та відбудови України під головуванням очільників урядів Д.Шмигаля та Ф.Кішіди за участю близько 200 представників ділових кіл двох країн. В ході Конференції підписано 56 двосторонніх документів (G2G, G2B, B2B), у тому числі в частині створення сприятливих умов для розвитку торговельно-економічного та інвестиційного співробітництва. Глави урядів України та Японії Д.Шмигаль та Ф.Кішіда домовилися про початок переговорів щодо перегляду двосторонньої угоди про заохочення та захист інвестицій, а також про відкриття ближчим часом Офісу JETRO в Україні.

  20 лютого 2024 року в Токіо проведено бізнес-форум за участю 100 представників ділових кіл двох країн, організований ТПП України та Японії.

 19 березня 2024 року проведено вебінар за участю близько 400 представників ділових кіл Японії «Бізнес середовище в Україні для відбудови».

  5 квітня 2024 року відбулося друге засідання Українсько - Японської спільної робочої групи з питань стратегії відновлення сільського господарства України.

  23-24 квітня та 6-7 червня 2024 року проведено дві ділові місії Японії в Україну у складі представників економічного блоку уряду та ділових кіл Японії. В рамках останньої з двох місій 7 червня проведено українсько-японський діловий форум в ТПП України.

  10 червня 2024 року в Берліні проведено Японсько-український Круглий стіл за участю представників уряду та ділових кіл двох країн напередодні URC 2024. Під час круглого столу укладено 23 двосторонні G2G та B2B меморандуми.