середа, 14 вересня 2016 р.

Конституційний Суд України: імплементація конституційних змін

Центр політико-правових реформ та Реанімаційний Пакет Реформ за підтримки спільного проекту Європейського Союзу та Ради Європи «Консолідація розробки реформ у сфері юстиції в Україні» провели круглий стілі на тему: «Конституційний Суд України: імплементація конституційних змін»,
Під час круглого столу відбулась
експертна дискусія щодо імплементації конституційних змін від 2 червня 2016 року з метою формування державної інституції, здатної виконати високе завдання – забезпечити верховенство Конституції в Україні.

В числі інших також було обговорене питання порядку проведення конкурсу на посаду судді Конституційного Суду України та процедури реалізації нового повноваження КСУ  – розгляд конституційних скарг.

В обговоренні взяли участь судді Конституційного Суду, народні депутати України, представники Адміністрації Президента України, члени Ради з питань судової реформи, представники Міністерства юстиції, Вищої ради юстиції,  активна науково-експертна спільнота.

Спікери:

Володимир Мойсик, суддя Конституційного Суду України
Костянтин Красовський, Керівник Головного департаменту правової політики Адміністрації Президента України
Володимир Шаповал, головний експерт групи «конституційна реформа» Реанімаційного пакету реформ, суддя Конституційного Суду України у відставці
Сергій Головатий, член робочої групи з напрацювання нової редакції Закону «Про Конституційний Суд України» Ради з питань судової реформи
Константін Варджелашвілі, заступник Голови Конституційного Суду Грузії, колишній член Венеційської комісії РЄ
Андрас Варга, суддя Конституційного Суду Угорщини, член Венеційської комісії РЄ
Робочі мови: українська та англійська

За словами Миколи Оніщука, ректора Національної школи суддів України, доктора юридичних наук, запропоновані законодавчі зміни носять фундаментальний характер та передбачають запровадження конституційної скарги як додаткового механізму захисту прав і свобод громадян, зміну повноважень Конституційного Суду України, новий порядок формування Конституційного Суду України в частині, яка стосуються добору кандидатів на посаду суддів КСУ і запровадження прозорих конкурсних процедур. «Ми маємо можливість методологічно переглянути саму місію конституційного судочинства, механізми, порядок, процедури його здійснення», - наголосив пан Оніщук.

Відповідно до пропозицій робочої групи, всі 18 суддів Конституційного суду формуватимуть Велику палату. В складі Конституційного Суду будуть створені два Сенати по 9 суддів. Сенат розглядатиме питання щодо відповідності Конституції України (конституційності) законів України чи їх окремих положень за конституційною скаргою особи. Суб’єктами подання конституційної скарги виступатимуть фізичні особи і юридичні особи приватного права.

Президент та з'їзд суддів, які відповідно змін до Конституції в частині правосуддя де-юре призначатимуть суддів Конституційного суду, мають змогу ігнорувати відібрані конкурсною комісією кандидатури. Про це на круглому столі "Конституційний Суд України: імплементація конституційних змін" заявив директор з наукового розвитку Центру політико-правових реформ Микола Хавронюк, коментуючи напрацьований закон про Конституційний суд.

Конституційний суд в деяких положеннях керуватиметься регламентом Верховного суду, а також за умови нестачі голосів для рішення "голова суду може організувати сім голосів для того, щоб ухвалити "інші акти", як зазначено в тексті, і замінити певні положення регламенту".
Також Хавронюк говорить, що в новій редакції закону залишається "зручний" розподіл справ, що контролюються головою суду.

"В голови суду прописані такі повноваження, ніби він не голова суду, а командир батальйону і судді мають йому підкорюватися", - говорить експрерт.

І наостанок, критикує певні положення щодо Конституційної скарги, ідеєю якою було, щоб всі, конституційні права кого були порушені в судах загальної юрисдикції могли відстояти їх в КС. Проте, виявляється, скаргу можуть невмотивовано відхилити:

"Троє суддів можуть відмовити у відкритті провадження і ця відмова буде остаточною. Не всі підстави для такої відмови є конкретними, вживаються слова: "неприйнятність" та " невідповідність вимоги", - додає експерт.

Член робочої групи з напрацювання нової редакції Закону "Про Конституційний Суд України" Ради з питань судової реформи Сергій Головатий говорить, що проект представлений на круглому столі датований 5 вересня, і за тиждень усунено майже всі проблемні пункти, окрім пункту про конкурсну комісію. 
Він говорить, що дійшли до того, що кожний об`єкт, а саме адміністрація президента, парламент та суди загальної юрисдикції створюють конкурсну кормісію самостійно, оскільки перший приймає рішення щодо суддів одноосібно, а інші колективно. 

" До комісії висуваються такі вимоги: вона має не менш, ніж на половину формуватися з авторитетних вчених, а також мають право брати участь судді у відставці. Комісія у ВР встановлюється додаткова можливість, що там має бути принаймні по 1 члену від депутатських фракцій. Визначаються по 3 кандидати на 1 посаду і подаються суб`єкту і вже з них парламент обирає бюлетенями, з`їзд суддів таємним голосуванням, і Президент, відповідно одноосібно", - пояснив Головатий. 

Додамо, 30 серпня в силу вступлять "Зміни до Конституції щодо правосуддя", які парламентарі ухвалили на минулій сесії Верховної Ради.

Олександр Майстренко

Немає коментарів:

Дописати коментар

Коментарі