Виховна, національно-патріотична робота в підрозділах Національної гвардії і Збройних Сил України

Виховна робота в підрозділах Національної гвардії і Збройних Сил України.

Системоутворюючим фактором виховної роботи в підрозділах Національної гвардії, ЗС України є його мета. Як будь-яке системне явище, виховна робота в підрозділах Національної гвардії, ЗС України має певну таксономію цілей. Зазначена вище загальна мета обумовлює часткові цілі діяльності суб’єктів виховної роботи. Залежно від об’єктивних умов суб’єкти виховної роботи в підрозділах і з'єднаннях Національної гвардії, Збройних Силах України, які беруть участь в АТО поділяються на стратегічні, тактичні та оперативні. У цілому “дерево цілей” виховної роботи в підрозділі може мати вигляд такої структурної схеми: вершина – це загальна (стратегічна) мета (формування достатнього рівня морально-психологічного стану підрозділу для виконання завдань за призначенням); середній рівень (оперативна) – конкретизація цієї мети за зазначеними основними складовими (наприклад, інформаційно-пропагандистського забезпечення: впровадження гуманітарної політики в підрозділах ЗС України); нижній (тактичний, повсякденний) рівень – вирішення конкретних виховних завдань за окремими напрямками (наприклад, за тим же інформаційно-пропагандистським забезпеченням: формування в особового складу високих морально-психологічних якостей, готовності до свідомого виконання положень Конституції України і законів України, Військової присяги, вимог статутів ЗС України, інших нормативно-правових актів і наказів командирів; організація гуманітарної підготовки з усіма категоріями особового складу; системне суспільно-політичне, правове та військово-технічне інформування особового складу).                                       

