четвер, 2 квітня 2015 р.

КОМАНДНО-ШТАБНІ (ШТАБНІ) НАВЧАННЯ ( в т. ч. на картах і комп'ютерні навчання)


КОМАНДНО-ШТАБНІ (ШТАБНІ) НАВЧАННЯ- форма підготовки та бойового злагодження органів управління. На навчаннях відпрацьовуються підготовка та ведення операції або бою на тлі спеціально створеної військово-політичної, стратегічної, оперативної або бойової обстановки. Проводяться, як правило, по комплексним темам, що охоплює різні види бойових дій і всю сукупність завдань, які можуть виникнути в ході операції і бою.

У командно-штабних навчаннях (КШН) беруть участь командувачі (командири), штаби в повному складі, органи управління родів військ (сил флоту) і служб. В якості керівника виступає старший начальник і його штаб. В ході них особлива увага приділяється відпрацюванню питань підготовки операцій (бойових дій), організації взаємодії та забезпечення, а також вирішенню завдань по найбільш важливим етапам розвитку військових дій. Найважливіші навчання можуть проводитися за участю позначених військ.

КШН і ШН поділяються:

за масштабами - на стратегічні, оперативно-стратегічні, оперативні, оперативно-тактичні і тактичні;
з організації управління - із засобами зв'язку і без них;
за складом - залучені сили і засоби з позначеними військами (силами флоту) і без них;
за характером поставлених цілей - звичайні, показні, дослідницькі, дослідні та спеціальні;
за методами проведення - односторонні, двосторонні, одноступеневу і багатоступеневі.
В останні роки виділяється нова форма КШН - комп'ютерні навчання (CAX - Computer Assisted Exercise). 

Командно-штабні навчання КШН проводяться на картах і місцевості з розгортанням систем управління, зв'язку та оповіщення.

Командно-штабні навчання у всіх ланках проводяться, як правило, із заняттям пунктів управління (ПУ), а також з використанням засобів зв'язку та обчислювальної техніки.

Тривалість КШН повинна забезпечувати відпрацювання запланованих заходів у повному обсязі.

Керівник навчань призначає необхідну кількість заступників (помічників) по найбільш важливим і складним питанням, створює штаб керівництва навчанням і необхідний (з урахуванням задуму і навчальних цілей вчення, а також складу учасників) посередницький апарат.

Підготовка командно-штабного навчання включає:

розробку плану проведення навчання, організаційних вказівок та інших організаційно-методичних та оперативно-тактичних документів з проведення навчання;

Підготовка керівництва і посередників має на меті забезпечити правильне розуміння ними задуму навчання.

Підготовка району навчання полягає в обладнанні пунктів управління, організації зв'язку .

КШН на місцевості можуть починатися в місцях постійної дислокації або вихідного району (згідно із задумом навчання і створеній обстановці).

Як правило, першим етапом (навчальним питанням) навчань планується приведення органів управління і залучуваних підрозділів у бойову готовність.

Добре підготовлені і методично правильно проведені командно-штабні навчання, дозволяють постійно підтримувати високу готовність бойових підрозділів і з'єднань до якісного виконання раптово виникаючих завдань в особливих умовах, у тому числі і при надзвичайних обставинах.
Практична спрямованість процесу навчання, завдяки можливості моделювання різних видів пригод, дозволить на практиці виробити вміння та навички співробітників приймати рішення в конкретній оперативній обстановці при наявності їх навчальних типових варіантів.

ПОНЯТТЯ, КЛАСИФІКАЦІЯ І ПРИЗНАЧЕННЯ КШН

Командно-штабні навчання (КШН) - форма спільного навчання командирів і штабів узгодженій спільній діяльності з управління підпорядкованими органами та підрозділами. КШН проводиться також на картах, представляючи собою вищу форму підготовки органів управління в системі МВС  та ЗС України при ускладненні обстановки.
Основне призначення КШН полягає в удосконаленні злагодженості та оперативності в роботі командирів і їх органів управління, їх умінь і навичок в організації оперативно-службової та службово-бойової діяльності і безперервному управлінні підпорядкованими підрозділами при виконанні оперативно-службових завдань у воєнний час. Крім того, навчання є єдино можливою в повсякденних умовах формою перевірки готовності підрозділів та з'єднань  і службово-бойового застосування у воєнний час.
Слід твердо усвідомити:
- При КШН керівники навчаються разом зі своїми управліннями, самі виступають у ролі учнів;
- КШН плануються на строк від однієї доби і більше.
Основний метод навчання на командно-штабних навчаннях - практична робота.

