четвер, 19 листопада 2015 р.

Як Франція захищає свою мову

На території Франції продовжує діяти закон, що зобов'язує телерадіокомпанії транслювати не менше 40% фільмів і пісень французькою мовою.
Більше, ніж національна
«Французька мова довго був свого роду лінгва франка для спілкування бізнесменів Євросоюзу»
На саміті Євросоюзу в Брюсселі французький делегат потрапив у неприємну ситуацію. Після того як Ернест-Антуан Сейер, глава Асоціації французьких роботодавців (UNICE), розпочав свій виступ перед делегатами, Жак Ширак, тоді ще презридент Франції, перервав його і запитав по-французьки, чому це він говорить англійською мовою.
Бізнесмен заявив, що говорить на загальноприйнятій в Європі та робочій мові засідання. Проте таке пояснення, мабуть, не задовольнило Ширака і міністра фінансів Тьєррі Бретона, і вони покинули саміт. Правда, потім Ширак повернувся в зал, щоб послухати виступ голови Європейського центрального банку Жана-Клода Тріше, який не розчарував президента і зробив доповідь французькою мовою.
Французька мова довго був свого роду лінгва франка для спілкування бізнесменів Євросоюзу. Однак після розширення ЄС її витіснила більш широко поширена англійська. Бувший голова Єврокомісії Жозе Мануель Баррозу, який нерідко у своїх виступах переключався з однієї мови на іншу, на цьому засіданні все ж говорив по-французькому.
Для Франції французька мова завжди був більше, ніж національна, і розглядалась як потенційна робоча мова діалогу всередині Європейського співтовариства. При створенні ООН англійська та французька мови зміцнили свій міжнародний статус. Ще в 1972 році у Франції при міністерствах були створені термінологічні комісії, обов'язком яких було виробляти французьку термінологію для заміни англыйськоъ, що поширилася.
У 1994 році за пропозицією міністра Тубона у Франції був прийнятий закон «Про використання французької мови». Прийняттям його уряд розраховував підвищити свідомість французів у вживанні рідної мови. Французька була визнана мовою освіти та іспитів, дипломів і дисертацій.
На французькому телебаченні і радіо закон підтвердив статус французької як обов'язкової мови. За законом передбачається квота на трансляцію по радіо пісень французькою мовою - не менше 40% від загального числа композицій. Закон діє масштабно у сфері реклами та інформації для споживачів: документація на товари, інструкції з використання повинні бути викладені на французькій.
Закон також вимагає використовувати французьку мову в описах товарів і послуг, а також у фінансових звітах. Якщо напис на якому-небудь майні зроблена іншою мовою, він може служити підставою для перегляду умов договору про користування майном.

Зарубіжний досвід: Закон Франції № 94-665 від 04.08.1994 про вживання французької мови («Закон Тубона»).

Стаття 1
Відповідно до Конституції, мова Республіки - французька мова - є основоположним елементом ідентичності та національного надбання Франції.
Французька мова є мовою викладання, трудових відносин, торгівлі та державної служби.
Французька мова виступає особливим зв'язком держав, що утворюють спільноту Франкофонії.

Стаття 2
Використання французької мови є обов'язковим для позначення, пропозиції, оформлення, написання інструкцій з застосування або використання, описи термінів тривалості і умов дії гарантій на товари, продукти або послуги, а також у рахунках і квитанціях.
Положення попереднього абзацу застосовуються до письмової, усної або аудіовізуальної реклами будь-якого роду.
Положення цієї статті не застосовуються для найменування специфічних продуктів і патентованих засобів, що мають найменування іноземною мовою і широко відомих громадськості.
Законодавство про торгові марки не перешкоджає застосуванню першого і третього абзаців цієї статті до вказівок і повідомлень, зареєстрованих разом з торговою маркою.

Стаття 3
Напис або оголошення будь-якого роду, нанесене або розміщене на дорозі загального користування, в місці, відкритому для населення, або в громадському транспортному засобі і призначене для інформування населення, має бути складено французькою мовою.
Якщо напис, складений в порушення положень першого абзацу цієї статті, нанесена третьою особою - користувачем на майно, що належить юридичній особі публічного права, то ця особа має вимагати у користувача усунути виявлене порушення за свій рахунок та в установлені особою строки. Якщо попередження не матиме дії, порушник може бути, з урахуванням тяжкості порушення, позбавлений права користування майном, які б не були положення договору або умови дозволу на використання майна, яке було йому надано.

