середа, 7 вересня 2016 р.

Робота МЗС по по просуванню і популяризації України в світі

Імідж держави в сучасному світі 
  Сучасна ситуація на зовнішньополітичній арені значно ускладнилася і продовжує ускладнюватися. В умовах глобалізації, що розвивається високими темпами, диверсифікації спектру загальносвітових екологічних, соціально-гуманітарних, економічних проблем, а також нових викликів і загроз, окрема держава в відриві від світової спільноти вже не в змозі забезпечити свої інтереси і, за великим рахунком, свою життєздатність. У зв'язку з цим зростають багатоплановість, насиченість і динамізм міжнародних відносин. Багато процесів і явищ, які раніше відносилися переважно до внутрішніх справ держави (наука і освіта, зайнятість населення, боротьба зі злочинністю, розвиток окремих сфер економіки, охорону здоров'я тощо), сьогодні все більше виходять на міжнародний рівень, стаючи невід'ємною частиною міждержавних відносин, тим самим значно розширюючи і ускладнюючи їх. Одночасно з цим розвиток засобів зв'язку та передачі інформації привело до значного розширення інформаційного поля, доступності інформації та, як наслідок, утруднення контролю над нею. Велика кількість інформації практично з будь-якого питання (з'явилося, наприклад, визначення «надмірність інформації») робить будь-який об'єкт в інформаційному полі багатоплановим. Процес формування і підтримки іміджу, в тому числі на міжнародній арені, таким чином, значно ускладнився. З іншого боку, розвиток інформаційних технологій має і свої плюси. Доступність засобів зв'язку, висока і яка продовжує зростати, інформатизація суспільства, а також віртуалізація полегшують створення і функціонування іміджу взагалі та іміджу держави зокрема, представляючи собою благодатне поле для діяльності іміджмейкерів. Іншим аспектом розвитку інформаційних технологій стало значне збільшення швидкості прийняття рішень на всіх рівнях влади і в цілому динамізму процесів і явищ як у внутрішньополітичній, так і в зовнішньополітичній сферах. Рішення повинно бути не тільки вірним, але і своєчасним. У цій ситуації цейтноту, який став нормою життя, імідж як коротка, ємна, підготовлена ​​до сприйняття інформація стає все більш значущим чинником прийняття рішення. І, як наслідок, все більш важливим фактором політичного життя взагалі. У зв'язку з цим значення іміджу як ефективного і необхідного інструменту реалізації державних інтересів дуже велике і продовжує неухильно зростати. Імідж держави все більше визначає його вагу на міжнародній арені, ступінь впливу в найрізноманітніших питаннях, в тому числі можливості відстоювання власних інтересів. Тому формування позитивного іміджу України за кордоном є на сьогоднішній день одним із важливих завдань національного масштабу, а політика в цій галузі стає одним із пріоритетних напрямків державної діяльності взагалі і роботи Міністерства закордонних справ України (МЗС України) зокрема. Кожна дія і рішення, прийняте на державному рівні, здійснені кроки або зроблені заяви, сприйняті міжнародною спільнотою, неминуче несуть в собі певну іміджформуючу інформацію. Будь-яке приватне рішення може вплинути на загальний імідж держави, будь-який конкретний крок, як би він не був виправданий в конкретній ситуації, якщо він вступає в протиріччя із загальною іміджевої концепцією держави, може серйозно підірвати або навіть дискредитувати її. Відтак важливою є координація діяльності всіх, без винятку, державних структур. Функції МЗС України складаються також в узгодженні зовнішньополітичної діяльності різних органів і структур з метою формування односпрямованої, несуперечливої ​​політики на міжнародній арені і вибудовування цілісного іміджу держави. Крім завдань інформування широких кіл світової громадськості про позиції України по основних міжнародних проблем, зовнішньополітичних ініціативах і діях, а також процесах і планах внутрішнього соціально-економічного розвитку країни, досягнення української культури і науки, повинні акцентуватися і додатково підкреслено завдання добиватися свого об'єктивного сприйняття в світі, розвивати власні ефективні засоби інформаційного впливу на громадську думку за кордоном, забезпечувати посилення позицій українських засобів масової інформації в світовому інформаційному просторі, надаючи їм необхідну державну підтримку, активно брати участь в міжнародному співробітництві в інформаційній сфері, вживати необхідних заходів щодо відображення інформаційних загроз її суверенітету і безпеки. 
