НАПРЯМИ ПІДВИЩЕННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ

Проблема конкурентоспроможності економіки України повинна розглядатись в контексті євроінтеграційних процесів та можливостей, які вони на- дають українським суб’єктам господарювання. Суб’єкти малого підприємництва є значним прошарком суб’єктів господарювання в Україні і мають можливості модернізації, маркетингових досліджень, фінансові ресурси та конкурентоспроможність. Проблема підвищення конкурентоспроможності українських суб’єктів малого підприємництва є надзвичайно актуальною на сучасному етапі розвитку економіки країни, оскільки В Україні кількість суб’єктів підприємництва становить приблизно два мільйони одиниць. Суб’єкти малого підприємництва є рушійною силою економіки більшості країн світу. Серед основних переваг, які є характерними для малого підприємництва, перш за все можна виділити мобільність, здатність швидко реагувати на зміни в економічному просторі та спроможність найбільш оперативно пристосовуватися до потреб споживачів. Частка ВВП, створена за рахунок суб’єктів малого підприємництва, в розвинених країнах світу коливається в межах від 43% до 60%. В Україні цей показник знаходиться на рівні 7,7%, що обумовлює необхідність пошуку дієвих засобів підвищення конкурентоспроможності українських суб’єктів малого підприємництва. Ефективний розвиток малого підприємництва позитивно впливає також на проблему безробіття в суспільстві, оскільки забезпечує створення нових робочих місць. В Україні зайнятість населення у суб’єктів малого підприємництва відповідає 11% всього працездатного населення, тоді як в Іспанії цей показник коливається по окремих регіонах в діапа- зоні 46–73%, у Швейцарії становить 69,1%, у Японії – 85%, в Індії – 80%, у Китаї – 75%, у Канаді – 65%, у США – 60%. Слід зазначити, що суб’єкти малого підприємництва є найбільш чутливими до інновацій, а отже, розвиток малого підприємництва сприятиме вирішенню пріоритетного для України завдання, а саме побудови економіки на інноваційних засадах, що забезпечуватиме підвищення рівня конкурентоспроможності країни загалом. Нині в Україні є ціла низка проблем та перешкод на шляху успішного розвитку малого підприємництва. Найбільш вагомими вбачаються складнощі фінансування діяльності суб’єктів малого підприємництва та відсутність належної державної підтримки та стимулювання їх розвитку в Україні. Державна підтримка суб’єктів малого підприємництва в Україні та об’єктів інфраструктури підтримки малого підприємництва включає фінансову, інформаційну, консультаційну підтримку, зокрема підтримку у сфері інновацій, науки і промислового виробництва, підтримку суб’єктів малого підприємництва, що провадять експортну діяльність, підтримку у сфері підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації управлінських кадрів та кадрів ведення бізнесу. Проте доцільно зауважити, що в Україні малому підприємництву поки що не приділяється належної уваги з боку держави, фактично не розроблена чітка концепція і всебічно не обґрунтована програма розвитку та державного регулювання і підтримки цієї організаційно-правової форми господарювання. З урахуванням вищевикладеного пріоритетними напрямами підвищення конкурентоспроможності суб’єктів малого підприємництва в Україні є: – участь в програмах підтримки малого та середнього підприємництва, ініційованих ЄС («Конкурентоспроможність підприємств малого і середнього бізнесу» (COSME – Competiveness of Small and Medium Enterprises); HORIZON 2020 тощо); – участь у EEN (Enterprise Europe Enterprise network (Європейська мережа підприємств)); – пошук нових альтернативних джерел фінансування господарської діяльності (фінансування за рахунок кредитних коштів, державних субсидій, участь в програмах фінансової підтримки інноваційних технологій, фандрейзинг тощо); – оптимізація оподаткування (застосування пільгового оподаткування, звільнення від сплати окремих податків); – посилення державної підтримки суб’єктів малого підприємництва, зокрема фінансової підтримки, яка здійснюється за рахунок державного та місцевих бюджетів. Одним з основних постулатів розвитку європейського співтовариства є всебічна підтримка та стимулювання розвитку малого підприємництва, що є запорукою успішного функціонування економік окремих регіонів та держав, а також засобом поліпшення добробуту та благополуччя на всій території Європейського Союзу. Для українських суб’єктів малого підприємництва нині доступні 23 програми Європейського Союзу, які можна класифікувати за трьома напрямами: COSME HORIZON SME Facility Можливості, що надає програми:зокрема отримувати консультації, тренінги, практичну інформацію щодо ринкових можливостей, європейського законодавства, пошуку бізнес-партнерів, тендерних можливостей та міжнародної співпраці, а також отримати повний доступ до Європейської мережі підприємств EEN, залучати фінансові ресурси у вигляді грантів на фінансування