Виховна робота в Національної гвардії, Збройних Силах України – це система організаційних, морально-психологічних, інформаційних, педагогічних, правових, культурно-просвітницьких та військово-соціальних заходів, спрямованих на формування і розвиток у воїнів професійно необхідних психологічних якостей, моральної самосвідомості, що має забезпечити високу бойову готовність, зміцнення військової дисципліни та правопорядку, згуртування військових колективів. Основними складовими виховної роботи  є:  морально-психологічне забезпечення бойової готовності підрозділу, навчально-виховного процесу (бойової підготовки); морально-психологічне забезпечення військової дисципліни та профілактика правопорушень;  інформаційно-пропагандистське забезпечення;  культурно-виховна, просвітницька робота та організація дозвілля;  військово-соціальна робота. Морально-психологічне забезпечення бойової готовності військ (сил), бойового чергування, бойової служби, оперативної та бойової підготовки, специфічної діяльності військових формувань включає комплекс організаційних, виховних та соціально-психологічних заходів, спрямованих на підтримання постійної бойової готовності органів управління, з'єднань, частин та підрозділів, реалізацію духовного і професійного потенціалу особового складу під  час виконання навчально-бойових завдань. Воно включає:  виховання у військовослужбовців відданості Українському народові, формування почуття любові до України, духовної та психологічної готовності зі зброєю захищати її незалежність і суверенітет;  створення оптимальних соціально-психологічних умов службової діяльності, забезпечення психологічної адаптації військовослужбовців відповідно до військового фаху, індивідуальних нервово-психічних особливостей, профілактична та корекційна робота з цих питань;  забезпечення взірцевості офіцерів, усього особового складу під час виконання навчально-бойових завдань та бойової служби;  роз'яснення особовому складу навчально-бойових завдань і нормативів та заходів безпеки при організації навчання (бойової підготовки) та службово-бойової діяльності;  військово-технічну пропаганду, формування у військовослужбовців впевненості у своїй зброї, дбайливого ставлення до озброєння та військової техніки;  виховання воїнів в дусі пильності стосовно охорони державної таємниці та іншої інформації з обмеженим доступом;  підвищення якості навчальних занять (занять з бойової підготовки), які проводять офіцери підрозділу;  використання усіх основних засобів виховної роботи та підвищення їх ефективності;  формування високих моральних і лідерських якостей особистості військовослужбовця;  подальший розвиток психологічної і вольової стійкості військовослужбовців;  здійснення психокорекції і безперервного супроводу службової діяльності військовослужбовців під час проходження військової служби. Морально-психологічне забезпечення військової дисципліни та профілактика правопорушень – це система організаційних, соціально-правових та виховних заходів щодо формування і розвитку у військовослужбовців особистої відповідальності за свідоме виконання вимог Конституції та законів України, військових статутів, Військової присяги, функціональних і службових обов'язків, наказів командирів і начальників, досягнення такого рівня морально-психологічного стану особового складу військ (сил), який забезпечуватиме своєчасне, повне і якісне вирішення поставлених завдань. Воно направлено на:  виховання особового складу в дусі свідомого виконання військового обов’язку, вірності Бойовому Прапору, відданості Українському народові, традиціям дружби військового товариства, любові до України;  роз’яснення особовому складу положень та вимог Конституції України і законів України, Військової присяги, військових статутів Збройних Сил України, інших нормативно-правових актів і наказів командирів (начальників), формування у військовослужбовців свідомого ставлення до виконання законів України, інших нормативно-правових актів України, розуміння необхідності та постійної потреби підтримання у підрозділах статутного порядку;  впровадження системи індивідуальної виховної роботи командирів (начальників) з підлеглими та адаптації воїнів до умов військової служби; постановку в центр уваги виховного впливу особистостей військовослужбовців і диференційоване проведення з ними індивідуальної виховної роботи;  постійне соціально-психологічне вивчення індивідуальних якостей та психологічних особливостей військовослужбовців з метою запобігання випадків загибелі, травматизму, правопорушень, усіх проявів девіантної поведінки;  забезпечення взірцевості офіцерів, прапорщиків та сержантів у військовій дисципліні, у повсякденній діяльності військової частини та поза умовами служби; уміле поєднання кожним офіцером вимогливого та справедливого ставлення до особистості військовослужбовців без приниження їх честі та гідності;  систематичне проведення заходів виховної роботи, спрямованих на успішне виконання бойових завдань;  впровадження системи індивідуальної оцінки дисциплінованості воїнів, надання методичної допомоги посадовим особам з питань удосконалення роботи щодо профілактики правопорушень;  забезпечення бездоганного та неухильного додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених військовими статутами та іншим законодавством України;  збереження життя та здоров’я людей;  вдосконалення системи аналізу, прогнозування та проведення заходів профілактики соціально-психологічних процесів, що відбуваються у військових колективах. Основні зусилля в інформаціно-пропагандистському забезпеченні зосереджуються на:  формуванні у особового складу високих морально-психологічних якостей, готовності до свідомого виконання положень Конституції України і законів України, Військової присяги, вимог військових статутів, інших нормативно-правових актів та наказів командирів (начальників);  організації гуманітарної підготовки з усіма категоріями особового складу;    системному суспільно-політичному, правовому та військово-технічному інформуванні особового складу; доведенні та роз’ясненні особовому складу вимог Конституції України, законів України, указів Президента України, постанов Кабінету Міністрів України, наказів і директив Міністра оборони України, начальника Генерального штабу Збройних Сил України, мобілізації на цій основі військовослужбовців на якісне виконання покладених завдань; формуванні всебічно розвинутої особистості військовослужбовців, їх гуманістичного світогляду, національної та правової свідомості;  поліпшенні рівня обізнаності особового складу з питань державотворення, внутрішньої та зовнішньої політики держави, вихованні у військовослужбовців любові та поваги до своєї держави; формуванні високих моральних якостей захисників Батьківщини, почуття гордості за належність до Національної гвардії, Збройних Сил України; вихованні у військовослужбовців поваги до армійських традицій, правил поведінки, форми одягу;  забезпеченні перегляду та прослуховування особовим складом телерадіопередач, присвячених подвигам бійців Національної гвардії і Збройних Сил України під час проведення АТО та про героїчне минуле України і боротьбу українців за визволення і незалежність України;  забезпечення всіх підрозділів книгами, журналами, газетами, надрукованими українською мовою, активізації роботи щодо утвердження української мови у всіх підрозділах. Культурно-виховна, просвітницька робота та організація дозвілля забезпечують формування у військовослужбовців високої духовної культури і моральних якостей, почуття патріотизму, вірності традиціям Українського народу і задоволення їх естетичних потреб. Ця складова виховної роботи включає:  впровадження комплексу культурно-просвітницьких заходів щодо забезпечення військової служби та дозвілля, організацію правового, військового, патріотичного, морального, естетичного, фізичного, економічного виховання військовослужбовців;  ознайомлення з духовною, історичною та культурною спадщиною Українського народу;  створення умов для задоволення духовних потреб військовослужбовців, в тому числі релігійних, сприяння гуманізації процесу виховання, дозвілля та побуту;  сприяння художній самодіяльності особового складу;  планування та проведення у перервах між бойовими діями годин культурно-освітньої роботи, під час яких розглядаються питання розвитку української культури (літератури, театру, кіно, архітектури тощо), науки та громадсько-політичної думки;  формування етичних норм поведінки солдат, формування у воїнів високої патріотичної свідомості, почуття відданості Вітчизні, готовності до виконання громадського та конституційного обов’язку щодо захисту національних інтересів України;  

