середу, 6 червня 2018 р.

ЕКСПОРТНА СТРАТЕГІЯ УКРАЇНИ

IV НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКСПОРТНИЙ ФОРУМ У ТОРГОВО-ПРОМИСЛОВІЙ ПАЛАТІ УКРАЇНИ ВІДКРИВ KYIV EXPORT WEEK

IV НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКСПОРТНИЙ ФОРУМ У ТОРГОВО-ПРОМИСЛОВІЙ ПАЛАТІ УКРАЇНИ ВІДКРИВ KYIV EXPORT WEEK

Цього року форум зібрав понад 150 учасників, серед яких близько 20 гостей із 14 країн світу, таких як Німеччина, Польща, Угорщина, Хорватія, Словаччина, Литва, Білорусь, Грузія, Молдова, Італія, Австрія, ОАЄ, Канада, Нігерія.

Крім того, нинішній Національний експортний форум вперше проводиться в рамках серії заходів на підтримку вітчизняного експорту під загальною назвою «Київський експортний тиждень 2018» (Kyiv Export Week 2018), який започатковано спільними зусиллями Торгово-промислової палати України та Київської міської державної адміністрації. В рамках Kyiv Export Week вже 5 червня розпочне роботу Міжнародна виставка-презентація промислової продукції київських виробників «Зроблено у Києві».

«Національний експортний форум за чотири роки свого існування став унікальним майданчиком для обговорення актуального стану та перспектив розвитку експортного потенціалу держави, а також дієвим механізмом прямого діалогу у форматі «влада – бізнес». Український експорт впевнено демонструє позитивну динаміку зростання. Як свідчать дані статистики, у 2017 році він зріс на 16%, причому ріст спостерігався в усіх галузях промисловості. Торгово-промислова палата України, членами якої є понад 8 тис. підприємств із усіх регіонів України, розглядає підтримку зовнішньоекономічної діяльності вітчизняних компаній як одне із своїх головних завдань. На сьогодні ми надаємо понад 40 різноманітних послуг у сфері підтримки експорту і продовжуємо розробляти унікальні продукти для українських компаній», – зазначив Геннадій Чижиков, президент ТПП України.
Серед провідних тем заходу – глобальні виклики українського експорту, оцінка результатів реалізації Національної експортної стратегії, нові можливості на зовнішніх ринках для аграрної промисловості. Особливу увагу приділено розвитку транспортної інфраструктури та логістики для міжнародної торгівлі. Зокрема, як зазначають самі експортери, в умовах активної диверсифікації ринків збуту актуальним стає вирішення проблем розвитку морських портів і залізничної інфраструктури.

«Експорт – це двигун економіки, половина ВВП країни формується за його рахунок. Нині наше Міністерство працює над вдосконаленням та імплементацією Національної експортної стратегії, а саме розробкою секторальних та крос-секторальних стратегій. З 4 по 8 червня проводитимуться публічні консультації з цього питання, тож закликаю бізнес долучатися до обговорення», – сказав Олексій Перевезенцев, державний секретар Міністерства економічного розвитку і торгівлі України.
У цьому році експерти закликають український бізнес диверсифікувати свій експорт не тільки за рахунок країн ЄС, а й ринків Азії, Африки та Близького Сходу. Динаміка розвитку економік , збільшення чисельності населення та постійно зростаюча потреба цих країн у нових товарах і послугах дають успішні прогнози для наших компаній. Для прикладу, якщо у 2015 році Україна експортувала до країн Африки на $3 млрд 803 млн, то у 2017-му – на  $4 млрд 48 млн. А тільки до Єгипту за цей рік Україна вже направила товарів на $514 млн 717 тис. Радують і темпи зростання експорту у цьому році до Китаю, Іраку, Ізраїлю, ОАЄ й інших країн Азії та Африки. Все це свідчить про те, що українські підприємства стають глобальними гравцями в світовій економіці.

