У понеділок в самій ранній електричці на Київ можна побачити інтелігентних жінок, які кинули в Фастові свою улюблену, але малооплачувану роботу і стали гувернантками і покоївками у заможних людей столиці. Явище нині не рідкісне і вкрай цікаве з психологічних позицій. Адже в Совєтах ми були гордими, зневажали всіх панів. Як же треба поламати себе, щоб з вищою своєю освітою, знанням світової класики піти в прислугу до багатих!
- Причому тут класика, – каже Олена Володимирівна, колишня вчителька гімназії, – якщо чоботи діряві, покупка пральної машини перетворюється на нездійсненну мрію? А життя проходить …
Електричка мчить нас до Києва. Мені дуже цікава ця жінка, її враження від нового життя. І Олена Володимирівна розповідає про себе.
Вже три місяці Олена Володимирівна працює в одній столичній родині покоївкою і кухаркою одночасно. Їй платять 200 доларів на місяць. Вона має два вихідних – суботу та неділю. Це була її обов’язкова умова. У Фастові залишився чоловік, колишній військовослужбовець.
- Як він вас відпустив?
- Нормально. Тепер вже думає, що і на машину стареньку скопить.
Але починала Олена Володимирівна у інших господарів. Вона влаштовувалася через свою знайому, яка служила у багатих кухаркою. Їм потрібна була ще і покоївка. Кухарка з жаром вмовляла Олену Володимирівну кинути свою педагогіку. Жінці в 45 зважитися на це було непросто. Знайома звозила її до своїх господарів, та все подивилася, прикинула і погодилася. Ставку їй зробили 200 доларів.
Трохи про цю сім’ю. Господар – процвітаючий бізнесмен у сфері збуту кольорових металів. Господиня – на двадцять років його молодша і вища на голову. Фотомодель. У них є восьмирічний син. Нещодавно родина придбала недобудований особняк за містом. У будинку ще єралаш, на його ремонті працюють югослави. На Олену Володимирівну поклали прибирання і різні господарські клопоти. У кухарки і покоївки були свої маленькі кімнатки.
Господар вставав рано, вона йому подавала сніданок з мінімумом жирів (він був повний). Потім вставала фотомодель. Щоранку вона випивала склянку морквяного соку з селерою. Морквину терли для неї з вечора. Останнім піднімався хлопчик Льоша, хлопець — пустун з хорошим апетитом. Цьому потрібно було смажити бекон і ставити тістечко зі збитими вершками.
Нарешті, сніданок господарів закінчувався. Могли поїсти і жінки. У них був свій окремий холодильник з продуктами. Але дещо залишалося і з великого столу.
Перший час Олені Володимирівні було дуже важко, втомлювало підніматися на третій поверх крутими сходами. Туди – назад. Кожен день вона перетрушувала і прибирала постіль, витирала пил, пилососила підлоги, які ще були без килимів, прала, їздила з господинею за покупками. На першому поверсі стіни особняка були особливі, складені з круглих колод, як у сільській хаті. У пазах весь час накопичувалася пил. Вона замучилася її витирати.
Дуже втомлювалася з господинею в магазинах. Вона вибирала найдорожчі продукти, немислимі за ціною речі.
Кухарка попередила покоївку, що її обов’язково перевірять на предмет чесності: “Якщо знайдеш у кишені штанів господаря стодоларовий папірець, демонстративно поклади його на стіл і попередь про це”. Так і вийшло одного разу. Олені Володимирівні навіть і пояснювати це було не треба. Такі спокуси для колишньої вчительки були нонсенсом.
У спальні господині вона виявила досить багату бібліотеку сексуального плану. Там були книги, яких вона раніше не бачила в очі. В основному одкровення жінок, як утримати біля себе чоловіків. У принципі, було зрозуміло, чому фотомодель цікавиться подібною літературою.
І ось перша получка – два папірці з портретом американського президента. З якою радістю вона везла їх додому, чоловікові! Але чоловік взяв гроші з незручністю:
- Олена, у тебе темні кола під очима …
- А чому дивуватися, – каже моя співрозмовниця, – югослави їм у дворі постелили плитку, довелося її мити на колінах.
Вимотував і хлопчисько, де не побуде, залишить за собою бруд.
- Льоша, – сказала вона йому одного разу з повчанням педагога, – так робити недобре. Треба поважати чужу працю.
- Так ти за це гроші у нас отримуєш, – відповіла їй дитина.
У цій сім’ї Олена Володимирівна довго не проробила. Так склалися обставини. Фотомодель з сином поїхала до Італії. Їм знадобилася гувернантка зі знанням англійської. А вдома для чоловіка вистачить і однієї кухарки. Господиня вибачилася, виплатила за роботу і дала їй гарну рекомендацію для агентства.
Валерій Калініченко
Олег Дружів
Немає коментарів:
Дописати коментар
Коментарі