1. Ім´я фізичної особи є найдавнішим засобом її індивідуалізації у суспільстві. Окрім цього, ім´я визнається особистим немайновим благом фізичної особи (див. коментар до ст. 201 ЦК). Значення цього особистого немайнового блага в цивільному обороті полягає в тому, що фізична особа набуває прав та створює для себе цивільні обов´язки, а також здійснює ці права та виконує цивільні обов´язки під своїм іменем (див. коментар до ст. 28 ЦК).
За своєю структурою ім´я складається з прізвища, власного імені та по батькові, якщо інше не випливає із закону або звичаю національної меншини, до якої вона належить. До речі, історично українцям ніколи не було властиво така частина імені, як назвисько по батькові, достатнім вважалося наявність імені та прізвища, наприклад, Богдан Хмельницький, Іван Мазепа тощо. Іменування по батькові, як структурна одиниця імені стала наслідком певним запозиченням з російської структури побудови імені.
Окремо потрібно відмітити, що зазначення прізвища та ініціалів, які використовуються ніби для спрощення написання імені інколи не може повністю ідентифікувати особу, чим створює певні проблеми, наприклад, при визначенні авторства за певними науковими статтями.
Право на ім´я фізичної особи є особистим немайновим правом, яке включає в себе таку низку прав:
а) право володіти, користуватись і розпоряджатись своїм іменем;
б) право вимагати від інших осіб звертатись до особи у відповідності із її іменем;
в) право на псевдонім;
г) право вимагати зупинити незаконне використання свого імені, а також будь-які інші його порушення.
Право на володіння власним іменем закріплене у ч. І ст. 294 ЦК і включає в себе передбачену законом можливість фізичної особи бути носієм відповідного прізвища, ім´я та по батькові. Слід зауважити, що реалізація цього права відбувається внаслідок реалізації батьками (усиновителями), опікунами, а в передбачених законом випадках також і органами опіки та піклування або ж судом іншого особистого немайнового права — права на присвоєння імені.
Право вимагати від інших осіб звертатись до особи у відповідності з її іменем полягає в тому, що ніхто не має права на довільне спотворення в написанні чи вимові імені. Будь-яке спотворення, наприклад, шляхом перекручування імені є порушенням цього права. Потрібно звернути також увагу, що доволі часто відбувається спотворення імені шляхом неправильної постановки наголосу, тому вважаємо, що фізична особа при записі її імені у відповідних документах має право вимагати вказати правильний наголос в її імені чим попереджувати можливість відповідних зловживань з боку інших осіб.
Частина 3 ст. 294 передбачає, що у разі перекручення імені фізичної особи воно має бути виправлене. Коли перекручення імені було здійснене у документі, то такий документ підлягає заміні, а якщо перекручення імені здійснене у засобі масової інформації, воно має бути виправлене у тому ж засобі масової інформації.
Фізична особа має право перемінити своє найменування по батькові лише у випадку зміни її батьком свого імені. При цьому, у разі зміни імені батьком дитини, по батькові дитини, яка досягла чотирнадцяти років, змінюється за її згодою (ст. 149 СК).
Реєстрація будь-яких змін прізвища, імені, по батькові громадян України провадиться органом РАЦС (ст. 144 СК).
Право на використання імені полягає у наданій фізичній особі можливості використовувати своє ім´я у всіх сферах суспільних відносин, в тому числі, при вчиненні правочинів, зазначенні свого імені у різного роду посвідчень особи, документах про освіту, вимагати зазначення свого імені як автора, тощо.
Право використання імені може здійснюватись як безоплатно, так і за плату. Так, наприклад, коли ім´я стає прототипом торгової марки, то і використання його здійснюється на відповідних правових засадах («Довгань», «Смирнов», «Форд» тощо).
