суботу, 7 грудня 2013 р.

Чому потрібні вибори до Київради?

У Верховній Раді з’явився черговий законопроект, у разі ухвалення якого будуть призначені київські міські вибори. Депутати від «Батьківщини» Юрій Одарченко та Олександр Чорноволенко внесли проект змін до закону про місцеві виборі у статті синхронізації строків їх проведення. Окрім дострокового припинення повноважень місцевої ради, причиною для призначення позачергових виборів, згідно з пропозицією депутатів, має слугувати й «завершення п’ятирічного строку повноважень депутатів місцевої ради, або сільського, селищного, міського голови раніше, ніж будуть призначені чергові виборі депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів». Наскільки успішним може бути така ініціатива, з огляду на фіаско попередніх проектів ініціативи, питання риторичне. Депутати від «Партії регіонів», яка є найбільшим супротивником проведення київських виборів, наполягають на тому, що рішення про призначення київських виборів буде неконституційним, адже дата їх проведення не буде відповідати нормі закону про одночасність проведення місцевих виборів. Той факт, що Київрада буде функціонувати на два роки більше без реально делегованих повноважень — їх термін вичерпується, фактично, через місяць нікого не бентежить. Українське законодавство декларує пролонгацію терміну повноважень одного скликання ради до засідання першої сесії наступного скликання. Вибори, між іншим, обов’язковими не є.

Причини, чому партія влади так ревно виступає за дотримання букви закону давно перераховані. Так само очевидною є боротьба опозиції за місто, яке засвідчило прихильність до її представників і, загалом, має неабиякий вплив на формування загальноукраїнських політичних настроїв.

Експерт Інституту політичної освіти Олександр Солонтай у розмові із «Днем» зауважив, що норма щодо безперервності влади у контексті процесу її спадковості, послідовності й забезпечення порядку сумнівів не викликає. Проблема, на його думку полягає в іншому. «Насправді пролонгація, про яку почали говорити тільки в цьому році, відбувається вже понад рік. Чинну Київраду обирали за минулої Конституції, отже, термін дії її повноважень складає 4, а не 5 років. Таким чином, вибори Київської міської ради мали відбутися у 2012 р.», — пояснює він.

«За бортом» політичної боротьби, як зазвичай, залишилися виборці. Міські вибори необхідні, насамперед, для того, щоб захистити інтереси киян. Солонтай відзначає, що вибори не відбуваються головним чином тому, що вони насправді не потрібні існуючим політичним гравцям.

Відповідно до законодавства України, територіальна громада має гарантоване державою право та реальну здатність самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції та законів України. Останнім актом масової участі у процесах місцевого самоврядування були київські вибори міського голови та місцевої ради. За результатами голосування, мером Києва став Леонід Черновецький. До місцевої ради було обрано 7 політичних блоків: Блок Леоніда Черновецького здобув 30% підтримки киян (43 депутати), Блок Юлії Тимошенко — 22% (32), Блок Віталія Кличка — 10% (15), Блок Литвина — 8% (11), Громадський актив Києва — 5% (8), Партія регіонів — 3% (6), Блок Катеринчука — 3% (5).

Варто відмітити, що з часу виборів ситуація у Київраді суттєво змінилися. По-перше, кількість утворених фракцій склала 16 (разом із позафракційною часткою), по-друге, деякі об’єднання було перейменовано задля адаптації до сучасної політичної реальності (Блок Кличка перетворився на «УДАР», «БЮТ» дістав приставку «Батьківщина») й, по-третє, кількість опозиційних депутатів знизилася з 47, котрі пройшли за списками Блоків Тимошенко та Кличка, до 22, які зараз входять до однойменних фракцій. В той час, як фракцію «УДАРу» покинуло 2 депутати, «БЮТ»-»Батьківщина» втратила більше половини свого складу: нині до цієї фракції входять 9 обранців.

