Серед учасників презентації були відомі дипломати, науковці, дослідники історії й культури, керівники музейних установ, видавці, представники туристичної сфери.
Вони акцентували увагу на тому, що ця глибока за змістом і чудова за ілюстративною складовою книга-альбом – перше за часів незалежності України видання, яке розповідає про діяльність ЮНЕСКО, а також включає усі об'єкти матеріальної і нематеріальної культурної спадщини України, котрі були включені до всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.
Також учасники презентації акцентували увагу на тому, що авторка книги – Влада Литовченко понад 10 років веде роботу з наукового дослідження культурних пам'яток України, та активно популяризує культурний спадок України і в цьому контексті – пам’ятки, що входять до світової скарбниці від України до ЮНЕСКО.Книга буде корисна і студентам під час навчального процесу, і дослідникам, і поціновувачам історії, та культури України, й туристам.
Книга вже надішла у понад 100 бібліотек України.
Також вона є у вільному доступі на порталі «Культура України», який розробила Національна бібліотека імені Ярослава Мудрого.
Презентація книги відбулась у стінах Софії Київської у дні визначної дати – внесення до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО об’єкта №1 від України – «Київ: собор святої Софії та прилеглі монастирські будівлі, Києво-Печерська лавра» (12 грудня 1990 року),75 років від набрання чинності Статуту ЮНЕСКО(16.11.1946 р.) та внесення 16.12.2021 року елементу нематеріальноїкультурної спадщини України,,Кримськотатарський орьнек та знання про нього» до Репрезентативного списку нематеріальної культурної спадщини людства ЮНЕСКО.
Генеральний директор Національного заповідника «Софія Київська» Неля Куковальська високо оцінила книгу «Всесвітня спадщина ЮНЕСКО в Україні», зауваживши, що Влада Литовченко натхненно оберігає і популяризує українську культурну спадщину. Це перше в Україні видання, у якому подана інформація про діяльність України у ЮНЕСКО і повна інформація про пам’ятки, які входять як до списку всесвітньої спадщини, так і до Репрезентативного списку ЮНЕСКО нематеріальної культурної спадщини людства.
«Софія Київська також є частиною світової спадщини ЮНЕСКО. За 20 років, що я очолюю Національний заповідник, зроблено багато щодо дослідження і збереження пам’ятки, але тут ще скільки всього не відкритого! Це потребує багато і людських, і матеріальних ресурсів, однак це варто робити, адже лише за останній рік наші археологи підняли цікаві пласти, зробили цікаві знахідки. Сподіваюсь, вони ще збагатять історію нашої пам’ятки і історію України», - підкреслила Неля Куковальська.
Голова Благодійного фонду «Бібліотечна країна» та керівник проєкту Ігор Степурін звернув увагу на те, що презентація книги відбувається під час тижня читання.
«Була ідея видати таку книжку ще років 8 тому, а хрещеним батьком цієї книги я вважаю директора Державної бібліотеки України для юнацтва Георгія Саприкіна. Він організовував бібліотечні тури по світу і постійно повідомляв, скільки пам’яток ЮНЕСКО можна відвідати у межах цих турів до тієї чи іншої країни. Учасники поїздок ознайомлювалися з пам’ятками, і міцніло усвідомлення того, що це ті об’єкти, які мають бути у зоні особливої уваги, бо вони належать до всесвітньої спадщини, вони привабливі і для туристів, і для науковців. Коли я поділився ідеєю видання книги про пам’ятки ЮНЕСКО в Україні з директором видавництва «Мистецтво» Ніною Прибєгою, вона порекомендувала звернутися до Влади Литовченко як до фахівця у цій справі, людини, яка активно популяризує Всесвітню спадщину ЮНЕСКО. 8 років тому ми почали роботу, однак лише цього річ завдяки Міністерство культури та інформаційної політики, яке ініціювало програму видання книжок до 30-річчя незалежності України, яку підтримав комітет Верховної Ради з гуманітарних питань і яку впроваджував Український інститут книги, нам вдалось видати цю чудову книжку. Дуже багато людей працювали над цією книжкою. Я хочу подякувати всім причетним до підготовки видання»,-зазначив Ігор Степурін, і звернув увагу на те, що також видано спеціальний флаєр з QR-кодом, з якого можна перейти на електронну версію книги.