«Я вже вчетверте маю за честь виступати на Національному експортному форумі, з дня його заснування, і відчуваю зміни. Дякую ТПП України за щорічну можливість знайомитися з українськими експортними тенденціями», – сказав Лю Дзюнь, керівник відділу у справах економіки та торгівлі Посольства Китайської Народної Республіки в Україні.
Також у рамках форуму проходять майстер-клас для експортерів-початківців «Стати експортером: з чого почати?» та презентація можливостей найбільшої в Європі мережі підтримки підприємництва European Enterprise Network (EEN), що включає понад 2,5 млн організацій-учасників із 65 країн Європи. З її допомогою експортери України можуть вільно шукати інноваційні технології, інвесторів, партнерів для створення спільних підприємств, а також встановлювати ділові контакти для імпорту й експорту товарів.


«Національний експортний форум є надзвичайно важливим заходом у контексті диверсифікації зовнішньоекономічних зв’язків і пошуку нових ринків збуту. Головний сигнал МЗС - наші дипломатичні установи за кордоном і Рада експортерів та інвесторів удосконалюють взаємодію з національним бізнезом, ТПП України, іншими міністерствами, державними органами та громадськими організаціями з метою розширення експорту та залучення іноземних інвестицій. Переконаний, саме такий підхід дає можливість досягти конкретних результатів», –  сказав Василь Боднар, заступник Міністра закордонних справ України.

НАЙКРАЩИЙ ПЕРШИЙ КРОК ДЛЯ ЗБІЛЬШЕННЯ ЕКСПОРТУ ПІДПРИЄМСТВА – РОЗРОБКА ІНДИВІДУАЛЬНОЇ ЕКСПОРТНОЇ СТРАТЕГІЇ

Які можливості сьогодні пропонує держава вітчизняному експортеру для доступу українських товарів і послуг на закордонні ринки? Як максимально ефективно представити свій проект іноземному інвестору? Які подальші кроки реалізації Національної експортної стратегії? Відповіді на ці й інші питання шукали учасники перших двох панельних дискусій IV Національного експортного форуму в ТПП України.

Форум розпочав роботу дискусією  «Експорт – глобальні виклики». Голова Представництва Європейського Союзу  в Україні Хюґ Мінґареллі розповів учасникам про шляхи підтримки України в реалізації положень Угоди про зону вільної торгівлі з Європейським Союзом.  

«Ринок ЄС – найголовніший торговельний майданчик у світі. Ми на вашому боці, але Україні треба використовувати усі можливості для диверсифікації експорту. Саме тому Представництво Європейського Союзу  в Україні активно співпрацює з Торгово-промисловою палатою України, аби допомогти українським компаніям при виході на цей ринок. І ми можемо констатувати позитивні результати  – сьогодні частка українського експорту до ЄС становить 43%. Загальна кількість українських компаній, що експортують до ЄС, – 14 тисяч підприємств. І це не тільки великі компанії»,   – сказав Хюґ Мінґареллі.
Він озвучив рейтинг європейських країн, на які припадає найбільша частка українського експорту. На першому місці у ньому  Польща, далі – Італія, Німеччина та Нідерланди. Хюґ Мінґареллі також відзначив, що з України до ЄС, попри усталену думку, експортується не лише агропродукція, але й, зокрема, продукція машинобудування (12%) та обробної промисловості (26%).

У свою чергу Надзвичайний і Повноважний Посол Республіки Казахстан в Україні Самат Ордобаєв висвітлив стан і перспективи торговельно-економічного співробітництва України та Казахстану.

«Розвиток експортної політики України важливий для Казахстану. Час простих поставок минув – тепер необхідно шукати нові форми співпраці, чітко визначати ринки збуту. Я бачу перспективу у кооперації та створенні спільних підприємств, із використанням преференційних можливостей», – сказав він.
Серед перспективних галузей для створення спільних підприємств Самат Ордобаєв  назвав IT і відновлювану енергетику.

«Перспективи – за високими технологіями з великою доданою вартістю. За два роки, що я працюю в Україні, число таких спільних підприємств зросло з 505 до 923», – додав посол.
Палата залишається провідним майданчиком для комунікацій між бізнесом і владою. Чимало підприємців завдяки діяльності Палати змогли відкрити для себе принципово нові ринку збуту, зокрема китайський, та знайти партнерів із різних частин світу.