Дослідницькі навчання проводяться за вказівкою керівництва МВС,  ЗС України в цілях дослідження нових способів виконання оперативно-службових завдань, управління силами і засобами, а також при надходженні нових зразків техніки і озброєння.

За місцем проведення КШН підрозділяються на навчання на місцевості і на картах. 
Основною метою командно-штабних навчань є злагодження органів управління. В якості додаткових, але не другорядних цілей, на КШН ставляться цілі щодо вдосконалення знань, навичок і вмінь керівників МВС та ЗС України у безперервному управлінні силами і засобами при виконанні різних завдань в будь-яких умовах обстановки, підготовки офіцерського та генералітету, що залучаються на навчання.
Тут же забезпечується створення близьких до реальних умов обстановки, що дозволяють навчати керівників управління підрозділами та з'єднаннями.

Підготовка командно-штабного навчання включає в себе:
- Визначення або уточнення вихідних даних;
- Розробку документів КШН;
- Підготовку до навчання керівника, його заступників, штабу керівництва та посередницького апарату;
- Підготовку учнів і залучених підрозділів.
Вихідними даними командно-штабного навчання є:
- Тема, навчальні та виховні цілі;
- Етапи та навчальні питання вчення;
- Склад учнів співробітників і підрозділів, частин та з'єднань, що залучаються;
- Терміни і тривалість проведення навчання;
- Район (місце проведення навчань);

Тема, цілі, склад учнів і залучені підрозділи визначаються керівником навчання.

Тематика і терміни проведення спільних КШН узгоджуються зі старшими оперативними начальниками з метою залучення на них відповідних посадових осіб взаємодіючих органів.

Важливим елементом в КШН, що розробляється є визначення кола офіцерського та генеральського складу, тобто складу учнів, залучених до навчання, ступінь підготовленості яких треба оцінити, або належить навчити тих чи інших дій відповідно до задуму навчання.
Етапи і навчальні питання конкретизують зміст теми вчення. Планування та проведення навчання по етапах здійснюється для досягнення чіткої послідовності відпрацювання теми, а також для більш цілеспрямованої роботи самого керівника та штабу керівництва. Кожен етап повинен включати взаємопов'язані навчальні питання, що охоплюють по часу і простору закінчений період організації та виконання отриманого завдання.
Одночасно з визначенням етапів і навчальних питань навчання з урахуванням їх всебічної відпрацювання проводиться розрахунок навчального часу. При розрахунку обов'язково враховується реальна потреба часу на виконання наміченої роботи штабом в цілому, в тому числі на оформлення документів, а також на організацію та управління для відпрацювання етапів навчання.

Начальник штабу керівництва нвчанням, усвідомивши задум керівника на підготовку і проведення вчення, готує пропозиції щодо складу керівництва навчанням, штабу керівництва та посередницького апарату і приступає до розробки задуму.
- До складу керівництванавчанням зазвичай входять керівник навчання, його заступники і помічники, залежно від масштабу вчення і його тематики. Штаб керівництва - це тимчасово створюваний орган управління, призначений для якісної підготовки та ефективного проведення навчання.
Штаб керівництва на навчанні виступає в двох ролях: як вищого штабу і в якості органу управління навчанням. Він повинен бути мінімальним за складом і комплектуватися найбільш підготовленими офіцерами та генералами. При створенні штабу необхідно керуватися принципом - до його складу мають входити лише ті посадові особи, без яких керівнику неможливо провести навчання.

