Всеукраїнський земельний форум

Всеукраїнський земельний форум стартував і першим про досвід впровадження ринку землі в Литві розповів Казіс Старкявічус, заступник голови Комітету з питань сільських справ Литовського Сейму.

Заступник голови Комітету Верховної Ради з питань аграрної політики Олександр Бакуменко представив варіанти запровадження обігу земель від аграрного комітету ВР на Всеукраїнському земельному форумі.

66,9% аграріїв малого та середнього бізнесу вважають, що не будуть брати участь в ринку землі, оскільки переконані, що не витримають конкуренції з холдингами, чиновниками та олігархами.

В ході Всеукраїнського аграрного форуму аграрії висловили свою думку взявши участь в інтерактивному голосуванні.

«Працювати над питання ринку землі потрібно, але для початку треба ухвалити закон щодо того, скільки гектарів можуть потрапити в одні руки та інших важливих аспектів. Яке обмеження встановлювати, ваша країна має вирішити самостійно. Адже це залежить від розміру земельного банку.

Втім, якої помилки припустилися ми… Не прописали у законі положення щодо „зв’язаних осіб“. Після чого почалися проблеми — з’являлися низка компанії, зареєстровані на одного власника.

Разом з тим, після вступу до ЄС ми ухвалили не продавати землю іноземцям упродовж 10 років. Це було правильне рішення. Якби ми дозволили купувати іноземним особам купувати землю, ми б стали для них лише робочою силою», — поділився досвідом Литви Казіс Старкявічюс, заступник голови Комітету з питань сільських справ Литовського сейму.

Результати інтерактивного голосування із Всеукраїнського земельного форуму

У голосуванні взяли участь 490 агропідприємств.

Вперше в аграрній сфері відбулась масштабна публічна дискусія щодо ринку землі в Україні за участю ТОП-політиків та аграріїв. Четвірка кандидатів у Президенти та представники їх команд озвучили своє бачення щодо ринку землі під час Всеукраїнського земельного форуму, організованого #ВАР.‼️

Кандидата в Президенти Владимир Зеленский представляв Олександр Данилюк. Він зазначив, що їхня команда витупає за створення прозорого ринку землі:

"Я б хотів, щоб був такий ринок землі, щоб через 5 років, ви не прийшли сюди і не дивились на державу, як на рятівника. Ви всі маєте бути самодостатніми, як фермери по всьому світу. Ви маєте право володіти землею. Звичайно треба говорити про державну допомогу, але має працювати ринок. Ми, як держава, повинні створити умови, що ви приходите до будь-якого банку, який для вас зручний і отримуєте кредит під мінімальний відсоток. Хто має володіти землею? Перший етап – тільки громадяни України. Другий – можливо, юридичні особи, але засновниками яких є також громадяни України. Передчасно говорити про іноземців. У цьому питанні поки що немає єдності”.

Кандидат у Президенти Юрий Бойко під час Всеукраїнського земельного форуму озвучив позицію, що при відкритті ринку землі необхідно надати держпідтримку малому та середньому аграрному бізнесу:

На думку кандидата у Президенти Юлії Тимошенко, влада має створити умови для розвитку малих і середніх сільгоспвиробників з максимальними для них преференціями.

"В Україні може бути запроваджена французька модель поводження із сільськогосподарською землею. Що таке французька модель? Ті люди, які вже мають землю, які на ній працюють, мають абсолютне ексклюзивне, не пріоритетне, а саме ексклюзивне право на її придбання. Це означає, що якщо ви вже обробляєте землю сьогодні і захочете її придбати, ви маєте виключне ексклюзивне право купити цю землю або в розстрочку, якщо держава може створювати спеціальні фонди для цього, або якщо і брати кредити в банку, то не може земля бути заставою. Треба мати страхові фонди, які страхують кредит".

Кандидат у Президенти Смешко вважає, що земля має належати народу України і продаватись лише громадянам України. Для держави завдання номер один – підтримати середнього виробника.

“Громадянин України може продати землю тільки назад державі по ринковій ціні. Пройде час, він знову захоче господарювати на цій землі, він звертається до земельного банку, купує під кредит, який йому держава дає на довгих 20-30 років і протекціоніст його підтримує”.

Незважаючи на гучну дискусію щодо однієї з складніших тем, — відкриття ринку землі. Попри щільний графік, який дозволяє втекти від незручних запитань, що зазвичай і роблять чиновники, в.о. Міністра аграрної політики та продовольства Ольга Трофимцева не покинула аграріїв та залишилася на зустріч з політичними лідерами на Всеукраїнському земельному форумі.

Стосовно позиції Міністерство аграрної політики та продовольства України щодо земельної реформи, пані Трофімовцева після заходу зазначила:

«Існує кілька основних концепцій запуску ринку землі в Україні. Концепція, якої дотримується уряд, залишається незмінною. Основними її пунктами є те, що сільськогосподарську землю зможуть придбати виключно громадяни України. Передбачено встановлення граничних розмірів земель сільськогосподарського призначення, які можуть перебувати у власності однієї особи, та обмеження площі максимальної оренди в межах адміністративних одиниць: ліміт площі земель у власності дискутується, однак орієнтир – 100 – 200 га на особу; ліміт максимальної площі земель в оренді – не більше 35% площі сільськогосподарських угідь на території району та/або об’єднаної територіальної громади, якщо площа такої громади дорівнює або перебільшує середню площу району. Вводяться антиспекулятивні механізми. Стягнення державного мита у розмірі 50% від грошової оцінки земельної ділянки у випадку перепродажу земельної ділянки протягом перших трьох років.

👍 Також для забезпечення участі малих сільгосптоваровиробників у реалізації земельної реформи створюється Державна фінансово-кредитна агенція, яка надаватиме часткове гарантування кредитів певній цільовій групі для купівлі земельних ділянок. Таким чином, буде вирівняний дисбаланс, що утворився у доступі до дешевих кредитних ресурсів, між фермерами та агрохолдингами. Метою програми часткового гарантування кредитів є заміна або підкріплення застави, яку може надати позичальник для отримання кредиту, зменшення банківських ризиків, пов’язаних із наданням позик цільовій групі позичальників, та створення стимулів для банків щодо надання послуг малим господарствам».

В.о.Міністра звернула увагу, що усі ці питання ще є предметом дискусії між представниками влади та агровиробниками.