«Китай продовжує відкривати доступ на свій ринок  українській сільськогосподарській продукції. Зараз тривають перемовини стосовно ягід вишні, у перспективі – риба, мед, яєчні продукти», – сказав Лю Дзюнь, керівник відділу у справах економіки та торгівлі Посольства Китайської Народної Республіки в Україні.
Він також зазначив, що українські продукти мають унікальні переваги, та розповів, що у виставці China International Import Expo, яка відбудеться у Шанхаї  5–10 листопада 2018 року, візьмуть участь 16 українських компаній.

Завершуючи першу панельну дискусію, президент ТПП Лейпцигу (Німеччина) Крістіан Кірпаль поділився досвідом підтримки експорту регіону на прикладі свого міста. Так,  ТПП Лейпцигу підтримує експортерів за трьома напрямами: надає інформацію щодо інвестиційних можливостей низки країн,  допомагає встановлювати прямі контакти для виходу на ринки різних країн і влаштовує різноманітні заходи – від Днів економіки до промислових виставок.  

Форум продовжився панельною дискусією «Реалізація Національної експортної стратегії України». Радник першого віце-прем'єр-міністра України – міністра економічного розвитку і торгівлі України Олеся Залуська презентувала учасникам наступні кроки з реалізації Експортної стратегії України.

«Наша мета – масштабувати корисні практичні інструменти для бізнесу. Для цього ми запроваджуємо чотири крос-секторальні стратегії: інновації для експорту, торгова адженда, вдосконалення навичок і спрощення процедури торгівлі», – сказала вона і закликала бізнес активніше долучатися до розробки стратегій.
Віце-президент Торгово-промислової палати України Сергій Свистіль розповів про діяльність торгово-промислових палат в умовах сучасних викликів і ризиків у світовій торгівлі.

«Найкращий  перший крок  для збільшення експорту підприємства – розробка індивідуальної Експортної стратегії підприємства. Найкращі практики – використання зарубіжної технічної допомоги, залучення європейських експертів у рамках співпраці зі службою німецьких експертів, створення представництв у країнах ЄС або укладання дистриб'юторських угод, застосування механізмів торговельного  фінансування, побудова виробничої кооперації.  Сучасний тренд  у зовнішній  торгівлі – конструювання виробництва з огляду на існуючі  торговельні преференції, коли для  імпорту комплектуючих і сировини, а також подальшого експорту обираються країни з мінімальним рівнем мита, а переробка та виробництво  в Україні є мінімально достатніми з урахуванням установлених  правил визначення країни походження», - сказав Сергій Свистіль.
За його словами, пріоритетні ринки збуту нашої продукції стають різними по відношенню до промислової та продовольчої груп товарів. Відкриттю нових ринків сприятиме спільна робота влади, бізнесу та бізнес-асоціацій.

Під час цієї панелі також було представлено проект «ПРОМІС» («Партнерство для розвитку міст»). Це проект міжнародної технічної допомоги, який спрямовано на зміцнення муніципального сектора в Україні, створення сприятливого середовища для розвитку малого та середнього бізнесу, підтримку процесу децентралізації й інтегрованого планування розвитку на місцевому, регіональному та національному рівнях. Він впроваджується з квітня 2015 року до грудня 2020 року Федерацією канадських муніципалітетів (ФКМ) за фінансової підтримки уряду Канади у 4 регіонах України – Запорізькому, Вінницькому, Івано-Франківському та Полтавському. На кожне місто виділено по 100 тисяч канадських доларів. Наразі завдяки проекту на ринок Канади може вийти вітчизняна трикотажна та швейна продукція.

Крім того, у рамках дискусії присутнім представили експортні можливості для українських компаній у Нігерії та в Дубаї. 

«Економіка сьогодні вимагає змін. А бізнесу потрібні економічна ідея, фінансова підтримка та допомога у просуванні на зовнішні ринки. Можливо, нам варто повчитися у китайців, які живуть за принципом Learning by doing», – підбив підсумок модератор дискусії,  голова комітету промислової модернізації при ТПП України, директор державного підприємства «Укрпромзовнішекспертиза» Володимир Власюк.

