середа, 1 червня 2022 р.

Управління військами

Управлі́ння війська́ми — процес цілеспрямованого впливу командувачів (командирів), штабів на війська, що здійснюється для підтримки готовності військ до виконання завдань за призначенням, їх підготовки та успішного виконання ними завдань у ході ведення операції (бойових дій).

Мета управління військами полягає у забезпеченні визначеного рівня бойової та мобілізаційної готовності військ, їх всебічної підготовки до застосування та ефективної реалізації оперативних (бойових) можливостей військ у ході ведення військових операцій (бойових дій).

До управління військами, як процесу, пред'являються вимоги, виконання яких є необхідною передумовою досягнення його мети. Основними з них є постійна готовність системи управління до оперативної роботи, стійкість, безперервність, оперативність, якість, прихованість управління військами.

Організація управління військами полягає у створенні і розгортанні системи управління, визначенні завдань та порядку роботи штабу під час підготовки і в ході ведення військових операцій (бойових дій) та забезпечення стійкої і безперервної роботи пунктів управління, засобів зв'язку і АУВ для своєчасного і якісного виконання завдань управління.

Військове управління в НАТО — система засобів і спроможностей військових начальників (командирів) здійснювати управління військами (силами). В сучасну добу нерозривно пов'язане з інформаційними технологіями.

У збройних силах держав учасниць НАТО є поширеним підхід щодо використання спеціальних абревіатур для розуміння системи військового управління. Таке умовне позначення розуміє під собою зокрема наявну інфраструктуру, роль військових підрозділів або посадових осіб, використовувані процедури (дії).

Відомі такі абревіатури:

C2 / C&C (управління і контроль)[1]

C2I (управління, контроль, розвідка)

C2IS (інформаційні системи управління і контролю)

C2ISR (управління, контроль, розвідка, спостереження, інструментальна розвідка)[1]

C3 (командування, управління, комунікації) [Міністерство оборони США]

C3 (консультування, командування, управління) [НАТО]

C3I (управління, контроль, зв'язок, розвідка)

C4I (управління, контроль, зв'язок, ІТ (комп'ютери), розвідка)

C4ISR (управління, контроль, зв'язок, ІТ (комп'ютери), розвідка, спостереження, інструментальна розвідка), у США

C4ISTAR (управління, контроль, зв'язок, ІТ (комп'ютери), ISTAR (розвідка, спостереження, інструментальна розвідка), у Великій Британії

Є й інші, похідні, залежно від завдань і рівня управління.

Як маленькій українській армії перемогти велику радянську?

Щодо системи C4ISR

Стратегічна ціль:

Об’єднане керівництво силами оборони, що здійснюється відповідно до принципів і стандартів, прийнятих державами – членами НАТО.

Оперативна ціль 

Створення ефективної системи оперативного (бойового) управління, зв’язку, розвідки та спостереження (C4ISR)

PMBOK: Система  =  сукупність інтегрованих та регулярно взаємодіючих або взаємозалежних елементів, створена для досягнення визначеної мети.


Що таке C4ISR?

С4 = Command and Control (C2)

– Communications

– Computers

– Intelligence, Surveillance, Reconnaissance.

Не назва ІТ системи—архітектура та концепція взаємодії складових.

Мета системи C4ISR

Досягнення інформаційної переваги над опонентом, яка трансформується у пригнічуючу бойову могутність завдяки поєднанню інтелектуальних об’єктів у єдиний бойовий простір.

– Мережі передачі даних повинні бути завжди доступними

– Сенсори розгалужені та об’єднані, щоб побачити обстановку швидше за ворога

– Ситуаційна обізнаність швидкодоступна, щоб зрозуміти обстановку швидше за ворога

– Управління та контроль об’єднані, щоб приймати рішення швидше за ворога

– Застосування сили скоординоване, щоб перемогти ворога рішуче

Переваги

– Уможливлює доктрину мережоцентричних операцій:

МЦВ є Основна оперативна доктрина усіх країн НАТО (останній приклад — Iraqi Freedom)

– Керованість навіть у разі знищення пунктів управління

– Найшвидший шлях до сумісності ЗСУ з стандартами НАТО

- Доведена перевага підрозділів МЦО до 30 разів порівняно з класичними підрозділами (Звіт RAND по SBCT)

– Зменшення видатків на снаряди до 20 разів

– Зменшення бойових втрат до 10 разів

– Каталізатор змін сил оборони

– Ворог експериментує з МЦО з 2012 року

Компоненти системи C4ISR

Можливості Для Виконання Місії

Оновлена військова Доктрина:

– Враховую принципи мережоцентричності

– Взаємодія усіх складових підрозділів, яка вбудована до бойового ритму

– Накази, які надаються у вигляді завдань а не детальних інструкцій

– Інтеграція компонентів C4ISR до усіх рівнів прийняття рішень

Лідери:

– Підготовлені та здібні приймати рішення динамічно

– Впевнені у своїх здібностях і можливостях

– Здібні пристосовуватись до обставин

– Навчені колективному прийняттю рішень між різними ланками управління

Навчання:

– Солдати та офіцери, які навчені колективному прийняттю рішень

– Досконале розуміння принципів взаємодії

– Вивчення та вміння застосовувати BMS

– Комплексний підхід до прийняття рішень 

Організація військ:

– Об’єднана структура управління та прийняття рішень (J-структура)

– Інтеграція підрозділів C4ISR на всіх ланках управління

– Інтеграція військової та воєнної розвідок на всіх ланках управління

– Оптимізація чисельності військ згідно можливостям забезпечення

Засоби:

– Єдиний бойовий простір

– Програмне забезпечення управління боєм (BMS)

– Мережі передачі даних на всіх ланках управління

– Супутниковий, короткохвильовий та тропосферний зв’язок

– Мобільність вогневих засобів

– Мережеві бойові машини

Бойовий простір

Роль Держави в розбудові C4ISR

– Визначення відкритої архітектури та стандартизованих інтерфейсів

 > DoD AF v 2.02

> Стандарти NATO (включаючи MIP, ADEM etc.)

– Вимога модульності, а не монолітних «єдиних» систем

– Органічне вплетіння кібербезпеки

– Організація колективного простору

– Створення культури взаємодії для спільного результату, а не «закритих коробок»

– Чітка постановка функціонального завдання

Мета – у власності Держави має бути цілісна архітектура,

а не набір «секретних» власних систем  

Завдання для системи C4ISR

– Бюджет – дуже обмежений

– Які альтернативи використання бюджету?

– Хто замовник?

– Який має бути конкретний результат?

– Яке функціональне наповнення?

– Які типи місій мають бути уможливлені?

– Яка має бути доступною аналітика?

– Які сенсори?

– Які спроможності зв’язку?

– Які пристрої?

– Яке завдання для формування бойового простору?

 Тактика простих кроків

– Наповнення та розповсюдження бойового простору

– Виготовлення трьохвимірної моделі місцевості у зонах підвищеного ризику

– Покриття зон підвищеного ризику камерами відеоспостереження та об’єднання камер у єдину мережу C4ISR

– Підключення різноманітних сенсорів

– Підключення всіх наявних процесорних пристроїв

– Опрацювання безпечного підходу до авторизації та обміну інформацією.

– Інтеграція усіх безпілотних систем, радарів, та інших сенсорів у єдину мережу C4ISR

– Створення єдиної Common Operating Picture (COP)

– Створення засади та обрису єдиної архітектури

Джерела - відкриті, сайт ВМСУ


Немає коментарів:

Дописати коментар

Коментарі