проектів, що підтримують експортну та інноваційну діяльність. Налагодження зв’язків між науковцями, бізнесом і промисловістю різних країн світу; доступ до європейських знань, технологій, даних, інфраструктур та провідних світових наукових співтовариств; виведення на міжнародний ринок власних ідей, ноу-хау, технологій; фінансування проектів в 3-х основних напрямах, таких як передова наука, лідерство у промисловості, суспільні виклики. Широкий спектр фінансових послуг та продуктів, позики, зокрема в національній валюті, інвестиції в акціонерний капітал, розвиток Київської фондової біржі. Цільові групи:український малий та середній бізнес, українські бізнес-асоціації, громадські організації, профспілки, кластери, освітні заклади, установи, органи державної влади та агентства національного розвитку. Університети, науково-дослідні організації, малі та середні підприємства, провідні вчені та дослідники з різних країн світу. Що це дає: 1) полегшення виходу малого та середнього бізнесу на зовнішні ринки – надання консультативних послуг щодо експортно-імпортної діяльності суб’єктам малого та середнього підприємництва на ринках ЄС та світу; 2) покращання умов для конкурентоспроможності, зокрема просування інтернаціоналізації кластерів, визначення та усунення зайвих регуляторних бар’єрів; 3) формування культури ведення бізнесу (освітні про- грами, проведення секторальних тренінгів, семінарів, програм з обміну, стажувань тощо). На окрему увагу заслуговують програми кредитування малого бізнесу, які почали активно реалізовуватися у зв’язку з посиленням євроінтеграційних процесів. Пріоритетними секторами кредитування є промисловість, тваринництво і енергетика. . Фінансові кредитні ресурси господарюючим суб’єктам надаються в гривні, як правило, під плаваючу процентну ставку, яка не перевищує 15%. Доцільно зауважити, що здебільшого суб’єктам малого підприємництва бракує для здійснення ефективної господарської діяльності не лише коштів, але й професійних знань, адже, як показує практика, значна частка господарюючих суб’єктів або здійснює діяльність не за фахом, або вдається до диверсифікації бізнесу з метою зменшення ризиків і в такому разі не володіє необхідними знаннями для здійснення всіх започаткованих видів економічної діяльності, або вирішує отримувати освіту в потрібному напрямі паралельно до здійснюваної господарської діяльності. Під час вибору виду економічної діяльності суб’єкти малого підприємництва орієнтуються перш за все на кон’юнктуру ринку, а не на власний потенціал, намагаючись максимізувати майбутні прибутки. За вищеозначених умов надзвичайно актуальною і такою, що, безумовно, сприятиме підвищенню конкурентоспроможності продукції, послуг і суб’єкта господарювання загалом, є інформаційно-консультаційна підтримка як діючих суб’єктів малого підприємництва, так і тих, хто лише має наміри найближчим часом започаткувати власний бізнес. Програми, які забезпечують інформаційно-консультаційну підтримку малого підприємництва, передбачають навчання суб’єктів малого підприємництва, проведення тренінгів, здійснення наставництва та створення можливостей для налагодження зв’язків на ярмарках та у торгових представництва. Українські програми та програми Європейського Союзу, що надають інформаційно-онсультаційну підтримку суб’єк- 1 Програма консультування малого бізнесу [9] / 2010–2018 роки ЄБРР (European Bank for Reconstruction and Development – EBRD) / 16 млн. євро у два етапи – бізнес-консультації від міжнародних та місцевих консультантів; – навчальні візити до країн зі сталими ринковими економіками; – визначення ключових практичних та технічних змін і передових практик, які можуть бути впроваджені підприємством; – моніторинг проекту; – проведення стажування для обраних місцевих консультантів. 2 Програми East Invest EUROCHAMBRES / 7 млн євро та 6,5 млн. євро – створення та зміцнення мереж підтримки малого та середнього підприємництва; – організація зустрічей з метою налагодження зв’язків між малими та середніми підприємствами з ЄС та країн партнерства; – надання технічної допомоги; – створення інтерактивної мережі; – тренінги з різних тем; – щорічні конференції; – відвідування потенційних європейських ділових партнерів та ознайомлення з принципами ведення підприємницької діяльності в Європі за допомогою механізму виїзних презентацій. 