До навчально-методичних документів відносяться:
- Задум проведення КШН на карті (основний документ);
- Пояснювальна записка до задуму (текстуально);
- План-календар проведення вчення;
- Завдання учням (оперативне, оперативно-тактичне, тактичне) з картою вихідної обстановки та іншими додатками;
- Матеріали оперативних стрибків з картами обстановки на час стрибка;
- План нарощування обстановки по етапах навчання з додатком комплекту ввідних;
- План розіграшу дій (залежно від задуму);
- План підготовки керівництва навчанням і посередницького апарату;
- Особистий план роботи керівника;
- Особисті плани робіт заступників керівника (помічників) керівника та старших посередників ;
- План позначення дій протиборчої сторони (при необхідності);
- План імітації.
При підготовці дослідницьких навчань додатково розробляються:
- План організації та проведення дослідження (досліду);
- Завдання на проведення дослідження (досліду);
- Картка експерименту (досліду).
До оперативно-службових документів належать:
- Оперативні директиви (накази, розпорядження) старших начальників;
- Розпорядження по різним службам, видам всебічного забезпечення;
- Табель термінових донесень.
Інші оперативно-службові документи розробляються за рішенням керівника.
Документи щодо забезпечення навчання являють собою:
- План зв'язку керівництва навчанням;
- План оперативного маскування (легендування, заходи щодо збереження службової та державної таємниці, по таємному управлінню та ін.);
- План створення реальних радіоелектронних перешкод;
- План застосування систем і засобів автоматизації;
- Плани за видами всебічного забезпечення на період підготовки та проведення спеціальних операцій (розвідка, охорона, інженерне забезпечення, радіаційний, хімічний та біологічний (РХБ) захист, хімічне забезпечення, тилове забезпечення, технічне забезпечення, медичне забезпечення);
- Кошторис запланованого, витрати грошових коштів.
Інші документи розробляються за рішенням керівника навчання.
При підготовці навчання готуються наступні довідкові документи:
-   Списки керівного складу, учнів, органів управління;
- Схема розміщення керівництва і посередницького апарату;
- Тактико-технічні характеристики (ТТХ) техніки і озброєння, яка застосовується на КШН і т.д .;
- Довідки і схеми операцій проведених в роки війни, локальних збройних конфліктів, стосовно питань, які відпрацьовується на КШН;
- Довідка про суспільно-політичну обстановку в регіоні;
- Прогноз погоди на період проведення КШН.
Інші довідкові документи також розробляються за рішенням керівника навчання.

Задум проведення командно-штабного навчання розробляється на карті. У ньому зазвичай відображаються:
- Вихідні дані (тема, навчальні та виховні цілі і час проведення, органи управління та підрозділи, що залучаються на вчення);
- Норми витрати моторесурсів та імітаційних засобів;
- Вихідна обстановка до початку навчання (дислокація, вихідне положення підрозділів, частин і з'єднань, протиборчої сторони), їх завдання та характер (задум) їх дій;
- Райони розіграшу дій сторін;
- Етапи навчання, їх зміст і тривалість.
Крім того, штаб керівництва відпрацьовує карту розіграшу дій, на якій для кожного етапу показуються:
- Можливе положення (рубежі) підрозділів, частин і з'єднань, їх сусідів і взаємодіючих  сил до певного часу;
- Дані про повітряну, радіоелектронну, радіаційну та хімічну обстановку;
- Порядок нарощування обстановки (які дані, в який час і яким способом доводяться до учнів керівників і штабів).
При необхідності на мапі розробляються ввідні для оперативних стрибків з таблицями, що відображають результати дій, що передують кожному оперативному стрибкові. До мапи розіграшу бойових дій може розроблятися текстуальний план нарощування обстановки.
Пояснювальна записка до задуму навчання оформляється текстуально, в ній вказується:
- Бойовий і чисельний склад підрозділів, частин і з'єднань, що залучаються на навчання;
- Загальний характер дій сторін;
- Основні показники навчання;
- Розрахунок (співвідношення) сил і засобів по етапах навчання;
- Склад керівництва і посередницького апарату;
- Заходи, що проводяться керівництвом, і дії учнів при відпрацюванні навчальних питань в ході кожного етапу;
- Час і місце проведення розбору навчання;
- Порядок заняття вихідного району та повернення в пункт постійної дислокації.
Завершальним елементом підготовки до навчання є перевірка готовності технічних засобів управління, оперативно-службової документації та приміщень. Цю роботу здійснює організаційна група штабу керівництва за допомогою співробітників штабу. При перевірці готовності технічних засобів управління (радіо- і дротового зв'язку, електронно-обчислювальної техніки, засобів кіно- і телебачення) основна увага звертається на справність цих засобів, встановлених як в штабі керівництва вченням, так і в приміщеннях учнів органів управління.
Перевірка штабної документації (розпорядку дня, заявок на використання технічних засобів управління, кінофотодокументів, відеозаписів, службової документації та ін.) Передбачає встановлення її повної готовності і комплектності. За результатами перевірки начальник штабу керівництва доповідає керівнику навчання про загальну готовність до початку навчання.

МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ КШН

Командно-штабні навчання на картах можуть проводитися на стаціонарних пунктах управління, як в пункті постійної дислокації, так і на захищеному пункті управління. Будь-які навчання - в т.ч. і на картах - можуть починатися в місцях постійної дислокації або після попереднього висновку органів управління, штабів і залучених підрозділів у вихідних районах КШН. Якщо навчальні цілі передбачають перевірку бойової готовності, то початку навчань передує збір учнів управлінь та підрозділів за встановленими сигналами.

Керівник навчання розміщується до початку навчання в такому місці, звідки забезпечується безперервність керівництва навчанням, особисте спілкування з учнями  і штабами, а також організація стійкого зв'язку. Як правило, штаб керівництва навчанням розміщується в безпосередній близькості від пункту управління штабу навчання.

У встановлений час учні займають робочі місця на пунктах управління і приступають до виконання своїх функціональних обов'язків. У призначений термін заслуховується рішення начальника навчання і доповіді інших посадових осіб, при цьому можуть бути присутніми всі учні.
Після затвердження рішення керівником навчання в ролі старшого начальника, керівник навчання і його штаб ставлять завдання підлеглим, організують взаємодію та всебічне забезпечення виконання поставлених завдань.
У ході організації виконання оперативно-службових завдань звертається увага на навчання керівників, офіцерського складу і органів управління паралельному методу роботи всіх ланок з планування майбутніх дій. Головна увага при цьому приділяється вмінню детально організовувати виконання оперативно-службових завдань, їх всебічного забезпечення, чіткій взаємодії.
З початком навчання керівник і штаб керівництва повинні безперервно нарощувати обстановку, щоб змусити учнів одночасно з проведенням заходів щодо організації виконання завдань здійснювати безперервне управління оперативно-службовою діяльністю підпорядкованих підрозділів, частин та з'єднань.
Нарощування обстановки в ході командно-штабного навчання здійснюється без пауз, безперервно, за принципом «годину за годиною», до переростання одного епізоду, що розігрується в інший. У цих випадках застосовуються оперативні стрибки з подачею нових даних обстановки з різних інформаційних каналів. Розіграш дій проводиться відповідно до рішень і розпоряджень керівника КШН. 
У динаміці відпрацювання кожного етапу учні працюють самостійно, у відведений час виробляють рішення і доводять їх до підпорядкованих органів управління. Як показує досвід проведення КШН, в кінці кожного етапу керівник навчання, його заступники (помічники) і штаб керівництва заслуховують основні висновки з оцінки обстановки, що склалася і рішення учнів. На доповідях, як правило, присутні всі учні.
Робота щодо заслуховування учнів проводиться в наступному порядку:
- Дані про супротивника, характер дій, а також пропозиції щодо використання сил і засобів доповідаються тим заступником начальника, якому за родом діяльності належить організовувати дії в даній обстановці;
- Командири підрозділів, частин та з'єднань доповідають можливості підрозділів, частин та з'єднань, обсяг оперативно-службових завдань, організацію всебічного забезпечення;
- Командири підрозділів зв'язку доповідають про наявність сил і засобів зв'язку, про їх можливості, вносять пропозиції щодо способів їх застосування;
- Начальники служб роблять висновки з оцінки обстановки, доповідають про можливості підпорядкованих підрозділів та вносять пропозиції щодо їх використання;
