вівторок, 2 травня 2017 р.

Світові інвестиції США


 На початку XXI ст. США зберігають лідируючі позиції в міжнародному русі капіталу як з експорту прямих інвестицій, так і по їх імпорту. У 2006 р відтік інвестицій з США досяг 217 млрд дол., що в два рази перевищує аналогічний показник Франції, яка зайняла 2-е місце після США, і становив понад 29% вивозу інвестицій всіма розвиненими країнами.

   Одним з найважливіших факторів, що сприяють експорту капіталу, на думку експертів Конференції ООН з торгівлі і розвитку (ЮНКТАД), була подальша лібералізація світової економіки. Тільки в 2005 р 93 країни внесли зміни в механізм з регулювання іноземного капіталу, які включали спрощення процедур реєстрації інвестицій, надання ТНК додаткових пільг, зниження податків, створення більшої відкритості для іноземних інвесторів. Інша важлива причина збільшення обсягу вивозу прямих зарубіжних інвестицій США були транскордонні злиття і поглинання, обсяг яких в 2006 р досяг 880 млрд дол., В тому числі сума мегаугод склала 560 млрд дол., При цьому приблизно одна третина цих угод припала на американські корпорації .
   США зберегла своє явне лідерство і за розмірами накопичених за кордоном прямих інвестицій. За 15 років (1993-2007 рр.), Незважаючи на певні коливання, їх обсяг збільшився в 5 разів і в 2007 р досяг величезної суми - 2994 млрд дол., Або 19,1% загального обсягу накопичених в світі прямих іноземних інвестицій. Для порівняння зазначимо, що частка Великобританії і Франції, які займали за цим показником друге і третє місце в світі, склала 12% і 8% відповідно.
     Географія прямих американських інвестицій дуже велика, охоплюючи 190 країн і територій. Однак основною сферою вкладання прямих капіталовкладень США залишаються розвинені держави, на які в 2007 р доводилося 71,5% всіх іноземних інвестицій США. Найбільші реципієнти американських інвестицій - Великобританія (426,4 млрд дол.), Нідерланди (412,1 млрд), Канада (250,6 млрд), Люксембург (144,2 млрд), Ірландія (117,7 млрд), Німеччина (100 , 6 млрд) і Швейцарія (94,6 млрд дол.).

   Слід також зазначити, що в своїх планах подальшої глобалізації бізнесу американські ТНК виявляють значний інтерес до інвестиційного співробітництва не тільки з великими, високорозвиненими державами, але з середньорозвиненими країнами Західної Європи і Близького Сходу (такими, зокрема, як Ірландія, Іспанія, Португалія, Ізраїль ), що не було характерним для їх діяльності в 70-80-ті роки минулого століття. Прискорене зростання їх капіталовкладень в економіку зазначених держав привело до того, що в 2007 році обсяг прямих інвестицій США в Ірландії став більше, ніж в Італії та Франції разом узятих, а в Іспанії - більше, ніж в Австрії, Норвегії та Швеції разом узятих.

    Концентрація американського капіталу в країнах-членах Організації економічного співробітництва і розвитку (ОЕСР) пояснюється не тільки історичними зв'язками з багатьма з них, наявністю сприятливого інвестиційного клімату, щодо великий ємністю і перспективами зростання ринку, високим життєвим рівнем населення, деякими специфічними особливостями ринку праці. Велике значення для американських інвесторів має наявність в цих країнах ряду переваг, зокрема розвиненої інфраструктури, існування широкої маркетингової мережі, таких «невидимих» факторів, як лояльне ставлення до зростання капіталу фізичних і юридичних осіб, підприємницька етика, активна інноваційна діяльність та ін. Сукупність всіх цих умов і пояснює інтерес американських інвесторів до розвинених країн.

   Частка країн, що розвиваються становить 26,5% всіх іноземних інвестицій США (в порівнянні з 23% в 1987 р). За цим показником США також займають лідируючі показники серед розвинених країн - провідних експортерів капіталу, в загальному обсязі накопичених іноземних інвестицій яких питома вага країн, що розвиваються становить 18-22%.