Військово-соціальна робота передбачає здійснення соціально-правових, інформаційних і організаційних заходів щодо сприяння військовослужбовцям у реалізації встановленими законами України, іншими законодавчими актами прав і пільг, одержанні ними соціальної допомоги та відповідних компенсацій. Вона спрямовується на:  вивчення та аналіз соціальних проблем, матеріальних та духовних проблем військовослужбовців;  сприяння доведенню до військовослужбовців визначених законами соціальних пільг, прав та допомоги; сприяння у вирішенні питань, порушених у заявах, скаргах та пропозиціях військовослужбовців підрозділу;  соціальну адаптацію воїнів до специфічних умов військової служби, створення в бойових підрозділах соціальних умов і гарантій, які б забезпечували нормальну життєдіяльність військовослужбовців, сумлінне ставлення до виконання покладених на них службових обов’язків, реалізацію конституційних прав, встановлених законами України та іншими нормативно-правовими актами;    створення у підрозділі умов для запровадження механізмів соціального захисту військовослужбовців;  своєчасне розв’язання проблем соціально-побутового характеру;  

Основні принципи виховної роботи.

Принципи виховної роботи – це положення, які відображають вимоги об’єктивних законів, закономірності організації та проведення виховного процесу і служать нормою діяльності офіцерів-вихователів. Основними принципами виховної роботи є:  

- державна та патріотична спрямованість виховного процесу;  

- повага до особистості, конституційних прав і свобод військовослужбовця, орієнтація на ідеали гуманізму, загальнолюдські моральні цінності;  - безперервність та спадкоємність у виховній роботі, органічне поєднання у виховному процесі національних, історичних та культурних традицій з почуттям нового;  

- конкретність та узгодженість змісту, форм і методів виховної роботи. 

Державна і патріотична спрямованість виховного процесу. Цей принцип вимагає:  чіткого розуміння вихователями мети та завдань виховання;  обумовленості виховання національно-державницькою ідеологією формування у військовослужбовців комплексу морально-психологічних, фізичних та розумових якостей;  глибокого розуміння воїнами належності до Українського народу, своїй Батьківщині – Україні;  внутрішньої потреби та готовності відстоювати та захищати Батьківщину, реалізовувати свій особистий потенціал на благо зміцнення обороноздатності Української держави. Кожний виховний акт, метод, засіб, прийом виховного впливу має відповідати меті виховання. Всі виховні заходи повинні плануватись і проводитись так, щоб “працювали” на формування та розвиток у військовослужбовців необхідних морально-бойових якостей, забезпечували державницьку та патріотичну спрямованість виховного процесу. 

Взаємозалежність змісту, форм і методів виховної роботи. Принцип забезпечує наукове обґрунтування, приведення в певну систему всіх наявних на сьогодні форм і методів виховної роботи відповідно до її змісту, індивідуальних особливостей військовослужбовців. Він вимагає:  необхідності прослідкування змін у мотиваційній, емоційно-волевій та пізнавальній сферах особистості, її ставлення до виконання службових обов’язків;  відповідного корегування змісту виховної роботи;  вибору оптимальних, адекватних йому форм і методів виховного впливу;  відповідності вибраної форми чи методу виховної роботи організаційним, морально-психологічним, інформаційним, педагогічним, культурно-просвітницьким заходам з урахуванням ланки її проведення. 