Що стосується використання імені фізичної особи в літературних та інших творах як персонажа (дійової особи) допускається лише за її згодою, а після її смерті — за згодою її дітей, вдови (вдівця), а якщо їх немає, — батьків, братів та сестер. Коли такого дозволу немає, то використовувати ім´я фізичної особи в даних об´єктах авторського права неможливо.
Право на ім'я належить до особистих немайнових прав фізичної особи. Вчені-цивілісти до особистих немайнових прав на ім'я відносять:
За своєю структурою ім´я складається з прізвища, власного імені та по батькові, якщо інше не випливає із закону або звичаю національної меншини, до якої вона належить. До речі, історично українцям ніколи не було властиво така частина імені, як назвисько по батькові, достатнім вважалося наявність імені та прізвища, наприклад, Богдан Хмельницький, Іван Мазепа тощо. Іменування по батькові, як структурна одиниця імені стала наслідком певним запозиченням з російської структури побудови імені.
Окремо потрібно відмітити, що зазначення прізвища та ініціалів, які використовуються ніби для спрощення написання імені інколи не може повністю ідентифікувати особу, чим створює певні проблеми, наприклад, при визначенні авторства за певними науковими статтями.
Право на ім´я фізичної особи є особистим немайновим правом, яке включає в себе таку низку прав:
а) право володіти, користуватись і розпоряджатись своїм іменем;
б) право вимагати від інших осіб звертатись до особи у відповідності із її іменем;
в) право на псевдонім;
г) право вимагати зупинити незаконне використання свого імені, а також будь-які інші його порушення.
Право на володіння власним іменем закріплене у ч. І ст. 294 ЦК і включає в себе передбачену законом можливість фізичної особи бути носієм відповідного прізвища, ім´я та по батькові. Слід зауважити, що реалізація цього права відбувається внаслідок реалізації батьками (усиновителями), опікунами, а в передбачених законом випадках також і органами опіки та піклування або ж судом іншого особистого немайнового права — права на присвоєння імені.
Право вимагати від інших осіб звертатись до особи у відповідності з її іменем полягає в тому, що ніхто не має права на довільне спотворення в написанні чи вимові імені. Будь-яке спотворення, наприклад, шляхом перекручування імені є порушенням цього права. Потрібно звернути також увагу, що доволі часто відбувається спотворення імені шляхом неправильної постановки наголосу, тому вважаємо, що фізична особа при записі її імені у відповідних документах має право вимагати вказати правильний наголос в її імені чим попереджувати можливість відповідних зловживань з боку інших осіб.
Частина 3 ст. 294 передбачає, що у разі перекручення імені фізичної особи воно має бути виправлене. Коли перекручення імені було здійснене у документі, то такий документ підлягає заміні, а якщо перекручення імені здійснене у засобі масової інформації, воно має бути виправлене у тому ж засобі масової інформації.
Фізична особа має право перемінити своє найменування по батькові лише у випадку зміни її батьком свого імені. При цьому, у разі зміни імені батьком дитини, по батькові дитини, яка досягла чотирнадцяти років, змінюється за її згодою (ст. 149 СК).
Реєстрація будь-яких змін прізвища, імені, по батькові громадян України провадиться органом РАЦС (ст. 144 СК).
Право на використання імені полягає у наданій фізичній особі можливості використовувати своє ім´я у всіх сферах суспільних відносин, в тому числі, при вчиненні правочинів, зазначенні свого імені у різного роду посвідчень особи, документах про освіту, вимагати зазначення свого імені як автора, тощо.
Право використання імені може здійснюватись як безоплатно, так і за плату. Так, наприклад, коли ім´я стає прототипом торгової марки, то і використання його здійснюється на відповідних правових засадах («Довгань», «Смирнов», «Форд» тощо).
Що стосується використання імені фізичної особи в літературних та інших творах як персонажа (дійової особи) допускається лише за її згодою, а після її смерті — за згодою її дітей, вдови (вдівця), а якщо їх немає, — батьків, братів та сестер. Коли такого дозволу немає, то використовувати ім´я фізичної особи в даних об´єктах авторського права неможливо.