Стаття 4
У випадку, коли написи або оголошення, зазначені у статті 3 цього Закону, нанесені або розміщені юридичними особами публічного права чи приватними особами, які виконують завдання в рамках державної служби, є предметом перекладів, такі написи або оголошення повинні бути в кількості не менше двох.
У всіх випадках, коли вказівки, оголошення і написи, передбачені статтями 2 і 3 цього Закону, доповнені одним або декількома перекладами, їх подання на французькій мові має бути так само добре читаним, чутним або розуміється, як і подання на іноземній мові.
Декрет Державної Ради встановлює випадки та умови, за яких допускаються відступи від положень цієї статті у сфері міжнародних перевезень.

Стаття 5
Договори (незалежно від їх предмета і форми), в яких юридична особа публічного права чи приватна особа, що виконує завдання в рамках державної служби, є сторонами, складаються французькою мовою. Вони не можуть містити іноземні вирази і терміни, якщо є відповідні французькі вирази і терміни з тим же змістом, що допускаються відповідно до регламентних положень про запозичення у французькій мові.
Положення першого абзацу цієї статті не застосовуються до договорів, укладених юридичною особою публічного права, яка здійснює діяльність промислового і торгового характеру, Банком Франції чи Депозитної касою, коли такі договори повністю виконуються за межами національної території. З метою застосування цього абзацу, здійснюваними повністю поза межами Франції вважаються договори про позики, укладені на підставі статті 131-quater Загального податкового кодексу, а також договори, що стосуються надання інвестиційних послуг відповідно до статті 4 Закону № 96-597 від 02.07.1996 про модернізації фінансової діяльності та виконання яких відноситься до іноземної юрисдикції.
Договори, зазначені у цій статті, укладені з одним або декількома іноземними учасниками договору, можуть містити, крім версії французькою мовою, одну або декілька, що мають рівну силу, версій іноземною мовою.
Сторона договору, укладеного в порушення першого абзацу цієї статті, не має права використовувати на свою користь положення іноземною мовою, які могли б завдати шкоди тій стороні, проти якої вона виступає.

Стаття 6
Кожен учасник публічного заходу, симпозіуму або конгресу, організованого у Франції фізичною або юридичною особою, що має французьке громадянство, має право висловлювати свою думку, використовуючи французьку мову. Надані учасникам таких заходів до і під час їх проведення документи для представлення програми заходу повинні бути складені французькою мовою і можуть мати переклади на один або кілька іноземних мов.
Надані іноземною мовою учасникам публічного заходу, симпозіуму або конгресу під час його проведення попередні документи або робочі матеріали, протоколи або звіти про роботу, що публікуються, тексти та документи повинні супроводжуватися, принаймні, коротким викладом французькою мовою.
Дійсні положення не застосовуються щодо заходів, симпозіумів або конгресів, проведених для іноземців, а також відносно заходів щодо заохочення зовнішньої торгівлі Франції.
Організуюча заходи, зазначені у цій статті, юридична особа публічного права або юридична особа приватного права, на яке покладено виконання завдань в рамках державної служби, зобов'язана забезпечити учасників можливістю усного перекладу.

Стаття 7
Публікації, огляди та повідомлення, поширювані у Франції і що виходять від юридичної особи публічного права, від приватної особи, що виконує завдання в рамках державної служби, або від приватної особи, що одержує державні субвенції, у випадках, коли вони складені іноземною мовою, повинні містити, принаймні, короткий виклад французькою мовою.

Стаття 8
Вносить зміни в Трудовий Кодекс - стаття L. 121-1 (AbD).

Стаття 9
Вносить зміни в Трудовий Кодекс - стаття L. 122-35 (М).
Вносить зміни в Трудовий Кодекс - стаття L. 122-37 (AbD).
Вносить доповнення до Трудового Кодексу - стаття L. 122-39-1 (AbD).
Вносить доповнення до Трудового Кодексу - стаття L. 132-2-1 (AbD).

Стаття 10
Вносить зміни в Трудовий Кодекс - стаття L. 311-4 (М).

Стаття 11 [скасована]
Скасована статтею 7 ордонанс № 2000-549 від 15.06.2000.

Стаття 12
Вносить зміни в Закон № 86-1067 від 30.09.1986 - стаття 20-1 (М).

Стаття 13
Вносить зміни в Закон № 86-1067 від 30.09.1986 - стаття 24 (Ab).
Вносить зміни в Закон № 86-1067 від 30.09.1986 - стаття 28 (М).
Вносить зміни в Закон № 86-1067 від 30.09.1986 - стаття 33 (М).

