Модернізація сільського господарства

Подальше розширення масштабів ведення сільського господарства методами індустріалізації і всебічне підвищення рівня модернізації сільського господарства - важливий зміст підвищення міжнародної конкурентоспроможності сільського господарства в останні роки. Необхідно, щоб була сформована ситуація, в якій різними формами посередницьких організацій об'єднані селянські двори і виробничі бази;Потрібно здійснити модернізацію сільського господарства за допомогою високих і нових технологій  що сприяло б застосування в сільському господарстві передової техніки і підвищило здатність отримання валюти за допомогою експорту сільськогосподарської продукції. Зразкові програми включають: виведення кращих нових сортів і порід і впровадження у виробництво елітних сортів і порід; впровадження у виробництво високоефективних і нешкідливих технологій рослинництва, тваринництва, птахівництва, рибництва і т.д.; впровадження в сільське господарство водозберігаючих і точних технологій; впровадження технологій глибокої переробки сільськогосподарської продукції та продукції підсобних промислів; впровадження в сільське господарство екологічно чистих добрив і кормів і створення платформи інформатизації та роботизації сільського господарства. Проект глибокої переробки основних видів сільськогосподарської продукції повинен входити до числа головних науково -технічних програм. Він повинен передбачати розвиток досліджень ключових технологій та обладнання для глибокої переробки зернових, олійної сировини, фруктів, овочів, продукції тваринництва, дарів лісу та іншої головної сільськогосподарської продукції, розробку систем контролю над якістю всього процесу, а також технологій та обладнання для експрес- аналізу продукції сільського господарства .ОРГАНІЗАЦІЙНІ СТРУКТУРИ МОДЕРНІЗАЦІЇ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВАМодернізація АПК в Україні поки в основному базується на використанні зарубіжних технологій і техніки. У харчовій промисловості майже все нове обладнання іноземного виробництва, на тваринницьких комплексах застосовують західні технології, на полях все більше закордонної техніки. За оцінками фахівців побудовані в АПК в останні роки підприємства через вісім років вже застаріють. Щоб бути конкурентоспроможними, треба переходити на технології нового покоління.Причини нашого науково - технічного відставання відомі. В умовах розвалу виробництва наука була не затребувана, наукові установи все зусилля спрямовували на виживання. Наукові установи стиснулися, кадри сильно постаріли , але інститути збереглися. Багато з них мають чимало власних розробок високого ступеня готовності, які відповідають світовому рівню. Нові розробки часто блокуються тими, хто звик заробляти не стільки на доходах, скільки на витратах, імпортних поставках. Відомо також, як важко нашим вченим і винахідникам достукатися до бюрократів, щоб отримати рекомендації і визнання своїх робіт.Не можна ліквідувати наукові напрямки, не можна залишити без наукового забезпечення ту чи іншу галузь сільського господарства, якусь територію. Без цього неможливо підтримувати і супроводжувати навіть просте відтворення, не кажучи вже про модернізацію .Пропонують також скопіювати американський варіант організації науки. Наскільки прийнятний такий варіант, можна зрозуміти, якщо врахувати , що в США прикладні дослідження на 65 % фінансуються за рахунок комерційних корпорацій, а у нас поки це джерело фінансування на нулі.Для інноваційного розвитку необхідно відтворення вітчизняного сільськогосподарського машинобудування та машинобудування для харчової та переробної промисловості на новому рівні. Різні варіанти пропозицій підготовлені і обговорюються  але радикальних державних рішень таких, як по автомобілебудуванню, тракторобудуванню, суднобудуванню, літакобудуванню, поки немає.Нині ситуація така - без західних технологій ми обійтися не можемо, але валютні можливості закупівлі по імпорту скорочуються. Вихід один - розвивати прикладні наукові центри в кооперації зі світовими компаніями, розробляти зразки, отримувати власні патенти  ліцензії та організовувати виробництво власної наукоємної продукції .Необхідно взяти курс на створення і розвиток племінних центрів у тваринництві, птахівництві, центрів з насінництва і в рослинництві .Необхідна умова зростання сільгоспвиробництва - створення інфраструктури впровадження інновацій. Що стосується так званого впроваджувальної ланки модернізації, то в АПК вона практично ліквідована, її потрібно створювати заново. Інноваційний ринок у країні захоплюють іноземні компанії. Це природно, оскільки у кожної такої компанії своя наукова і виробнича база, потужна маркетингова служба. Від послуг зарубіжних компаній відмовлятися не слід, але робити на них ставку на перспективу не можна.Потрібно побудувати інноваційно - інвестиційну систему, яка відповідала б нашим умовам і можливостям модернізації десятків тисяч господарств, більшість з яких збиткові або малорентабельні . Щоб перейти від точкової модернізації в АПК до масової , слід створити особливі механізми інвестування та інноваційного розвитку з урахуванням того, що в більшості сільгоспорганізацій матеріально -технічна база вкрай відстала, відсутні кваліфіковані кадри, немає інфраструктури переробки і збуту продукції. Забезпечення таких господарств породистою худобою, елітним насінням мало що дає. Щоб здійснювати комплексну модернізацію  зробити їх високорентабельними , повинні бути структури, котрі володіли відповідними виробничими потужностями, кадрами і фінансовими ресурсами, тобто потрібно поєднання в рамках однієї організації інноваційних та інвестиційних ресурсів, інакше інновації ні затребувані .Агропромисловий комплекс, щоб успішно розвиватися, повинен мати системно - мережеву структуру управління, що включає державні, приватні, громадські, господарські, наукові, соціальні інститути. Це дозволить мобілізувати додаткові інформаційні, управлінські та організаційні ресурси .Для відновлення підприємств на інноваційній основі потрібно створити в сільському господарстві організаційно - управлінські структури, засновані на державно- приватному партнерстві. Створювані за підтримки держави інститути розвитку дозволять перейти на проектний підхід до модернізації більшості сільськогосподарських підприємств, фермерських господарств «під ключ». Такі компанії у вигляді міжрегіональних інноваційно -інвестиційних центрів повинні охоплювати селянські (фермерські) господарства однієї місцевості і можуть бути створені за участю НДІ, передових господарств ( які освоїли західні технології і готові їх поширювати), приватних фірм, державних лізингових та фінансових компаній  продовольчих холдингів, інших структур АПК .Центри можуть здійснювати будівництво і модернізацію сільськогосподарських об'єктів за рахунок кредитів, власних коштів та бюджетного фінансування. Можливий продаж готових об'єктів в розстрочку або передача в оренду, що спростить способи інвестування коштів у сільське господарство для середнього та малого бізнесу, сприятиме розвитку різних форм підприємництва на селі.Нові структури виступлять в ролі інтеграторів організації. що діють в АПК, створять сприятливий інвестиційний клімат, забезпечать приплив приватного капіталу в сільське господарство.

Олександр Майстренко