- Відповідні заступники начальників доповідають про наявність озброєння, спеціальних засобів, запасів матеріально-технічних засобів і вносять пропозиції щодо організації застосування сил і засобів та відповідних видів забезпечення.
Начальники штабів підрозділів, частин та з'єднань можуть доповідати висновки з оцінки обстановки, пропозиції щодо організації управління або пропозиції щодо рішення .
Потім керівник навчання заслуховує рішення підлеглих командирів підрозділів, частин та з'єднань з виїздом на місця, по захищеним каналам зв'язку.
Після затвердження прийнятих рішень командири підрозділів, частин та з'єднань віддають накази (розпорядження), управлінські апарати приступають до планування та організації бойових дій, а підлеглі - до прийняття рішень відповідно до отриманих завдань.
Для розвитку в учнів швидкості оперативно-тактичного мислення та оперативності в роботі їх необхідно частіше обмежувати в часі на прийняття рішення і створювати такі складні ситуації, які вимагатимуть прийняття тактично грамотних рішень і доведення завдань учнем в найкоротші терміни.
Важливим фактором у ході командно-штабного навчання є об'єктивність оцінки роботи учнів і, зокрема, оцінка ефективності прийнятих рішень. Вона повинна бути інтегральною, комплексною і включати наступні розділи:
- Доцільність задуму дій та його відповідність задумом старшого начальника (затвердженим планам);
- Відповідність завдань, поставлених підлеглим підрозділам, частинам та з'єднанням задумам дій;
- Чіткість у визначенні порядку взаємодії та заходів щодо всебічного забезпечення бойових дій;
- Надійність виконання бойових завдань і грамотність у застосуванні тактичних способів дій;
- Стійкість управління підрозділами, частинами та з'єднаннями.
У ході навчань може оголошуватися відбій у випадках:
- Коли дії учнів не відповідають наміченим цілям;
- Якщо виникає необхідність повторити дії для більш якісного відпрацювання окремих навчальних питань;
- При грубому порушенні заходів безпеки;
- При різкому ускладненні бойової обстановки в підрозділах, частинах та з'єднаннях, що проводять навчання (що беруть участь в навчанні).
Розбір командно-штабних навчань є заключною і вельми важливою його частиною. Ще до початку навчань готуються план його проведення, необхідні матеріали, в тому числі ілюстраційні по етапах навчання. Крім того, в ході навчання матеріали доповнюються і накопичуються. При розборі широко використовуються і демонструються робочі карти і службово-бойові документи, відпрацьовані учнями в ході навчання.
Після відпрацювання всіх етапів навчання та проведення особистих розборів з підрозділами, частинами та з'єднаннями, окремими категоріями фахівців що беруть участь в навчанні,  проводиться загальний розбір з усіма учнями, підрозділами, частинами, з'єднаннями та органами управління, які брали участь у командно-штабному навчанні.
Загальний розбір проводить керівник навчання, який нагадує тему, мету і оперативно-тактичний задум, а потім по етапах робить аналіз рішень і дій учнів.

ОСОБЛИВОСТІ ОРГАНІЗАЦІЇ ТА ПРОВЕДЕННЯ КШН З ВИКОРИСТАННЯМ ЗАСОБІВ ІМІТАЦІЙНОГО МОДЕЛЮВАННЯ БОЙОВИХ ДІЙ (КОМП'ЮТЕРНІ НАВЧАННЯ)
(Розробка Центру імітаційного моделювання інституту інформаційних технологій Національного університету оборони України імені Івана Черняховського)
Підготовка командно-штабних навчань з використанням засобів імітаційного моделювання є копітким і достатньо тривалим процесом, під час якого необхідно враховувати багато чинників. Існує процедура підготовки такого навчання, що має певні особливості.

