Підвищувати рівень підготовки офіцерів ЗСУ

Введення в стрій молодих офіцерів і підготовка офіцерів для призначення на вищі посади ніколи не були простими завданнями

Планувати бойове застосування високоточних ракет, готувати дані, розробляти польотні завдання, пілотувати сучасний бойовий літак (вертоліт) зможуть не просто офіцери з високим загальнонауковим і військово-теоретичним рівнем знань, а ті, які мають знання, уміння і навички, достатні для виконання посадових обов'язків, пов'язаних з бойовим застосуванням самої передової військової техніки та озброєння, створених на основі досягнень науки і техніки світового рівня.

Військові конфлікти на рубежі XX і XXI століть, показали, що високоточна зброя і безпілотні літальні апарати ставали одним з факторів досягнення успіху вже в початкових періодах воєн. А військово-політичне керівництво країн, що володіють ними, отримують одночасно і інструмент силового тиску, і додаткову неядерну складову в системі стратегічного стримування потенційного противника.

Роботи зі створення перспективних зразків високоточної зброї (ВТЗ) і безпілотних літальних апаратів (БЛА) нового покоління ведуться з використанням сучасних інформаційних технологій. Для ефективної реалізації бойових властивостей високоточних засобів ураження передбачено комплексування та інформаційно-технічне їх поєднання з перспективними засобами розвідки, РЕБ і автоматизованого управління військами. При цьому утворюються бойові системи з ВТЗ, що функціонують у режимі реального часу. В цілому кардинально змінюється характер вогневого ураження противника, а значить, і зміст збройного протиборства.

Усі завдання бойового застосування та експлуатації ВТЗ і БЛА сьогодні вирішуються за допомогою декількох взаємодіючих систем автоматизації. Поряд з АСУ це комплекси планування бойового застосування сил з ВТЗ і БЛА, підготовки даних і формування бойових завдань для носіїв ВВС, пускових систем ВМФ і Сухопутних військ, розрахунку польотних завдань ВТЗ і БЛА. Автоматизується все більша кількість розрахункових, моделюючих та прогнозних завдань. Цим, в першу чергу викликана необхідність глибоких змін у системі професійної підготовки персоналу органів військового управління (ОВУ) і частин бойового застосування ВТЗ і БЛА.

Вищесказане підтверджується досвідом бойових дій ЗС США і НАТО останніх десятиліть. Реалізація високого потенціалу ВТЗ в повному обсязі була обумовлена ​​кваліфікацією посадових осіб органів управління військами і зброєю. Для ефективного використання інформаційних технологій на всіх етапах підготовки ВТЗ і БЛА до бойового застосування потрібно залучення фахівців з інформатики, геоінформатики, обчислювальній техніці і дешифровщиков.

Таким чином, командувачі, командири, офіцери штабів зобов'язані володіти теорією, володіти досвідом планування застосування та управління високоточними ударними засобами. Також їм необхідні стійкі знання інформаційних технологій, тверді вміння та навички використання спеціального програмного забезпечення (ВПЗ) різнорідних автоматизованих систем.

А складність і технологічність сучасних високоточних систем ураження, розвідки РЕБ, управління і зв'язку вимагають наявності спеціальної системи підготовки висококласних фахівців, здатних вирішувати всі завдання з експлуатації та бойового застосування сил і засобів ВТЗ повітряного, морського і наземного базування. І ця система повинна бути складовою частиною перспективної системи підготовки офіцерських кадрів для ЗС України нового зразку, а її програми, методичні та навчальні засоби відповідати параметрам для вищих навчальних закладів МО України.

Потрібно, щоб вітчизняні БПЛА, порівнянні за тактико-технічними характеристиками з «Глобал Хок», з'явилися в українських ВПС в максимально стислі терміни.

Первинну базову підготовку за деякими високотехнологічним спеціальностями (експлуатація ракетної техніки, картографія, обчислювальні системи, інженери-програмісти, геоінформатика) майбутні офіцери повинні придбавати у вищих військових навчальних закладах країни а також у провідних цивільних вузах з подальшою спеціалізацією в вузах МО України.