Право на ім'я належить до особистих немайнових прав фізичної особи. Вчені-цивілісти до особистих немайнових прав на ім'я відносять:
1) можливість володіти, користуватись та розпоряджатися іменем, тобто можливість бути носієм імені (володіння), використовувати (платно чи безоплатно) своє ім'я у всіх сферах суспільних відносин, відповідно як і розголошувати своє ім'я, давати дозвіл розголошувати своє ім'я чи заборонити розголошувати своє ім'я (користування), а також вирішувати фактичну долю свого імені, наприклад, передавати його дітям, змінювати із досягненням повноліття, одруженням, розлученням, тощо (розпорядження). Особливу увагу слід звернути на те, що використання імені в окремих випадках може здійснюватись і без згоди на це особи. Наприклад, ім'я фізичної особи, яку підозрюють або звинувачують у вчиненні злочину, або особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, може бути використано (обнародувано) без згоди особи лише у разі набрання законної сили обвинувального вироку щодо неї або винесення постанови по справі про адміністративне правопорушення (ч. 4 ст. 296 ЦК). Причому використання початкової літери прізвища особи у пресі, літературних творах не є порушенням її права;
2) можливість вимагати звертатись до особи відповідно до імені полягає в тому, що ніхто не має права на довільне спотворення в написанні чи вимові імені. Будь-яке спотворення є порушенням цього права. У разі перекручення імені фізичної особи (наприклад у засобах масової інформації, під час спілкування тощо) його має бути виправлено. Якщо перекручення було здійснено в документі, то такий документ підлягає заміні (ч. 3 ст. 294 ЦК);
3) можливість використовувати псевдонім, який полягає у використанні для своєї індивідуалізації вигаданого імені;
4) можливість вимагати зупинити незаконне використання свого імені, під яким слід розуміти заборону будь-якого порушення права на ім'я.
Право вимагати зупиняти незаконне використання свого імені є найбільш поширеним предметом судових спорів. Під “незаконним використанням імені” слід розуміти будь-яке використання імені фізичної особи, на яке, той хто здійснює таке використання, немає відповідних повноважень. Відомі голлівудські актори часто звертаються з вимогою зупинити незаконне використання своїх імен. Так Джордж Клуні і Джулія Робертс, відомі й улюблені публікою американські актори, подали в судові органи позови із звинуваченнями в порушенні їх інтелектуальної власності. Відповідачами в суді виступатимуть аудіовізуальні компанії Beyond Audio і Digital Projection. Актори були змушені звернутися до суду з обвинуваченнями про порушення інтелектуальної власності після того, як електронні компанії Digital Projection (розташована в Джорджії) і Beyond Audio (функціонує переважно в Канаді) розмістили на своїх Інтернет-ресурсах і в своїх брошурах фотографії акторів, не отримавши на то їх дозволу. Ніякого гонорару за використання своїх образів та імен Джулія і Джордж не отримували. Нещодавно позови були подані до Вищого суду Лос-Анджелеса. У документах по цій справі говориться, що більшість фотографій із зображенням Робертс і Клуні були використані цими двома електронними компаніями в рекламах розважальних систем і проекторів класу hi-end, причому реклама ця публікувалася в безлічі журналів. Самі актори нічого не знали про ці події, так як представники компаній не вважали за потрібне запитати дозволу Джулії і Джорджа на використання їхніх імен і іміджу. У своїх судових заявах актори зажадали від компаній-порушників грошовий штраф за неправомірне використання чужої інтелектуальної власності. Правда, розмір цієї компенсації не розголошується. Також позивачі наполягають на тому, щоб було винесене судове рішення, яке забороняло б компаніям Beyond Audio і Digital Projection використовувати будь-коли імена та образи акторів у своїх цілях. Актори Роберт Де Ніро і Аль Пачіно будуть судитися з компанією Overture, прокатниками фільму "Право на вбивство", і швейцарським виробником годинників Tutima. Претензії акторів стосуються використання їхніх імен і зображень у рекламі Tutima, про яку швейцарці домовилися з Overture, повідомляє lenta.ru з посиланням на The Press Assosiation.
