Коли в нас будуть такі ж зарплати, як в Німеччині?

Щоб наздогнати тих, хто йде попереду, потрібно рухатися швидше, ніж вони

ВВП не росте, не росте зарплата.

3000 євро в місяць становить зараз середня зарплата в Німеччині, 40.000 доларів середньорічна зарплата в США. У кожній країні своя система оподаткування, структура споживання, рівень цін і купівельна спроможність. Наприклад, в США всі працюючі подають декларацію про доходи за минулий рік, платять значні податки на нерухомість і землю, але там незначні податки на додану вартість, а в ряді штатів взагалі немає ПДВ. Тому для українців важлива не величина зарплати в цифрах, значно важливіше питання, коли стандарти життя в Україні будуть відповідати стандартам розвинених країн.

Зараз середня пенсія, середня зарплата після сплати податків, мінімальна зарплата робить нас побратимами країн Азії і Африки.

Суть проблеми: тільки розвиток економіки може забезпечити зростання оплати праці. 

Спочатку - продуктивність праці.

Продуктивність суспільної праці в господарстві країни, найважливіший показник її економічного розвитку, - це відношення сумарного виробленого національного доходу до середньорічної чисельності працівників, зайнятих в матеріальному виробництві. Економісти визначають продуктивність трудової сили країни як обсяг продукції або послуг, який звичайний працівник виробляє за одиницю часу: годину, день, місяць, рік. 

Річна продуктивність праці.

Якщо в так званій соціалістичній економіці велике значення надавалося натуральним одиницям вимірювання праці - штукам, тонам, метрам, центнерам, то в ринковій економіці продуктивність вимірюють в грошовому вираженні - гривнях, євро, доларах. У довгостроковій перспективі темпи зростання продуктивності праці визначають за допомогою того, як швидко чи повільно в країні ростуть стандарти життя.

Продуктивність праці в Україні звичайно зростає. Навіть перевищує зростання оплати праці. Значна частина зростання продуктивності праці і зарплати викликана інфляцією, але за роки незалежності відбулося зростання реальних доходів і відповідно середнього рівня життя жителів України. Економічна статистика оперує середніми цифрами, але за цими середніми цифрами ховається різка прірва між рівнем життя сотень сімей українських мільйонерів і сотень тисяч безробітних і сімей, які не мають можливості оплатити комунальні послуги. Але від загальних міркувань повернемося до питання винесеного в заголовок і спробуємо зрозуміти, чи будуть українці жити як в Німеччині, і якщо так, то коли.

У всіх країн Євросоюзу єдина статистика, і на сайті Євростату можна легко знайти інформацію про економіку та життя у всіх країнах Євросоюзу. Середня продуктивність суспільної праці в народному господарстві Німеччини набагато раз вище, ніж в Україні, але є відмінності по галузях. У той час як в будівництві, готельному бізнесі, транспорті і зв'язку, торгівлі німецька продуктивність праці не перевищує українську більш ніж в кілька раз, в основній галузі економіки Німеччини - промисловості - продуктивність праці в десятки разів више. Продукція німецьких машинобудівників давно стала синонімом якості і користується стійким попитом у всьому світі. Середня зарплата працюючого в німецькій промисловості - 4000 євро на місяць, в Україні працівник, зайнятий в промисловості, отримує близько 6000 гривень, або 200 євро на місяць.

Розглянемо більш докладно облік створеної доданої вартості в сфері послуг на прикладі тих же перукарів. Додана вартість, створена перукарем - це ринкова вартість (виручка) його послуг, наданих протягом певного часового періоду мінус вартість матеріальних ресурсів, використовуваних при наданні даної послуги, наприклад, фарби для волосся, оренди та й електроенергіі. В Україні середній перукар за годину роботи може створити додану вартість в кілька євро, а середній перукар у Франції або тієї ж Німеччини за той же час - 15 або 20 євро, тому що в цих країнах вартість послуг цирульника значно вище, ніж у нас. Перукар високої кваліфікації з України, працюючи в Парижі або Мюнхені буде отримувати за свою роботу плату, відповідну ринку і створювати додану вартість в кілька разів більше, ніж в Україні. 

Пріорітет - зовнішній ринок На підставі цього прикладу можна зрозуміти, що, надаючи послуги на внутрішньому ринку , виробник цих послуг отримує оплату своєї праці і створює додану вартість відповідно до ринкових цін своєї країни. У промисловості ситуація інша - виробник може продавати свою продукцію на зовнішньому ринку за світовими ринковими цінами. Наприклад, українські виробники молочних продуктів, продаючи в Європі свою продукцію за цінами європейського ринку, отримують грошові кошти, необхідні для закупівлі сировини, оплати праці своїх працівників і податків, інших платежів і створюють додану вартість, аналогічну створюваної європейськими виробниками даної продукціі. Підвищити обсяг промислового виробництва можна тільки за рахунок різкого збільшення експорту. Тільки швидке і послідовна зміна всієї структури економіки, залучення зарубіжних інвесторів, готових створювати в Україні промислові підприємства, всебічна підтримка підприємств, здатних виробляти продукцію для зовнішніх ринків, може підвищити продуктивність суспільної праці і відповідно призвести до підвищення рівня життя більшості жителів України. Різке збільшення експортного виробництва збільшить доходи працівників, зайнятих в промисловості і суміжних галузях, і обсяг податкових надходжень до бюджету. Зростання бюджету дозволить підвищити оплату праці працівників бюджетної сфери. В результаті робітники, інженери, лікарі, вчителі зможуть більше платити перукарям і іншим працівникам сфери обслуговування, а українські перукарі будуть створювати більше доданої стоімості. 

Будемо керуватися оптимістичним варіантом розвитку економіки: Україна, колись приєднається до єврозони, і пропадуть валютні ризики, кредитори запропонують найбільш пільгові умови погашення кредитів, зарубіжні інвестори, задоволені економічною і податковою політикою нового уряду, відкриють в Україні нові промислові підприємства, які експортуватимуть свою продукцію на захід і на схід, інфляція не перевищуватиме 3% і, найголовніше, в найближчий десяток років не буде глобальних світових криз. В результаті через десять років середня зарплата досягне довгоочікуваних 3000 євро на місяць, стандарти життя в Україні наблизяться до рівня життя старих членів Євросоюзу, але ще не досягнуть їх рівня, адже і в цих країнах економіка буде розвиватися, хоча і не так стрімко як в Україні. І в кінці хочеться повторити відому істину: щоб наздогнати тих, що йде попереду, потрібно рухатися швидше, ніж вони. 

Олег Дружів