середа, 11 квітня 2018 р.

Договір дарування

      За договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобов'язується    передати    у    майбутньому    іншій    стороні (обдаровуваному) безоплатно   майно    (дарунок)    у    власність (пункт 1 статті 717 ЦК України) ( 435-15 ). 

     Як зазначалося,   договір   дарування   є  безоплатним,  тому дарувальник  не  має  права  вимагати  від   обдаровуваної   особи зустрічних   дій  майнового  або  немайнового  характеру.  Договір дарування,  укладений з порушенням вимог закону про  безоплатність передання іншій стороні майна у власність, є нікчемним. 

     Предметом договору  дарування  може  бути  будь-яке майно (як індивідуально визначені  речі,  так  і  речі,  визначені  родовими ознаками), не вилучене з товарообороту і яке може бути у власності особи, якій  воно  дарується.  Згідно  статті   718   ЦК   України ( 435-15 ) дарунком можуть бути рухомі речі, в тому числі гроші та цінні папери,  а також нерухомі речі.  Дарунком можуть бути  також майнові  права,  якими  уже  володіє дарувальник,  або які можуть виникнути в майбутньому. 

     Щодо нерухомого  майна   існують   певні   вимоги:   підлягає обов'язковому нотаріальному посвідченню та державній реєстрації. 

     Предметом договору   дарування  можуть  бути  майнові  права. Останні  можуть  мати  зобов'язальну  і  речову  природу.   Речові правовідносини відрізняються від зобов'язальних своїм об'єктом, на який спрямована діяльність суб'єктів. 

     Сторонами у договорі дарування можуть бути як громадяни,  так і  юридичні  особи,  а  в  певних  випадках  - держава,  Автономна Республіка Крим і  територіальні  громади  (ст.  720  ЦК  України) ( 435-15   ).   Укладення   договорів  дарування  громадянами  має здійснюватися   з   дотриманням   загальних   правил    цивільного законодавства про їх дієздатність.   

     Договір дарування допускає його укладення  за  посередництвом представника,   дарування  не  належить  до  правочинів  що  мають укладатися особисто.  

     Усна форма  договору  за  Цивільним  кодексом  (   435-15   ) передбачена   для   дарування  речей  особистого  користування  та побутового призначення.  Письмово  укладається  договір  дарування майнового права та договір дарування з обов'язком передати дарунок у  майбутньому.  У  разі  недотримання  форми  такі   договори   є недійсними.  Договір дарування нерухомої речі укладається письмово і посвідчується нотаріусом.  Договір дарування рухомих речей,  які мають  особливу  цінність,  укладається письмово.  Законодавець не визначає критеріїв віднесення  речі  до  такої,  що  має  особливу цінність.   Водночас   дарування   цінних   рухомих   речей   може здійснюватися  усно,   оскільки   коментовані   правочини   не   є нікчемними.  Передання  такої  речі  за усним договором визнається правомірним,  якщо  судом   не   буде   встановлено   незаконності заволодіння нею з боку обдаровуваного (ст. 719 ЦК) ( 435-15 ). 

     Певними особливостями  зумовлена  передача  в  дар  майнового права.  Специфіка  предмета  договору  дарування   майнових  прав зумовлює   необхідність   письмової  форми  правочину.  Аналогічна ситуація складається у разі, коли укладення договору не збігається з   моментом   передачі   дарунка.   В  цьому  випадку  має  місце консенсуальна  угода.  
          
     При укладенні  договорів  дарування  необхідно  дотримуватися спеціальних правил, встановлених для відчуження частки у спільному майні.  Так, договори про відчуження нерухомого майна подружжя, що належить  їм  на праві спільної сумісної власності,  посвідчується нотаріусом за наявності письмової згоди другого з подружжя  (ч.  3 ст.  65  Сімейного  кодексу) ( 2947-14 ).  Договори про відчуження нерухомого майна можуть бути посвідчені  нотаріусом  і  без  згоди другого   з   подружжя,   якщо  з  правовстановлюючого  документа, свідоцтва про шлюб та інших документів видно, що зазначене майно є не  спільною,  а  особистою власністю одного з подружжя (набуте до реєстрації шлюбу,  одержане в дарунок або в  порядку  спадкування, здійснено    поділ    майна,   набутого   підчас   перебування   в зареєстрованому шлюбі,  тощо).  Договір про відчуження  нерухомого майна  може  бути посвідчений без згоди другого з подружжя також у випадках,  коли остання не проживає за місцем знаходження майна  і місце  проживання  його невідоме.  На підтвердження цієї обставини повинна бути подана копія рішення  суду  про  визнання  другого  з подружжя безвісно відсутнім, яке набрало законної сили. 