 У дипломатичній практиці можна виділити ряд найбільш значущих напрямків: правозахисна діяльність, робота зі співвітчизниками за кордоном, налагодження і зміцнення співпраці в області культури, науки і спорту, популяризація української мови, пропаганда української освіти, інформаційне забезпечення зовнішньої політики.
 
Робота в області захисту прав людини є одним з пріоритетів в діяльності міністерства. Вона спрямована як в цілому на боротьбу з порушеннями прав людини в усьому світі, так і на боротьбу з порушенням прав і дискримінацією українців, які проживають за кордоном. Активна позиція МЗС України з цих питань, крім безпосереднього практичного ефекту їх вирішення або, як мінімум, залучення уваги до багатьох з них, сприяє позиціонуванню України на міжнародній арені як демократичної правової держави. Інший важливий напрям діяльності МЗС України - це робота зі співвітчизниками за кордоном. Взагалі проблема співвітчизників, підтримки української діаспори за кордоном, сприяння переселенню на Батьківщину та інші пов'язані з цим питання в даний час є одним із пріоритетних завдань на рівні всієї держави. Повинна бути створена програма по роботі зі співвітчизниками за кордоном, яка передбачає, зокрема: сприяння консолідації організацій співвітчизників, проведення ними скоординованих міжнародних акцій, форумів, фестивалів; розвиток інформаційного забезпечення співвітчизників; розвиток освітніх, культурних та наукових зв'язків; захист прав і свобод співвітчизників, підтримку соціально незахищених верств співвітчизників. Тісно пов'язана з питанням підтримки співвітчизників завдання підтримки української мови. У зарубіжних країнах повинні функціонувати Центри української науки і культури, курси української мови, створюватися навчально-методичні центри української мови. Значення цієї діяльності з підтримки, популяризації та поширення української мови з точки зору створення позитивного іміджу держави важко переоцінити. Адже саме мова є одним з головних «провідників» в культуру будь-якого народу, вона формує те унікальне середовище, яке сприяє підвищенню інтересу до України, формуванню більш позитивного ставлення до неї. Інша взаємопов'язана сфера іміджевої діяльності - це популяризація української культури в найширшому сенсі, науки, освіти і спорту. У цій області повинна проводитися велика робота як в рамках МЗС України, так і в рамках співпраці з іншими державними і громадськими структурами. За безпосередньої участі міністерства повинні систематично організовуватися фестивалі української культури в різних країнах світу. Повинна реалізовуватися така, яка добре зарекомендувала себе, практика проведення перехресних тематичних Років України в зарубіжних країнах і зарубіжних країн в Україні. Повинна проводитися постійна робота з просування української освіти і залученню іноземних громадян в українські вузи, робитися кроки по налагодженню і зміцненню зв'язків в області науки. В цілому українська культура, наука і освіта є величезний, практично невичерпний ресурс по формуванню і просуванню позитивного іміджу держави за кордоном. Використання досить великої привабливості української культурної спадщини в світі, а також потенціалу вітчизняної науки здатне забезпечити істотне поліпшення сприйняття України за кордоном. Інший напрямок роботи - інформаційне забезпечення зовнішньої політики держави. Ця функція є однією з пріоритетних у діяльності МЗС України та повинна бути закріплена в числі державних завдань в концепції зовнішньої політики. В рамках цієї діяльності повинен вестися постійний моніторинг міжнародної проблематики взагалі, а також повідомлень (як новинних, так і аналітичних) про Україну, присутніх в світовому інформаційному полі. МЗС України має регулярно створювати і поширювати інформаційні матеріали з усіх актуальних питань зовнішньої політики України. Треба вживати заходів по просуванню української мережі теле- і радіомовлення (англо-, франко-, німецько-, іспаномовні, також випуск додатків про Україну в провідних друкованих виданнях США, Великобританії,  Бразилії, Франції, Італії, Іспанії, Аргентини, ФРН ... Повинна продовжуватися робота по вдосконаленню інтернет-ресурсів МЗС України, а також українських закордонних установ (УЗУ) - дипломатичних представництв, консульських установ та ін. На сьогоднішній день практично всі вони мають свої сторінки в глобальній мережі, що значно полегшує комунікацію між підрозділами міністерства і покращує доступ громадян до необхідної їм інформації, а отже, робить образ України більш відкритим і зрозумілим. 

