середа, 2 березня 2016 р.

Павло Погиба став новим головою київського відділення Асоціації платників податків України


Відбулися позачергові звітно-виборні Загальні збори ВГО «Асоціація платників податків України». Метою зборів було створення нової команди, здатної дієво сприяти розвитку нової податкової політики, податкової культури суспільства та розвитку економіки України в цілому. Головною кадровою зміною стало переобрання одноголосним рішенням Голови ТВ ВГО АППУ в м.Києві. Ним став столичний бізнесмен Павло Погиба.

«Я – киянин, давно займаюся бізнесом, і тому знаю всі проблеми зсередини, - сказав Павло Павлович у своєму вітальному слові. - Сьогодні в першу чергу потрібно налагоджувати діалог з владою і представниками виконавчих органів, адже часто саме від них залежить, як швидко підприємець отримає дозвільні документи і чи будуть йому заважати займатися улюбленою справою. Звичайно, на всеукраїнському рівні сьогодні просто необхідно робити наше податкове законодавство більш ліберальним, щоб бізнес виходив з тіні, міг спокійно працювати і розвиватися. Над цим ми і плануємо працювати найближчим часом.

Розвиток бізнес середовища безпосередньо залежить від інвестиційного клімату в країні. Але сьогодні Україна переживає, напевно, найгірші часи за всю її історію. Навіть пережили кризу 2008 року підприємці в шоці від сьогоднішніх правил гри на українському ринку.

Судіть самі, більше 80% українських підприємців вважають жахливим інвестиційний клімат в Україні. А якщо немає інвестицій, якщо немає відкритих міжнародних ринків для вітчизняних підприємців, немає і розвитку бізнесу.

Так, на початку року набула чинності угода з ЄС про зону вільної торгівлі, але воно працює тільки в одну сторону - в сторону України. Документ сильно обмежує можливості наших компаній виходити на ринки Заходу. У той час як європейські компанії з легкістю прийдуть до нас і почнуть видавлювати вітчизняні компанії з ринку.

Внутрішні умови для бізнесу нічим не краще. Захмарні податки для малого та середнього бізнесу, постійні перевірки контролюючих органів, сотні дозвільних документів. Вдумайтеся тільки: число ліцензійних видів діяльності в сфері будівництва в Україні обчислюється сотнями. Для порівняння в Польщі в цій сфері в ліцензіях потребують тільки 6 видів діяльності. І як в таких умовах можна успішно вести бізнес? Як результат, в Україні щомісяця закривається більше компаній, ніж реєструється. Частина просто йде в «тінь», а частина не в силах витримати такі умови і ліквідується.

З горем навпіл на плаву ще тримається малий бізнес. Однак дрібні підприємці теж незадоволені відсутністю реформ у податковому і контролюючому секторі. Все в цілому змушує малий бізнес йти «в тінь» через що бюджет країни недоотримує мільярди гривень. Рівень тіньової економіки у нас оцінюється від 50 до 70%.

У розвинених країнах малий і середній бізнес забезпечують половину внутрішнього валового продукту. Наприклад, в Європі в сукупності на малих і середніх підприємствах працює 68% зайнятого населення, і вони виробляють 58% ВВП. А в Італії на частку малого і середнього бізнесу доводиться 95% від доходу держави. У нас лише 5-6%.

Постійні зміни Податкового кодексу, нерозвиненість механізмів підтримки малого підприємництва не дозволяють бізнес-сегменту реалізовувати свій потенціал в повній мірі. Якщо західний світ активно переймає «японську модель» взаємодії між малим і великим бізнесом, коли навколо чи не кожного великого підприємства створюється безліч дрібних фірм і компаній, які є його постачальниками та підрядниками, то в Україні така модель взаємодії не має шансів на існування. В результаті, маємо ситуацію, при якій внесок малого бізнесу в економіку країни оцінюється в 5% ВВП. Хоча, за фактом, ці показники можна було б збільшити в рази.

Ведення малого бізнесу в Україні поєднано з низкою значних фінансових витрат. Перше, з чим стикається підприємець, - це висока вартість оренди приміщень (офісних, торгових, складських), особливо в Києві та інших великих містах України, а також завищені тарифи на комунальні послуги. Фінансовий тягар орендної оплати та оплати комунальних послуг б'є по малому бізнесу набагато сильніше, ніж податкові ставки.