Повага до особистості, конституційних прав і свобод військовослужбовців, орієнтація на ідеали демократії та гуманізму, загальнолюдські моральні цінності. Цей принцип підходу до військовослужбовців сприяє створенню турботливого ставлення до військовослужбовця, вимогливості до себе і до інших, довіри. Головне в принципі полягає в доведенні до свідомості військовослужбовців того, що людина – найвища цінність, яку необхідно захищати. Виховна робота має відповідати основним вимогам, проголошеним у Декларації права людини, Конституції України, створювати всім умови для найповнішого розвитку особистості, яка поступово все більш здатна усвідомлювати суспільне призначення військової діяльності, її роль у збереженні миру в Україні і на планеті. 

Безперервність та спадкоємність у виховній роботі, органічне поєднання у виховному процесі національних, історичних та культурних традицій з почуттям нового. Принцип вимагає оцінювати готовність військовослужбовців до виконання службових обов’язків та рівень розвитку його особистості: мотиваційної та емоційно-вольової сфер, пізнавальних процесів, знань, умінь та навичок. Він передбачає спадкоємність в роботі, що означає – йти вперед, спираючись на все досягнуте раніше, творчо збагачуючи його. Все, що досягнуто у виховній роботі, повинно братися на озброєння, розвиватися та примножуватися. Дотримання цього принципу вимагає:  докорінного перегляду форм та методів військово-патріотичного виховання військовослужбовців;  творчого підходу до впровадження народних, національних звичаїв, форм роботи з метою розвитку у військовослужбовців високого рівня національного патріотизму та готовності до захисту України. 

Конкретність та узгодженість змісту, форм і методів виховної роботи. Використання на практиці цього принципу означає, що у виховній роботі необхідно:  виходити із завдань, які стоять перед підрозділом на даному етапі;  враховувати воєнно-політичну обстановку в Україні і в світі та висновки з неї;  брати до уваги особливості сучасного етапу розвитку Національної гвардії і Збройних Сил України, зміни, що проходять в їх структурі, оснащенні військ сучасними зразками озброєння та військової техніки, зміни в особовому складі, системі навчання, виховання та психологічної підготовки;  добиватися відповідності змісту виховної роботи цілям і завданням бойової підготовки, підтримання високої бойової готовності підрозділу. Цей принцип вимагає:  єдності, узгодженості та координації цілей, завдань, місць, часу, форм і методів виховної роботи, всіх категорій вихователів;  забезпечення єдності всіх складових та напрямів виховної роботи; здійснення диференційного підходу до військовослужбовців, врахування індивідуальних психологічних особливостей всіх категорій особового складу;  творчого використання арсеналу, форм, методів, засобів і прийомів виховної роботи;  врахування всіх факторів, що впливають на формування та розвиток морально-бойових якостей. 

Об’єктивно-науковий підхід до планування, здійснення та оцінки результатів виховної роботи. Цей принцип вимагає:  чіткого визначення напрямів, шляхів, змісту засобів, методів щодо реалізації цілей виховної роботи;  прийняття конкретних, адресних, обґрунтованих рішень, що стосуються реалізації заходів виховної роботи, їх термінів та виконавців;  опори на сучасні наукові теорії в організації управління соціально-психологічними процесами у військових колективах, новітніх знань в галузі військової соціології, педагогіки та психології;  об’єктивної оцінки і виміру результатів виховної роботи, її складових елементів, змін у суб’єктів виховної роботи внаслідок виховних впливів.            

Національно-патріотична робота в підрозділах Національної гвардії і Збройних Сил України

В основу національної системи патріотичного виховання покладено національну ідею, як консолідуючий чинник розвитку суспільства й нації в цілому. Форми й методи виховання базуються на народних традиціях, кращих надбаннях національної та світової педагогіки й психології.