   Протягом 80-х - першої половини 90-х років ХХ століття обсяг прямих інвестицій США в цій групі країн зберігався приблизно на одному рівні. Однак в кінці 90-х років - початку поточного десятиліття американські ТНК стали проявляти до них більший інтерес. Це виразилося в збільшенні припливу їх інвестицій в даний регіон: з 5,5 млрд дол. В 1982 р до 52,2 млрд дол. В 2006 р, що сприяло збільшенню частки країн, що розвиваються в загальному обсязі накопичених інвестицій США за кордоном.
   Таке явище було в значній мірі пов'язано з тим, що багато країн здійснили заходи щодо лібералізації інвестиційної сфери, що включали висновок з США угод про взаємний захист і заохочення інвестицій, договорів про скасування подвійного оподаткування, і зробили кроки зі зміни макроекономічної політики.
   Прямі інвестиції США розподілялися в регіонах світу, що розвиваються в такий спосіб. Найбільш великі капіталовкладення в 2006 р були сконцентровані в Латинській Америці і країнах Карибського басейну - 403,3 млрд дол., незважаючи на націоналізацію власності нафтових і газових ТНК в Еквадорі, Болівії і Венесуелі, проведену урядами цих країн в 2005-2007 рр. На частку країн Азії та Близького Сходу довелося 205,9 млрд дол. накопичених американських інвестицій і на країни Африки - 21,7 млрд долл. Одночасно в останні роки все чіткіше проявляється тенденція концентрації американських інвестицій в невеликій групі найбільш розвинених з цих країн. У 2006 р на частку 10 з них довелося 70,8% накопичених прямих інвестицій США в країнах, що розвиваються. Серед найбільших одержувачів інвестицій - Бермуди (108,5 млрд дол.), Мексика (84,7 млрд), Карибські острови, що належать Великобританії (80,6 млрд), Сінгапур (60,4 млрд), Гонконг (Сянган) (38, 1 млрд) і Бразилія (32,6 млрд дол.). Новою сферою докладання капіталу США є країни з перехідною економікою. У ці країни американські ТНК стали вкладати капітали в основному в першій половині 90-х років ХХ століття. В даний час країни Центральної та Східної Європи, включаючи Україну та інші країни-колишні республіки СРСР, займають скромне місце в міжнародному інвестиційному процесі. Загальний обсяг накопичених прямих інвестицій США в цьому регіоні склав в 2006 р 36,7 млрд дол., Або 1,5% всіх іноземних інвестицій США. При цьому велика частина американських інвестицій зосереджена в Польщі, Казахстані, Угорщині та Чехіі. Слаба активність американського капіталу в даному регіоні пояснюється, зокрема, відсутністю сприятливого інвестиційного клімату в багатьох цих країнах: наявністю застарілого виробничого обладнання, відсутністю стабільної законодавчої бази, що забезпечує ефективний захист інтересів інвесторів, незначними обсягами внутрішнього ринку. У той же час країни, в яких існує сприятливий інвестиційний клімат, історично були сферою інтересів ТНК Західної Європи, які і зараз є основними інвесторами в таких державах, як Угорщина, Чехія, Румунія, Словаччина, Болгарія. Можна, однак, припустити, що посиленню конкуренції на світових ринках капіталу і поліпшенняю економічного становища в Центральній і Східній Європі будуть сприяти зміни інвестиційної політики США в цьому регіоні. 
    За останні десятиліття змінилася галузева структура американських інвестицій за кордоном. Якщо в 70-80-ті роки переважали капіталовкладення в галузі обробної промисловості, то в 90-і роки і поточному десятилітті велика частина американських інвестицій спрямовується в сферу послуг, головним чином в держави, економіка яких характеризується підвищенням рівня життя населення і збільшенням попиту на різні послуги. В 2006 року на сферу послуг припало близько 72% всіх капіталовкладень США, накопичених за кордоном за 17 років (1990-2006 рр.) Прямі американські інвестиції в цю сферу збільшилися в 9 разів і склали 1714,8 млрд дол., в тому числі в фінансові та страхові послуги - 484,8 млрд дол., оптову торгівлю - 164 млрд , в інформаційні послуги - 74,4 млрд, у банківську сферу - 67,5 млрд, в науково-технічні послуги - 57,4 млрд долл. Найбільш швидко ростуть такі інвестиції в розвинених країнах, на які припадає 65,3% американських капіталовкладень в цій галузі. Найбільшими одержувачами інвестицій в сфері послуг є Великобританія (149 млрд дол.), Канада (127,6 млрд), Німеччина (125 млрд), Нідерланди (104,8 млрд) і Люксембург (90,2 млрд дол.). Зростає інтерес американських компаній до цієї сфери і в країнах, що розвиваються: на них припадає близько 35% американських прямих інвестицій в сферу послуг, а їх найбільшими одержувачами стали Бермуди (83,5 млрд дол.), Карибські острови, що належать Великобританії (49,2 млрд), Сінгапур (44,1 млрд) і Мексика (40,3 млрд дол.). Збільшення вкладень в сферу послуг країн, що розвиваються, особливо в ті з них, де розташовані офшорні центри, пояснюється використанням їх фінансових, податкових та інших пільг не стільки для збільшення тут обсягу своїх операцій в секторі послуг, скільки для підвищення конкурентоспроможності банківських та інших операцій американських ТНК в розвинених країнах. 