Експлуатація високоточної зброї вимагає чималих навичок і вмінь

На першому рівні (бакалаврат) навчальні програми підготовки офіцерів для експлуатації та бойового застосування високоточних систем ураження (за деякими спеціальностями і на другому рівні - спеціалитет) повинні містити теорію застосування сучасних і перспективних ударних, розвідувальних комплексів, засобів РЕБ. Тут мова про офіцерів стартових розрахунків ракетних комплексів, авіаційних екіпажів, які застосовують ВТЗ, офіцерів пунктів підготовки польотних завдань (фахівців з картографії та геоінформатики, інженерів-програмістів, фахівців з супроводу та тестування програмного забезпечення та ін.), А також підрозділів технічного забезпечення ракетних комплексів повітряного, морського і наземного базування, авіаційних розвідувальних систем і комплексів РЕБ.

Основні знання та вміння в питаннях планування бойового застосування та підготовки даних для розробки польотних завдань сучасним і перспективним ударним, розвідувальним комплексам, засобам РЕБ офіцери повинні отримувати на третьому рівні вищої професійної освіти (магістратура) у військових академіях.

Питання планування і застосування сучасних і перспективних ударних комплексів, засобів розвідки і РЕБ повинні знайти відображення в навчальних програмах тих офіцерів, які призначені для служби на командних і штабних посадах оперативного, оперативно-стратегічного та стратегічного рівнів. Саме вони в якості осіб оперативних розрахунків будуть здійснювати планування операції в цілому, вогневого ураження противника, бойового застосування ВТЗ, а також підготовку даних цілевказівок і для розробки польотних завдань ударним, розвідувальним комплексам, засобам РЕБ. А вміння та навички, необхідні для планування бойового застосування та підготовки польотних завдань ВТЗ, повинні набуватись в ході оперативної та бойової підготовки.

Основні проблеми навчання фахівців планування та бойового застосування сучасних і перспективних високоточних систем ураження, розвідки РЕБ, управління і зв'язку та можливі шляхи їх рішення можуть бути згруповані в наступному вигляді.

Перша група - організація отримання базової освіти фахівцями, призначається для призначення на первинні офіцерські посади.

Друга група - отримання офіцерами третього рівня базової освіти (магістратура).

Третя група - проблеми, що виникають при підвищенні професійного рівня офіцерів у ході оперативної та бойової підготовки військ.

Інша відмінна риса підготовки українських офіцерів - універсальність. Випускник повинен бути здатний виконувати обов'язки не тільки з первинної спеціальності. Обсяг отриманих у вузі знань, умінь і навичок дозволить йому швидко освоювати родинні військові спеціальності і виконувати обов'язки по вищестоящим посадам до рівня командира батальйону без додаткової підготовки.

Планувати бойове застосування високоточних ракет, готувати дані, розробляти польотні завдання, пілотувати сучасний бойовий літак (вертоліт) зможуть не просто офіцери з високим загальнонауковим і військово-теоретичним рівнем знань, а  ті, які мають знання, уміння і навички, достатні для виконання посадових обов'язків, пов'язаних з бойовим застосуванням самої передової військової техніки та озброєння, створених на основі досягнень науки і техніки світового рівня.

Тому для досягнення такого рівня знань, умінь і навичок випускників вузів необхідно вже зараз передбачити проведення комплексу організаційних заходів:

- чітко визначити перелік вузів за видами і родами військ ЗС України, відповідальних за підготовку фахівців із застосування такого класу зброї, як ВТЗ, включити до переліків професійних компетенцій випускників профільних вузів знання, уміння і навички з бойового застосування та експлуатації конкретних класів і типів ВТО;

- передбачити цільове уточнення змісту напрямків, профілів підготовки та спеціальностей офіцерів - випускників профільних вузів (у тому числі і цивільних) з підготовки фахівців для застосування ВТЗ, а також кваліфікаційних вимог, які пред'являються до них;

- оснастити вузи, відповідальні за підготовку фахівців з експлуатації та бойового застосування високоточних засобів ураження, розвідки РЕБ, управління і зв'язку, новітніми зразками високоточних засобів ураження, іншого озброєння і військової техніки, сучасної навчально-матеріальної і лабораторною базою;

- впровадити передові навчальні технології і сучасні комп'ютеризовані навчальні системи, що дозволяють поєднати передову модель навчання - програмоване навчання з досягненнями сучасних інформаційних технологій;

- організувати щорічні навчальні збори з підвищення професійного рівня викладачів профільних вузів на базі з'єднань і частин, озброєних ВТЗ повітряного, морського, наземного базування, і підприємств військово-промислового комплексу;

- передбачити навчальними програмами проведення щорічного військового стажування курсантів у з'єднаннях і частинах, які мають на озброєнні високоточні засоби ураження і засоби розвідки, прирівнявши захист виконання плану стажування до курсового іспиту.

