вівторок, 17 грудня 2013 р.

Боротьба з розкраданнями

Рано чи пізно практично будь-яка компанія стикається з розкраданням і розтратами. Дуже багато несумлінних працівників привласнюють собі не належні їм речі з робочого місця. Ця проблема існує практично у всіх галузях. Крадіжка дуже часте явище, наприклад, для ресторанного бізнесу. Там матеріальні та фінансові розкрадання відбуваються на всіх рівнях від рядового персоналу (офіціанти, бармени, кухарі і навіть прибиральниці) і до менеджерів, бухгалтерів, найманих директорів і керуючих.

Власники закладу дуже часто не мають досвіду в ресторанному бізнесі, тому часто левова частка прибутку йде в чужі кишені. Відбувається це через відсутність налагодженої системи контролю. Наприклад, є один великий комплекс, що спеціалізується на організації банкетів і заходів. Керували комплексом талановиті та творчі люди, що працювали на високому рівні. Вони могли правильно організувати будь-який масштабний захід або шоу-програму, з успіхом займалися маркетингом і рекламою. Клієнтів було багато. Однак керувати підрозділом, який займається організацією харчування, кухнею, баром і сервісом було доручено найманим працівникам, і як виявилося не з чистою совістю. За пару років вони зробили свій підрозділ непрозорим для контролю та обліку з боку керівників комплексу. І, незважаючи на те, що зовні все було на рівні: навчені офіціанти, хороший сервіс, якісні страви, виявилося, що всередині існує повний комплект зловживань і махінацій. Ціни закупівлі товарів були завищені на 20 %. Продукти харчування та напої розтаскувалися персоналом у величезних кількостях. Діяла система відкатів. Маркетингові бюджети йшли в кишеню керівників підрозділу. Щоб усе це змінити потрібно немало зусиль, але все-таки злодійство було зупинено .

Відсутність контролю в організації завжди розглядається зловмисниками як свого роду провокація і завжди спонукає їх до негайних дій!

Займатися упійманням конкретних людей, які промишляють крадіжками, немає сенсу: на їх місце прийдуть інші. Стоїть завдання розробляти і впроваджувати спеціальну систему, яка дозволить унеможливити такий кримінальний підхід. І таку систему громадського контролю намагаються впровадити на підприємствах. Головні завдання такої програми - пропаганда чесної поведінки, слідування єдиним стандартам, корпоративному духу... Необхідно дати зрозуміти співробітникам підприємства, що успіх компанії, це і їх успіх теж!

Проте в Україні не все так просто. Історично склалося, що в Україні в перебігу довгих років соціалізму у населення склалась відсутність поваги до приватної власності. Так як все було «загальним» і «єдиним», індивідуальне підприємництво викликало лише глузування. Від цієї епохи в сьогоднішні дні і передалася приказка «не вкрав - прожив день даремно». Така модель мислення вкоренилася у свідомості, так що шахрайство і крадіжка дуже часте явище в українській дійсності. Багато хто навіть заохочує таких людей, кажучи: вони ж не грабують бідних і не вбивають, вони адже «тільки» трохи підвищують свій рівень життя за рахунок роботодавця. Саме така ситуація визначає відмінність між іншими високорозвиненими країнами Європи та Україною. Потрібно, щоб становище потроху змінювалось . Є припущення, що мислення українців трохи змінюється, і можна сподіватися на те, що в найближчі роки злодійства на підприємствах стане менше.

В.  Друг
С.  Малий

Немає коментарів:

Дописати коментар

Коментарі