Заступник міністра оборони України з питань європейської інтеграції Ігор Долгов, кажучи про зближення України з НАТО, заявив: "Ми нарощуємо можливості, але нарощуючи їх, ми будемо робити так, щоб вони відповідали стандартам НАТО". За роз'ясненнями, що саме мається на увазі під "стандартами НАТО", скільки часу і коштів знадобиться на переведення української армії на ці стандарти, а також про те, які переваги отримає Україна в протистоянні на Донбасі "Обозреватель" звернувся до генерал-майора у відставці, президента Атлантичної ради Вадима Гречанінова.
- Ми переходимо на нові стандарти вже кілька років, але переходимо повільно і з труднощами. Тому що ми все робимо так.
Один з головних елементів переходу на нові стандарти - англійська мова. Тому що номенклатура озброєння, документація йде англійською, а не українською, і цю мову треба розуміти.
- Хто повинен володіти англійською мовою - тільки офіцери?
-У нас ще не прийнято таке рішення, конкретних вимог поки немає. Але це одна з головних умов виконання стандартів НАТО.
Крім того, є стандарти зброї - якщо є така-то гармата, то снаряд під неї - такий-то.
-Таким чином, перехід на стандарти НАТО неминуче спричинить за собою повне переозброєння української армії?
-Ні, не повне, а часткове. Наприклад, в артилерії у нас стандарт 152 мм, в НАТО - 155 мм.
-Це дороге задоволення?
-Звичайно, дороге, але необхідне.
Наступне - це амуніція. Амуніція у них дорожча, але солдати краще захищені. Це теж вимога НАТО, бо екіпірування солдата повинно бути західного зразка. Значить, такого ж зразка повинен бути і одяг, і речовий мішок, який дозволяє це зробити. Плюс захисні засоби - куленепробивні каска, бронежилет.
Наступне - це правила ведення бойових дій. Для цього структури збройних сил України і НАТО повинні бути схожі. Наприклад, ми знаємо, що таке взвод, що таке рота, що таке батальйон, скільки особового складу в цих підрозділах, яка їхня організація та озброєння. Команди і сигнали теж повинні бути однаковими.
Більшість з цих речей відпрацьовується на спільних навчаннях - треба вміти робити те, що вміють робити західні воїни. Як показує практика, прийоми і команди, які використовуються в західних державах, більш раціональні, і вони пов'язані з новим озброєнням.
Крім того, стандарти НАТО передбачають значно більші оклади і значно більше матеріальне утримання. Правда, в країнах НАТО вони нерівні: у Німеччині - одне, в Литві - інше, але все одно вони суттєво відрізняються від нашого, копійчаного утримання.
Значить, утримання такої армії буде обходитися дорожче?
-Напевно, Буде дорожче, але армія буде професійніше. Може бути, не буде Волновахи, що не буде Маріуполя.
Таким чином, у наших військ буде більш ефективне озброєння, солдати будуть навчені більш сучасним прийомам, вони будуть більш ефективно захищені. І середні командири не будуть робити дурниць, а великі командири підуть, якщо не зможуть командувати. Тому що натовське керівництво теж бачить, що у нас багато хлопців абсолютно не здатні командувати. Той, хто ніколи не командував навіть взводом, хто просидів у штабі, хоче командувати. Але хочеш командувати - треба вчитися.
Крім того, сам факт того, що армія має натовські стандарти, це "плюс" для того, щоб увійти в НАТО і увійти в Європу, тому що це один з елементів адаптації держави.
-В якій перспективі Україна зможе виконати всі ці завдання? Якому напрямку слід приділити найбільшу увагу?
-Все залежить від того, яка у нас політика, що ми хочемо далі: вести повномасштабну війну, відмовитися від цих регіонів чи все-таки намагатися зберегти ці території в складі держави. Я думаю, план на майбутнє у нас такий, що ми повинні все-таки зберегти свої території і не допустити масштабної війни. А як його здійснити - це вже інша справа.
Ми повинні посилити армію - і кількісно, і якісно. Ми повинні розібратися з вільними батальйонами, які завдають багато шкоди.
-Що значить "розібратися"?
-По-перше, частину з них треба включити в армію, а частину залишити окремими, але доручати їм вести бойові дії, спрямувати їх на вирішення інших завдань під керівництвом міліції. І значно почистити. Ми зараз отримуємо дуже багато негативу в цьому відношенні, треба розібратися - де там правда, де неправда. Ці хлопці дуже сміливі, дуже патріотичні, але, як бачимо, у них не вистачає витримки, не вистачає дисципліни для того, щоб не робити помилок і дурниць. І з керівниками їх треба розібратися.
Крім того, всьому повинна бути одна голова. Треба знати, де вводити батальйони, де вводити регулярну армію, а де повинні бути війська Національної гвардії, і яке озброєння повинно бути і там, і там.
Як вводити наші різношерсті війська в бій? Наприклад, ми хочемо вирішити питання щодо звільнення якоїсь території. Першою повинна йти армія, збройні сили з технікою. Вони громлять основного супротивника. За ними йдуть війська Національної гвардії - вони "підчищають" від всяких елементів, з якими також працює СБУ, спецслужби і міліція. А потім йдуть добровольчі батальйони, тому що багато з цих бійців - звідси родом, і вони приходять налагоджувати нормальне життя в регіоні.
Треба намагатися вводити війська саме в такій послідовності. Не завжди це можливо, але, безумовно, в першу чергу, повинна воювати армія.
І все це повинно бути підпорядковане Президенту, а під ним повинен бути головнокомандувач, а не міністр оборони, якому все підкоряється. А ми ведемо "АТО" і хочемо показати, що у нас немає головнокомандуючого, тому що ми не ведемо війну, що міністр оборони з усім справляється. А міністру дуже важко.
Я не хочу нічого поганого про нього сказати - в порівнянні з попередніми він дуже позитивна людина, він справжній військовий. Але генералітет Генштабу у нас в основному кабінетного типу, навіть генералам бракує навичок.
Підготував Олександр Майстренко
Немає коментарів:
Дописати коментар
Коментарі