неділя, 22 вересня 2013 р.

Партії і гроші

Передвиборна гонка - час, коли спраглі влади купують собі можливість керувати в майбутньому тими, хто їх обере .
Хто і на яку суму спонсорує партії - це питання, яке залишається закритим для суспільства. Навіть у європейських країнах, де , здавалося б, за історію існування політичних партій вироблені правила, що забезпечують прозорість, час від часу спалахують корупційні скандали.
Наприклад, скандал, пов'язаний з головною політичною партією Іспанії.
«У перебігу десятиліть (партія) використовувала свою владу, щоб отримувати незаконне фінансування за рахунок грошових внесків підприємців», - повідомляє Russian.livejournal , посилаючись на іспанську газету ElMundo.
Французького екс -президента Ніколя Саркозі звинувачували в незаконному отриманні коштів від власниці компанії L'Oreal Ліліан Бетанкур на передвиборну агіткампанію.

Як відомо, партії не є прибутковими організаціями і мають тільки два джерела фінансування - членські внески і добровільні пожертвування. Найчастіше політичні організації витрачають куди більше , ніж можуть собі дозволити на законних підставах

Так за рахунок чого фінансуються політичні партії і до чого це призводить?

Грошові кошти політичної партії формуються за рахунок:
а ) вступних та членських внесків , якщо їх сплата передбачена статутом політичної партії ;
б) коштів державного бюджету , які надаються відповідно до закону ;
в) пожертвувань;
г) надходжень від заходів, що проводяться політичною партією , її регіональними відділеннями та іншими структурними підрозділами , а також доходів від підприємницької діяльності;
д) надходжень від цивільно -правових угод ;
е) інших не заборонених законом надходжень .

Господарська діяльність політичної партії

Політична партія самостійна у вирішенні господарських питань забезпечення своєї діяльності, у тому числі питань оплати праці , підприємницької діяльності , отримання та використання грошових коштів та іншого майна . На працюючих за трудовим договором ( контрактом ) працівників апарату політичної партії , її регіональних відділень та інших структурних підрозділів поширюється законодавство України про працю і соціальне страхування. Політична партія, її регіональні відділення та інші структурні підрозділи мають право укладати з працівниками апарату політичної партії строкові трудові договори ( контракти) на строк , що не перевищує строку повноважень керівних органів політичної партії , її регіональних відділень чи інших структурних підрозділів . З метою створення фінансових і матеріальних умов для реалізації цілей і вирішення завдань, передбачених статутом і програмою політичної партії , політична партія , її регіональні відділення та інші структурні підрозділи має право здійснювати продаж та здача в оренду наявного у власності політичної партії рухомого і нерухомого майна .
Політична партія , її регіональні відділення та інші структурні підрозділи не вправі здійснювати види підприємницької діяльності, не зазначені в законі. Доходи від підприємницької діяльності політичної
партії , її регіональних відділень та інших структурних підрозділів не можуть перерозподілятися між членами політичної партії і повинні використовуватися тільки в цілях , передбачених її статутом.
Відповідно до річних звітів деяких партій дохід Партії регіонів у 2012 р. становив близько 325 млн грн, а "Батьківщини" — близько 115 млн грн. Багато це чи мало? Порівняно з витратами столиці на озеленення у 2013 р., а це близько 100 млн грн, — небагато (причому ці дані стосуються не звичайного, а року парламентських виборів).
Поза звітами — непряма підтримка, яка може бути дуже й дуже істотною і може дуже й дуже впливати на позицію партії. І хоча б через це вважається некоректним порівнювати, яка партія "багатша", а яка "бідніша". У нашій країні апріорі багатшою є партія, яка має доступ до ресурсів держбюджету. А надто — через відому схему компенсації вкладених у політичну діяльність коштів (або ж одержання початкової можливості для політичного інвестування) — горезвісний "тендер з одним учасником".
Проблема не в тому, що суми, якими оперують партії, здаються завеликими. За скромними прикидками, лише утримання центрального (київського) апарату партії, яка має власну фракцію в парламенті й веде повноцінну організаційну, аналітичну діяльність, яка забезпечує присутність у ЗМІ, юридичний супровід, зв'язок, безпеку та бодай символічну оренду офісу, повинне починатися "у мирний час" від півмільйона гривень на місяць. А в передвиборні періоди партійні потреби зростають у сотні разів.
Усім пам'ятний фінансовий скандал, який спалахнув у "Нашій Україні" в 2011 р., коли з'ясувалося, що борги працівникам апарату партії становлять близько 45 млн грн. Як згодом пояснив Роман Безсмертний, частина з них утворилася через спробу політвиконкому оформити "білі" трудові відносини. Сьогодні кожна з партій знає тисячу й один спосіб отримати гроші на своє фінансування..
Зауважимо, що від вибору способуі величезною мірою залежить характер партійної системи в країні, а також характер внутріпартійних стосунків, це щодо принципу "приніс гроші — отримай права, а потім і компенсацію за ті гроші, які вклав. Адже, отримавши гроші від споносорів, партії, прийшовши до влади, мають відпрацьовувати замовлення цих спонсоріі, тобто політичні сили, які отримали кошти на передвиборчу кампанію, повинні повертати частину спонсорам.
Варіанти фінансування політичних партій це- внески від бізнесменів , які розраховували на перемогу партії на виборах і давали партії кошти. Є люди, які роблять певні внески за вирішення проблем, коли партія при владі ... Якщо людина наближена до перших осіб держави, то йде на переговори високого рівня. Якщо ж близькі стосунки з першими особами ще не склалися , то вони ніколи вас не приймуть. Тоді йдете до посередників, наближених до перших осіб . Таких є перше коло близькості, друге. Говоріть, вносьте пропозиції, якщо попередньо внесли внесок в “свою “ впливову політичну силу, чи можете пообіцяти такий внесок. Це фінансування збільшує залежність партій від приватних джерел і діяльність політичних організацій проходить під впливом цих джерел. Гроші від спонсорів політичних партійв, які витрачаються на виборчі кампанії та на фінансування партій, передбачають політичние оформлення цих спонсорів. Партійні інтереси, за якими стоять інтереси повернення грошей, вкладених у ці партії полягають в тому, що так званим “спонсорам” партій в тому числі і надаються посади у владних структкрах, які дозволяють впливати в їх інтересах на політичні владні кола взагалі на політику.
Партії - важковаговики безпосередньо впливають на політику держави , в тому числі і на розподіл ресурсів . Сьогодні партії живуть не тільки завдяки членським внескам, допомоги соратників, а й за рахунок управління ресурсами. Партії в парламенті ділять сфери впливу в повній мірі.
Хто і як керує країною? Народ хоче бачити розумного і чесного політика у владі. Поки що він готовий працювати і на тих, хто буде платити гроші незалежно від особистих симпатій.

Олександр Майстренко


Немає коментарів:

Дописати коментар

Коментарі