понеділок, 14 березня 2016 р.

Необхідні кроки активізації протиповітряної оборони України

Оскільки президент РФ Путін наказав почати виведення основних сил РФ з Сирії з 15 березня 2016 року, то слід очікувати активізацію військових дій РФ в Україні, можливо із застосуванням ВПС РФ.

ППО - найважливіша частина обороноздатності України Основою нинішньої системи ППО України є Повітряні сили України Збройних Сил України, зокрема, їх повітряний і протиповітряний компоненти (винищувальна авіація, зенітні ракетні війська, радіотехнічні війська). До вирішення завдань по ППО також залучаються відповідні сили і засоби Сухопутних військ ЗС України (частини і підрозділи армійської ППО), Військово-морських сил ЗС України, Державної прикордонної служби України та українського Державного центру управління повітряним рухом «Украерорух». Для виконання завдань з протиповітряної оборони країни значна частина системи ППО (а саме Повітряних сил ЗСУ) постійно (в тому числі в умовах мирного часу) знаходиться в режимі бойового чергування. Це - Чергові сили ППО Повітряних сил ЗС України. Вони являють собою бойові розрахунки і екіпажі авіаційних, зенітних ракетних та радіотехнічних підрозділів, призначені зі складу штатних підрозділів для несення бойового чергування. Чергові сили ППО щодня забезпечують охорону повітряного кордону України, цілодобово здійснюють контроль за перельотами повітряних суден через державний кордон з усіх країн світу. Щодня черговими силам здійснюється супровід до 1500 повітряних цілей. 

Основою активного компонента системи ППО є зенітні ракетні війська і винищувальна авіація Повітряних сил ЗСУ (ЗРВ і ВА). До складу ЗРВ входять зенітні ракетні бригади (зрбр) і зенітні ракетні полки (зрп). До складу ВА входять - бригади тактичної авіації. Основними типами озброєння ЗРВ є зенітні ракетні комплекси: С-300 ПТ \ ПС, С-300В та «Бук - М1» Основним озброєнням ВА є винищувачі: МіГ-29, Су-27. 

Системі ППО України необхідно вирішувати завдання, зокрема: 
- Відбиття повітряної агресії противника. 
- Своєчасне попередження про повітряний напад противника. 
- Контроль за використанням повітряного простору держави 
- Прикриття з повітря важливих державних політико-економічних центрів країни, угруповань ЗСУ від ударів засобів повітряно-космічного нападу противника. 

Завдяки різкому нарощуванні фінансування потреб Повітряних сил (особливо в сфері відновлення озброєння і військової техніки, проведення інтенсивної бойової підготовки та бойового злагодження) рівень їх боєздатності вдалося останнім часом значно підняти. Однак в нинішніх умовах виконання цих завдань українською системою ППО істотно ускладнено особливо в умовах ймовірної повномасштабної агресії Російської Федерації проти України. У тому числі з масовим використанням засобів повітряно-космічного нападу. Зокрема: Фактично сьогодні повністю відкриті для агресора основні та ключові характеристики і параметри функціонування багатьох елементів вітчизняної системи ППО. Вона ніяк не зазнала масштабних змін і залишилася ще по суті «радянською», за невеликим винятком. Як в технічному сенсі, так і в організаційному. Противник має, так би мовити, «повний розклад» по українській системи ППО і зокрема активних елементах, навіть на тактичному рівні. А саме - місця дислокації, основні і запасні позиції вогневих засобів ЗРВ, основні і оперативні аеродроми базування ВА добре відомі противнику, ще з «радянських часів», навіть до дрібниць. Точні їх координати, характерні ознаки, кількість боєздатної техніки і озброєння в конкретному підрозділі, які там дислокуються і базуються. Відповідно, для агресора не викликає особливих проблем точно визначити наявність або відсутність українських основних засобів ведення повітряного або протиповітряного бою на тих чи інших операційних напрямках - все це добре відомо противнику ще з часів СРСР. Крім того, всі, без винятку, технічні параметри функціонування озброєння і бойової техніки системи ППО нашої країни сьогодні також відомі агресору, який може застосувати в разі необхідності ефективні методи і засоби протидії для їх придушення, або знищення. Фактично, в разі масованого повітряно-ракетного удару агресор має можливість досить швидко і ефективно «відключити» український систему ППО. Адже практично вся вона оснащена і озброєна бойовою технікою російського виробництва.

Моральна застарілість техніки, вичерпаність ресурсу працездатності - все це жорсткі реалії української системи ППО, основу якої якраз і складають підрозділи і частини Військово-Повітряних сил, де зношеність за окремими типами і зразками ОВТ становить до 80-85%. Ремонтами і модернізаціями можна тільки тимчасово призупинити зростання рівня цієї проблеми, але не вирішити кардинально.

Навіть нинішні «відновлені», з «продовженим ресурсом» зразки ОВТ, які зараз надходять до складу Повітряних сил ЗСУ з ремонтних підприємств, за своїми тактико-технічними характеристиками вже морально застаріли порівняно з сучасними зразками ОВТ ППО, що застосовуються іншими країнами в світі.

Сьогодні рівень взаємодії між елементами системи ППО країни, управління ними вимагає різкого поліпшення, як в плані організаційному, так і технічному.