За словами авторки книги Влади Литовченко, знаковим є те, що видання побачило світ в обрамленні трьох непересічних подій: дня дипломатичної служби, внесення об’єкта №1 від України до всесвітнього списку ЮНЕСКО, та внесення четвертого елемента від України – «Орьнек - кримськотатарський орнамент та знання про нього» до Репрезентативного списку ЮНЕСКО нематеріальної культурної спадщини.
Книга «Всесвітня спадщина ЮНЕСКО в Україні» має статус популярної, однак її варто віднести до категорії науково-популярних видань,адже ця книга базується на дисертаційному дослідженні Влади Литовченко яке лягло в основу її кандидатської дисертації «Роль ЮНЕСКО в охороні та збереженні культурної спадщини в Україні».
Влада Литовченко розповіла, що тематику ЮНЕСКО свого часу їй порадив обрати Надзвичайний й Повноважний посол України, доктор історичних наук, професор, ректор Дипломатичної академії України(2004-2008) Борис Гуменюк.
«У цій книзі підкреслена роль саме ЮНЕСКО в охороні та збереженні історико- культурного надбання. І є розділ, яким я пишаюсь – про роль України у діяльності ЮНЕСКО, де окреслена еволюція, етапи діяльності у період з 1954 року – коли Україна вступила до ЮНЕСКО, і до часу здобуття незалежності Україною. Тут визначені результати діяльністі і заслуги усіх українських дипломатів, адже вони використовували різні можливості, серед них – канали культурної дипломатії, і для презентації історичного, культурного, духовного надбань України, для популяризації на різноманітних міжнародних заходах визначних віх і дат в історії й культурі України, для висвітлення позиції України щодо збереження історико-культурної спадщини, для інформування про найкращі культурні здобутки України»,-зауважила Влада Литовченко.
Вона звернула увагу на те, що нині у списку ЮНЕСКО – 1154 об’єкти. Україна входить з 7 до Списку. Хоча насправді йдеться про більшу кількість пам’яток. Адже, приміром, в транскордонний серійний природний об'єкт ЮНЕСКО «Букові праліси Карпат та інших регіонів Європи» входить 78 окремих масивів, розташованих на території 12 країн, і з них 15 – в Україні. Те ж саме стосується й об’єкта «Дерев'яні церкви польського та українського регіону Карпат». І цей список можна продовжувати. Втім, на думку дослідниці й авторки книги, Україна має набагато більше пам’яток, які варто включити до світової скарбниці.
«Є держави – рекордсмени, серед них, приміром, Китай та Італія які мають по понад 50 об’єктів у списку ЮНЕСКО, і щороку їх кількість зростає. Варто й нам проводити активнішу роботу щодо поповнення відповідних списків. До всього, ЮНЕСКО має ще низку списків – наприклад, програма документальної спадщини «Пам’ять світу», у якій Україна поки що представлена досить скромно. Також є список підводної спадщини, уже говориться про список космічної спадщини… На мою думку, українським дипломатам, культурним діячам, громадськості та іншим є над чим працювати, і просувати українські об’єкти до відповідних списків. Зокрема,нині у «листі» очікування для внесення Репрезентативного списку нематеріальної культурної спадщини – елемент «Культура приготування українського борщу». Відповідне номінаційне досьє вже подане»,-підкреслила Влада Литовченко.
Також у межах презентації відбулося обговорення проблематики охорони й збереження історико-культурних пам’яток, підготовки до внесення їх до списків світової спадщини ЮНЕСКО. Учасники дискусії обмінялися думками і поділилися досвідом з цих питань.
Однією з ключових родзинок заходу доповідь Есми Гаджієвої – голови ГО «АЛЄМ», ініціатора й координатора внесення елемента «Орьнек - кримськотатарський орнамент та знання про нього» до Репрезентативного списку нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО.
Немає коментарів:
Дописати коментар
Коментарі