понеділок, 3 травня 2021 р.

Чому керівники компаній отримують захмарні зарплати


Як повідомляє BBC, керівники великих корпорацій заробляють мільйони, і їхні зарплати продовжують зростати. Але чому вони отримують такі шалені гроші і чи завжди було так?

За один робочий тиждень або 34 офісних години боси провідних британських компаній заробляють таку суму, яку отримує середній працівник у Великій Британії за цілий рік.

Згідно з дослідженнями незалежного аналітичного Центру заробітних плат, керівники 100 найбільших компаній Британії заробляють близько 3,6 млн фунтів стерлінгів (5 млн дол. США) на рік.

Це у понад 100 разів більше за середню зарплату штатних працівників (31,5 тис. фунтів стерлінгів).

Очолює список виконавчий директорів інтернет-маркету Ocado Тім Штайнер, зарплата якого у 2019 році склала 58,7 млн фунтів стерлінгів. Це у 2605 разів більше за середній заробіток співробітників компанії.

Лише за один день він заробив у сім разів більше їхньої річної зарплати.

На іншому боці Атлантики - картина ще екстремальніша. Аналіз вашингтонського Інституту економічної політики показав, що керівники 350 найбільших американських компаній заробили 2019 року у середньому 21,3 млн дол. США.

Це означає, що відношення зарплати генерального директора і звичайного працівника становить 320:1 - у п'ять разів більше ніж у 1989 році.

Джефф Безос став першою людиною зі статками в понад $200 млрд

Скільки насправді заробляють українці: статистика vs реальне життя

І це ще було до того, як пандемія погіршила нерівність у світі. Люди з низькими доходами мають менше шансів на якісну медичну допомогу, ризикують втратити роботу та відчувають суттєве зниження добробуту.

Ці розбіжності дедалі більше привертають увагу під час пандемії, коли працівники "ключових" галузей виявилися менш захищеними на робочому місці й мають меншу заробітну плату.

Захмарні зарплати босів спантеличують і дратують. Виникає справедливе питання, хто і чому призначає такі зарплати? І головне, чи має така ситуація залишатися й після пандемії?

Звідки беруться такі зарплати

Розрив у зарплаті керівників і звичайних працівників сягає корінням у політику 1980-тих адміністрації Рейгана у США та уряду Тетчер у Британії.

Їхня політична філософія сприяла дерегуляції, приватизації державного сектору та вільному ринку.

Люди згодні, що величезні зарплати повинні отримувати генії, як-от Ілон Маск, але чому вони також й у доволі пересічних виконавчих директорів, не зрозуміло

Обидва політики також мало зважали на профспілки, що поступово позбавило їх інструментів захисту працівників.

"Раніше посади керівників входили до загальної системи оцінки робочих місць компанії. Існувала єдина система для оцінки заробітної плати кожного", - пояснює Сенді Пеппер, експерт із Лондонської школи економіки.

Але все змінилося, коли оплата праці виконавчих директорів стала залежати від вартості акцій компаній. "Винагорода на основі активів" почала зростати в умовах панівного неолібералізму.

Аналіз даних топ-100 компаній з 2000 року, проведений Пеппером, показав, що заробітна плата всіх співробітників зростала у середньому на 3% щороку, тоді як оплата праці генерального директора - на 10%.

За словами Пеппера, логіка була простою - зарплата гендиректора мала відповідати доходам компанії, тому що він був найважливішим фактором успіху.

А тому, крім базвої заробітної плати, керівникам надали преміальні бонуси та можливість купувати акції компанії за фіксованою ціною.

Зарплатний пакет генерального директора Ocado Штайнера за 2019 рік включав бонус у 54 млн фунтів стерлінгів за виконання п'ятирічного "плану стимулювання зростання", який відбився на зростанні вартості акції компанії. (Ocado відмовилася від коментаря).

Водночас частка британських підприємств, які належать приватним особам, стрімко впала. Акціонери мали дедалі більше влади, і попит на акції призвів до швидкого зростання зарплат, які охоче підписували ради директорів, прагнучи догодити своїм інвесторам.

Робін Ферраконе, генеральна директорка міжнародної консалтингової компанії з питань оплати праці Farient Advisors, вважає такий підхід справедливим.

"Якщо вашою компанією керує хороший гендиректор, її прибутки швидко зростатимуть, - каже вона. -Відповідність зарплати продуктивності керівника цілком має сенс".

Упереджена система

Утім, насправді система розрахунку зарплати гендиректора - складніша. Компанії покладаються на рішення комітетів з компенсацій, до яких входять члени правління та керівники інших компаній.

Крім минулого досвіду та результатів діяльності конкретного керівника, комітети також орієнтуються на середню зарплату на такі посаді в інших компаніях, пояснює Стівен Кліффорд, колишній гендиректор і автор книги "Система оплата праці гендиректорів" (The CEO Pay Machine).

Тому зарплата постійно підтримується на одному рівні або збільшується.

Дослідження Journal of Financial Economics 2010 року показало, що ця система комітетів з компенсацій прискорює інфляцію заробітної плати. Причина в тому, що "компанії-партнери виправдовують високий рівень зарплат своїх генеральних директорів".

Ефективність керівника оцінюють у бонусах, які нараховують відповідно до фінансових показників або фіксованою сумою за конкретні досягнуті цілі.

