пʼятниця, 8 червня 2018 р.

Україна і Узбекистан-перспективи розвитку економічних відносин

В КИЄВІ ВІДБУВСЯ УКРАЇНО-УЗБЕЦЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ ФОРУМ

Попри те, що Україна та Узбекистан не межують географічно, взаємовідносини сформувалися впродовж цілої епохи перебування в єдиному економічному просторі. Звичайно того рівня кооперації між підприємствами, які були колись, за часів Радянського Союзу немає, але і немає нерентабельних, не обґрунтованих, керованих з центру взаємовідносин. Є взаємне розуміння ринків, промислового та економічного потенціалу, аби вибудовувати стосунки, вже виходячи з нових реалій. Єдина незручність, яка виникає це досить складене транспортне сполучення. Адже  узбецьким гостям довелося добиратися до Києва майже 10 годин. І це стало приводом до звернення аби встановити пряме сполучення з Ташкентом. І такий напрямок, вже зрозуміло, користуватиметься попитом, особливо зважаючи на ту увагу, яку приділяють до України узбецькі підприємці і навпаки. На форумі делегацію гостей очолював міністр економіки республіки Узбекистан Ботир Ходжаев

В своєму виступі очільник економічного відомства Узбекистану зазначив, що по суті делегація підприємців, яка приїхала в Україну, а у своїй більшості це представники реального сектора, презентує ті перспективні напрямки внутрішньої економічної політики, які визначила країна як пріоритетні. Тут і текстиль, енергетика, сільське господарства. Але що важливо, зазначив Ботир Ходжаєв, Узбекистан поставив на чолі своєї програми – відхід від експортної складової сировини, а перехід на вторинну та подальші переробки продукції на своїх підприємствах. Структурно змінюватися змушує Укзбекистан і ситуація у регіоні, і на планеті в цілому.
"Зміни клімату, які найбільше зачіпають Узбекистан, як країну, що знаходиться в центрі Середньої Азії, між двома спекотними пустелями, вже зараз змушує нас переглядати певні підходи в економіці, розглядаючи серйозний вплив глобального потепління на базові галузі економіки, і вживати термінових заходів. Зокрема на сільське господарство. Узбекистан створює систему перспективного планування, намагаючись розвивати та підтримувати ті галузі, які це потребують зараз і розкриються надалі. При цьому чітко враховуючи всі фактори, включаючи демографічний, аби забезпечити роботу реального сектора трудовими ресурсами. Основа на якій розбиватиметься економіка це власна ресурсна база – мінерально-сировинна, та енергетична. Узбекистан намагається, як держава створити економічні мотивації, аби дати розвиток цілим напрямкам. Основою сільського господарства є бавовна. На певному етапі, так сталося, що підприємствам стало економічно не вигідно займатися цим. При цьому значна частина сировина йшла закордон, в ту ж Туреччину. Відтак були переглянуті позиції, поставлені відповідні завдання, розроблені механізми, аби не тільки заявилася мотивація виробництва бавовни, але і запрацювала галузь її переробки та текстиль. А тільки для завантаження внутрішніх переробних підприємств Узбекистану треба щонайменше 1 мільйонну тонн сировини. Але разом з цим окремо держава намагається підтримати і дрібні фермерські господарства, де дехкани мають у користуванні до 10 гектарів землі. У більшості невеликі аграрні підприємства багатопрофільні. Зокрема вони забезпечують продовольчу безпеку країни. А відтак це накладає на них досить серйозну відповідальність. Президент Узбекистану Шавкат Мірзийоєв, протягом своєї кар’єри, очолював потужні аграрні регіони. Відтак знається на сільському господарстві дуже добре, і тому реформи, які нині впроваджуються в аграрному секторі продумані і виважені. Основний напрямок – створення відповідних кластерів. Для запуску переробки, яка вироблятиме якісні конкурентоспроможні товари необхідні інвестиції. Узбекистан плідно співпрацює з світовими міжнародними фінансовими організаціями. Це і Світовий банк, Ісламський банк. Все спрямовано на випуск власної продукції з вагомою часткою ПДВ. В Узбекистані прийнята стратегія розвитку країни на 5 років, яка передбачає створення відкритої економіки, що забезпечить розвиток провислості на базі існуючого потенціалу. Ми говоримо про значне зростання ВВП, диверсифікації галузей. Базовими напрямками визначені гірничодобувна, енергетична, текстильна, газова. Важливим фактором є використання територіального фактору. В країні 14 адміністративні одиниці. Але всі вони мають різний рівень розвитку, певні регіони виключно тримаються на економічному потенціалі окремих підприємств. У стратегії розвитку ми передбачаємо і підтримку середньому та дрібному сектору. В ньому задіяно 70 відсотків населення робочого віку. Однак в структурі ВВП вклад цього сектора не відповідно малий. Тому ми вживаємо заходи, які спрямовані на підтримку та розвиток дрібного сектору економіки. У нас діє ціла система податкових пільг. Є окремі регіони, які фактично звільнені від спрямування коштів в центр, і все іде на розвиток економіки безпосередньо на місці.   