Головна ідея таких навчань - створити для органів управління, які залучаються до проведення навчань, обстановку, яка максимально наближена до тієї, що виникає на полі бою.

Така обстановка виникає за рахунок відтворення подій (за допомогою засобів імітаційного моделювання), які повинні відбуватись після того, як завершені всі процеси організації бойових дій. Засоби моделювання дозволяють відтворювати дії штатних підпорядкованих частин та підрозділів у відповідності до планів, які були розроблені на етапі прийняття рішення. В той же час за рахунок дій у ролі противника спеціально навченого особового складу, який відтворює події за задумом керівника навчань, створюється послідовність епізодів. Прийняття і реалізація рішення на ведення бойових дій в умовах цих епізодів, за задумом керівника навчання, й повинні забезпечити досягнення мети навчання для відповідного органу управління.

Однією з особливостей проведення командно-штабних навчань з використанням засобів імітаційного моделювання є наявність двох навчальних аудиторій:

цільова аудиторія (наприклад, для навчання батальйонного рівня - це штаб батальону);
допоміжна аудиторія (наприклад, для навчання батальйонного рівня - це командири підпорядкованих рот).

При цьому засобами імітаційного моделювання можуть користуватись лише посадові особи допоміжної навчальної аудиторії. Вони відтворюють (за допомогою операторів комп'ютерних робочих станцій) дії підпорядкованих частин і підрозділів у відповідності до затверджених рішень та доповідають посадовим особам цільової навчальної аудиторії про обстановку, що склалася.

Підготовка командно-штабних навчань з використанням засобів імітаційного моделювання (фаза до навчання) складається з двох етапів:

завчасна підготовка (залежно від рівня навчань може мати різну тривалість);
безпосередня підготовка (має тривалість упродовж тижня або меншу, обов’язково включає етап прийняття рішення та проведення міні-навчання).
Тривалість завчасної підготовки значною мірою залежить від необхідності формування баз даних систем імітаційного моделювання.

Підготовка до командно-штабного навчання з використанням системи імітаційного моделювання (наприклад, JCATS) займає від 4 до 12 тижнів  залежно від рівня навчання.

Етап завчасної підготовки передбачає проведення низки плануючих нарад (конференцій, зустрічей). В них беруть участь представники центру імітаційного моделювання та сторони-замовника командно-штабного навчання з використанням засобів імітаційного моделювання, для чого створюються спеціальні групи:

перша плануюча нарада (визначаються склад робочих груп, цільова та допоміжна аудиторії, цілі та концепція сценарію навчання, архітектура майбутніх навчань, питання щодо розроблення основних документів, які необхідні для здійснення планування цільовою та допоміжною аудиторією та ін.);
друга плануюча нарада (затверджуються цілі та сценарій навчання; визначаються перелік ввідних сценарію навчання, поіменний розподіл посадових осіб по всіх органах управління; розробляються основні документи, які необхідні для здійснення планування та додатки до них, план організації зв’язку на навчанні; перевіряються питання, які пов’язані з розробленням бази даних та карти місцевості для навчання та ін.);
третя плануюча нарада (затверджуються всі організаційні документи, перелік ввідних сценарію навчання та документи, які необхідні для здійснення планування; проводиться остаточна перевірка засобів імітаційного моделювання, зв’язку, приміщень та необхідних для проведення навчання матеріальних засобів).
Етап безпосередньої підготовки призначений для якісної підготовки фази моделювання (розіграшу) прийнятого рішення на ведення бойових дій. Він починається з прибуття та розміщення особового складу у всіх навчальних аудиторіях. Проводиться огляд робочих місць, радіотренування для особового складу органів управління, орієнтування посадових осіб щодо майбутніх дій. Завершується орієнтування видачею документів, які необхідні для здійснення планування майбутніх дій. Фаза планування може здійснюватись у різні способи і не є досить тривалою. Після постановки задач підлеглим частинам та затвердження їх рішень відбувається "нанесення" обстановки на цифрову карту місцевості засобів імітаційного моделювання. Після фази планування обов'язково проводиться міні-навчання, під час якого відбувається остаточне відлагодження технічних аспектів проведення навчання.

