Якось, двадцять років по тому…

Після завершення Зимової Олімпіади в норвезькому Лілліхаммері 1994 року, я запитав у легендарної Слави Стецько, голови Конгресу Українських Націоналістів: - Пані Славо! А за кого ви вболівали на Олімпіаді у змаганні фігуристок? За, як кажуть, етнічну молдованку Оксану Баюл, яка, напевно, й не чула за вашого батька і героїв УПА, розмовляє руською мовою з матюками, алестоячи на вершині Олімпу, у формі з написом Ukraine, плакала, коли на весь світ, лунало «Ще не вмерли України ні слава не воля», і гордо піднімався до гори наш синьо-жовтий прапор! Чи, за Тетяну Шевченко? Етнічну українку, яка розмовляє українською мовою, ходить у вишиванці, але представляла Німеччину?.. Трохи подумавши, пані Слава загадково посміхнулась, і сказала – За нашу Оксанку!
Ця золота медаль і двадцять років по тому є єдиною нашою вищою нагородою Білої Олімпіади, до старту української жіночої біатлонної збірної на Іграх у Сочі… А могло бути більше, набагато більше… Олімпіада зараз у розпалі і вже чотири колишні українські спортсмени, які раніше представляли нашу країну, відзначилися чотирма золотими медалями – вже росіяни Тетяна Волосожар у фігурному катанні і бобслеїст Олексій Воєвода. Нові білоруси Алли Цубер і Антон Кушнір у фрістайлі. Сріблом у шорт-треку Володимир Григор’єв поповнив скарбничку Росії. Також бронзову нагороду, в парному катані фігуристів має, вже німкеня, Альона Савченко. А ще є колишні українці в складі хокейних збірних Росії і Канади, головних фаворитів на Олімпійське золото…Тетяна Навка та Оксана Грищук - фігурне катання, Сергій Юран та Віктор Онопко - футбол, Олег Великий – гандбол, Микола Хряпа - баскетбол, Ніна Янковська – шашки, Олена Зубрилова – біатлон, Микола Давиденко – теніс, Олександр Дмитренко – бокс, Олександр Панченко – волейбол, Олексій Житник – хокей, Олександр Білявський та Сергій Карякін – шахи, Марія Стадник – боротьба. Це лише частина наших втрат, видатних спортсменів з України, які представляли і захищають спортивну честь своїх нових країн. А вони – чемпіони Олімпіади, світу, Європи… А перед вами своєрідний географічний хіт-парад колишніх українок, громадянок нашої держави, які зараз представляють зовсім інші країни. На шахівницях поряд з ними стоять прапорці: Анна Музичук – Словенія, Ольга Алєксандрова – Іспанія, Аліса Галлямова-Іванчук – Росія, Анна Зозуля – Бельгія, Анжела Борсук і Марія Клінова – Ізраїль, Тетяна Меламед, Оксана Сарана, Зоя Лельчук, Світлана Полушкіна – Німеччина, Ірина Острій – Киргизстан, Анна Затонських , Ірина Краш, Катерина Рогонян – США, Тетяна Лемачко – Швейцарія, Інна Дубінка – Білорусь, Наталка Кисельова – Нідерланди, Олена Титова-Борич - Австрія, Олена Дембо – Греція, Марія Непеїна, Вікторія Артамонова – Франція, Ольга Должикова – Норвегія, Іріна Березіна – Австралія, Тетяна Азарова – Канада, Марта Літинська – Велика Британія, Олена Седіна – Італія, Ірина Чолушкіна – Сербія, Алла Чайковская – Грузия, Тетяна Костюк – Хорватія, Євгенія Долуханова – Вірменія, Клара Полгар – Угорщина, Олена Некрасова – Ліван, Наталья Гайова – Туреччина, А з біл-бордів ми бачимо - Кохайтесь, нас повинно бути 52.000.000! Скоро не буде з ким кохатися – еліта нації, розумниці і красуні покидають назавжди нашу країну. Чи розуміють наші можновладці, про цю величезну біду України…
Дмитро НАГОРНИЙ