Шляхи вдосконалення іміджформуючої діяльності України
 Незважаючи на те, що останнім часом українська влада і суспільством виконано значний обсяг роботи по формуванню позитивного іміджу держави за кордоном, звертає на себе увагу той факт, що мета ще далеко не досягнуто. Робота в даному напрямку повинна бути інтесифікована. Однак самого по собі посилення цієї роботи в рамках МЗС України недостатньо. Пріоритетною зараз повинна стати ретельна розробка проблеми іміджу на державному рівні. Більшість експертів відзначають як основний недолік відсутність єдиного центру, здатного на державному рівні координувати, контролювати і направляти іміджеву діяльність різних відомств і ЗМІ. Очевидно, що хоча МЗС України в цей момент і є фактично однією з основних структур, які здійснюють імідж-формуючу діяльність за кордоном, і намагається виконувати координуючу функцію в рамках своїх повноважень, але в повній мірі це завдання воно реалізувати не в змозі за цілою низкою причин. І головна з них полягає в тому, що багато питань лежать поза юрисдикцією міністерства. Крім того, робота по створенню іміджу держави на міжнародній арені діяльністю МЗС України далеко не вичерпується. У ній беруть участь величезна кількість інших державних структур, засоби масової інформації, неурядові організації, різні фонди і окремі громадяни. Існує велика кількість суб'єктів, іміджформуюча діяльність яких за кордоном, спонтанна чи цілеспрямована, фактично ніким не координується. Таким чином, реальна іміджева політика України на сьогоднішній день - це в основному великомасштабні разові акції, позитивний ефект від яких не носить тривалого характеру, і розрізнена робота цілого ряду окремих діячів, які, переслідуючи єдину благу мету, діють хаотично, що мінімізує позитивний результат. Разом з тим основна проблема полягає навіть не стільки у відсутності єдиного координуючого центру самого по собі. Проблема глибша, і полягає вона у відсутності цілісної іміджевої концепції на державному рівні. Реальним же кроком до вирішення може стати, як видається, розробка спеціальної Концепції формування іміджу держави, яка б чітко і ясно визначала основні принципи створення позитивного іміджу держави за кордоном. Подібна концепція, відповідно до схеми іміджевої комунікації, повинна визначити повідомлення (бажаного «образу»), адресата, адресанта (або всіх діючих осіб), код, канал зв'язку і результат. Кожен з цих компонентів вкрай важливий і може мати велике значення в кінцевому результаті реалізації всієї програми формування позитивного іміджу держави. 
 Повідомлення 
Вихідною точкою будь-якої діяльності є цілепокладання. Особливе значення це має і в іміджмейкінгу. Мета (або, згідно зі схемою іміджевої комунікації, повідомлення) конституює зміст і характеристики того образу держави, нормативної моделі іміджу, яка буде цілеспрямовано формуватися. Це чи не найбільш відповідальний момент, адже відповідно до нього будуть визначені вся подальша діяльність в цьому напрямку, стратегія, методи та ін. При цьому дана нормативна модель не може бути сконструйована довільно. Її виробленні повинні передувати значні теоретичні, а також емпіричні дослідження, покликані визначити: - Поточний імідж України за кордоном, його основні критерії, позитивні і негативні сторони; - Необхідний імідж - очікування світової спільноти, пов'язані з Україною; - Реальні підстави - характеристика української дійсності, місце України на міжнародній арені, її унікальні властивості і переваги, на базі яких може бути сформована іміджева модель держави. Всі ці моменти необхідно враховувати, оскільки імідж держави -категорія в значній мірі інертна, що важко піддається глибинним змінам. Тому, якщо та, що транслюється, іміджева модель буде входити в різке протиріччя з існуючим іміджем держави, то вона просто не буде сприйнята суспільством, а буде відкинута як неспроможна, неправдоподібна і не відповідає його уявленням, стереотипам і очікуванням, пов'язаним з даною державою. 