Мета полягає у вихованні бійця АТО, як патріота своєї країни, готового самовіддано захищати її, як суверенну, демократичну, правову і соціальну державу, здатного виявляти національну гідність, знати свої права та обов’язки, цивілізовано відстоювати їх. 

Патріотичне виховання воїнів АТО являє собою систематичну і цілеспрямовану діяльність із формування в бійців високої патріотичної свідомості, почуття любові до України, готовності до виконання громадянських, і конституційних обов’язків; є однією з головних складових національної безпеки України. Патріотичне виховання воїнів Національної гвардії і Збройних Сил України формується на прикладах історії становлення України, українського козацтва, героїки національно-визвольних змагань, досягнень українського народу у галузі політики, освіти, науки, культури і спорту, які несуть у собі якості моральних ідеалів.

Патріотичне виховання воїнів Національної гвардії та Збройних Сил України це:

- реалізація індивідуального підходу до особистості, відмова від уніфікації в процесі виховання, орієнтації на “усередненого” вихованця;

- сприяння успадкування воїнами духовних надбань українського народу;

- формування почуття патріотизму і духовності, національної свідомості, любові до свого народу, його історії, держави, рідної землі, родини, гордості за минуле, і сучасне – якостей, які безпосередньо впливають на досягнення достатнього рівня обороноздатності держави та зміцнення її могутності на основі героїчних прикладів історії українського народу, Другої світової війни, національно-визвольних змагань та сучасних Національної гвардії та Збройних Сил України;

- формування мовної культури, оволодіння та вживання української мови, як духовного коду нації;

- забезпечення базової культури, розвиток естетичних потреб і почуттів;

- формування психологічної та фізичної готовності воїнів Національної гвардії і Збройних сил України до виконання громадського та конституційного обов’язку щодо захисту національних інтересів та незалежності держави, підвищення престижу військової служби, формування і розвиток мотивації до служби в Національній гвардії та Збройних Силах України;

Основними принципами національно-патріотичного виховання є:

принцип національної спрямованості виховання, який передбачає формування у воїнів Національної гвардії і Збройних сил України національної самосвідомості, любові до рідної землі, свого народу, шанобливого ставлення до його культури, здатності зберегти свою національну ідентичність, пишатися приналежністю до українського народу, брати участь у захисті своєї держави;

Форми національно-патріотичного виховання воїнів Національної гвардії і Збройних сил України. 

- Утвердження у військових колективах поваги до культурного та історичного минулого України; 

- Розвиток відчуття у воїнів Національної гвардії і Збройних сил України почуття гордості, глибокої поваги до символів держави – Герба, Прапора, Гімну України, іншої загальнодержавної та регіональної символіки та історичних святинь, гордості за країну; 

- Активна протидія антипатріотизму, маніпулюванню інформацією, фальсифікації історії України; - Формування расової, національної, релігійної терпимості, розвиток дружніх відносин між представниками різних етнічних груп.

- Військові з'єднання і підрозділи проводять роботу з патріотичного виховання бійців, зосереджуючи увагу на:

- роз’ясненні внутрішньої та зовнішньої політики України, положень Законів України, указів, розпоряджень Президента України та постанов, розпоряджень Кабінету Міністрів України, виховуючи повагу до законодавчих норм;

- вивченні історії України та процесів державотворення, боротьби та здобуття Україною статусу незалежної, суверенної, демократичної держави;

- роз’ясненні серед молодих громадян вимог Військової присяги на вірність Українському народові та військових статутів;

- організація вивчення в військових колективах української мови, як державної мови України;

- виховання поваги до Державного Гімну, історії та змісту державних символів, засвоєнні поваги до державної атрибутики.

-  виховання у бійців національної свідомості, яка ґрунтується на українській національній ідеї;

- проведення в військових колективах заходів військово-патріотичного спрямування, які б сприяли реалізації та утвердженню української національної ідеї та засад української державності;

Виховна, національно-патріотична робота в підрозділах Національної гвардії і Збройних Сил України є важливою складовою частиною повсякденної діяльності, вона повинна проводитись безперервно, наполегливо та дуже грамотно. Від неї в значній мірі залежить виконання бойових завдань. 

Підготував Олександр Майстренко