Стаття 14
I. Використання товарного знаку, торгової марки або знака підприємства з надання послуг, що складається з іноземного виразу або терміну, заборонено для юридичних осіб публічного права у випадках, коли є французький вираз або термін з тим же змістом, затверджений на умовах, передбачених регламентними положеннями в відношенні запозичень у французькій мові.
Ця заборона застосовується до юридичних осіб приватного права, на яких покладено виконання завдань в рамках державної служби, при їх виконанні.
II. Положення цієї статті не застосовуються до марок, перше використання яких було здійснено до набрання чинності цим законом.

Стаття 15
Надання органами місцевого самоврядування та державними установами субвенцій будь-якого роду залежить від дотримання їх одержувачами положень цього Закону.
Будь-яке недотримання положень цього Закону може спричинити за собою, після представлення зацікавленою особою своїх претензій, вимогу повного або часткового повернення отриманої субвенції.

Стаття 16
Крім офіцерів і службовців судової поліції, які діють відповідно до положень Кримінально-процесуального кодексу, на проведення розслідування і виявлення порушень положень документів, прийнятих з метою виконання статті 2 цього Закону, уповноважені службовці, перераховані в пунктах 1, 3 і 4 статті L. 215 -1 Кодексу про захист прав споживачів.
З цією метою службовці вправі в денний час проникати в приміщення і транспортні засоби, перераховані в першому абзаці статті L. 213-4 Кодексу про захист прав споживачів, і там здійснювати дії, зазначені у статті L. 216-1 зазначеного Кодексу, за винятком приміщень, які також використовуються в якості житлових приміщень. Службовці вправі вимагати ознайомлення з документами, необхідними для виконання їхніх завдань, знімати з них копії і збирати, за повісткою або на місці, відомості та підтвердження, необхідні для виконання завдань.
Співробітники також вправі вилучати один примірник товару або продукту на умовах, передбачених Декретом Державної Ради.

Стаття 17
Особу, що перешкоджала, прямо або побічно, виконанню повноважень визначених у першому абзаці статті 16 цього Закону службовцями чи не надавати в їх розпорядження всі засоби, необхідні для виконання повноважень, підлягає покаранню, передбаченому абзацом другим статті 433-5 Кримінального кодексу.

Стаття 18
Порушення положень актів, прийнятих з метою виконання цього Закону, фіксуються в протоколах, які визнаються дійсними аж до доведення зворотного.
Протоколи протягом п'яти днів після їх складання повинні, під загрозою визнання недійсними, направлятися Прокурору Республіки.
Зацікавленій стороні протягом того ж терміну надсилається копія протоколу.

Стаття 19
Вносить доповнення до Кримінально-процесуальний кодекс - стаття 2-14 (V).

Стаття 20
Цей Закон є публічно-правовим. Він застосовується до договорів, укладених після набуття ним чинності.

Стаття 21
Положення цього закону застосовні поряд із законодавством і постановами актами, що стосуються регіональних мов Франції, і не суперечать їх використанню.


Стаття 22
Уряд щорічно до 15 вересня надає доповідь палатам Парламенту про застосування цього Закону та положень міжнародних конвенцій чи угод, що стосуються статусу французької мови в міжнародних організаціях.

Стаття 23
Положення статті 2 цього Закону набирають чинності з дня публікації Декрету Державної Ради, який визначить перелік порушень положень статті 2 цього Закону, але не пізніше дванадцяти місяців після публікації цього Закону в «Офіційній газеті».
Положення статей 3 і 4 цього Закону набирають чинності через шість місяців після набрання чинності статті 2 цього Закону.

Стаття 24
Закон № 75-1349 від 31.12.1975 про вживання французької мови втрачає силу, за винятком його статей з 1 по 3, які будуть скасовані з дня набрання чинності статтею 2 цього Закону, та за винятком статті 6 цього Закону, яка буде скасована в день набрання чинності статтею 3 цього Закону.

Президент Республіки Франсуа Міттеран
Прем'єр-міністр Едуар Баладюр
Державний міністр, міністр внутрішніх справ та облаштування території Шарль Паска
Державний міністр, хранитель печаток, міністр юстиції П'єр Мееньері
Міністр закордонних справ Ален Жюппе
Міністр народної освіти Франсуа Байру
Міністр економіки Едмон Альфандері
Міністр транспорту, туризму та спорядження Бернар Боссон
Міністр праці, зайнятості та професійної освіти Мішель Жиро
Міністр культури і французької мови Жак Тубон
Міністр бюджету, представник Уряду Ніколя Саркозі
Міністр вищої освіти і досліджень Франсуа Філлон

Підготував: А. Стрельбіцький

Немає коментарів:

Дописати коментар

Коментарі