Недоступність грошей і надзвичайна дорожнеча кредитних ресурсів. Кредитні ставки для бізнесу зашкалюють за 25-30% і, відповідно, дозволити собі їх можуть тільки високорентабельні підприємства. Багато банківських установ неохоче і вкрай рідко кредитують малий бізнес, ставлячись з підвищеною увагою до позичальників. Так що тут говорити, якщо в сьогоднішній ситуації банкам би самим утриматися на плаву. Тільки за 2014-2015 роки Нацбанк ліквідував понад 60 банків. І, як показує практика, не збирається зупинятися на досягнутому.

Крім того, на бізнес впливають і об'єктивні чинники: низька купівельна спроможність населення, зміна пріоритетів поведінки споживачів і, як наслідок, зниження обсягів продажів. У вітчизняного покупця мало грошей, він не хоче з ними розлучатися, і все частіше орієнтується на зниження витрат: знижки, розпродажі, дешевший товар, більш тривале використання товару. Але розпродажі та знижки можуть дозволити собі тільки великі гравці на ринку. Для малих підприємств ці маркетингові інструменти малодоступні. В результаті торговий сегмент ринку монополізується, при тому, що в торгівлі і послуги в Україні зайняті 64% приватних підприємців.

Щоб бізнес ефективно працював, справно платив податки, потрібно позбавити країну від різного роду податків - прибуткових, єдиних податків і т.д. Все це веде до корупції і тільки відволікає бізнес від роботи. Чого тільки варта прагнення зберегти ПДВ, який вигідний виключно олігархічним монополіям.

Щоб в нашій країні бізнес міг себе почувати більш комфортно, необхідно провести ліберальну податкову реформу. Тоді самі підприємці захочуть працювати легально, спокійно, без остраху бути захопленими контролюючими службами. Сьогодні ж багато хто йде на цей ризик, адже вести справи відкрито і легально вони просто не мають можливості. Після сплати всіх податків залишається тільки закрити бізнес і все.

Світову практику ліберальної податкової системи можна було б ввести і в Україні. В якості експерименту можна провести пілотний проект, скажімо в Києві, і запровадити єдиний податок для всіх видів підприємницької діяльності. Він, наприклад, становитиме 6% від загального обороту угоди. Якщо це спрацює, поступово впроваджувати по всій Україні.

Крім того, потрібно прийняти мораторій на всі фіскальні перевірки протягом 5 років і максимально спростити дозвільну систему, залишивши за нею тільки декларативну і формальну функцію. Будь-який українець повинен отримувати 90% всіх дозволів в автоматичному режимі, без контакту з чиновником. Це принесе мільярди гривень в казну держави, і дасть можливість малому і середньому бізнесу працювати і розвиватися.

Влада чудово знає про проблеми. Адже головним показником ефективності бізнесу в Україні є наповнення бюджету. А при рівні тіньової економіки у нас - його просто немає звідки наповнювати. Але влада, як мантру, весь час повторює, що вся справа у війні на Сході країни. Але якщо влада і далі буде це повторювати, а процес реформ йти тими темпами, як зараз, то коли Україна збирається виходити з цієї кризи?

За останні два роки - економіка показала мінус 25% ВВП. Це катастрофа. По-іншому це назвати неможливо. Є прогнози, що в поточному році Україна наростить на 1-2% свій ВВП. Але ж 1-2% - це нуль. Ми сидимо в ямі. Для того щоб Україна почала наздоганяти не Німеччина і Францію, а хоча б Польщу, потрібно рости двозначними темпами.

Ще однією проблемою, яка заважає розвитку бізнесу і фактично в останні два роки його знищує - це девальвація гривні. За останні два роки гривня девальвувала на більш ніж 190%, що є найбільшим показником в Європі і СНД. До того ж, на успіх бізнесу впливає корупція в державних органах влади.

Держава обов'язково має вийти на діалог з платниками податків. У цьому діалозі не повинно бути місця ні конфронтації, ні популізму. Навпаки, ми повинні конструктивно вирішувати проблеми через переговори і пошук взаємоприйнятних рішень.

