Про брехню

Живучість брехнi. Брехня неминуча? Вона була і буде завжди? У чому причина її живучості? Пряме призначення брехні – передача навмисно спотворених відомостей або умовчання про необхідну співбесідникові інформаці. для введення його в оману. Брехня полегшує шахраєві взаєморозуміння з його жертвою, встановлення дружніх взаємин, робота необхідного впливу для досягнення своїх цілей. Обманом маскують агресивні або недружні наміри, створюють штучні інтриги і конфлікти між своїми противниками, підбурюють їх між собою за допомогою чуток і пліток. Брехню використовують для пояснення, наприклад, зриву виробничого завдання: техніка підвела; хтось спотворив вхідну або вихідну інформацію; лист по електронній пошті не дійшов (збій в апаратурі); інформацію не перевірили, довірившись джерелу (авторитетному або з позитивною репутацією) і так далі Обман допомагає багатьом пристосуватися до незнайомої ситуації і нових людей, компенсувати ті, що не дістають брехунові особові інформаційні, матеріальні і фінансові ресурси для досягнення конкретного результату.

Люди одурювали, одурюють і в різних ситуаціях одурюватимуть один одного. Зрозуміло, це не означає, що вони брешуть один одному завжди і у всьому. Упаси Бог затверджувати таке, у тому числі і по відношенню до бізнесу.Не обдуриш – не продаси… | Людське суспільство не може бути засноване на тотальній брехні. Навпаки, саме життя, численні наукові дані,, у тому числі і мої дослідження неспростовно доводять: більшості людей брехня огидна. Разом з тим в певних обставинах брехня буває привабливішою за правду.

Але чому? Перш за все тому, що в різних ситуаціях спілкування і діяльності людей надання помилковій інформації заохочується, а іноді прямо наказується суспільством і державою. Інакше кажучи, в багатьох ситуаціях взаємодії людей брехня відповідає прийнятим традиціям, звичаям, правилам і нормам поведінки. Брехню укріплює авторитет людини або ослабляє, розмиває його? Брехня покращує взаємодію людей або руйнує його? На що люди реагують найчастіше і найвірніше – на зміст помилкової інформації або на те, хто і як інформацію пред’являє, на суть брехні або її прояву, зовнішні ознаки і властивості? Спілкуючись, наприклад, з партнером по бізнесу, ми раптом помічаємо (відчуваємо), що його повідомлення недостовірне, “щось не так”. Але якщо ми про “це” не питаємо і від нас “це” не втаюють навмисно, – це не брехня, це – інше, це – не моє знання, і лише. Зупиняючи годинник, хіба ми зупиняємо час? Ми зупиняємо механізм, який є для нас ознакою часу.

Виявляючи прояв брехні, ми, можливо, викриваємо брехуна, але не обов’язково встановлюємо істину?Іноді істину взагалі неможливо встановити, угледіти (мова не про випадкову здогадку), оскільки феномен брехні може не мати ніякого відношення до дійсного змісту істини. Абстрактної істини немає, істина завжди конкретна; істина одна, істина одночасно об’єктивна, абсолютна і відносна. Брехня суб’єктивна і відносна. Брехня схожа на істину і сприймається як істина. От чому брехня у багатьох випадках результативна. Це сумно, але це так.

Одна з основних властивостей брехні – її вічність і незламність як соціально-психологічного явища. Люди завжди спілкуватимуться між собою; спілкування – це одна з форм існування людини і людства. І в цьому сенсі брехня вічна. Не треба заламувати руки і звинувачувати мене в ідеалізації брехні і виправданні шахраїв. Я вважаю брехню огидною, як і більшість нормальних людей. Не забудемо тільки, що і нормальні люди з гуманних, благих спонукань іноді повідомляють іншій людині “святу брехню, брехню в порятунок”: лікар – в утіху безнадійно хворому пацієнтові, офіцер – для досягнення перемоги в бою над військовим супротивником. Інші приклади читач без зусиль приведе сам.

Значить, брехня вічна? Підступне питання. Кажучи про вічність брехні, я лише констатую факт її функціональності як засобу нескінченного – поки існуватиме людство – спілкування. Така діалектика індивідуальної і суспільної психології: навіть ті люди, яким брехня огидна, погоджуються з необхідністю брехати для збереження службової, комерційної і чужої особистої таємниці, для збереження іміджу своєї компанії, досягнення перемоги в конкурентній боротьбі і так далі. Правда і лише правда

Але у брехні, вірніше, у тих, хто бреше, можуть бути і добрі наміри…

Ви маєте рацію: не всяка “неправда” має погані мотиви. Маю на увазі брехню для блага одурюваного – так звану брехню в порятунок, цілющу брехню, білу брехню. Людина, що бреше, у такому разі хоче допомогти своєму другу, родичеві, діловому партнерові, врятувати його від замішання, душевного болю, етичних страждань, погасити конфлікт або втрату самоповаги. Загалом, одна людина одурює іншого з самих кращих спонукань, бажаючи його буквально врятувати від стресу і душевних потрясінь.

До речі, багато хто посилається на Біблію, пояснюючи “законність” брехні в порятунок. Вираз цей дійсно виник з Біблії. Проте з невірно понятого церковнославянського тексту (Псалом 32, 17) вираз і уживається в значенні: брехня для блага одурюваного.

Чи не здається що, якщо допустити раптове або поступове повне усунення помилкової інформації із спілкування людей, то наслідки такого процесу можуть бути непередбачуваними? Зникнуть милі брехуни, брехунці?..

Зблякнуть благородні душевні пориви одурюючих людей із співчуття? Зблякнуть в потоці точної, але згубної для одурюваних людей інформації? Померкнуть непередавані нюанси людських відносин, підтримуваних білою брехнею? Головне питання – чи стане людству, кожній людині окремо краще в результаті повної відмови від брехні в порятунок – залишається беез відповіді. По-перше, цього ніхто з що нині живуть ніколи не дізнається; по-друге – це неможливо. Чи варто брехати улюбленим людям, щоб зайвий раз не турбувати їх? Чи часто ви брешете або просто недоговорюєте про те, що, як ви знаєте наперед, може засмутити улюблену людину? Чи варто завжди говорити правду? І взагалі, як часто вам доводиться одурювати?

Тут у кожного повинна бути своя відповідь. Брехня – один з найдивовижніших феноменів людського спілкування, тому що її майже всі проклинають і, можливо, майже всі використовують. Хто з кращих спонукань, хто з гірших. Спортсмен, спритними хитрощами що обдурив свого суперника і що став чемпіоном, переможно підкидає вгору руки, тріумфуючи разом з своїми уболівальниками. Невикритий розвідник, що здобув цінну інформацію в чужій країні, радіє часом поодинці, але його тріумфування і гордість за успіх не менші, ніж у спортсмена перед мільйонами телеглядачів. Бізнесмен, що віртуозно обдурив податкові органи і своїх конкурентів, уявляє себе “з біса розумним” і з натхненням готує нове шахрайство. На жаль, перелік ситуацій і осіб-обманщиків, що діють, можна продовжувати нескінченно, до нудоти, тому що брехня і є, здається, погана нескінченність, у тому числі і брехня в порятунок.

Рятувати людину. Лірично, напевно. Але коли спустошуються цілком конкретні банківські рахунки і рушаться конкретні людські долі, ліричний настрій недоречний.

В. Жук