Проблеми другої групи очікуються при отриманні третього рівня базової освіти (магістр) офіцерами, призначеними для призначення на керівні і штабні посади в органів військового управління, або при отриманні додаткової професійної освіти при призначенні на вищу посаду. Головна з них викликається встановленим у навчальних програмах вищих військових учбових закладів співвідношенням обсягів базової та спеціальної підготовки, рівним 80 і 20 відсотків відповідно.

Базовими і системоутворюючими елементами для професійного становлення та діяльності командирів та інших офіцерів - організаторів і керівників бою, битви або операції є вміння приймати рішення на бій (операцію), планувати їх проведення і вогневе ураження противника з застосуванням сучасних систем зброї, управляти військами на війні, а не в мирний час.

Це обумовлено призначенням Збройних Сил і відповідно має стати головним завданням системи військової освіти. А головний принцип військового навчання повинен бути наступним: вчити тому, що потрібно на війні.

Навчальні програми з підготовки вищих офіцерів і генералів ЗС України повинні бути спрямовані на навчання в першу чергу методикам оцінки обстановки в інтересах застосування високоточних засобів ураження в операції (діях зі стратегічного стримування противника) і стану інформаційного забезпечення угруповань високоточних засобів ураження, визначення потрібного їх складу і сил забезпечення.

Важливими критеріями оцінки професійного рівня офіцера є його вміння виробити задум і прийняти рішення на операцію, бойове застосування ударних і розвідувальних комплексів, засобів РЕБ; здійснити безпосереднє і детальне планування їх застосування та забезпечення; розробити документи плану операції в частині застосування сил і засобів ВТЗ; підготувати та довести частинам бойові накази на застосування ВТЗ в операції; підготувати на штабних засобах автоматизації вихідні дані для розрахунку польотних завдань (ПЗ) засобам ВТЗ.

Це тільки частина обов'язків посадових осіб ЗС України при організації та веденні операції, що стосується підготовки та застосування сил і засобів ВТЗ, розвідки і РЕБ.

Військами (силами) не можуть керувати високоосвічені за ринковими поняттями командири, але неуки у військовій справі і особливо в питаннях застосування сучасних і перспективних засобів збройної боротьби.

Хто буде вчити виконувати конкретну посаду? Професійно навчати зможе тільки той, хто сам пройшов через неї, знає її нюанси. Де їх взяти? Тим більше що колишні офіцери Радянської армії давно вже потрапили в чорні списки нинішнього керівництва ЗС України як такі, що не розуміють сучасних тенденцій розвитку військової справи.

Висновок тут один. Якщо процес професійно-посадової підготовки офіцерів під час служби відбуватиметься так, як він задуманий в новій системі військового навчання, то призначення більшості офіцерів на вищі посади як і раніше буде відбуватися за критерієм їх професійної готовності до виконання цієї посади. А оцінка якостей офіцерів почне формуватися тільки за результатами навчання в ході оперативної та бойової підготовки. Деякі офіцери пройдуть і через короткострокові курси - скоріше для систематизації наявних професійних знань, умінь і осмислення практичного досвіду.

На перше місце виходить практичний досвід офіцера, отриманий в процесі оперативної та бойової підготовки, добре, якщо він сам був навчений правильно. Отже, необхідно створити механізм навчання, що виключає суб'єктивізм навчання та оцінки результатів навчання в ланці «безпосередній начальник - підлеглий».

Є й інші проблеми на цьому етапі навчання офіцерів. Наприклад, традиційні форми навчання (лекції, групові заняття, штабні тренування) офіцерів ЗС України, розвідки, частин бойового застосування ВТЗ в системі оперативної та бойової підготовки ЗС України стали не повною мірою відповідати сучасним вимогам, оскільки не дозволяють професійно готувати посадових осіб плануванню застосування високоточних засобів ураження, розвідки РЕБ з використанням наявних і розроблюваних засобів автоматизації.

Для якісного вирішення цих проблем потрібно.