Діяльність Київської ради не бездоганна з багатьох причин. Хвороби властиві вищій лізі українського політикуму, а саме Верховній Раді, екстраполюються й на менші осередки влади. Статистика наведена у минулому абзаці ідентифікує наявність чималої кількості «тушок» в органі представницької влади Києва. Також, депутати від опозиції вказували на прогули обранців та, як наслідок, факти «кнопкодаства». Наприклад, під час останнього голосування щодо повернення Гостинному Двору статусу архітектурної пам’ятки, зі 120 депутатів на засіданні були присутніми трохи більше половини — 75 депутатів (лиш 25 з них проголосували «за»).

Варто зазначити, що схема так званої «неперервності» повноважень вже відпрацьована. Так, наприклад, незважаючи на дострокове складання повноважень Леонідом Черновецьким близько року тому, позачергові вибори призначено не було. Не спостерігалося й масового невдоволення з приводу неможливості реалізувати право на обрання місцевої влади. Виконуючим обов’язки міського голови стала заступник Черновецького Галина Герега. Остання зажила слави під час виборчої кампанії до ВР. На окрузі №215, де Герега змагалася за депутатський мандат із представником «Свободи» Андрієм Іллєнко, були зафіксовані фальсифікації на її користь.

Окрім того, минулого тижня Герега відмовилася вносити до порядку денного Киїхвради проект рішення про звернення до Верховної Ради щодо необхідності призначення виборів столичної ради та міського голови. «Що стосується виборів, то це не повноваження Київради, рішення приймає Верховна Рада України. Особисто я всі кроки зробила правильно. Минулого року я вчасно звернулася до ВРУ з клопотанням щодо призначення позачергових виборів Київського міського голови. Надалі це рішення вже за Верховною Радою», — цитує Герегу прес-служба.

Модель функціонування після позбавлення реальних повноважень може бути застосована і до Київради, термін легітимної каденції якої от-от сплине. Варто зазначити, що виборність та народовладдя є одним із засадничих принципів діяльності Київради, котрі зафіксовано у її регламенті та законі про місцеве самоврядування. Незважаючи на задекларованість високих демократичних стандартів, законодавча шпарина, що дозволить чинним київським очільникам й надалі обіймати свої посади існує.

Висновки настільки ж однозначні, наскільки й невтішні. Результати ж кияни відчули неодноразово. Каденція цієї Київради ознаменувалася численними скандалами. Більшість із них були пов’язані із земельними махінаціями колишнього мера Черновецького. Однак і останній рік, був багатим на сюрпризи для мешканців столиці. Лише з нового року громадські активісти столиці мусили боротися із незаконними забудовами у центрі міста (вул. Прорізна, провул. Десятинний), перебудова Поштової площі, яка вилилась у дозвіл на забудову її частини, боротьба проти вирубки дерев на вул. Дніпроводській, Оболонського району. Черговим рішенням, що викликало невдоволення громадськості стала апробація будівництва поблизу Софії Київської. Зокрема, тривають акції захисту Гостинного Двору, який рішенням Київради було позбавлено статусу пам’ятки архітектури та передано під реконструкцію (перебудову у торговий центр) та Біличанського лісу. Окрім того, столичній раді інкримінують освоєння бюджетних коштів. Один з останніх прикладів — не закуплена снігоочисна техніка, на купівлю якої було виділено 100 млн. грн.

«Ми маємо дерибанську Київраду, створену за часів Леоніда Черновецького ще у 2008 р. Тоді ж було сформовано й більшість, яка з плином часу тільки зростала. Нині опозиція не має свого вагомого слова у Київраді й відповідальність за весь дерибан, який відбувається в Києві, лежить на конкретних депутатах, яких київська громада не має допускати у раду наступного скликання», — зазначив експерт Інституту політичної освіти. «Вибори заради виборів нецікаві. Київ має очиститися від залишків команди Черновецького, а також груп впливу, які сприяли дерибану», — додав Солонтай.