3 EU4BUSINESS: Мережа центрів підтримки бізнесу в Україні ЄБРР (European Bank for Reconstruction and Development – EBRD) / 40 млн. євро (28 млн. євро для консультаційної допомоги, 12 млн. євро для прямого кредитування) – створення центрів підтримки бізнесу у 15 регіонах України; – тренінги для обраних центрів підтримки бізнесу з метою інформування їх про інструменти підтримки бізнесу, доступні для компаній в Україні; – онлайн-служба підтримки, яка дає можливість отримати допомогу від галузевих експертів щодо розвитку бізнесу, доступу до ринків та інших питань; – консультаційні послуги від місцевих консультантів або галузеві поради від міжнародних консультантів; – поширення передових практик через семінари, тренінги та публічні заходи; – навчальні семінари для ознайомлення підприємців та керівників малих підприємств з аспектами технічного регулювання, якості та стандартів; – тренінги зі сприяння експорту для малих підприємств та консультантів; – інформаційно-ознайомлювальна діяльність, спрямована на допомогу українським компаніям підвищити конкурентоспроможність; – сприяння участі компаній у міжнародних спеціалізованих виставках та Програми інформаційно-консультаційної підтримки суб’єктів малого підприємництва за видами економічної діяльності Напрями здійснення інформаційно- консультаційної підтримки 1 Підпрограма “EU4Business” «Посилення можливостей сільгоспвиробників малого та середнього сектору через розвиток плодовоовочівництва та вирощування нових нішевих культур» ЄБРР, торгово-промислові палати. – досвід вирощування та експорту плодово- ягідних, овочевих та нових нішевих культур; – сертифікація під час вирощування ягід; – пакування та зберігання плодово-ягідних, овочевих та нових нішевих культур; – страхування ризиків під час вирощування агрокультур; – ІТ-технології в сільському господарстві; – шляхи підвищення маржинальності виробництва ягідних культур Програма посилення практик аудиту та звітності STAREP (Strengthening Auditing and Reporting in the Eastern Partnershi Countries) Світовий банк/інформаційно-консультаційні послуги з підтримки бізнесу; підтримка суб’єктів малого підприємництва, а саме одержувачів позики; взаємне навчання через «спілки практиків» – модернізовані підходи до бухгалтерського обліку та фінансової звітності; – створення прозорого регуляторного середовища та ефективної інституційної бази для корпоративної звітності; – впровадження міжнародних стандартів фінансової звітності та аудиту там малого підприємництва, часто реалізуються в розрізі окремих видів економічної діяльності . Актуальним напрямом підвищення конкурентоспроможності суб’єктів малого підприємництва в Україні на сучасному етапі розвитку є залучення фандрейзингових коштів, а саме фінансування господарської діяльності за рахунок коштів грантових фондів. Гранти розраховані перш за все на суб’єктів малого підприємництва, що реалізують інноваційні проекти в різних сферах економічної діяльності. Яскравим прикладом реалізації фандрейзингових можливостей суб’єктами малого підприємництва в аграрному секторі є їх участь у конкурсі грантового фонду “Agro Challenge”, який фінансує інноваційні проекти в агросфері для малого та середнього бізнесу на ранніх стадіях функціонування. Наповнення грантових фондів здійснюється переважним чином за рахунок компаній та меценатів, зацікавлених у розвитку інновацій в певному секторі економіки. До підтримки вищезгаданої фундації “Agro Challenge” вже долучились такі відомі компанії, як, зокрема, “Intel”, “Ciklum”, “Kernel”, “Nestle”, “Danone”, “Microsoft”. Використання інноваційних систем ведення сільського господарства за допомогою грантів “Agro Challenge” дає змогу збільшити прибутки суб’єктів малого підприємництва агропромислового сектору до 15%, а можливість безпосередньо впливати на зростання економічних показників, покращення якості та екологічності виробництва і продуктів робить проект унікальним і підвищує конкурентоспроможність суб’єкта господарювання. Можливості залучення фандрейзингових коштів вітчизняними суб’єктами малого підприємництва частіше залежать не від виду економічної діяльності, а від ступеня інноваційності запропонованого проекту. Проте слід зазначити, що пріоритетними сферами економічної діяльності, в яких реалізуються грантові програми для малого підприємництва, традиційно залишаються сільське господарство, енергоефективність, використання відновлю- ваних джерел енергії, захист навколишнього середовища, креативні технології, що сприяють економічному та культурному розвитку суспільства, промислові технології, робототехніки. Висновки. Дослідження стану, умов та проблем функціонування суб’єктів малого підприємництва в Україні та нових можливостей, які відкриваються у зв’язку з посиленням євроінтеграційних процесів, дає змогу обґрунтувати пріоритетні напрями підвищення конкурентоспроможності суб’єктів малого підприємництва, такі як участь в програмах підтримки малого та середнього підприємництва, ініційованих ЄС; залучення до Європейської мережі підприємств; максимальне отримання новітніх промислових технологій з країн ЄС, оптимізація оподаткування суб’єктів господарювання; посилення державної підтримки суб’єктів малого підприємництва, перш за все фінансової підтримки, яка здійснюється за рахунок державного та місцевих бюджетів; пошук нових альтернативних джерел фінансування господарської діяльності, зокрема за рахунок залучення грантових фандрейзингових коштів.

Підготував Олександр Майстренко