Адресат
Поряд з визначенням повідомлення (або цілей) іншим важливим моментом у створенні іміджевої концепції має стати вивчення адресата - суб'єкта, на якого буде спрямована іміджева комунікація і в очах якого належить формувати імідж. На перший погляд це питання не викликає ускладнень. Адресат зовнішньополітичного іміджу України - це міжнародне співтовариство. Але проблема в даному випадку, і дуже серйозна, полягає в тому, що міжнародне співтовариство - структура різнорідна. Різні держави мають неоднакові зовнішньополітичні інтереси і пріоритети, не кажучи вже про відмінності в культурі, історичному досвіді, ціннісних орієнтаціях. Звідси і погляди на Україну, існуючі в різних країнах і регіонах світу, не ідентичні. Вони обумовлюються, з одного боку, культурою цієї держави (його історією, традиціями, засадами, комплексом моральних уявлень), з іншого -актуальністю для цієї країни різних аспектів буття України, а також рівнем двосторонніх контактів, історією взаємин, наявністю спільних інтересів або, навпаки, точок конфронтації. Так, згідно з дослідженнями, сприйняття України в різних країнах світу значно варіюється: - в Латинській Америці, Близькому Сході - досить позитивний погляд на Україну, - в країнах Західної Європи та Америці імідж України має значну кількість позитивних характеристик, хоча і варіативний від країни до країни. Одночасно з цим одні і ті ж характеристики іміджу держави можуть зовсім по-різному (в діапазоні від дуже позитивних до різко негативних) оцінюватися аудиторією в різних країнах. Вчені звертають увагу на значні труднощі в проведенні дослідження поглядів зарубіжної громадськості. Прийоми і методи, які зазвичай використовуються в іміджуванні, в даному випадку можуть мати дуже обмежене застосування. Так, в значній мірі ускладнено здійснення соціологічних досліджень, внаслідок чого основним джерелом інформації стає контент-аналіз публікацій в пресі. Але навіть у випадках, коли соціологічні дослідження можливі, їх результати найчастіше носять досить приблизний характер. Ще однією трудністю є той факт, що уявлення про будь-яку державу - це багатовимірна структура, компоненти якої (культура, історія, внутрішня і зовнішня політика, найбільш впізнавані персоналії і ін.) можуть оцінюватися по-різному. У зв'язку з названими труднощами визначення адресата в іміджевій діяльності на рівні держави вважається за необхідне, з одного боку, постійне і систематичне вивчення сприйняття України зарубіжною громадськістю (за допомогою як соціологічних опитувань, так і аналізу повідомлень зарубіжних ЗМІ), з іншого боку, широке залучення фахівців- політологів і міжнародників, вчених, що спеціалізуються на поглибленому дослідженні тих чи інших країн. Крім того, вважаємо за доцільне виділення цільової аудиторії і всередині населення певної країни. Очевидно, що різними верствами суспільства іміджеве повідомлення буде сприйнято по-різному. Але, з іншого боку, чи так уже необхідно намагатися охопити одночасно і в рівній мірі всі аудиторії конкретної іноземної держави? Здається, що ні. Набагато ефективнішим було б виділення цільових груп, які в першу чергу стали б об'єктом комунікативного впливу. Наприклад, лідери думок, різні впливові групи, здатні надалі ретранслювати сприйнятий імідж на більш широку аудиторію всередині своєї країни. Різнорідність адресата іміджу підводить до думки про необхідність врахування різних запитів і ціннісних орієнтацій в процесі формування іміджу держави. Все це з неминучістю робить імідж України гетерогенним, неоднаковим в кожній конкретній країні. Але в той же час вкрай важливо, щоб імідж носив цілісний і несуперечливий характер. Не виключаючи варіативності образу України в залежності від специфіки адресата, не можна допустити перетворення єдиного цілісного іміджу держави в набір мало пов'язаних між собою образів, що просуваються в тій чи іншій країні. Щоб цього не сталося, представляється необхідним на етапі створення номінальної моделі іміджу виділення стрижневих, основоположних характеристик України, навколо яких в подальшому будувалася б іміджформірующей діяльність. При цьому хочеться підкреслити, що варіативність характеристик, які переважно просуваються для різних груп аудиторій, не повинна бути суперечливою. Весь спектр характеристик, що включаються в імідж України, повинен одночасно і постійно в ньому бути присутнім. Інша справа, що у взаємодії з різними адресатами на перший план висуваються певні, більш затребувані ними характеристики. Але при цьому мова ні в якому разі не йде про підміну одних характеристик іншими, більш придатними в даному випадку. 