За 25 років незалежності ми намагалися будувати економіку спрямовану на експорт. Однак без відповідних державних зусиль, сама економіка не виправдала наші сподівання, трансформуючи країну у сировинний придаток. Відтак ми поставили перед собою завдання, використовуючи важелі державної внутрішньої економічної політики, щоб зробити такі кроки, аби економіка стала експортно спрямовано, але із зовсім іншою номенклатурою товарів. Ми прекрасно розуміємо конкурентні виклики міжнародного ринку. Відтак розглядаємо можливість побудови взаємостосунків між країнами на взаємовигідних умовах. Говорити про те, що ми конкуренти з Україною було б абсурдним. Різний рівень спрямування економіки. У вас машинобудування, сталеливарне виробництво, науковий потенціал. І мова іде про налагодження взаємовигідного співробітництва, яке дозволить доповнювати один одного. І це не калькування тих зав’язків, які діяли за радянських часів, коли, скажімо, на авіазавод ім. Чкалова, Україна поставляла для літаків крила. Це зовсім інший рівень. І тому так важливий для нас цей Форум, де представники бізнесу можуть напряму спілкуватися, обговорювати проблеми, параметри співробітництва",- сказав Ботир Ходжаєв.
Прямо на Форумі, було підписано кілька документів між підприємствами України та Узбекистану. Володимир Щелкунов Президент Українського національного комітету Міжнародної торгової палати висловив загальну думку бізнесу – що точок взаємовигідних дотиків українського та узбецького бізнесу більш ніж достатньо. Головною задачею є виведення роботи на системний рівень. Було висловлене спільне побажання зробити проведення таких форумів щорічним. І вже у червні 2019 знову зібратися, зокрема і відзвітувати про хід виконання тих проектів, про які дві сторони домовилися тут, про розвиток цілих направлень та галузей. Як одним із завдань громадської організації ICC-Ukraine, Володимир Щелкунов вбачає також донести і довести необхідність змін в існуючі законодавчі та нормативні акти, як створюють певні перепони на шляхах вільної торгівлі між двома країнами, та більш тісної взаємодії бізнесу.  
"У нас на пострадянському просторі, взаємовідносини з Узбекистаном мають унікальні перспективи. По суті це як місток між двома економічними регіонами. В перспективі ми можемо посилити взаємовигідне співробітництво аби протистояти економічним викликам, а разом з цим розвивати спільний бізнес, спільні проекти, спільно виходити на ринки інших країн, як в Європу так і в центральну Азію. Ми готові допомогти і посприяти, використовуючи наші можливості, аби створити Узбецький національний комітет Міжнародної торгової палати. Це дасть можливість країні долучитися в повному обсязі до здобутків міжнародної торгівлі за загальноприйнятими світовими правилами. Ця структура дає можливість роботи із Всесвітньою торговою організацією, Європейській економічній комісії, Всесвітній туристичній організації, робота в різноманітних міжнародних форумах, представництво країни в арбітражних судах, робота з 96 країнами які мають національні комітети. Ми все це пройшли з самого початку, і цього року виповнюється вже 20 років, як працює Український національний комітет. Ми дуже оптимістично дивимося на перспективу розвитку економічних взаємозв’язків з Узбекистаном. Аби вони не оживлювалися від форуму до форуму, маємо намір зробити його традиційним, думаю, слід постійно тримати під контролем, сприяти роботі всіх започаткованих проектів, підтримувати їх і підштовхувати. ІСС-Ukraine бере цей напрямок роботи під особистий патронат. І через рік, ми готові будемо звітувати про те, що було зроблене. Ми маємо для цього всі можливості, як кваліфікованих високопрофесійних кадрів, так і зароблений роками авторитет. В кількох словах що в активі Українського національного комітету. На його базі відкрито європейське представництво державно-приватного партнерства, створена представництво Міжнародної туристичної асоціації, штаб квартира якої розташована в Мадриді. На базі  ІСС-Ukraine працює представництво BASCAP, відкрито представництво Лондонського бюро протидії економічним злочинам. Ми реалізували окремий проект – Відкрите вікно – Єдине рішення. Ним охоплені всі порти України, що дозволило спростити і скоротити терміни оформлення вантажів. Всі папери віддаються в одне вікно, і через певний час, чітко регламентований, вам повертають їх вже з повним пактом оформлень. Наш Віце-президент обраний Віце-президентом міжнародної федерації експедиторів FIATA. Тобто механізмів, аби пожвавити торгово економічні відносини у нас достатньо. Головне прохання, щоб і від бізнесу виходила ініціатива. Але знаючи посла республіки Узбекистан (Алішер Абдуалієв), він не залишить нас в спокої, а значить через рік будуть конкретні справи, про які можна буде прозвітувати", - сказав Володимир Щелкунов.  

Немає коментарів:

Дописати коментар

Коментарі