Європейська Конвенція про захист прав людини

Основи прав людини - повага життя і гідності кожної окремої людини - присутні в більшості великих релігій і філософських вчень світу. Права людини не можна купити, заробити або отримати у спадок - їх називають "невід'ємними", тому що вони притаманні кожній людині, незалежно від раси, кольору шкіри, статі, мови, релігії, політичних або інших переконань, національного або соціального походження, майнового стану, народження або будь-яких інших обставин. 
Найкраще права людини викладаються в міжнародно-правових документах, які були узгоджені державами і в яких містяться норми прав людини. Найбільшу популярність здобула Загальна декларація прав людини, прийнята Генеральною Асамблеєю ООН в 1948 році, цей основоположний документ і в даний час має величезний вплив у всьому світі. Хоча Загальна декларація не є обов'язковим до виконання документом, багато юристів стверджують, що вона вже надбала обов'язкову юридичну силу на основі міжнародних звичаїв і практики, зважаючи на її застосування в конституціях і судах багатьох країн. 
Для більшості людей Рада Європи асоціюється з правами людини. Надихаючись положеннями Загальної декларації, Рада Європи прийняла Конвенцію про захист прав людини та основних свобод, - така її повна назва. Цей документ був відкритий для підписання в 1950 році. Три основні риси надають Конвенції особливе значення:- права і свободи кожної людини гарантовані державами, які беруть участь, або, як вони іменуються міжнародно-правовою мовою, "Договірними Сторонами";
- вперше в рамках міжнародного договору про захист прав людини був створений конкретний механізм їх захисту;
- парламенти і судові органи отримали міцну основу в області прав людини для прийняття і тлумачення законів. У недавні роки остання риса набула особливого значення зі вступом до Ради Європи нових демократичних держав Центральної та Східної Європи. ЄКПЛ та її протоколи гарантують: Право на:

    - життя, свободу і недоторканність особи;
    - справедливий судовий розгляд у цивільних і кримінальних справах;
    - участь і висунення своєї кандидатури на виборах;
    - свободу думки, совісті і релігії;
 - свободу висловлення думки (включаючи свободу засобів масової інформації);
    - майно і свободу розпоряджатися власністю;
    - свободу зібрань та об'єднань. 

Забороняються:

   - тортури і нелюдське і принизливе поводження;
    - смертна кара;
    - рабство і підневільна праця;
    - дискримінація в реалізації гарантованих конвенцією прав;
    - видворення з країни власних громадян або відмова їм у в'їзді в країну;
   - колективне видворення іноземців.Окремі громадяни і держави можуть звертатися до Європейського суду з прав людини.

Юлія Скороход