2-е місце за обсягом американських зарубіжних інвестицій в галузевому розрізі займає обробна промисловість, на яку в 2006 р доводилося 21,1% загального обсягу іноземних допіталовложеній США. Основна їх частина розміщена в наукомістких галузях економіки, таких як хімічна, електронна і електротехнічна промисловість, виробництво транспортних засобів та промислового обладнання. Головной сферою докладання капіталу американських ТНК в цій області є розвинені країни. Їх частка швидко зростає (з 49,9% в 1975 р до 76,2% у 2006 році) при одночасному скороченні частки країн, що розвиваються (з 40,7% до 23,2% відповідно). Найбільші обсяги американських інвестицій зосереджені в обробній промисловості таких розвинених держав, як Канада (87,5 млрд дол.), Великобританія (61,4 млрд), Нідерланди (33,1 млрд), Франція (25,8 млрд) і Німеччина (26,1 млрд дол.) У країнах, що розвиваються, як уже зазначалося, частка обробної промисловості в прямих американських інвестиціях скоротилася, проте цей процес надзвичайно варіюється по країнах і регіонах. В окремих країнах Латинської Америки і Південно-Східної Азії цей показник вище, ніж в розвинених країнах, і досягав 40-45%. Основними одержувачами інвестицій США в обробну промисловість в групі країн, що розвиваються є Мексика (25,5 млрд дол.), Бразилія (16,3 млрд), Сінгапур (9,1 млрд), Венесуела і Тайвань (по 4,9 млрд) і Малайзія (4,8 млрд дол.). В першу чергу це пов'язано з розширенням виробничої діяльності американських ТНК, починаючи з 1960-1970 рр. ХХ століття, і з політикою створення «експортних платформ» в ряді ключових країн «третього світу». Американські інвестиції в видобувні галузі економіки зарубіжних країн в останні два десятиліття різко скоротилися, за винятком нафтової промисловості. Їх частка в загальному обсязі прямих іноземних інвестицій США в 2006 р склала 5,7%, або 136,1 млрд дол., В тому числі в нафтову промисловість було вкладено 97,7 млрд дол. Основні капіталовкладення США в видобувну галузь припадали на розвинуті країни: Канаду (38 млрд дол.), Австралію (10,6 млрд), Великобританію (7,6 млрд) і Нідерланди (3,4 млрд дол.). У той же час в країни ОПЕК було вкладено 18,5 млрд дол., Або 19% всіх американських інвестицій в нафтову промисловість за кордоном. В цілому слід зазначити, що зберігається диференціація в зарубіжній діяльності американського капіталу, спрямована на участь в найрізноманітніших галузях економіки - від традиційних до новітніх. Цей процес накладає відбиток на всю інвестиційну діяльність американських компаній за кордоном, що проявляється в більш масштабному і комплексному характері їх операцій, в модернізації традиційних і застосуванні нових форм і методів цієї діяльності. Розширення участі США в міжнародному інвестуванні призвело до утворення за кордоном економічного простору, який в науковій літературі називають «другою економікою». За своїм виробничим, науково-технічним і фінансовим потенціалом вона перевершує аналогічні сфери господарювання інших основних експортерів капіталу - Західної Європи і Японії. В рамках «другої економіки» зосереджено понад 20% виробничих потужностей США. У 2007 р на контрольованих американським капіталом закордонних підприємствах було зайнято 11,7 млн ​​чоловік, активи зарубіжних компаній США перевищували 14,4 трлн дол., А дохід цих підприємств становив 844,7 млрд дол. Американські прямі інвестиції, вкладені в реальний сектор економіки приймаючих країн на тривалий термін, здійснювали позитивний вплив на відтворювальний процес цих країн, розвиток економіки і створення нових робочих місць. Збільшення масштабів інвестиційного процесу, галузева і географічна диверсифікація зарубіжних інвестицій, використання нових організаційних форм і методів перетворює американські компанії в глобальних господарюючих суб'єктів, що визначають напрямок розвитку різних сегментів світового господарства.
Підготував Д. Трапненко

Немає коментарів:

Дописати коментар

Коментарі