Обов'язками дарувальника є:
     - повідомити обдаровуваного про недоліки речі або її особливі властивості,  які  можуть  бути небезпечними для життя,  здоров'я, майна як самого обдаровуваного, так і інших осіб;
     - дарувальник,  якому  було  відомо про недоліки або особливі властивості  подарованої  речі  і  який  не  повідомив про   них обдаровуваного, зобов'язаний відшкодувати шкоду, завдану майну, та шкоду,  завдану каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю в результаті володіння чи користування дарунком. 

     Права обдаровуваного:
     - зажадати  передання  йому  дарунку  у  разі настання строку (терміну) або відкладальної обставини (п. 1 ст. 723);
     - у випадку,  якщо дарувальник, незважаючи на настання умови,ухилятиметься від виконання  свого  обов'язку,  обдаровуваний  має право  на  примусове витребування відповідної речі або компенсацію її вартості (п. 2 ст. 723);
     - право  в  будь-який  момент  односторонньо  відмовитися від договору дарування і повернути річ,  якщо вона не потребує догляду або особливих умов утримання чи зберігання (п. 2 ст. 724). 

     Треті особи  також  можуть звертатися до суду з метою захисту своїх  прав,  що  випливають  із   домовленості   (договору)  між обдаровуваним та дарувальнком, в порядку цивільного судочинства. 

     Договір дарування   також   може   бути   припинено.   Цікаво звернутись до витоків повернення дарунку.  За  загальним  правилом дар  поверненню  у  римському  праві не підлягав.  Винятки з цього правила були стосовно  грубої  невдячності  обдаровуваного  (грубі словесні   образи,   заподіяння   фізичної   чи  моральної  шкоди, невиконаний наказ - modus).  В  таких  випадках  "ображена"  особа зверталась  в  суд з позовом про розірвання договору та повернення дару.  Право  повернення  дарунку  взагалі  не  допускалось, якщо обдаровуваний  врятував життя дарувальника,  чи зробив йому значну послугу. 

     Цивільний кодекс  України  (  435-15  )  передбачає  наступні підстави  припинення  договору  дарування:  1)  відмова  однієї зі сторін; 2) розірвання договору дарування; 3) недійсність. 

     Щодо відмови,  то обдаровуваний  має  право  відмовитись  від подарунка в момент його вручення,  тобто коли договір є реальним - 
момент передачі речі збігається з моментом укладенням договору.  В разі  якщо  договір  консенсуальний  -  передбачає передачу речі в майбутньому,  обдаровуваний  може  відмовитись   від   дарунка   в будь-який час до моменту його прийняття. 

     Так само,  від  договору  може  відмовитися  дарувальник,  за умови,  що місце має обов'язок передання дарунка у майбутньому,  в разі  якщо  після  укладення  договору  майновий стан дарувальника істотно  погіршився.  В  законодавстві  не  передбачено,  що  слід розуміти   під  істотним  погіршенням  майнового  стану  (оціночне поняття). 
     Істотним є  таке порушення стороною договору,  коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на   що  вона  розраховувала  при  укладенні  договору (виявлення властивостей подарунка про які обдаровуваний не знав до  укладення договору). 

     Підставою недійсності договору є:
     1) недотримання  в   момент   укладення   договору   стороною (сторонами) таких вимог:
     - волевиявлення  учасника  правочину  має  бути   вільним   і відповідати його внутрішній волі;
     - правочин має бути спрямований на реальне настання  правових наслідків, що обумовлені ним;
     - правочин,  що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх,  неповнолітніх чи непрацездатних дітей;
     також договір є недійсним в разі:  недотримання  письмової форми;  вчинення  під  впливом помилки;  обману;  насильства;  під впливом  тяжкої  обставини,  тощо.  В   цьому   разі   недійсність встановлюється судом. 

     У разі    розірвання   договору   дарування,   дарувальникові повертається  дарунок  у  натурі,  а  якщо  це  неможливо,  -  то компенсація  його  вартості.  На  вимоги  про  скасування договору дарування застосовується позовна давність в один рік. 

     В разі  визнання  договору  недійсним  дарунок   повертається дарувальнику, обдаровуваний може вимагати компенсацію за утримання в себе дарунка.  

Г. Іванченко
В. Жук
     
     
     
     

Немає коментарів:

Дописати коментар

Коментарі