Деякі питання боротьби з контрреволюцією і саботажем.

В часи революцій революціонерам потрібно захищати завоювання революції до останньої краплі крові. Всі сили і засоби країни цілком надавати на справу революційної оборони. Народ має бути загітований і затримувати хуліганів, контрреволюційних агітаторів і доставляти їх в революційні органи влади. При перших спробах темних елементів викликати на вулицях міст смуту, грабежі, різанину або стрілянину злочинці повинні бути стерті з лиця землі». Треба розслідувати справи заарештованих контрреволюціонерів, учасників змов проти щойно народженої влади, вести боротьбу з чиновниками, які почали саботаж; з грошовими мішками, які фінансують контрреволюційні виступи; з контрреволюційною і жовтою пресою, яка злобно обчорнює революцію; зі спекулянтами, які користуються продовольчими труднощами; з бандитами,  хуліганами , кримінальниками, що розгулялися.

Тим часом контрреволюція таємно влаштовує змови, готує повстання, не гидуючи ніякими засобами боротьби проти держави. Потрібно негайно приступити до розшуку і арешту членів контрреволюційних організацій. Методом боротьби влади має бути відкрите придушення контрреволюції із застосуванням арештів, обшуків, облав, засідок Повинні застосовуватися агенти, зовнішнє спостереження, перлюстрація кореспонденції, прослуховування та візуальний контроль оперативно- технічними засобами.

Методи боротьби органів влади мають бути дуже різноманітні: раптові арешти, конфіскації майна, ізоляція, впровадження агентів у контрреволюційні організації, а сфера діяльності - надзвичайно широка: від придушення контрреволюційних збройних повстань, розкриття змов іноземних розвідок до забезпечення роботи транспорту , робота з біженцями.

Комплекс заходів який застосовується в такий час:

- Припинення і ліквідація всіх контрреволюційних і спроб і дій саботажу, шкідництва, з боку кого б вони не виходили .

- Передання суду всіх саботажників і контрреволюціонерів і напрацювання заходів боротьби з ними.

Представники влади повинні йти на фабрики, заводи, у військові частини, широко оповіщати населення про свої завдання , просити населення повідомляти відомості про контрреволюціонерів і запрошувати взяти активну участь у роботі органів по боротьбі з саботажем і контрреволюцією. Оголошення про це публікувати в газетах, на телебаченні, в Інтернеті.

За заздалегідь розробленим планом почати роззброювати «екстремістів». Будинки, захоплені екстремістами, оточувати співробітниками органів по боротьбі з контрреволюцією і саботажем і відданими бійцями з армійських частин.

Норми поводження під час активних дій по затриманню злочинців.

Вторгнення збройних людей на приватні квартири і позбавлення волі винних людей є зло, до якого і в даний час необхідно ще вдаватися, щоб гору взяли добро і правда. Але завжди потрібно пам'ятати, що це зло, що завдання нової влади - користуючись злом, викорінити необхідність вдаватися до цього засобу в майбутньому. А тому всі ті, кому доручено провести обшук, позбавити людину свободи і тримати її у в'язниці, повинні ставитися дбайливо до людей, арештованих і обшукуваним, бути з ними набагато ввічливішими, ніж навіть з близькою людиною, пам'ятаючи, що позбавлений волі не може захищатися і що він в нашій владі. Кожен арештовуючий повинен пам'ятати, що він представник нової влади і що всякий його окрик, грубість, нескромність, неввічливість - пляма, яка лягає на цю владу.

-  Зброю виймати тільки у випадку,  якщо загрожує небезпека.

- Поводження з заарештованими та сім'ями їх має бути саме ввічливе, ніяке 
   моралізаторство і окрики неприпустимі.

- Відповідальність за обшук і поведінку падає на всіх осіб з наряду, який проводить
   арешти і затримання.

- Загрози якою б то не було зброєю неприпустимі.

Винні у порушенні цих правил повинні каратися.

Контрреволюція відразу ж після перемоги революції організовує саботаж заходів нової влади у всіх державних установах.  З досвіду революцій деякі чиновники і службовці міністерств, банків, казначейства, пошти, міських лікарень, навчальних закладі , театрів, воєначальники в армії відмовляються визнавати нову владу і працювати під керівництвом призначених нею осіб. Одночасно власники промислових підприємств, бойкотуючи закони та укази нового уряду зупиняють виробництво, затримують видачу заробітної плати, створюють перешкоди в господарському житті країни. Саботаж носить зазвичай політичний характер і підтримується всім табором контрреволюціонерів. Всі вони впевнені в тому, що нова влада не впорається з керуванням державою і змушена буде відступити, передавши владу в руки колишніх правителів .

Крок за кроком швидко і оперативно повинні розкриватися змови і виявлятися їх учасники, виявлятися місця збору і явки учасників змов з підготовки заколотів. У їх середовище повинні впроваджуватися агенти з числа вірних співробітників. Припиняти всі контрреволюційні дії  і арештовуватись заколотники. Змовників роззброювати і вилучати всю зброю .

Протидія бандитизму

Під час революції країну буквально тероризують кримінальні бандитствуючі елементи. Вони влаштовують п'яні дебоші в громадських місцях, вчиняють збройні бандитські нальоти на приватні квартири, серед білого дня роздягають і грабують людей на вулицях міст. Не минає дня без пригод.

Органи нової влади потребують допомоги народу. У відкритих листах новій владі необхідно закликати населення активно їй допомагатиі. Потрібно повідомляти, що за кожне повідомлення про місцеперебування громил, загарбників, спекулянтів влада буде вдячна. Це викликано тим, що складна військово-політична ситуація різко погіршується бандитизмом, що створює обстановку невпевненості , страху і хаосу.

Велику роль відіграє вміла пропаганда проти хулігані, бандитів і громил. На них влада повинна покладати відповідальність за кризу в країні.

Для боротьби з бандитизмом військами в зонах дії бандитів повинні створюватися загони чисельністю від 50 - 150 чоловік.

Списки злочинців, які розшукуються,  повинні негайно оголошуватися .

Підготував Олександр Майстренко