Для якісного проведення командно-штабних навчань з використанням засобів імітаційного моделювання зазвичай створюються такі групи:

група керівництва (вирішує задачі загального керівництва проведенням навчання);
група нарощування обстановки (реалізовує ввідні у відповідності до затвердженого переліку ввідних сценарію навчання та має у своєму складі групи військ підтримки та військ противника);
група вищого командування ;
цільова навчальна група (тобто цільова навчальна аудиторія);
група підпорядкованих підрозділів (інша частина допоміжної навчальної аудиторії. Наприклад, для навчання батальйонного рівня це будуть командири рот, окремих взводів, дії яких відтворюються за допомогою засобів імітаційного моделювання);
група спостерігачів / контролерів (посадові особи, які здійснюють контроль за діями тих, хто навчається, на всіх етапах навчання та готують матеріали для проведення і проводять щоденні та загальний аналізи проведених дій).
Для відтворення умов максимально наближених до реальних посадові особи зі складу цільової навчальної аудиторії не можуть входити у приміщення інших груп. З метою виконання цієї умови представники усіх робочих груп організуються у  так звані поля: біле, зелене, синє та червоне.

Вся інформація, яку вони отримують, надходить від вищого командування та підпорядкованих підрозділів у відповідності до плану організації зв’язку на навчанні. Тобто імітуються штатні радіомережі, телефонні канали, а також інші види зв’язку (за необхідністю) – факсимільний, відеоконференцзв’язок та електронна пошта. В таких умовах штаб органу управління повинен сам піклуватись організацією надходження та обміну розвідувальною та оперативною інформацією, що створює додаткові можливості для злагодження органів управління вищих та підпорядкованих ланок.

Отже, така організація навчання дозволяє не лише реально виміряти тривалість циклів управління підпорядкованими підрозділами, а й здійснити тренування органу управління щодо їх скорочення.

Основна особливість підготовки та проведення командно-штабних навчань з використанням засобів імітаційного моделювання полягає у співвідношенні фази планування бойових дій до фази їх ведення. 

Підхід при збереженні прагнення до високої якості фази планування полягає у свідомому її скороченні, яке зумовлене неможливістю передбачити майбутній розвиток подій. При цьому фаза ведення (розіграшу) бойових дій збільшується з метою надати посадовим особам органу управління практику у виконанні функціональних обов’язків в умовах, коли раніше прийняте рішення може потребувати коригування або в умовах обстановки, що склалася, необхідно приймати рішення негайно.

Таким чином, командно-штабні навчання з використанням засобів імітаційного моделювання дозволяють вирішити головне питання: „Яким чином забезпечити ефективну роботу органів управління в умовах ведення бойових дій, якщо раніше посадові особи цих органів управління в таких умовах власні функціональні обов'язки не виконували".


Тобто імітаційне моделювання є головним інструментом, за допомогою якого органи військового управління можуть набувати певного бойового досвіду.

На сьогоднішній день рівень підготовки офіцерів, генералів і штабів МВС та ЗСУ значно відстає від вимог, що пред'являються до них. Найбільш слабким місцем у підготовці керівного і начальницького складу  є навчання їх практиці управління силами і засобами, з'єднаннями, частинами та підрозділами методиці навчання і виховання підлеглих.
Таким чином, командно-штабні навчання є вищою формою підготовки органів управління та оперативних штабів, саме в ході їх вдосконалюється злагодженість і оперативність  підрозділів, частин та з'єднань, формуються навички у плануванні та організації оперативно-службової діяльності з виконання важливих і відповідальних завдань, покладених на Національну Гвардію та Збройні Сили України .

Підготував Олександр Майстренко




Немає коментарів:

Дописати коментар

Коментарі