Адресант
 Головним адресантом в створенні іміджу України, одночасно і замовником, і виконавцем іміджформуючої діяльності, виступає перш за все сама держава. Але, звичайно, власне державою коло акторів в даному випадку не обмежується. Поряд з ним безпосередню участь у формуванні та просуванні іміджу України за кордоном беруть наукове співтовариство, діячі культури і спорту, ділове співтовариство. На практиці це означає, що до розробки іміджевої концепції і до її реалізації повинні бути притягнуті Адміністрація Президента, представники Верховної Ради, Міністерство закордонних справ, Міністерство культури, Міністерство освіти і науки, Мінмолодьспорту, Академія наук, представники громадських організацій та структур громадянського суспільства, фахівці в області PR. Здається, що в іміджевій концепції повинні бути прописані сфери відповідальності кожного з перерахованих суб'єктів, принципи і орієнтири іміджевої діяльності, конкретні завдання і критерії оцінки результату.
Код
Це сукупність вербальних і невербальних засобів впливу, за допомогою яких інформація доноситься до адресата з метою формування у нього стійкого уявлення (іміджу об'єкта). В даному випадку представляється доцільним вдатися до апарату, виробленого в практиці PR, реклами та іміджмейкінгу. Правда, з одним застереженням, що як адресати мають істотні відмінності, так і засоби передачі інформації не можуть бути однаковими в різних випадках. Це, безумовно, тема для окремого і дуже складного дослідження в областях соціології та етнос-соціології, психології, лінгвістики, філософії. Тут же відзначимо існування значних відмінностей у способах сприйняття інформації в різних культурах, а отже, в різних країнах, а також наявність в них бажаних засобів передачі інформації. Додаткову складність у процесі кодування інформації на міжнародній арені представляє необхідність адаптації повідомлення до мовних і позамовних особливостей комунікації даного народу. Очевидно, що навіть простий переклад тексту з однієї мови на іншу таїть в собі масу складнощів, пов'язаних з неоднозначністю слів іноземної мови. Тим більше складна адаптація вербального або невербального повідомлення до матриці сприйняття іншої культури.
Канал зв'язку
Це те, за допомогою чого здійснюється передача повідомлення: інформаційні матеріали у всіх видах ЗМІ та Інтернеті, реклама, виступи політиків, діячів мистецтва, спорту, науки, лідерів думок і т. П. Серйозною проблемою в даному випадку є прагнення будь-якої держави контролювати інформаційні потоки, що впливають на населення, що ускладнює іміджформуючу діяльність за кордоном. Звичайно, в даний час розвиток Інтернету та супутникового телебачення певною мірою дозволяє обходити ці фільтри, але тим не менше їх наявність до сих пір залишається актуальним, хоча і в різному ступені в різних країнах світу.