Що ж до подальших прогнозів, експерт налаштований досить оптимістично. «Незважаючи на те, що призначення київських виборів на літо провалили, не можна виключати можливості, що вибори відбудуться на початку осені», — переконаний експерт. «Важко сказати, де в Україні є повноцінне місцеве самоврядування, але у Києві воно ще й законодавчо урізане. У столиці воно навіть не перебуває в зародковому стані», — зазначив експерт.

Не останню роль у процесі переобрання київської влади може відіграти й суспільство. За словами Солонтая, нині вірогідність масового спротиву киян не така вже й висока. «У Києві несформована громада. Люди тут менш соціально активні, ніж у інших містах. Загалом, ми бачимо, що політичний клімат у країні формує не столиця. Варто лиш пригадати еру «дніпропетровськи», й нині — «донецьких»., — констатував він. «Тож, на часі формування активної громадянської спільноти, яка буде здатна адекватно реагувати на подібні виклики», — підсумував експерт.

КОМЕНТАРІ

ЯК НАКАЖУТЬ, ТАК І БУДЕ
Михайло РЄЗНИКОВИЧ, депутат Київської міської ради (Партія регіонів):

— Такі питання не в моїй компетенції. Як накажуть, так і буде.

НА 99 ВІДСОТКІВ ВИБОРІВ ДО КИЇВРАДИ ДО 2015 р. НЕ ПРОВОДИТИМУТЬ
Олексій ДАВИДЕНКО, депутат Київської міської ради (фракція «УДАР»):

— Наприкінці наступного місяця спливає термін повноважень Київради. А виборів, як відомо, не призначено. Як можуть розвиватися події надалі?

— Є реальність, а є позиція партії. Реальність полягає в тому, що, найімовірніше, на 99%, виборів до Київради до 2015 року не проводитимуть. На жаль, як мінімум до цього готується і влада, й опозиція. Яка наша позиція? Ми розвернули районні штаби, окружні мажоритарні штаби, набрали керівників міських і районних штабів. Нині ми цілком усвідомлюємо те, що коли навіть раптом оголосять — сьогодні, завтра чи післязавтра — вибори, ми готові в них брати участь. Якщо ж їх не оголосять, ми поки що не ухвалили остаточного рішення — як поводитися далі. Тому що, з одного боку, треба було б блокувати роботу ради, а з другого — є об’єктивні питання життєдіяльності міста, без яких жити неможливо. Якщо перетворити ще й місцеву раду на аналог Верховної Ради, тоді все буде повністю паралізовано. Ми також бачимо, що людей це не цікавить, вони не виходять на вулицю захищати свої права й інтереси. Ми запрошували раз, другий..., напевно, вони розчарувалися або ж їх усе влаштовує. Тобто ми бачимо, що кияни поки що виявляють пасивність у відстоюванні інтересів на право нових виборів.

— Чи справді в Київраді планують розглянути низку скандальних рішень, пов’язаних, зокрема, і з земельними питаннями?

— Ми теж так думали, але, вивчивши докладно сесію, яка була минулого тижня, поки це не підтверджується. Що буде на наступній сесії, сказати не можу. Є питання, які довго не могли пройти в залі, є якісь зауваження, які треба врахувати.

— Нещодавно у «Фейсбуці» ви опублікували досить критичну статтю на адресу опозиції. Яка була реакція?

— Я б, радше, назвав цей матеріал самокритичним. Тому що я себе теж зараховую до тих людей, які припустилися багатьох помилок за досить короткий термін. Реакції, по суті, не було, але я її і не чекав. У мене багато друзів у «Фейсбуці» — й опозиційних лідерів, і людей, до яких прислухаються. Для мене досить, аби ці люди бачили, що я пишу, і замислилися: напевно, не все ми робимо правильно й послідовно. Цей матеріал я написав не для того, щоб якось випнути проблему, а для того, щоб ми разом помізкували — що треба зробити, аби не припуститися в найближчі два роки таких помилок. Інакше виборці можуть розчаруватися і 2015 року не лише не проголосувати, вони навіть не вийдуть захищати результати своїх голосів.
Джерело: "День"  24.04.2013

Немає коментарів:

Дописати коментар

Коментарі