Зараз відбувається підвищення уваги до прав на ім'я. Останнім часом у ЗМІ з'являються повідомлення щодо можливих судових претензій з боку відомих спортсменів, політиків, акторів до суб'єктів, які здійснюють господарську діяльність.
Слід враховувати, що чинний цивільний кодекс України допускає можливість використання імені фізичної особи без її згоди. Таке використання можливе:
· з метою висвітлення діяльності фізичної особи або діяльності організації, в якій вона працює чи навчається, що грунтується на відповідних документах (звіти, стенограми, протоколи, аудіо-, відеозаписи, архівні матеріали тощо) (стаття 296 ч.3 ЦК України);
· ім'я фізичної особи, яка затримана, підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, або особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, може бути використане (обнародуване) лише в разі набрання законної сили обвинувальним вироком суду щодо неї або винесення постанови у справі про адміністративне правопорушення та в інших випадках, передбачених законом (стаття 296 ч. 4 ЦК України).
Крім того, ч. 7 статті 296 передбачає, що використання початкової літери прізвища фізичної особи у засобах масової інформації, літературних творах не є порушенням її права, наприклад: відомий український боксер, чемпіон світу -К, третій Президент України - Ю.
Таким чином, суб'єктам, які займаються господарською діяльністю слід уважно ставитись до використання імені фізичної особи. Бажано укласти письмову угоду із фізичною особою для уникнення судових спорів та подальшого непорозуміння. Укладаючи договір бажано вказувати такі істотні умови як територія використання імені, спосіб використання імені, мета використання імені, гарантії правовласнику щодо його честі, гідності та ділової репутації. Під час укладання угод слід відмежовувати право на ім'я фізичної особи та право на торговельну марку (знак для товарів та послуг), оскільки використання останньої відбувається завдяки іншим договорам.
Представництво без повноважень - це той випадок, коли одна особа виступає від імені іншої особи без повноважень або без належних повноважень.
Правочин, що укладений без повноважень або з перевищенням повноважень, створює, змінює чи припиняє цивільні права та обов'язки лише в тих випадках, коли він схвалений довірителем. Особливість відносин, які виникають при цьому, полягає в тому, що дії представника набувають юридичного значення не до, а після того як вони були вчинені.
Водночас діяльність без повноважень або з перевищенням наданих повноважень може зумовити настання певних юридичних наслідків для представника. Якщо довіритель не схвалює правочин, укладений за межами повноважень, то він вважається таким, що укладений від імені і в інтересах представника. Тому саме він буде нести перед стороною за даним договором всі обов'язки і відповідати за невиконання (наприклад, представник втратить завдаток чи буде зобов'язаний повернути його в подвійному розмірі).
Представництво без повноважень - це той випадок, коли одна особа виступає від імені іншої особи без повноважень або без належних повноважень.
Правочин, що укладений без повноважень або з перевищенням повноважень, створює, змінює чи припиняє цивільні права та обов'язки лише в тих випадках, коли він схвалений довірителем. Особливість відносин, які виникають при цьому, полягає в тому, що дії представника набувають юридичного значення не до, а після того як вони були вчинені.
Водночас діяльність без повноважень або з перевищенням наданих повноважень може зумовити настання певних юридичних наслідків для представника. Якщо довіритель не схвалює правочин, укладений за межами повноважень, то він вважається таким, що укладений від імені і в інтересах представника. Тому саме він буде нести перед стороною за даним договором всі обов'язки і відповідати за невиконання (наприклад, представник втратить завдаток чи буде зобов'язаний повернути його в подвійному розмірі).
В. Орел
Немає коментарів:
Дописати коментар
Коментарі