Результат
З одного боку, очевидно, що результатом іміджевої діяльності повинно стати формування іміджу об'єкта. В ідеалі - максимально відповідне вихідної номінативній моделі цього іміджу. Але, з іншого боку, коли мова йде про створення іміджу держави, іміджева діяльність не може і не повинна мати завершення. Будь-який сформований імідж держави, навіть відповідний бажаному, після припинення роботи над ним в найкоротший час почне деградувати. Тому в даному випадку можна говорити лише про досягнення проміжного результату, який в той же час буде виступати відправною точкою наступного етапу іміджформуючої діяльності. На кожному з цих етапів необхідно проводити оцінку результатів, виявляти проблемні моменти, відповідно до цього коригувати конкретні завдання іміджевої діяльності - посилювати роботу на певних напрямках, перерозподіляти сили і ресурси, змінюючи методи в разі їх неефективності, і т. П. Крім того, моніторинг ситуації повинен бути невід'ємною частиною роботи на всіх етапах кампанії зі створення іміджу. Необхідно постійно мати уявлення про реакцію світового співтовариства на ті чи інші кроки, що робляться, будь то великомасштабні РR-акції, довгострокові проекти або систематична, рутинна робота. На основі аналізу отриманих даних повинна проводитися оцінка ефективності тих чи інших заходів, виявлення найбільш проблемних напрямків, які потребують посилення роботи. Важливий момент - визначення критеріїв ефективності іміджевої роботи. Це тим більш важливо, оскільки, на відміну від інших іміджевих кампаній, в даному випадку труднощі представляє вимір результату в якихось абсолютних величинах, оскільки імідж держави - структура занадто багатовимірна і неоднозначна. Як критерії оцінки- два основних моменти: 1. Якість матеріалів і відгуків з приводу діяльності держави (позитивний характер оцінок, що даються, доброзичливий тон суджень, відхід від стереотипів). 2. Кількість - збільшення загального обсягу матеріалів про державу, представлених в ЗМІ, регулярність їх появи. Само по собі зростання кількості матеріалів в ЗМІ аж ніяк не свідчить про поліпшення іміджу держави. Навпаки, в моменти загострення двосторонніх відносин між державами, появи протиріч і конфліктних ситуацій спостерігається різкий сплеск інтересу до означеної держави. Але супроводжується цей сплеск не поліпшенням його іміджу, а в переважній більшості випадків якраз навпаки. Разом з тим представляється, що для оцінки поточного іміджу країни доцільно залучати якомога більше матеріалів: результати соціологічних опитувань (що проводяться як українськими, так і зарубіжними фахівцями), рейтинги країн, складені за різними критеріями, дані про рівень інвестицій в українську економіку, привабливість українських освітніх установ для іноземних громадян, привабливість України для іноземних туристів і т. п. Таким чином, іміджева концепція держави повинна включати в себе всі перераховані моменти, чітко відповідаючи на питання про те, який імідж України повинен бути сформований за кордоном, які його характеристики - базові та варіативні, на кому лежить відповідальність за виконання даної програми, які механізми і способи реалізації, терміни виконання і критерії оцінки. Тільки таким чином діяльність по формуванню позитивного іміджу України за кордоном може бути дійсно виведена на новий якісний рівень.
Можливості МЗС України щодо інтенсифікації іміджформуючої діяльності
Робота щодо активізації та інтенсифікації іміджевої діяльності повинна і може вестися не тільки на рівні держави в цілому, а й на рівні МЗС України. Тим більше, що саме міністерство в першу чергу проводить роботу по реалізації зовнішньополітичного курсу держави, а також з координації зовнішньополітичної діяльності та ініціатив інших владних структур України. У зв'язку з цим МЗС як ніяка інша державна структура має можливості, засоби і унікальний досвід, що дозволяють реалізовувати складну задачу формування іміджу держави на міжнародній арені. На практиці діяльність міністерства з просування позитивного іміджу України за кордоном реалізується в цілому ряді напрямків. Вона ведеться як на території України - в Києві, Львові, Одесі... так і за кордоном - в УЗУ по всьому світу. Важливу роль відіграє робота з іноземним співтовариством в Україні - іноземними дипломатами та акредитованими в країні журналістами, представниками бізнесу, культури, громадянами, які відвідують Україну з туристичною метою або