НЕОБХІДНО ЗАСТОСОВУВАТИ МЕХАНІЗМИ ШВИДКОГО ВПРОВАДЖЕННЯ НАУКОВИХ РОЗРОБОК ПРОМИСЛОВИМИ ПІДПРИЄМСТВАМИ

Перед економікою України стоїть складне завдання виходу на якісно новий рівень, який дозволить відмовитися від експортно-сировинного типу розвитку, перейти до більш високих технологічних укладів, що базуються на високорозвиненій електронній промисловості, оптиковолоконній техніці, роботобудуванні, нанотехнологіях, клітинних технологіяях, підвищити рівень життя громадян, забезпечити оборону країни і безпеку держави, конкурентоспроможність України в глобальному світі. Промисловість є основою, базою для розвитку всієї економіки, тому визначними є наступні цілі промислової політики - це формування високотехнологічної, конкурентоспроможної промисловості, яка забезпечує перехід економіки держави від експортно-сировинного типу розвитку до інноваційного типу розвитку; забезпечення оборони країни і безпеки держави; забезпечення зайнятості населення та високої якості, рівня, комфортності життя громадян в Україні.

Для розвитку економіки України необхідно передбачити підтримку державою імпортозаміщення та експорту по широкій номенклатурі несировинних, в тому числі високотехнологічних, товарів як один з ключових напрямків дії. Для того щоб вирішити ці актуальні завдання промислові підприємства повинні значно підвищити якість товарів, що випускаються, перейти на нові технології, значно скоротити витрати виробництва та обігу, а це можливо, лише спираючись на сучасні наукові досягнення. Оптимальною формою таких досягнень для промислових підприємств є наукова розробка, так як вона являє собою етап, завершальний наукові дослідження (фундаментальні і прикладні), мета її - створення зразків нового споживчого товару, техніки, технології, які можуть бути передані після відповідних випробувань і доробок у виробництво. Наукові розробки можуть здійснюватися у вигляді дослідно-конструкторських, технологічних та інших робіт, результатом яких є нові вироби, конструкторська документація, нові технології, прийоми, способи виготовлення виробів, комп'ютерні програми, методики, стандарти та інші продукти.

Одним з активних постачальників наукових розробок в даний час повинні бути вузи. В результаті реалізації реформи системи вищої освіти пріоритетом вузів має стати не тільки підготовка висококваліфікованих фахівців, а й активний розвиток науки, комерціалізація отриманих знань. В результаті взаємодії промислових підприємств і вузів мають бути сформовані організаційно-економічні механізми використання створених наукових розробок.

Організаційно-економічні механізми

Впровадження промисловими підприємствами вузівських наукових розробок на основі придбання ліцензій

Залучення вузівських працівників до впровадження наукової розробки за допомогою укладення договору між промисловим підприємством і вузом

Участь промислових підприємств в МІПах (малих інноваційних підприємствах - господарських товариствах. 

Ексклюзивність нововведення для промислового підприємства

Неексклюзивне: купується ліцензія невиключна, вуз може продати дозвіл на використання такої ж розробки іншим підприємствам;

неексклюзивне:

вуз може впроваджувати нововведення на інших підприємствах

неексклюзивне:

- вуз в статутний капітал МІПАО вносить не виключне право;

- і вуз, і МІП мають право надавати невиключні ліцензії на використання даного нововведення іншим підприємствам

Ступінь складності впровадження наукової розробки

висока:

наявність ліцензії не гарантує авторський супровід наукової розробки

висока:

вузівські працівники і працівники підприємства, які впроваджують нововведення, не є членами одного колективу, підпорядковуються різним керівникам

Залежить від ступеня участі промислового підприємства в МІПі. Чим більше участь, тим простіше впровадження нововведення

Ризики промислового підприємства

високі:

без авторів і розробників:

- складно адаптувати нововведення до умов підприємства;

- процес впровадження затягується в часі;

- відбувається подорожчання впровадження;

- важко дотриматися комплексність впровадження;

- можливо швидке старіння без постійного супроводу і розвитку вузівської наукової розробки

високі:

- знань, досвіду співробітників, дослідницької бази одного вузу може виявитися недостатньо длявирішення проблеми підприємства; 

- вузівські працівники мають низькі матеріальні стимули (значна частина доходів, отриманих вузом за впровадження наукової розробки, йде не на заробітну плату персоналу, а витрачається вузом на інші потреби) 

Середні: - знань, досвіду співробітників МІПАО, дослідницької бази одного вузу - засновника може виявитися недостатньо для вирішення проблеми підприємства; 

- при малій частці участі промислового підприємства в МІПі можуть виникати проблеми з управлінням процесом впровадження, його фінансуванням 

Дотримання інтересів вузу

Репутаційий: дотримується.

Матеріальний: частково дотримується (вуз зазвичай не отримує високих доходів, тому що процеси реєстрації інтелектуальної власності, її оцінки її, підтримку патенту затратні) 

Підвищення кваліфікації працівників вузу: 

Підвищення кваліфікації працівників вузу: дотримується.

Дотримання інтересів автора наукової розробки.

Матеріальний: частково дотримується (авторська винагорода творцям нововведення зазвичай незначна. Матеріально автор зазвичай не зацікавлений у впровадженні) 

Рівень контролю процесу впровадження вузівської наукової розробки з боку промислового підприємства:

впровадження відбувається силами працівників самого підприємства невисокий: вузівські працівники, котрі впроваджують розробку, не залежать від керівництва підприємства. 

Економічні механізми, що застосовуються в даний час на практиці організаційно-економічні механізми взаємодії промислових підприємств і вузів при використанні вузівських наукових розробок мають свої недоліки, тому вони мало результативні. Використання вузівських наукових розробок промисловими підприємствами - рідкість, про що свідчать статистичні дані. 

Доцільно при використанні вузівських наукових розробок промисловими підприємствами застосовувати інтеграційний організаційно-економічний механізм, який являє собою сукупність економічних, організаційних, правових, управлінських відносин учасників процесу, які дозволяють об'єднати зусилля не тільки промислових підприємств і вузів, а й інших суб'єктів. Він має включати правові відносини, на основі яких здійснюється взаємодія учасників, умови руху ресурсів (фінансових, матеріальних, інформаційних, кадрових), зобов'язання учасників щодо спільних дій в процесі впровадження вузівської наукової розробки, систему управління цим процесом. Особливість механізму полягає в тому, що він дозволить використовувати промисловим підприємством складні з точки зору впровадження вузівські наукові розробки. Зазвичай такі розробки спрямовані на впровадження нової технології, освоєння випуску нової або значну модернізацію тієї, що вже випускається. Саме такі розробки здатні значно вплинути на конкурентоспроможність промислових підприємств. 

Схема взаємодії промислового підприємства, вузу та інших учасників при впровадженні результатів вузівських наукових розробок на основі інтеграційного організаційно-економічного механізму.

Механізм має передбачати об'єднання (інтеграцію) зусиль різних організацій, їх працівників, держави, з метою комплексного та якісного впровадження вузівської наукової розробки. Необхідність такого інтегрування визначається складністю процесу впровадження продуктово-технологічних разработок. Застосування інтеграційного організаційно-економічного механізму впровадження вузівських наукових розробок підприємствами має доповнити наявні механізми та сприятиме впровадженню нових технологій, виробництва конкурентоспроможних, високотехнологічних і наукомістких товарів промисловими підприємствами.

С. Рубов