Економічні механізми підтримки розвитку малого бізнесу можна розділити на дві великі групи: централізовані і децентралізовані. До децентралізованим механізмів відносяться різні форми саморегулювання малого бізнесу і його пристосування до мінливих умов ринкового середовища. Деякі з цих механізмів проявляються у співпраці підприємств великого та малого бізнесу (субпідряд, франчайзинг, венчурні контракти). В умовах розвиненої ринкової економіки децентралізовані механізми підтримки розвитку малого бізнесу є більш ефективними, ніж централізовані. Висока невизначеність господарської діяльності, нерозвиненість ринкових механізмів регулювання взаємодії економічних суб'єктів в Україні стримують дію децентралізованих механізмів, що підвищує значущість державного регулювання розвитку малого бізнесу.
До централізованих механізмів відносяться державні заходи зі створення більш сприятливих умов розвитку малого бізнесу. Регулювання і підтримка малого бізнесу полягає в стимулюванні підприємницької активності суспільства з боку держави відповідно до визначених цілями та напрямками здійснення підтримки.
Основними цілями державної політики в галузі розвитку українського малого бізнесу є:
- Створення сприятливих умов для здійснення ефективної підприємницької діяльності;
- Сталий розвиток малого бізнесу як фактора формування конкурентного середовища та середнього класу українського суспільства;
- Розширення самозайнятості населення;
- Збільшення частки участі малого бізнесу у формуванні валового внутрішнього і валового регіонального продукту, в податкових доходах загальнодержавного, регіонального та місцевого бюджетів.
Система державного регулювання розвитку малого бізнесу повинна відповідати масштабності поставлених перед нею завдань, вона повинна мати обгрунтовані концептуально-програмні, організаційні, функціональні характеристики та показники.
Сприяння розвитку малих і середніх підприємств повинно стати основним елементом економічної політики держави, що буде сприяти підтримці здорової конкуренції і вирішення довгострокових соціальних завдань. Воно включає реалізацію комплексу заходів, спрямованих як на стимулювання зростання загального числа суб'єктів підприємницької діяльності, так і на зміну галузевої структури малих і середніх компаній, в тому числі:
- Скорочення відносного числа малих підприємств, зайнятих у сфері торгівлі.
- Зростання числа підприємств, зайнятих в таких сферах, як охорона здоров'я, житлово-комунального господарства, інформаційні послуги, наука.
- Зростання компаній, зайнятих переробній промисловості та в будівництві .
Дані завдання досягаються за допомогою:
- Спрощення адміністративних процедур і зниження пов'язаних з ними витрат малих і середніх підприємств при реєстрації бізнесу і початку підприємницької діяльності.
- Усунення неефективного і надмірного державного регулювання у сфері ліцензування, контролю (нагляду) за підприємницькою діяльністю.
- Вдосконалення оподаткування малих підприємств.
- Розширення доступу до нерухомості і інфраструктурі електромережевого і газового господарства.
- Забезпечення доступності різних форм фінансування підприємницької діяльності.
- Підтримки програм розвитку малого бізнесу, що реалізуються громадськими організаціями підприємців.
Повинна бути програма підтримки малого підприємництва в регіонах. В регіонах мають створюватись бізнес-нкубатори, повинна здійснюватись підтримка експортно-орієнтованих підприємств, мають створюватись венчурні і гарантійні фонди.
Має здійснюватись:
- Розвиток системи кредитування суб'єктів малого підприємництва.
- Створення і розвиток інфраструктури підтримки малих підприємств в науково-технічній сфері.
Державні кошти на підтримку малого бізнесу повинні бути передбачені і надаватись на:
1) створення і розвиток інфраструктури підтримки суб'єктів малого підприємництва (бізнес-інкубаторів);
2) підтримку суб'єктів малого і середнього підприємництва, що виробляють та реалізують товари (роботи, послуги), призначені для експорту;
3) розвиток системи кредитування суб'єктів малого та середнього підприємництва;
4) створення і розвиток інфраструктури підтримки суб'єктів малого та середнього підприємництва в науково-технічній сфері;
5)Підтримку суб'єктів малого і середнього підприємництва, що здійснюють розробку, впровадження та реалізацію інноваційної продукції;
6)Сприяння підвищенню енергоефективності виробництва суб'єктів малого і середнього підприємництва;
7)Сприяння розвитку лізингу обладнання суб'єктам малого і середнього підприємництва;
8)Створення технопарків;
9)Підтримку початківців (гранти на створення власного бізнесу);
10)Технологічне приєднання до об'єктів електромережевого господарства;
11)Сприяння розвитку мікрофінансування;
12)Створення гарантійних фондів (фондів поручительств);
13)Формування пайових інвестиційних фондів акцій і / або фондів змішаних інвестицій в малі компанії;
14)Сприяння розвитку молодіжного підприємництва;
15)Підтримку діяльності бізнес-інкубаторів;
17)Реалізацію масових програм навчання і підвищення кваліфікації.
Державне стимулювання створення малих і середніх підприємств має використовуватись на конкурсній основі у вигляді субсидій місцевим бюджетам за умови співфінансування витрат за рахунок коштів відповідних бюджетів та відповідно до затвердженої ними програмами підтримки та розвитку малого і середнього підприємництва.
Крім того має бути створений Фонд сприяння розвитку малих форм підприємств у науково-технічній сфері.
Держава і місцеві бюджети повинні забезпечити розміщення у суб'єктів малого підприємництва замовлень на виконання робіт з капітального ремонту багатоквартирних будинків і по переселенню громадян з аварійного житлового фонду.
Основний акцент в програмі держпідтримки малого та середнього бізнесу має бути зроблений на підтримку інноваційних малих підприємств і підтримку компаній, які здійснюють модернізацію виробництва, при цьому зберігаються найбільш потрібних напрямках: грантова підтримка, підтримка мікрофінансування, навчальні програми.
Зараз розмір витрат малого бізнесу на подолання адміністративних бар'єрів продовжує залишатися досить суттєвим.
Має бути суттєво збільшена кількість зареєстрованих малих підприємств в цілому по Україні.
В цілому державна політика має бути направлена в бік стимулювання створення нових підприємств і сприяння самозайнятості громадян, що опинилися без роботи. Основний акцент при цьому має бути зроблений на фінансову підтримку старт-апів.
Для створення умов довгострокового ефективного розвитку малого бізнесу необхідні не тільки прямі заходи державної підтримки, а й непрямі заходи державного стимулювання підприємницької активності, в першу чергу, за рахунок створення відповідного інституційного середовища для реалізації підприємницького потенціалу українського суспільства.
Підготували: О. Майстренко, В. Величко
Немає коментарів:
Дописати коментар
Коментарі