Ми повинні спільно працювати над поліпшенням податкового законодавства, модернізацією конкурентоспроможності вітчизняних компаній, створенням інвестиційного клімату. Все це, безсумнівно, дозволить створити в країні більш комфортну ділове середовище. Дасть нові імпульси для розвитку економіки і дозволить бізнесу реалізувати весь свій потенціал. Адже саме бізнес вносить величезний внесок до бюджету країни, тому має право вимагати уваги до себе і захисту на законодавчому рівні.

Але все це неможливо зробити, якщо влада і далі залишиться закритою для представників бізнесу. Ми продовжимо налагоджувати діалог з представниками законодавчих і виконавчих органів влади, щоб забезпечити для бізнесу безпечну і комфортну роботу в Україні.

Податкова система не зазнала кардинальних змін. Сьогодні, як і раніше, виплатити всі існуючі податки можуть дуже небагато. Тому, в першу чергу, ми будемо і далі вимагати зниження податкового тиску на підприємців, на законодавчому рівні.

Асоціація буде працювати над тим, щоб вивести державу на діалог і спільно працювати над поліпшенням податкового законодавства, модернізацією конкурентоспроможності вітчизняних компаній, створенням інвестиційного клімату. Все це дозволить створити в країні більш комфортну ділове середовище. Дасть нові імпульси для розвитку економіки і дозволить бізнесу реалізувати весь свій потенціал. Успіх реалізації всіх завдань, які сьогодні стоять перед нами, в однаковій мірі залежить від зусиль усіх учасників ділового ринку України,"- ось що сказав Павло Погиба.

Його підтримав Президент ВГО АППУ Грігол Катамадзе: «Того, як почувається сьогодні малий та середній бізнес, я не побажаю ворогу. На превеликий жаль, сьогодні виконавча влада взагалі перестала думати про малий та середній бізнес, на який, власне, спирається держава. Більшість членів нашої Асоціації – це представники малого та середнього бізнесу, підприємці, і ми чуємо від них з усіх регіонів багато питань. Не дивлячись на те, що в кінці грудня 2015 року у податковому законодавстві пройшло багато змін, і не дивлячись на те, що ще два роки тому анонсувалось, що будемо йти шляхом лібералізації економіки, але віз і нині там. Таке враження, що малий та середній бізнес живе своїм життям, а держава – своїм.

Навантаження на заробітну плату до змін у податковому законодавстві складало 57-65%. Начебто після змін стало легше, це навантаження знизилося до 42%. Але це також не той відсоток, який виведе бізнес із тіні й дасть можливість роботодавцю платити «білу» зарплатню «без конвертів». 

Бізнес хоче чесно платити податки. Але, заплативши податки, бізнес хоче бачити результат у вигляді хороших доріг, системи освіти, медицини і т.д.

На жаль, виконавча влада про податки та зміни у податковому законодавстві згадує напередодні прийняття бюджету на новий рік, - поспіхом, у кінці року. Але ми не хочемо чекати грудня, ми пропонуємо те, що треба змінювати і ми наполягаємо на тому, що треба абсолютно нове податкове законодавство. Наша принципова позиція, як найбільшої бізнес-асоціації, - щоб нове податкове законодавство було максимально ліберальним, зрозумілим та прозорим для всіх Це дасть можливість стимулювання економіки. 

Людмила Демченко
На Зборах були присутні близько 200 представників великого і середнього бізнесу м. Києва. До присутніх звернулася з промовою начальник Головного управління ДФС м. Києва Людмили Демченко, яка була почесним гостем заходу: «У нас має бути відкритий зворотній зв'язок. Коли вам говорять про те, що при перевірці має бути якийсь закритий акт з якимись нарахуваннями, не вірте цьому. Є чітка встановлена задача кожному ревізору, і якщо ревізор відзначається професійними якостями, якщо дійсно ми не бачимо ніяких порушень у вас на підприємстві, тоді ми з гордістю закриємо довідку і ніяких проблем не буде».

Людмила Дмитрівна запевнила, що кожен з присутніх може по будь-якій інформації звернутися до неї особисто: «Щосереди з 12.00 до 13.00 я проводжу скайп - годину. Якщо є будь-які питання, звертайтеся, бо це важливо». 

За матеріалами зборів
Олександр Майстренко

Немає коментарів:

Дописати коментар

Коментарі