субота, 1 листопада 2014 р.

Роль Генерального штабу в організації оборони держави.

Генеральний Штаб - це центральний орган військового управління і основний орган оперативного управління Збройними Силами України, який здійснює координацію діяльності військ, військових формувань і органів з виконання завдань у сфері оборони. Функції Генерального штабу вельми різноманітні. Найважливіші з них стосуються розробки пропозицій з основних питань підготовки країни до оборони, військової доктрини України, структури, складу, чисельності, дислокації і завдань Збройних Сил, розробки планів їх будівництва, стратегічного та оперативного застосування, визначення потреби частин і з'єднань в озброєнні і військовій техніці, інших матеріальних засобах, участі у вирішенні завдань в області безпеки держави і т.д.

Основним призначенням Генерального штабу є стратегічне планування в галузі оборони, розробка основ забезпечення військової безпеки держави, ідеології будівництва та розвитку Збройних Сил та військової організації України в цілому.

Генеральним Штабом повинні намічатися заходи, спрямовані на підвищення боєздатності і боєготовності Збройних Сил, відновлення регулярної бойового навчання військ (сил), оптимізацію центральних органів військового управління
 Розширення спектра завдань, що вирішуються Генеральним штабом, обумовлено насамперед змінами, що відбуваються в характері збройної боротьби.

Сучасні військові конфлікти носять швидкоплинний характер, супроводжуються активним застосуванням військових і невійськових засобів. Розширюються склад різновідомчих сил, що залучаються до оборони, спектр питань взаємодії між ними і державними структурами.

Все більшу вагу при досягненні військово-політичних цілей набувають політичні, інформаційні, дипломатичні, економічні та інші заходи, у тому числі прихованого характеру, такі як використання неурядових міжнародних організацій та приватних військових компаній.

Час реакції на перехід від політико-дипломатичних заходів до застосування військової сили максимально скоротилося. Рішення на створення, застосування і забезпечення угруповань військ (сил) приймаються в реальному масштабі часу.

Військові дії зміщуються в інформаційне та космічний простір.

Всі ці зміни зумовили необхідність вдосконалення оборони України, уточнення ролі державних інститутів в її організації, ролі та місця Генерального штабу.

Генеральним штабом розробляються та узгоджуються за місцем, часом, напрямками, силам, засобам і ресурсам заходи щодо підготовки країни до переходу на умови воєнного часу і рішенням завдань військовою організацією держави які стоять перед нею.

Всі дії військ (сил) повинні бути сплановані згідно з основоположними статутними документами Збройних Сил. В них з урахуванням змін у характері військових конфліктів повинні бути визначені засади застосування міжвидових і коаліційних угруповань військ (сил).

Від Генштабу потрібно координація розвитку систем управління військами, військовими формуваннями та спеціальними формуваннями, створюваними на воєнний час.

Реалізація нових завдань, що стоять перед Генеральним Штабом передбачає велику організаторську та інтелектуальну роботу, яка повинна вестися послідовно і цілеспрямовано. Особливе місце в ній відводиться військово-науковому комплексу.

Головне завдання перед військово-науковим комплексом полягає в обґрунтуванні основних напрямів будівництва та розвитку Збройних Сил в цілому, а також видів і родів військ. Результатом наукових досліджень повинні стати пропозиції щодо раціонального складу Збройних Сил, оптимальному співвідношенню сил і засобів збройної боротьби.

Інше завдання полягає у розвитку форм застосування і способів дій угруповань військ (сил), визначенні їх оптимального складу.

Для цього необхідно вивчати досвід бойового застосування Збройних Сил у конфліктах різної інтенсивності, виявляти нові військові і військово-технічні тенденції.

Цим обумовлена ​​необхідність вдосконалення військово-наукового комплексу, приведення його у відповідність з актуальними і перспективними завданнями.

Повинна вестися робота з пошуку та реалізації нових форм взаємодії Міністерства оборони з підприємствами оборонно-промислового комплексу.

Вона повинна бути спрямована на вдосконалення структури і нарощування можливостей військово-наукового комплексу, уточнення завдань науково-дослідних організацій та модернізацію їх лабораторно-експериментальної бази.

Значна частина наукових розробок має бути реалізована при створенні перспективних зразків озброєння, військової і спеціальної техніки.

Особливу увагу необхідно приділити найбільш наукомістким і актуальним напрямкам. До них відносяться розробка робототехнічних комплексів військового призначення, створення перспективної телекомунікаційної інфраструктури Збройних Сил, а також поява і розвиток сил стратегічного стримування.

В сучасних умовах розвиток системи управління Збройними силами стає пріоритетною. В Українській Армії повинна здійснюватися робота по реалізації передових технологій для кардинального підвищення якості, оперативності, надійності і скорочення циклу управління військами і зброєю.

Для забезпечення постійної інформованості керівництва Міноборони України, підвищення стійкості управління Воєнною організацією держави повинна бути розгорнута робота по створенню Центрів управління Збройними силами: бойового (стратегічного) і небойового управління. Центри управління з високим ступенем надійності та оперативності повинні дозволити керувати військами (силами) в мирний час, при загрозі агресії і воєнний час, забезпечити можливість інформаційного обміну з пунктами управління інших міністерств і відомств в інтересах виконання завдань оборони держави.

Генеральний штаб залишається основною структурою держави, що відповідає за вироблення пропозицій щодо забезпечення військової безпеки нашої країни, будівництву Збройних сил та міжвідомчої координації в галузі оборони держави.

З урахуванням бурхливих змін форм і методів ведення збройної боротьби, широкого застосування роботизованої техніки, безпілотної авіації, зброї на нових фізичних принципах, повинні відбутися серйозні зміни в структурі не тільки Генерального штабу, а й усіх Збройних сил.

Україна довелося зіткнутися з низкою складних проблем, і в першу чергу з недостатнім рівнем забезпеченості Збройних Сил сучасними зброєю та військовою технікою, обсягів їх закупівель та ремонту. Роль Генштабу - вирішувати такі проблеми


В короткі терміни структура Міноборони України повинна бути оптимізована, уточнені і повноваження Генерального штабу. В ході реформи для поділу оперативних і адміністративних функцій Генштабу повинні бути виділені дві сфери діяльності - планування застосування та будівництва Збройних Сил та планування всебічного забезпечення військ. В результаті проведених перетворень Генштаб повинен звільнитися від ряду дублюючих функцій, ставши повноцінним органом стратегічного планування.

Основні управлінські структури Генштабу в даний час повинні пережити значне омолодження. Скорочення повинні торкнутися надмірностей а також обслуговуючий  персонал, з тим щоб перетворити Генеральний штаб ЗС України при збереженні оптимальної чисельності бойового складу в компактний і високо працездатний колектив.

Основний обов'язок Генштабу України нині - швидка, оперативна творча розробка успішних військових операцій Збройних Сил України

Підготував Олександр Майстренко

Немає коментарів:

Дописати коментар

Коментарі