Протягом 9-го Міжнародного Форуму з енергетики для сталого розвитку, який проходив у Києві з 12-го по 15 листопада, провідні експерти з України та Європи обговорюють питання сталого розвитку, нового енергетичного курсу

В умовах глобалізації стратегічні рішення урядів можуть суттєво впливати на енергетичні процеси далеко за межами їхніх країн.

Вів дискусію про формування відновлювальних енергетичних систем Грем Макстон, повноправний член та колишній генеральний секретар Римського клубу.

«Сьогодні ми зіштовхнулися з викликом, який полягає у використанні відновлювальної енергії в умовах глобальних кліматичних змін. Паризької угоди недостатньо для того, щоб впоратися з цим. Світ перебуває у кризі, з якою маємо впоратись впродовж наступних 12 років. Ми все ще інвестуємо у видобуток викопних копалин. У відновлювальну енергетику інвестують втричі більше. Проте цього досі недостатньо для повного переходу на відновлювальну енергетику, більшість енергії все ж йде з копалин. Це не те, що потрібно нашому клімату», – звернув увагу Грем Макстон, повноправний член та колишній генеральний секретар Римського клубу

У рамках обговорення учасники відповіли на низку запитань, серед них: як узгодити потребу модернізації економік, які базуються на викопних ресурсах, з планом дій щодо клімату; наскільки великою є різниця між глобально узгодженими цілями та наразі затвердженими стратегіями; що потрібно для побудови надійних енергетичних систем. Також експерти розповіли про приклади регіональних та структурних змін для майбутніх енергетичних систем; бізнес-моделі для переходу промислових об’єктів можна відтворити.

«Усі знають, що XIX століття було століттям вугілля, XX – нафти, а XXI – відновлювальної енергетики. Вже у 2018 році цей перехід від викопних копалин до відновлювальної енергетики неминучий. Викопні копалини – це вже пережитки минулого, такий собі мамонт. Як можна знищити цього мамонта? Можна його вбити, або спробувати втриматись на двох стільцях водночас. Великі енергетичні компанії теж стоять перед цієї дилемою – в яку енергетику слід інвестувати? Дві третини енергетики досі отримують від викопних копалин. Дуже важливо взяти на себе відповідальність та до 2050 року перейти на відновлювальну енергетику. Це будуть радикальні зміни у економічній сфері. Перехід матиме не лише економічні, а й політичні та соціальні наслідки, – зазначив Урбан Руснак, Генеральний Секретар Енергетичної хартії. – Чверть століття тому, для підтримання балансу між інтересами інвесторів та держав, була підписана Енергетична хартія. Я б хотів підкреслити важливий момент – енергетичні трансформації мають йти пліч-о-пліч з децентралізацією. Це буде важко для врегулювання економік країн».

Для України важливим є те, що в інтегрованому енергетично-кліматичному плані національні цілі будуть визначатись у тісній співпраці з Енергетичним Співтовариством та з урахуванням можливого внеску України до досягнення загальноєвропейських рамкових цілей.

«Ми, як європейська країна, рухаємося та відповідаємо на ті ж виклики та завдання, що й наші партнери та вся Європа. Це відповідальні країни, які намагаються розвинути енергетичний сектор, – розповіла Наталія Бойко, заступник Міністра енергетики та вугільної промисловості України з питань європейської інтеграції. – Перший виклик для України – це глобальна інтеграція в ЄС. І тут не лише йдеться про законодавчі дії, але й вторинне законодавство. Ми повинні інтегруватися з усією інфраструктурою, яка є в ЄС, в двох сферах: електриці та газу. Складність у тому, що історично ми завжди були прив’язані до Російської Федерації. Нова сторінка означає, що ми максимально від’єднуємось та диверсифікуємося, адже це питання нашої енергетичної безпеки. В той же час, ми намагаємося перейти до чистішої та сталої технології».

«Розумним способом було б не лише використовувати існуючі джерела, але й придумати, як впроваджувати нові смарт-проекти, будувати нові потужності. Технології зараз дуже швидко змінюються, і проекти з малими реакторими можуть бути впроваджені швидко та малими ресурсами й можуть виявитися простішими у питаннях безпеки», – розповіла Наталія Бойко.

За словами Наталії Бойко, Україна перебуває на підготовчому етапі у формуванні інтегрованого Національного плану з енергетики та клімату, який враховуватиме рекомендації Енергетичного Співтовариства та найкращі практики ЄС. 

У дискусії також взяли участь Ольга Пруднікова, заступник Міністр енергетики Республіки Білорусь; Джозеф Міцці, Міністр енергетики та водного господарства, Мальта; Меган Річардс, Директор з питань енергетичної політики Генерального Директорату Європейської Комісії з енергетики.

Нагадаємо, що Форум тривав з 12 до 15 листопада включно. У Форумі брали участь міжнародні експерти з енергетики, державні службовці та представники бізнес-спільноти, фінансового сектора, академічних кіл та громадянського суспільства. Чотири ключових напрямів, які розглянули учасники: «Енергетичний перехід і декарбонізація»; «Надійні системи та інфраструктура»; «Впевненість у зв'язках і довіру інвесторів»; «Гарячі теми і глибокі занурення».

Як зазначили організатори, подія такого масштабу стане платформою для активного міжнародного співробітництва задля досягнення ключових цілей сталого розвитку.

Довідка. Дев'ятий Міжнародний форум з енергетики для сталого розвитку організований урядом України спільно з п'ятьма регіональними комісіями ООН в партнерстві з Програмою розвитку Організації Об'єднаних Націй (ПРООН), Організація Об'єднаних Націй з промислового розвитку (ЮНІДО), Інститут Організації Об'єднаних Націй з підготовки кадрів та досліджень (ЮНІТАР), Навколишнє середовище ООН та іншими провідними організаціями та установами.