УКРАЇНА І ЛИТВА: ІНВЕСТИЦІЙНІ ТА БІЗНЕС-МОЖЛИВОСТІ

 У Торгово-промисловій палаті України відбулась конференція «Україна і Литва: інвестиційні та бізнес-можливості». 

ОРГАНІЗАТОРИ КОНФЕРЕНЦІЇ:

Посольство Литовської Республіки в Україні, Торгово-промислова палата України, Вільнюська торгово-промислова і реміснича палата, Український союз промисловців і підприємців, асоціації «Infobalt» та «IT Ukraine».

ПАРТНЕРИ КОНФЕРЕНЦІЇ:

Міністерство економіки Литви, Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, Литовська палата торгівлі, промисловості та ремесел, Конфедерація промисловців Литви, Державне агентство з енергоефективності та енергозбереження України, Литовське агентство з житлового енергозбереження, Конфедерація з поновлюваних джерел енергії Литви, Асоціація Східно-Європейського партнерства і інвестицій, Асоціація вільних економічних зон Литви, адвокатське бюро «LEADELL Бальчюнас і Граяускас».

ФІНАНСОВІ ПАРТНЕРИ: підприємство «Новус», Торгово-промислова палата України, підприємство «Вічюнай-Україна», Міністерство закордонних справ Литовської Республіки, підприємство «Keмek», підприємство «Ардіс Гроуп».

Програма заходу включала пленарну частину, в якій були висвітлені стан, перспективи та пріоритетні напрями українсько-литовського економічного й інвестиційного співробітництва, умови, переваги та проблемні питання ведення бізнесу в Україні та Литві, після чого відбулись також В2В-переговори представників ділових кіл України та Литви.

В рамках конференції працювали 3 українсько-литовські робочі групи за наступною тематикою: 

Співробітництво у сфері інформаційних технологій.

Передача литовського досвіду у сфері енергоефективності та охорони 

навколишнього середовища.

Стимулювання інвестицій та бізнесу в Україні та Литві.

Литва – важливий торговельний партнер України з колосальними перспективами інвестиційного співробітництва. Тільки мережа Novus створила в Україні понад 5 тисяч робочих місць, а загалом у нашій державі провадять діяльність майже 250 литовських компаній і фірм із литовськими інвестиціями. У Литві наразі працюють 88 компаній із українським капіталом. Щоб зареєструвати там фірму, необхідно лише три дні. Для інвесторів передбачено низку пільг і фінансових стимулів, включаючи мережу із 7 вільних економічних зон. Вони спеціалізуються в окремих галузях економіки і входять до двадцятки найкращих у світі та стабільно представлені у п’ятірці тих, що пропонують найкращі послуги інвесторам.

У грудні, під час Другого українсько-литовського бізнес-форуму, Україна та Литва підписали угоди щодо посилення співпраці у сфері інформаційних технологій. Нині ми активно переймаємо досвід колег. Результатам його впровадження  була присвячена одна з робочих груп конференції «Україна і Литва: інвестиційні та бізнес-можливості», що відбулась у ТПП України.

«Україна та Литва  втілюють у життя кілька спільних проектів: із використання спеціалізованих лазерів, створення водоочисних систем, відновлення інфраструктури у малих містах, розвитку малого та середнього бізнесу, енергоефективності тощо», – сказав президент ТПП України Геннадій Чижиков. 

На європейському IT-ринку Україна відома як один із найбільших аутсорсингових майданчиків. Згідно зі звітом Ukraine Digital News, у 2015 році обсяг експорту українських розробок програмного забезпечення досяг 2,5 млрд доларів, поступившись лише агросектору та металургії. Проте і IT-індустрія, і сфера стартапів в Україні розвиваються фактично без підтримки держави. Досвід Литви показує, що чиновники і стартапери можуть бути корисними один одному. Поки в Україні вирішенням проблем галузі займаються ентузіасти, в Литві  це – частина державної політики, яка вже дає свої результати.

Литва займає лідируючі позиції серед країн ЄС у створенні стартапів із розробки програмного забезпечення.  31 500 жителів країни  задіяні у сфері IT.

З 2010 року в Литві функціонують державне агентство із залучення інвестицій Invest Lithuania, а також агентство зі сприяння експорту Enterprise Lithuania. Зі стартапами працюють обидві структури. Прямої фінансової підтримки держава не надає, зате сприяє стартапам у пошуку інвесторів. Іноземним фахівцям також допомагають отримати посвідку на проживання і переїхати до Литви. Найближчим часом еміграція в Литву для стартапів, у тому числі з України, повинна істотно спроститися. Нещодавно уряд схвалив поправки до законодавства, що дозволяють ввести новий тип віз – стартап-візи.

«Із Литви теж виїжджають уми і там теж мало місцевих інвесторів. Але держава намагається вирішувати цю проблему. На міжнародному рівні Литва себе позиціонує як країна, куди можна приїхати, чимось займатися і ніхто не буде тебе чіпати. Ніяких безпідставних візитів податківців або «масок-шоу» з вилученням серверів», – сказав Віктор Валєєв, директор асоціації IT Ukraine.

У рамках конференції працювали ще дві українсько-литовські робочі групи із запозичення литовського досвіду у сфері енергоефективності й охорони навколишнього середовища, стимулювання інвестицій і бізнесу.

Під час заходу понад 200 підприємців обох країн обговорили стан, перспективи та пріоритетні напрями українсько-литовського економічного й інвестиційного співробітництва, умови, переваги та проблемні питання ведення бізнесу в Україні та Литві.  

Олександр Майстренко