Перше. В умовах створення нового вигляду ЗС в кожному органі військового управління, розвідки, РЕБ, частини бойового застосування ВТЗ необхідно розгорнути уніфіковану комп'ютеризовану систему навчання у складі комп'ютеризованої навчальної системи (КОС) та системи дистанційного навчання (СДО) посадових осіб, що дозволяє в ході оперативної та бойової підготовки реалізувати передові методи навчання та сучасні інформаційні технології.

Уніфіковану тому, що програмно-апаратні комплекси (коштів) УКСО МО України в цілому і входять до неї електронних навчальних підсистем (КОС та СДО) повинні в ході оперативної та бойової підготовки дозволяти навчати посадових осіб як у традиційних формах (аудиторні заняття, командно-штабні тренування, ігри, навчання), так і з використанням сучасних передових навчальних технологій.

Друге. Упор в додаткове професійну освіту при призначенні на вищу посаду доцільно робити не на поголовне пропуску всіх офіцерів через короткострокові курси в профільних вузах, а на навчанні в системах дистанційного навчання вузів МО. Але для цього необхідно розгортання у вузах МО як цих систем, так і спеціалізованих навчальних баз даних, які будуть використовуватися і в підсистемах дистанційного навчання УКСО МО України в ході оперативної та бойової підготовки військ. А курси залишити тільки для навчання претендентів на командні та штабні посади у з'єднаннях і об'єднаннях оперативного і оперативно-стратегічного рівнів, що вимагає глибокого осмислення теорії і практики військового мистецтва, осягнути які дистанційно практично нереально.

Дистанційне навчання (ДН), зародившись наприкінці XX сторіччя, в XXI столітті стало однією з найбільш перспективних систем підготовки фахівців у всьому світі. В Україні в даний час також створені технічні передумови для широкого використання дистанційного навчання в електронній формі через Інтернет з використанням систем управління навчанням.

Разом з тим абсолютно ясно, що підготовка (підвищення професійного рівня) офіцерів до застосування існуючих та перспективних високоточних засобів ураження в ході оперативної та бойової підготовки способом дистанційного навчання через Інтернет не може бути здійснена за режимним обмеженням. Тому завдання необхідно вирішити в інший інформаційно-навчальному середовищі, яку умовно можна назвати «Військовий інтернет». Програмне забезпечення для нього також має бути представлено як простими статичними HTML-сторінками, так і складними системами управління процесом навчання за типом LMS та навчальним контентом за типом LCMS, що використовуються в Інтернеті.

Впровадження в процес оперативної та бойової підготовки ОВУ, розвідки, частин бойового застосування СОТ і пунктів підготовки польотних завдань сучасних комп'ютеризованих форм і методів навчання, розробленого високопрофесійними фахівцями програмного забезпечення у вигляді електронних навчальних комплексів (електронних підручників, навчальних і методичних посібників), підвищить науковість навчання і позбавить процес навчання від суб'єктивізму (у тому числі і начальників високого рангу), посилить вплив вищих штабів на зміст і процес професійно-посадовий підготовки офіцерів, підпорядкованих ОВУ, забезпечить постійний, дієвий, об'єктивний і неупереджений контроль їх знань, умінь, навичок і в цілому - готовності до самостійного виконання посадових обов'язків і просуванню по службі.

Що собою може являти подібна уніфікована комп'ютеризована система навчання посадових осіб органів військового управління, розвідки, частин бойового застосування СОТ, пунктів підготовки польотних завдань по застосуванню високоточних засобів ураження та засобів їх забезпечення?

УКСО МО України потрібно розглядати як важливу складову частину єдиної системи навчання офіцерських кадрів. Тобто система навчання офіцерів у процесі служби повинна бути пов'язана з системою отримання вищої професійної освіти не тільки короткостроковими курсами додаткової професійної освіти, а і за допомогою електронних СДО та спеціалізованих навчальних баз даних вузів, які повинні використовуватися посадовими особами для самостійного підвищення свого теоретичного і професійного рівня в підсистемах дистанційного навчання УКСО.

Абсолютно ясно, що розгортання сучасних електронних навчальних систем у вузах МО України, в органах військового управління, розвідки, РЕБ, частинах бойового застосування СОТ і пунктах підготовки польотних завдань не може бути стихійним.

П. Король
О. Майстренко