Зростання попиту на акції збільшує зарплату керівників

На думку працівників, процес нарахування базової зарплати і бонусів керівникам є проблематичним.

Ради директорів не хочуть засмучувати лідера своєї компанії, який може піти в іншу компанію або звільнити їх, і підтримують високі зарплати.

Джанет Вільямсон, старша співробітниця Конгресу профспілок Британії стверджує, що комітети з компенсацій часто підпорядковані безпосередньо генеральному директору, вони упереджені і їх потрібно реформувати.

Насправді, як стверджує Пеппер, зарплата гендиректора залежить не стільки від фінансових показників компанії, скільки від її розміру.

"Що більше компанія, то більше платять керівникам", - пояснює дослідник.

"Гендиректор - ключ до успіху"

Утім, чи виправдані такі зарплати керівників - питання дискусійне. З одного боку, прибічники вільної ринкової економіки вважають, що зарплата має бути високою, якщо це в інтересах керівників та акціонерів.

Якщо бізнес готовий платити такі суми, значить такою є ринкова вартість цих гендиректорів.

"Генеральні директори є запорукою успіху", - каже Деніел Прайор, керівник програм Інституту Адама Сміта, неоліберального аналітичного центру.

"Цілком очевидно, що навички, особистість і вдачу генерального директора великої компанії має далеко не кожен, і ця обмежена кількість людей має попит".

Прайор наводить приклади Стіва Джобса в Apple, Джеффа Безоса в Amazon та Ілона Маска у Tesla і SpaceX. Це видатні таланти, які розробляють революційні технології.

Однак інші дослідники стверджують, що роль пересічного генерального директора - який не засновував бізнес і не робить революції в галузі - сильно завищена.

Успіх компанії залежить далеко не тільки від нього.

"Компанія може процвітати через підйом у певному секторі економіки, і це ніяк не залежить від талантів керівника", - каже Девід Болховер, експерт з питань оплати праці та автор книги "Чи дійсно найбільш високооплачувані співробітники варті цього?"

"Є купа інших причин. Вплив генерального директора на продуктивність компанії неможливо виміряти. Ця ідеологія талановитої особистості - обман. Невже ці таланти такі вже рідкісні", - вважає експерт.

На думку Болховера, глобальна фінансова криза 2008 року є яскравим прикладом того, як ефективність і оплата праці не завжди узгоджуються.

"Фінансовий сектор завжди захищав свої високі зарплати, аргументуючи їх рідкісними навичками і здібностями", - зазначає фахівець.

"Але багато з цих банків розпалися під час кризи, і люди почали ставити запитання - чому вони отримували такі зарплати і чому їм продовжують стільки платити й після кризи?"

На думку Болховера, причина цього - взаємодія інтересів акціонерів, членів правління і керівників. І саме тому тиск громадськості починає зростати.

Напруга зростає

Хоча зарплата найвищого ешелону керівників продовжує зростати, умови праці звичайних працівників погіршуються, насамперед на тлі пандемії. Проковтнути це багатьом стає все складніше.

На початку року працівники компанії British Gas оголосили п'ятиденний страйк у відповідь на плани скоротити робочу силу та перевести співробітників на контракти з меншими правами.

Напруга зростає ще з 2018 року, коли керівник компанії Centrica, яка володіє British Gas, отримав підвищення зарплати на 44% - вона стала дорівнювати 2,4 млн фунтів стерлінгів.

Співробітники великих компаній обурюються нерівністю в оплаті праці

Втім, є ознаки того, що зростання зарплат гендиректорів принаймні сповільнюється. Інвестиційний консультант Пол Лі зазначає, що в останні роки зріст сповільнився.

Причина цього, на думку Лі, у зміні мислення інституційних інвесторів та фондів. Вони інвестують у ці високооплачувані компанії, але зрештою їх фінансує широка громадськість - через пенсійні та інвестиційні фонди. І вони добре усвідомлюють зростання невдоволення.

"Важко сказати, чи виправдані такі зарплати, але підзвітність зростає. Частково через громадські дебати, частково через тиск уряду".

На тлі пандемії керівники деяких провідних компаній, як-от Boeing, Marriott International та PwC, пожертвували частиною своєї зарплати, щоб зберегти робочі місця персоналу у 2020 році. Багато хто, однак, вважає цей крок показним.

Люк Гілд'ярд, директор Центру високих заробітних плат, каже, що компанії можуть зробити подальші кроки для зменшення розриву в оплаті праці. Допустити представників працівників на засідання рад директорів та зробити систему оплати праці більш прозорою.

Тоді прибутки можна було б розподілити більш рівномірно серед робочої сили.

"Навіть невелике збільшення оплати може суттєво покращити життя простих людей, - каже Гільд'ярд. - Це був би значний крок вперед".

Захмарні зарплати виконавчих директорів є свідченням дедалі більшого суспільного розриву. А це дуже погано впливає на суспільство: погіршує його згуртованість, охорону здоров'я, освіту та добробут і веде до зростання злочинності.

На думку експерта, з наближенням світової економічної кризи після пандемії "контроль за нерівністю" має посилитися

"Якщо цього не станеться, суспільство буде ще більш розділеним, а працівники постраждають", - додає він.

Автор Пітер Янг

Підготував В. Орел


Немає коментарів:

Опублікувати коментар

Коментарі