тими, хто прибуває на навчання. Саме люди, які мають досвід особистого контакту з Україною, здійснюють серйозний вплив на формування уявлень про неї у себе на батьківщині. Інший важливий напрям діяльності, безпосередньо пов'язане з формуванням позитивного іміджу держави, - це робота з інформацією. У структурі МЗС існує спеціальний підрозділ, що відповідає за цю сферу, - прес-служба МЗС. Фактично саме прес-служба є однією з основних структур, які здійснюють цілеспрямовану систематичну роботу по створенню іміджу України за кордоном. У його безпосередні функції входять завдання інформаційного супроводу зовнішньополітичної діяльності держави. На практиці це реалізується у вигляді регулярного проведення брифінгів з різних актуальних питань зовнішньої політики, прес-конференцій та інтерв'ю міністра і керівників різних підрозділів МЗС, сприяння представникам українських та зарубіжних ЗМІ, розробки і здійснення різних заходів з висвітлення внутрішньо-і зовнішньополітичного курсу держави. Діяльність по просуванню позитивного іміджу України реалізується також в культурних центрах України. На додаток до роботи по безпосередньому інформаційному супроводженню діяльності в країні перебування при УЗУ і культурних центрах повинна здійснюватися організація різних культурних заходів, а також курсів української мови. Важливим напрямком діяльності в дійсний час стала робота в мережі Інтернет. Створення сайту МЗС України, а також власних вебресурсів УЗУ дозволило в значній мірі поліпшити комунікацію між структурами і підрозділами міністерства, забезпечити оперативність обміну інформацією, що підвищило ефективність системної роботи і, що ще важливіше з точки зору проблеми формування позитивного іміджу держави, зробило інформацію доступнішою для широкого кола зацікавлених осіб як в Україні, так і за кордоном. Проте видається, що і МЗС України має великий творчий потенціал для підвищення ефективності роботи з формування позитивного іміджу держави. Першим необхідним кроком мають стати вироблення теоретичних основ, визначення цілей, завдань і методів їх реалізації. Як і в разі розробки іміджевої концепції на державному рівні, первинне завдання має полягати в ретельному вивченні поточного іміджу України в іноземних державах: позитивних і негативних аспектів, очікувань і вимог, що пред'являються тут до нашої держави, в оцінці потенціалу поліпшення іміджу. На основі аналізу цих даних може бути розроблена якась модель бажаного іміджу України в конкретній країні або регіоні, а також програма практичних заходів і кроків в різному часовому діапазоні по втіленню в життя створеної моделі. Важливо при цьому, щоб дана приватна регіональна модель бажаного іміджу була релевантна універсальній, виробленій на державному рівні. Інший актуальний для іміджу держави напрямок, в якому робота може бути істотно інтесифікована, це мережа Інтернет. МЗС України, а також ряд УЗУ (зокрема, представництво України при НАТО, посольства України в Австралії, Великобританії, США і низці інших) мають досить серйозні, опрацьовані та інформативні сайти. Сайти потребують постійного вдосконалення. Адже сайт посольства і дипломатичного представництва за кордоном - це найчастіше перший безпосередній контакт з Україною людини, яка вирішла поїхати в нашу країну, щоб відпочивати, вчитися або працювати. Від того, наскільки цей сайт буде візуально привабливим, простим і очевидним в плані навігації і вичерпним в плані інформаційного контенту, залежить перше враження про державу, а значить, це безпосереднім чином впливає на формування іміджу країни. У змістовному плані на всіх сайтах в обов'язковому порядку повинна бути розміщена основна і найважливіша інформація про Україну,як базова, так і поточна, корисна для відповідної держави. Сайт посольства повинен містити інформацію про всі найбільш актуальні і поширені питання, які хвилюють громадян: про порядок і умови отримання віз, про умови та можливості отримання освіти або роботи в Україні, про всі культурні заходи, що проводяться посольством і з його участю, і т. д. Крім того, слід передбачити можливості інтеграції сайтів з найбільшими світовими соціальними мережами, блогхостинга (Facebook, Twitter, Live Journal і т.д.) і найбільш популярними масовими ресурсами (YouTube, Flickr, Google і т.