Що ж потрібно зробити, щоб успішно відбити повітряно-ракетний удар противника.

В області вдосконалення системи управління Повітряними Силами ЗС України необхідно інтенсифікувати темп робіт зі створення національної системи аеронавігаційного обслуговування авіації Збройних Сил України на основі застосування цифрових технологій, виключно відповідно до стандартів Міжнародної організації цивільної авіації (ІКАО) та НАТО. Необхідно обладнати з використанням новітньої комп'ютерної та іншої апаратури управління штаб ВПС України (Військово-повітряне командування) з урахуванням виживаємості в умовах ракетно-ядерної війни.

Здійснити різке нарощування рівня автоматизації процесів бойового управління за допомогою додаткового впровадження засобів автоматизації, їх належного програмного забезпечення, бажано виключно вітчизняної розробки.

Провести максимально можливу заміну технічних параметрів роботи озброєння і бойової техніки в частинах і підрозділах Повітряних сил, які складають основу системи ППО України (робочі і запасні частоти радіолокаційних станцій, станцій наведення ракет, радіо-детонаторів у БЧ ЗУР, системах автоматизації і радіозасобах зв'язку і т . д.).

Провести інвентаризацію технологічних і виробничих можливостей підприємств українського ОПК з виробництва і заміни запасних частин, елементів зразків ОВТ, вироблених в Росії, проведення їх модернізації з метою переведення на українську елементну базу. Обсяги та темп самих модернізаційних робіт на всіх зразках ОВТ ЗРВ і ВА різко наростити. Скоротити час на відновлення боєздатності всієї системи ППО.

Налагодити виробництво а також закупівлі в сфері ОВТ Повітряних сил на нові зразки і типи озброєння, розроблені або в Україні, або за кордоном (не в Російській Федерації). Основними напрямками мати: 
- багатоцільову ЗРС 4+ покоління, здатну боротися з балістичними цілями і стати основою системи ППО \ ПРО на ТВД; 
- Сучасний багатоцільовий реактивний винищувач (в першу чергу, в модифікації винищувача-перехоплювача); Сучасний ударний БПЛА;
- Сучасну автоматизовану систему управління (АСУ) для оперативно-тактичного рівня ППО, в першу чергу для потреб Військово-Повітряних командувань.

Організувати проведення інтенсивної підготовки бойових розрахунків частин і підрозділів ЗРВ з проведенням бойових стрільб і нарощуванням нальоту у льотчиків ВА, в тому числі з виконанням вправ з перехоплення і знищення повітряних цілей з практичним відпрацюванням застосування авіаційного озброєння, підготовки операторів ударних БПЛА.

Щодо перспектив нарощування бойових можливостей армійської / флотської ППО На сьогоднішній день цей сегмент представлений в основному лінійними частинами і підрозділами Сухопутних військ, що входять до складу їх з'єднань і частин. Необхідно збільшити в кількісному складі існуючий розрахунок: один зенітний ракетний полк (зрп) на армійський корпус і один зенітний ракетний артилерійський дивізіон (зрадн) на механізовану / танкову бригаду. 

Основними типами озброєння ППО є: - ЗРП корпусного підпорядкування озброєні ЗРК ОСА-АК (М) - ЗРАДН бригадного підпорядкування озброєні переважно ЗСУ 2С6 «Тунгуска», ЗРК «Стріла-10», ПЗРК. 
Головним завданням частин і підрозділів армійської ППО є прикриття бойових порядків угруповань військ, а також ударних груп механізованих\танкових військ безпосередньо в місцях їх дислокації і розташування або в ході виконання ними поставлених завдань. Включення цих сил і засобів в загальну систему ППО країни має сенс в місцях дислокації цих частин і підрозділів і є цілком доцільним. Це може істотно також ущільнити ППО на обраному напрямку. Тим більше, що дані засоби ППО повністю мобільні і здатні до розгортання навіть на непідготовлених і не обладнаних в інженерному сенсі позиціях. Тому такого роду посилення ППО можна проводити на більшості напрямків можливих (найбільш імовірних) дій противника. Однак, по діяльності армійської\флотської ППО сьогодні існують майже ті ж застереження, як і по діяльності активних засобів Повітряних сил. Адже озброєння і бойова техніка цих частин і підрозділів також розроблена і виробляється в Росії. Вона також морально і фізично застаріла і вимагає негайного поновлення. Хоча в Україні сьогодні існує досить потужна і розгалужена система ремонту і обслуговування цього типу озброєння, що досить вагомо спрощує сервісне обслуговування і ремонт цієї техніки. А в подальшому може слугувати базою для проведення необхідних модернізацій них заходів. В цілому, основними пріоритетними напрямами вдосконалення системи ППО України повинні стати: 
- Переозброєння (з майже тотальним зміною елементної бази) 
- Входження в систему безпеки повітряного простору ЄС, включаючи майбутню систему Європейської ПРО. 
- Нарощування професійної підготовки і перепідготовки персоналу активних елементів системи ППО країни (включаючи практичне виконання бойових пусків) 
- Різке підвищення рівня автоматизації вже існуючих процесів управління і взаємодії між елементами системи ППО країни.

Підготовлено на основі існуючих публікацій в Інтернеті
А. Тур
А. Майстренко

Немає коментарів:

Дописати коментар

Коментарі