УКРАЇНА МОЖЕ УВІЙТИ ДО ТОП-3 КРАЇН – ЛІДЕРІВ АГРОЕКСПОРТУ

IV Національний експортний форум продовжився панельними дискусіями «Аграрна промисловість України – нові можливості на зовнішніх ринках» і «Розвиток транспортної інфраструктури та логістики для міжнародної торгівлі».

Заступник міністра аграрної політики та продовольства України з питань європейської інтеграції Ольга Трофімцева розповіла про відкриття нових ринків збуту та підтримку національних виробників аграрної та харчової продукції.

«Ми є новою європейською і світовою суперсилою на аграрних і харчових ринках. Україна щороку експортує понад 40 млн тонн зернових. Такими темпами ми увійдемо до ТОП-3 країн – лідерів агроекспорту, посунувши Німеччину», – сказала Ольга Трофімцева.
Вона також зазначила, що вже 290 українських підприємств мають право експортувати на ринок ЄС тваринницьку продукцію, та підкреслила, що у фокусі уваги Міністерства – кліматично адаптоване сільське господарство, органічна продукція,  диверсифікація ринків збуту тощо.

У ході дискусії учасники також обговорили тонкощі виходу українських компаній на нові ринки, актуальні питання експорту продукції з доданою вартістю та доступу українських харчових товарів на ринки інших країн.

«2017 рік став знаковим для агросектора – попри втрату звичних ринків було відновлено вартісні показники експорту. Нарешті міф про те, що українська продукція неконкурентоспроможнав ЄС, зруйновано», – сказав Олег Юхновський, модератор панельної дискусії, голова комітету підприємців агропромислового комплексу при Торгово-промисловій палаті України.
Також на Національному експортному форумі обговорили інфраструктурні проекти в портах та на залізниці, необхідні для розвитку експорту.

Про державну політику щодо розвитку інфраструктури України учасникам форуму розповів заступник міністра інфраструктури України з питань європейської інтеграції Віктор Довгань.

«Розвиток інфраструктури дає поштовх для експорту. Ми вже маємо затверджену Національну транспортну  стратегію до 2030 року. Оновлена транспортна стратегія, план з логістики та інфраструктурні проекти стимулюють розвиток бізнесу», − сказав Віктор Довгань.
Серед основних пріоритетів транспортної стратегії він назвав ефективне управління, фінансування, забезпечення якості транспортування і включення транспортної системи України в транспортну мережу.

Заступник голови державного підприємства «Адміністрація морських портів України» з питань розвитку портової інфраструктури Дмитро Роменський акцентував увагу на  важливості розвитку інфраструктури морських портів для міжнародної торгівлі.

«Порти − це відзеркалення економіки України. До 60% товарообігу йде через порти України. Збільшення вантажопотоку −  наше основне завдання», − наголосив він.

«Відкриття нових напрямків на залізничній карті України, створення хабів для інтермодальних перевезень є важливими складовими реформування Укрзалізниці», − додав Ремігіуш Пашкевич, член правління ПАТ «Укрзалізниця».
Крім того, у рамках форуму відбулась презентація для українських експортерів можливостей використання програми «European Enterprise Network».

Мережа EEN є віртуальним торговельним майданчиком та охоплює 65 країн, де працює понад 600 бізнес-асоціацій. Це також більш  ніж 2,5 млн. компаній-учасниць, понад 16 тисяч технологічних розробок і бізнес-пропозицій. Протягом року EEN проводить до 100 великих заходів для бізнесу, на яких понад 18 тисяч компаній-учасниць (b2b-зустрічі) шукають партнерів.

За допомогою EEN українські підприємці можуть:

шукати потенційних покупців продукції в ЄС та інших країнах − учасницях EEN;
розміщувати комерційні замовлення, поширювати/відстежувати комерційні пропозиції;
шукати та залучати новітні технології з-за кордону;
шукати інвесторів і партнерів у ЄС та інших країнах − учасницях EEN, у т.ч. для створення спільних підприємств.   

Подавати заявки та брати участь в EEN можна через членів Консорціуму EEN – Ukraine. Послуги членів Консорціуму в рамках EEN є безкоштовними.

Немає коментарів:

Дописати коментар

Коментарі