д.). Тим більше, що всі ці кроки при мінімальних фінансових витратах можуть принести значну віддачу. Все це не данина моді, а реальна нагальна потреба. Ми разом займаємося модернізацією нашої країни, економіки, тому для цього необхідно використовувати всі можливі технології. Міністерство закордонних справ має вже щосили використовувати всі прийоми і навички, які з успіхом застосовуються зарубіжними країнами на зовнішньополітичній арені - нові комунікаційні засоби, соціальні мережі, які дозволяють вести спілкування з аудиторією в режимі онлайн. У сучасному світі, перенасиченому інформацією, проблема вже давно полягає не в тому, як її знайти, а в тому, як в інформаційному потоці виділити те, що потрібно. Тому сьогодні виграє той, хто здатний зробити свій інформаційний контент не тільки насиченим і різноманітним, але і доступним, той, хто йде назустріч користувачеві, полегшуючи доступ до інформаційних ресурсів. З огляду на важливість проблеми інформаційного представництва держави в мережі Інтернет на сьогоднішній день і в перспективі, очевидно, що вона вже не може залишатися у веденні конкретних УЗУ, тим більше, що вони часом мають зовсім неоднаковий штат, ресурси і потенціал роботи в цій області. Діяльність по розробці сайтів УЗУ повинна бути організована централізовано, із застосуванням єдиних продуманих і науково обгрунтованих стандартів. Але, звичайно, активізувати можна роботу не тільки у віртуальному просторі. Стратегічний потенціал тут представляє сфера культурного співробітництва. УЗУ повинні інтенсифікувати просування української культури за кордоном. Часто для цього є сприятливі умови і передумови у вигляді українських діаспор, курсів української мови, факультетів українознавства в університетах світу, а також просто окремих громадян і груп громадян, які цікавляться Україною, її культурою і орієнтованих на спілкування з нею. Необхідно повніше використовувати можливості по формуванню іміджу держави, який мають центри української культури за кордоном. Все це - цінний ресурс, який при мінімальній інтенсифікації роботи може забезпечити значну віддачу вже в середньостроковій перспективі. Звичайно, часто іміджеві проекти (такі, наприклад, як організація курсів української мови, різних виставок і презентацій, підтримка української діаспори, модернізація сайтів) вимагають додаткових фінансових витрат. Однак треба відзначити, що в процесі формування позитивного іміджу держави першочергове значення все-таки має постійна цілеспрямована і скоординована робота, яка не може бути замінена проведенням ряду нехай і великомасштабних акцій і ефективність якої не обумовлюється цілком і повністю розмірами витрачених на неї фінансових ресурсів.Важливість позитивного іміджу держави для ефективного відстоювання ним своїх інтересів, поступального розвитку і вибудовування взаємовигідних партнерських відносин на міжнародній арені зараз навряд чи може викликати у когось сумніви. При цьому значення іміджу як ефективного і навіть необхідного інструменту реалізації державних інтересів в сучасному, що все більш ускладнюється, світі продовжує неухильно зростати. Серед суб'єктів, прямо і побічно беруть участь у формуванні іміджу держави, поряд з державними інститутами, неурядовими організаціями, фахівцями зі зв'язків з громадськістю, що працюють в цій галузі, і окремими індивідами, особливе місце належить дипломатичній службі. Звертає на себе увагу, що на протязі всього часу роль МЗС України в іміджевої політики за кордоном залишалася незмінно значущою, хоча сама по собі державна політика в цій сфері зазнала значних змін. На МЗС України покладено функцію інформаційного супроводу зовнішньої політики держави і створення за кордоном сприятливого образу країни. Крім того, міністерство має в своєму розпорядженні можливості та унікальний досвід, що дозволяють реалізовувати завдання формування іміджу держави на міжнародній арені. Саме в структурі цього інституту реалізується системна і постійна робота по формуванню іміджу України на міжнародній арені. На практиці це виражається в цілому ряді напрямків, таких як правозахисна діяльність, робота зі співвітчизниками за кордоном, підтримка української культури і мови, просування української освіти. У діяльності МЗС України є значний потенціал щодо розвитку і посиленню роботи в даній сфері. Це пов'язано з якісним поліпшенням роботи в мережі Інтернет, радіо, телебаченняа також з інтенсифікацією діяльності по всім існуючим на сьогоднішній день напрямками.

Підготував Олександр Майстренко

Немає коментарів:

Дописати коментар

Коментарі